ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Олена Волошенко

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики професійно-педагогічної едукації вчиителя у системі післядипломної педагогічної освіти. Автором описано специфіку професійно-педагогічної едукації вчителя.

І.П.Підласий, розглядаючи педагогіку як науку про едукацію і робурсацію, зазначає що термін «едукація» використовується для позначення органічної єдності навчання і виховання, нерозривності педагогічної та учнівської дільності. Терміном «робурсація» (від лат. roburs – сили) позначається спільний процес освіти, розвитку і формування. «…Освіта, розвиток і сформованість виражають різні рівні едукації». [4,170]

У Державному стандарті також наголошується на єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави, що фактично є процесом едукації дитини молодшого шкільного віку. [1] Отже, для оптимізації післядипломної освіти вчителя початкових класів, реалізації Державного стандарту початкової освіти, доцільно запровадити такі поняття як «едукація, робурсація та едукаційний процес».

Рух едукації до своєї мети, – пише І.П.Підласий, називається едукаційним процесом, який має такі характеристики:

В.І.Бондар аналізує едукацію за її сутністю з позицій загального психолого-педагогічного підходу до розв'язання проблеми інтегральної цілісності навчання, виховання і розвитку взагалі та її забезпечення у процесі підготовки фахівців для освітньої галузі зокрема. Автор вважає, що традиційно ця цілісність розглядається як спонтанне поєднання трьох нібито автономно функціонуючих процесів навчання, виховання і розвитку, які мають свої, притаманні їм мету і завдання, принципи й умови, зміст і форми, методи і засоби. Як результат, у практичній діяльності має місце розрив їх у часі та просторі, функціях та результативності… Отже, «формування особистості педагога не може бути зведеним до системи розрізнено здійснюваних впливів, а має виступати як процес діяльнісного, професійно налаштованого привласнення сутністних характеристик едукації і забезпечення готовності фахівців реалізувати у практичній діяльності едукаційну цілісність».[2]

Забезпечення у початковій школі едукаційної цілісності є можливим лише за умови впровадження у систему післядипломної освіти вчителя методологічно та науково обгрунтованої професійно-педагогічної едукації педагога. Ми вважаємо, що поняття «професійно-педагогічної едукації вчителя» розкриває специфіку і зміст системи впливів на особистість педагога, які оптимізують його професійну діяльність, викликають процес робурсації та стимулюють до професійно-особистісного розвитку і саморозвитку.

Метою статті є розкриття окремих аспектів професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів та уточнення змістових характеристик професійно-педагогічної едукації вчиителя у системі післядипломної педагогічної освіти у контексті реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти.

До основних організаційно-методичних положень ефективного здійснення професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів в системі післядипломної освіти належать:

• 
  Едукаційний процес – єдність трьох складників: науково-педагогічних працівників системи післядипломної освіти, педагогів, які здійснюють реалізацію Державного стандарту початкової загальної освіти, змісту післядипломної педагогічної освіти.
  
• 
  Едукаційний процес відбувається у спеціально створених в системі післядипломної педагогічної освіти умовах. Умовами виступають заклади післядипломної педагогічної освіти й те освітнє середовище, які спеціально створені для едукаційного процесу.
  
• 
  Метою едукаційного процесу є професійно-педагогічна едукація вчителя початкових класів, спрямована на реалізацію Державного стандарту початкової загальної освіти, життєтворчу реалізацію і самореалізацію як самих педагогів, так і їх вихованців.
  
• 
  Едукаційний процес здійснюється за ліцензованими спеціальними планами і програмами, розробленими науково-дослідними установами.
  
• 
  Едукаційний процес управляється науково-педагогічними працівниками післядипломної освіти, кваліфікація і компетентність яких дозволяє реалізовувати його мету. Процес, у якому не присутній кваліфікований і компетентний науково-педагогічний працівник, не вважається едукаційним, оскільки можуть виникати ускладнення щодо навчання-виховання, єдності і взаємодії його суб’єктів.
  
• 
  Едукаційний процес завершується ґарантованим результатом – робурсацією вчителя початкових класів, яка дозволяє здійснювати подальшу професійну діяльність на якісно новому рівні. Післядипломна педагогічна освіти потребує функціонування системи поетапного і завершального контролю досягнень вчителів, яка виведе кожного з них достатній або максимально можливий професійно-педагогічний рівень навченості і вихованості.
  
• 
  Учасники едукаційного процесу несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку за свою діяльність.
  

Одним із найважливіших завдань професійно-педагогічної едукації є усунення протиріч, які виникають у вчителя під час органіації педагогічного процесу. Вчитель початкових класів зможе ефективно здійснювати свою професійну діяльність в тому випадку, якшо буде знати як її здійснювати, уміти і хотіти це робити. Розглянемо детальніше змістове наповнення кожного із трьох компонентів ефективної професійної діяльності педагогів початкової ланки освіти та можливості його оновлення, корекції, стабілізації, рощвитку і формування у процесі професійно-педагогічної едукації вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.

Професійно-педагогічна едукації вчителя передбачає поглиблення і розширення існуючих знань, їх оновлення у відповідності до сучасного розвитку суспільства і системи освіти. При цьому важливо враховувати, що на реалізацію теоретико-практичного компоненту післядипломної педагогічної освіти здійснюють синергетичний вплив усі учасники едукаційного процесу. У результаті кожен педагог може поставити ті питання, які дозволять йому доповнити, оновити і розширити власні знання щодо реалізації Державного стандарту, професійної діяльності, взаємодії із учнями початкових класів та їх сім’ями. Практичний досвід роботи в системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня, вчителів музики, мистецтва, іноземної мови та фізичної культури дає підстави стверджувати, що найбільша кількість запитань педагогів, спрямованих на пошук відповіді «Як мені працювати із дітьми молодшого шкільного віку?» має таку тематику:

Пошук і знаходження відповідей на ці та подібні запитання потребують не лише професіоналізму, практичного досвіду і високої кваліфікації працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, а й їх уміння організувати едукаційний процес таким чином, щоб кожен вчитель початкових класів в решті-решт сказав: «Дякую! Тепер я знаю як це зробити!».

Наступним компонентом ефективної діяльності педагогів молодшої шкільної ланки є практичні уміння. Саме тому професійно-педагогічна едукація вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти має передбачати практичний компонент, який складається із:

Як правило часові обмеження на курсах підвищення кваліфікації не дозволяють повною мірою здійснювати незалежну і самостійну практику, тому їх практичне впровадження відбувається у міжкурсовий період.