МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ
|
|
Скачати 1.39 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.03050901 «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК»  ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Зміст Тема 1. Вступ. Теоретичні основи менеджменту і маркетингу. Тема 2. Маркетингове середовище. Менеджмент як система. Тема 3. Функції менеджменту і маркетингу. Тема 4. Організація проведення нарад, бесід, зборів, комерційних переговорів. Тема 5. Фактори, що впливають на рішення по цінах. Тема 6. Методи керівництва менеджера. Тема 7. Поняття керівництва та лідерства. Стиль керівництва. Тема 8. Інфраструктура ринку. Тема 9. Менеджмент в агробізнесі. Тема 1. Вступ. Теоретичні основи менеджменту і маркетингу План 1.Суть категорій управління та менеджменту. 2.Основні положення сучасного менеджменту. 3. Виявлення та задоволення споживчих потреб. 4. Маркетингова програма. Рекомендована література
2. Н.М.Роздайбіда та інші. Маркетинг. Навчальний посібник. Київ. «Аграрна осіта». 2011 р. стор.4-9. 3. С.І.Корилюк, Н.В.Гнатенко. Основи менеджменту. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – К., 1999р. – ст.3-10. 4. За ред. кандидата економ. наук. С.І.Михайлов. Менеджмент. Тернопіль. «Нова книга», 2006 р. стор.3-9. Основні поняття та положення теми: менеджмент, менеджер, мікроекономіка, макроекономіка, бізнес, бізнесмен, підприємництво, підприємець, фірма, маркетинг, види маркетингу, маркетингова програма, потреби, споживачі. 1. Суть категорій управління та менеджменту Поняття "менеджмент" є досить загальним і має різнобічне застосування. Воно охоплює різні принципи, цілі, види діяльності і функції. П. Друкер, як визнаний авторитет теорії менеджменту, пояснює, що "менеджмент" в англомовних країнах вживається досить вільно і в різних значеннях, незважаючи на те, що термін "менеджмент" складний для розуміння. По-перше, він має специфічне американське походження і практично не може бути переведений на будь-яку іншу мову, включаючи англійську мову Британських островів. Він означає як функцію, так і людей, які її виконують: він визначає соціальний посадовий стан і одночасно є навчальною дисципліною і галуззю наукових досліджень. Канадський теоретик у галузі трудових відносин М. Кінг пояснює менеджмент як "з'єднувальну ланку між працею і капіталом, який може анулювати класові концепції". Термін "менеджмент" походить з англійської мови (management) і є похідним від manage - "управляти", стояти на чолі, завідувати, бути здатним "упоратись з чимось". Існує багато визначень сутності менеджменту. Фундаментальний оксфордський словник англійської мови вперше виданий ще у 1933 p., дає такі тлумачення: • менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками); • менеджмент - це влада та мистецтво керівництва; менеджмент - це вміння та адміністративні навички в організації ефективної роботи апарату управління (служб працівників);менеджмент-це орган управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи. Однак термін "менеджмент" необхідно "відрізняти від терміну "управління", що є набагато ширшим, оскільки застосовується в різних сферах діяльності (наприклад, управління державою, управління ростом і розвитком рослин, управління механізмами тощо). Термін "менеджмент" застосовується лише в одній сфері - господарській діяльності (підприємство, банк та інші господарські одиниці). Тому це не просто модне слово для сучасного бізнесмена, а нова діяльність з керівництва підприємства (фірми) в умовах ринкової економіки, якій потрібно вчитися все життя. Таким чином, дати головне і коротке визначення терміну "менеджмент" досить складно, а простіше назвати головні ознаки, з яких складається феномен менеджменту. Менеджмент - це раціональний спосіб управління діловими підприємствами (фірмами); управління зорієнтоване на отримання прибутку; діяльність пов'язана з наглядом, яка використовує особливі форми організації праці, договірні та контрактні стосунки між працею і капіталом; особлива галузь наукового знання й професійної спеціалізації менеджерів, з яких складається адміністративний штат корпорації тощо. З наукової точки зору, менеджмент - це уміння використовувати об'єктивні закони і закономірності, які використовуються в галузі управлінської діяльності. Менеджмент розглядає підприємство не тільки як технологічну ланку суспільного виробництва, а й як соціально-виробничу підсистему ринкових відносин. Підходи (Схема 1), які часто використовують при визначенні менеджменту: - функції управління – за допомогою яких менеджери забезпечують умови для ефективної праці робітників організації: планування - виявляють цілі, завдання забезпечують єдину направленість зусиль колективу; організування - проектування структури організації, визначення конкретних завдань, розподіл їх між працівниками;координування - взаємоузгодження дій різних підрозділів і працівників; мотивування - створення системи стимулів, завдяки якій дії працівників будуть спрямовані на досягнення поставленої мети;контролювання - безперервне порівняння фактичних результатів роботи підлеглих із запланованими результатами, оцінка і коректування їх діяльності. - процес – інтеграційний, за допомогою якого професійно підготовлені спеціалісти формують організації і керують ними; - мистецтво управляти – базується на тому, що організації – це складні системи, на функціонування яких впливають різні фактори. Цей процес потребує розвитку особистих якостей менеджера; - люди, керуючі організації – це керівники ринкової орієнтації, які своєчасно реагують на кон’юнктуру і динаміку росту; - органи або апарат управління – є складовою частиною організацій. Головне завдання – ефективне використання і координація всіх ресурсів організації; - наука управління – основу якої складає вся сума накопичених знань у вигляді концепцій, теорій, принципів і форм управлінської діяльності. Виявляє фактори і умови, за яких спільна праця людей є найбільш корисною. У вступній статті до фундаментального підручника М.Х. Мексена, М. Альберта, Ф. Хедоурі "Основи менеджменту" наводиться таке визначення менеджменту: "Менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Менеджмент - функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях." «Менеджмент» - це сукупність принципів, методів і засобів управління виробництвом з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку". Менеджмент - це система управління комерційними структурами, що є узагальненням теорії і практики, які забезпечують комерційний успіх у межах фірми. Аналіз різних визначень менеджменту, а також дослідження проблем на мікро рівні в умовах становлення і розвитку ринкових відносин в Україні дає можливість, на думку доктора економічних наук A.B.Шегди, сформулювати таке його визначення: менеджмент - це функція управлінського апарату розвинутого сучасного виробництва з використання законів і закономірностей суспільного розвитку, які дозволять організувати ефективне, конкурентоспроможне виробництво в умовах, коли постійно змінюється зовнішнє і внутрішнє середовище життєдіяльності. Здійснення цієї функції передбачає і підводить до виникнення й відтворення певних соціально-економічних відносин, які виступають соціальною формою організації, ефективного, конкурентоспроможного індивідуального відтворення. Суб'єктами відносин є керівники-менеджери й підлеглі в рамках підприємства, а також суб'єкти зовнішнього середовища, з якими необхідно вступати в певні відносини менеджерам підприємства в процесі досягнення своєї мети. Як новий вид діяльності менеджмент сформувався в розвинутих країнах з ринковою економікою в 30-х роках нашого століття і його часто називають конкурентоспроможною системою управління, яка адекватна ринковому типу господарювання, і привабливою сферою бізнесу. Менеджмент поширений скрізь, де має місце будь-яка діяльність, але з найвищим ефектом здійснюється за умов вільного підприємництва, де переважає ринковий тип господарювання. Тому його можна розглядати як сукупність стратегій, філософій, принципів, методів, засобів і форм наукового керівництва будь-якою діяльністю з метою підвищення її ефективності та задоволення ринкових потреб споживачів. Його складовими є теорія керівництва, мистецтво управління і практичний досвід управління.  Схема 1. Підходи до визначення менеджменту 2. Основні положення сучасного менеджменту Основні положення сучасного менеджменту:
3. Виявлення та задоволення споживчих потреб Змістовною формою прояву маркетингу є маркетингова діяльність - одна з основних функцій будь-якої сучасної компанії. Виконання цієї функції дозволяє компанії адаптуватися до ринку, функціонувати та розвиватися. Саме тому компанії потрібно виробляти те, що можна продати, а не намагатися продавати те, що можна виробляти. Це твердження є аксіомою сучасного маркетингу. Такий підхід означає, що споживач повинен бути в центрі всієї діяльності організації. Основна діяльність відділу маркетингу компанії повинна полягати у: дослідженні уподобань споживачів для виявлення їх потреб; визначенні напрямків розвитку; ознайомленні з товарами конкурентів; аналізі потреб покупців, які стали клієнтами компанії. Нестаток - відчуття людиною браку чогось. Нестаток не має предметної форми: відчуття людиною голоду, спраги, холоду. Потреба - це нестаток, що має предметну форму й залежить від лльтурного рівня людини. У двох різних людей однаковий нестаток може матеріалізуватись у різні потреби. Маркетинг може формувати потреби людини через інформування про якісні товари та їх розміщення у зручних місцях. Люди можуть задовольнити свою потребу на ринку. Ринок — це місце, де зустрічають виробники і споживачі і де відбувається обмін цінностями. З точки зору маркетингу, ринок - це сукупність людей, які бажають і можуть придбати певний товар. Щоб купити товар, самого бажання замало. У людей мають бути час і кошти. Споживачі формують попит - це потреба, підтверджена матеріально. І саме споживач, який становить платоспроможний попит, може розглядатись виробником як потенційний покупець. Маркетингова діяльність не обмежується виявленням споживчих потреб. Жодна організація не може задовольнити всіх споживачів, тому вона має зосередити свої зусилля на задоволенні потреб певної групи споживачів, які утворюють цільовий ринок організації, тобто те коло покупців, на яке вона спрямовує свою діяльність і маркетингову програму. Після вибору цільового ринку організація розробляє дії щодо задоволення його потреб. Керівник служби маркетингу відповідає за розроблення комплексної програми, мета якої полягає у виведенні товару на ринок. її можна досягти, застосувавши сукупність чотирьох складників комплексу маркетингу, які називають концепцією "4P" (за першими літерами англійських слів product - продукт, ргісе - ціна, promotion - просування, place - канали збуту). Цю концепцію вперше запропонував у 1960 році професор Джером Маккарті: продукт - це товари, послуги та ідеї, призначені для задоволення потреб споживачів; ціна - це грошова сума, яку споживачі мають заплатити за отримання товару; просування - це засоби зв'язку між продавцем і споживачем; канали збуту — це способи переміщення продукту від виробника до кінцевого споживача. Отже, належить запам'ятати, що вони утворюють комплекс маркетингу або контрольовані чинники маркетингу. Так їх називають тому, що вони перебувають під контролем служби маркетингу організації. 4. Маркетингова програма Маркетингова програма: як налагоджувати відносини й споживачами Маркетингова програма об'єднує організацію з її споживачами. Для розуміння цієї тези можна розглянути такі суттєво важливі категорії, як споживча цінність, зв'язки зі споживачем і маркетингові відносини. Напружена конкуренція на внутрішньому і зовнішньому ринках викликала масову перебудову багатьох організацій і навіть галузей. За таких умов ускладнюється діяльність маркетологів, які мають знаходити нові й нові способи зміцнити конкурентоспроможність компанії. Для цього вони часто використовують досвід успішних компаній, намагаючись виявити чинники їх успіху та наслідувати їхні стратегію і тактику. Суть успішного маркетингу полягає у приверненні організацією уваги споживачів шляхом пропонування виняткової споживчої цінності. Цей принцип відомий давно. Але нові підходи вимагають від компаній цілеспрямованих спроб з'ясувати, яким саме чином споживачі сприймають цінність товару. Споживча цінність поєднує вигоди, які отримує цільовий ринок, і включає якість, ціну, зручність, вчасну доставку, сервіс. Нині інвестуються значні кошти у програми, які викликали б у споживачів довіру до торговельної марки чи компанії. Дослідження переконують, що організація не може бути конкурентоспроможною, якщо прагне задовольнити весь ринок у цілому. Потрібно виявляти можливості для встановлення тривалих зв'язків зі споживачами цільового ринку, пропонуючи їм унікальну споживчу цінність. Успішні компанії спиняються на певній споживчій цінності, керуючись однією із трьох стратегій: найкраща ціна, найкращий товар, найкращий сервіс. Результативні відносини зі споживачем встановлюються організаціями за рахунок створення окремих комплексів маркетингу, які втілюються у маркетингових програмах. Встановлення й підтримання ефективних відносин зі споживачами в теорії і практиці маркетингу називається маркетингом відносин; це сукупність відносин організації з її споживачами, працівниками, постачальниками та іншими партнерами для отримання і взаємної довготривалої вигоди. Слід наголосити, що це можливо лише обов'язкової участі інших споживачів ринку, тобто постачальників, персоналу компанії та посередників, таких як оптові й роздрібні торговці у каналах дистрибуції. Найкращий маркетинг відносин - це коли весь колектив компанії керується концепцією маркетингу. Значна кількість компаній витрачає багато зусиль для досягнення необхідного рівня маркетингових відносин. Сучасні інформаційні технології дають змогу, разом із налагодженою маркетинговою діяльністю, пропонувати споживачам найбільш пристосовані до їх смаків продукти і послуги високої якості й за - низькими цінами. Ефективні стратегії маркетингових відносин допомагають розуміти нагальні потреби споживачів. Після одержання інформації потреби споживачів маркетолог повинен опрацювати ці відомості і створити їх на концепцію товарів, які розроблятиме організація. Цей задум втілюється у реальну програму маркетингу - план, який поєднує складники комплексу маркетингу для надання товарів цільовому ринку. Потенційні споживачі відповідають на пропозицію організації або сприятливо - купуючи товар, або несприятливо відмовляючись від нього. Маркетинг успішної компанії безперервний: потреби споживачів стають джерелом концепцій нових товарів, які потім перетворюються на реальний продукт. Це, в свою чергу, дає поштовх для виявлення нових споживчих потреб. Питання для самоконтролю знань
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua