|
Скачати 1 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ МЛИНІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 5.03050901 «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК» 2012 ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
З М І С Т Тема 1. Предмет, методи і зміст курсу. Тема 2. Поняття та характеристика концентрації, спеціалізації. Тема 3. Технологічні і організаційно-економічні вимоги та принципи організації виробничих процесів. Тема 4. Поняття про робоче місце. Організація робіт з атестації Тема 5. Організаційна підготовка виробництва й освоєння нового продукту. Тема 6. Методи планування. Нормативна база планування Тема 7. Організація планової роботи на підприємстві. Тема 8. Інфраструктура аграрного ринку. Тема 9. Функції бізнес-плану. Технологія розробки бізнес-плану. Тема 10.Календарно-планові розрахунки. Тема 11.Планування насінництва. План нагромадження і внесення добрив. Планування захисту рослин. Тема 12.Методи планування витрат. Нормативне планування. Тема 13.Закон України «Про ціни і ціноутворення». Цінова політика підприємства. Тема 14.Продуктивність праці. Методи її планування. Тема 15.Технологічна карта в рослинництві. Тема 16.Планування фінансових показників. Тема 1. Предмет, методи і зміст курсу План
Рекомендована література
сільськогосподарських підприємствах. К.: “Урожай”, 1999 р. ст.7-14. Основні поняття та положення теми: планування, організація, методи. Завдання та методичні поради по темі Під час самостійного вивчення теми потрібно звернути увагу на те, що особливою сферою суспільного виробництва є сілі господарство - одна з основних галузей матеріального виробиш яка забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво кормами, а переробну промисловість - сільськогосподарською сировиною. Сільське господарство поділяється на дві великі галузі рослинництво і тваринництво, які тісно між собою пов'язані і доповнюють одна одну. Рослинництво і тваринництво, в свою чергу поділяються на дрібніші галузі. Продукція сільського господар становить 75 % попиту населення в товарах народного спожива понад 15 % у валовому сукупному суспільному продукті народі господарства; майже 30% в національному доході. 30 галузей легкої і харчової промисловості працюють безпосередньо на сільськогосподарській сировині, а близько 60 галузей - сировині та напівфабрикатах сільськогосподарського походження сільському господарстві найкраще розкуповуються сукупні капітали вкладення - приблизно через 2,6 року. Основними завданнями сільського господарства є:
У сільському господарстві діють ті ж самі об'єктивні економі закони, що й в інших галузях народного господарства. Правда, окремих законів тут дещо специфічна, що зумовлено особливостями сільського господарства як галузі народного господарства. У зв'язку з цим зупинимося на основних особливостях сільськогосподарського виробництва:
Особливості сільського господарства як галузі народного господарства визначають структуру виробництва, рівень забезпеченості й використання техніки, склад робочої сили, характер поділу праці та форми її організації, зумовлюють нерівномірність надходження коштів від реалізації продукції тощо. Звідси своєрідний характер дії економічних законів у сільському господарстві, специфіка його відтворення і розвитку. Спеціаліст сільського господарства повинен бути організатором і вихователем, бачити перспективу розвитку господарства, сприяти впровадженню в практику наукових досягнень, кращої техніки, прогресивних технологій та форм організації праці. У підготовці таких спеціалістів важливу роль відіграє дисципліна "Організація і планування діяльності аграрних формувань", мета якої засвоїти економічні та організаційні основи раціональної побудови. Організація, планування та ведення сільськогосподарського виробництва поєднанні з закупівлями, транспортуванням, переробкою, зберіганням продукції і доведенням її до споживача. Дисципліна "Організація і планування діяльності аграрних формувань" ґрунтується на економічній теорії ринкового господарства. Завдання курсу: встановити, об'єктивні економічні закони суспільства слід використовувати практичній діяльності, визначати розміри, темпи, пропорції у розвій сільськогосподарського виробництва. Планування та організація виробництва як наука тісно пов'язана з економічними, технічними технологічними науками, оскільки під час виробництва сільськогосподарської продукції техніка, технологія та організація знаходяться в нерозривному зв'язку, доповнюючи і збагачуючи одна оді Спираючись на об'єктивні економічні закони суспільства, ця на) вивчає можливості і шляхи одержання максимальної кілько продукції за мінімальних затрат праці і коштів. Отже, "Організація і планування діяльності аграрних формувань" - це економічна наука на основі об'єктивних законів розвитку природи й суспільства вивчає закономірності раціональної побудови, планування економічно ефективного ведення виробництва в аграрних формуваннях та їх об'єднаннях з метою одержання максимального прибутку. Організація - упорядкування, узгодження, приведення в систєіу Поняття "Організація і планування виробництва" включає організацію і планування продуктивних сил, організацію виробничих процес аналіз і планування економічних результатів виробництва та реалізації продукції. Наука планування та організація виробництва вивчає закономірності розвитку і вдосконалення виробництва в господарствах. Тобто предметом вивчення цієї науки є конкретні підприємства й об'єднання. Об'єктами науки є різні господарські сільськогосподарські кооперативи, асоціації, фермерські господарства малі та спільні підприємства. Вивчення цієї дисципліни передбач оволодіння певними методами. Під методом розуміють епос пізнання явища, що вивчається (досліджується). Слово "метод" означає "шлях до чогось". Тому метод, у найширшому розумінні слова, можна визначити як діяльність, спрямовану на досягнення буд якої мети. У плануванні та організації виробництва в аграрні формуваннях застосовують такі прийоми дослідження: аналіз, монографічний, статистичний, розрахунково-конструктивний, експериментальний, економіко-математичний, балансовий. Аналіз - це розкладання предмета або явища та складові частини та елементи для детального вивчення кожної частини окремо дослідження зв'язків між ними. Метод кореляційного аналізу дозволяє виявити ступінь впливу різних факторів на результативну ознаку. Монографічний метод - це вивчення (опис) досвіду роботи типових, кращих аграрних підприємств та їх підрозділів, прогресивних технологій і прийомів роботи, систем ведення землеробства й тваринництва, виявлення перспектив розвитку та шляхів організації і впровадження передового досвіду в інших господарствах, підрозділах та галузі. Статистичний метод застосовується у процесі дослідження масових даних, за допомогою якого можна встановити вплив тих чи інших факторів на кінцеві результати виробництва, а також одержати обґрунтовану відповідь на інші важливі питання. Розрахунково-конструктивний (варіантний) метод дозволяє порівняти декілька варіантів вирішення організаційно-економічних завдань і вибрати з них найдоцільніший та найефективніший, який забезпечує найбільший вихід продукції з одиниці земельної площі в розрахунку на зайнятого на виробництві працівника, найнижчу собівартість продукції і найвищу її рентабельність. Експериментальний метод — застосовується під час обґрунтування ефективності нових тенденцій у розвитку форм організації праці, систем землеробства і тваринництва, технологій виробництва й окремих прийомів тощо. У процесі проведення експерименту враховують позитивні та негативні результати, а одержані дані порівнюють з раніше досягнутими показниками кращих господарств, які впровадили у виробництво ті або інші новації. Функція експериментів - підтвердити правильність теоретичних розробок, уточнити їх або ж спростувати. Економіко-математичний метод - шляхом розробки математичних моделей і застосування ЕОМ дозволяє знайти оптимальне вирішення під час визначення будь-яких організаційних, технологічних, соціальних питань і відносно швидко порівняти багато варіантів того чи іншого процесу з урахуванням низки взаємопов'язаних факторів. Балансовий метод використовують під час зіставлень, коли загальна величина показника повинна дорівнювати сумі окремих його частин. Наприклад, надходження і використання кормів, потреба в оборотних засобах, у робочій силі, тваринницьких приміщеннях та їх наявності тощо; під час планування і аналізу економіки на різних рівнях для встановлення пропорційності в її розвитку і своєчасного виявлення диспропорцій у ході досягнення. Нормативний метод передбачає розробку різних економічних нормативів витрат матеріальних ресурсів, затрат праці, що використовуються під час планування і прогноз виробництва, аналізу його фактичного стану. Графічний метод (діаграми, схеми, графічні зображення, номограми...) дозволяє наочно спостерігати закономірності існують між економічними та організаційними явищами. Метод порівняння передбачає зіставлення результат показників з плановими, нормативними або показниками kj господарств для виявлення невикористаних можливостей та ре-виробництва. Питання для самоконтролю знань
|