|
|
Скачати 0.63 Mb.
|
4 |
ГЕРОДОТ (між 490 і 480 — бл. 426 рр.). «Про походження скіфів» («Історія», книга 4, «Мельпомена», § 5—13). Аристотель (384—322 рр. до н.е.) «Поетика» (розд. 4 про трагедію) Плутарх (бл. 46 — бл. 127 рр.) «Порівняльні життєписи» (2—4 портрети за вибором учителя та учнів). «Батько історії» Геродот. Його найголовніша праця «Історія», реальність і вимисел у ній. Пізніший її розподіл на 9 книг, кожна з яких отримала ім’я однієї з дев’яти Муз. Фрагмент «Про походження скіфів» — найперша в світовій історіографії згадка про нині українські терени («Історія», книга 4, «Мельпомена», § 5—13). Три версії походження скіфів, міфічний елемент у них: еллінський герой Геракл і напівжінка-напівзмія як міфічні «пращури» скіфів тощо. Реальні факти в згаданому уривкові: назви народів і країн, згадка про міграцію племен і її причини тощо. «Порівняльні життєписи» Плутарха (бл. 46 — бл. 127 рр.) — яскравий факт всесвітньої історіографії, галерея паралельних портретів видатних греків і римлян. «Поетика» Аристотеля (384—322 рр. до н.е.) як початок теоретичного осмислення літератури. Розробка вчення про трагедію |
Учень (учениця): називає найвидатніших представників еллінської історіографії й філософської прози та їхні твори; виразно читає і аналізує уривки з творів Геродота, Плутарха та Аристотеля; розкриває роль Геродота, Плутарха та Аристотеля у становленні історіографії та філософської прози; характеризує особливості творчості Геродота, Плутарха та Аристотеля; дає визначення поняття катарсис та мімезис і на основі вивчених творів наводить приклади їхнього функціонування. ТЛ Початкове поняття про катарсис і мімезис (мімесис) |
Література: «Повість минулих літ». Горацій «Послання до Пізонів». Н.Буало «Мистецтво поетичне». П.Верлен «Поетичне мистецтво». Образотворче мистецтво: Рембрандт «Аристотель з бюстом Гомера» (1653). Ж.Л.Давид «Смерть Сократа» (1787). Рафаель «Афінська школа». Музика: Симфонічна драма Е.Сатті «Сократ» (у 3-х частинах). Скульптура, архітектура, прикладне мистецтво: Статуя римлянина з портретами пращурів (мармур, 25—21 рр. до н.е.). Демосфен (римська копія статуї, III ст. до н.е.). Сократ (римська копія з оригіналу Лісиппа, 320 р. до н.е.) |
5 |
Публій ВЕРҐІЛІЙ Марон (70—19 pp. до н.е.). «Буколіки» (4 еклога), «Енеїда»: Заспів (книга 1, вірші 1—33), «Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму» (книга 6, вірші 752—853), «Щит Енея» (книга 8, вірші 626—731). Поема «Енеїда» як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера: «одіссея» мандрів Енея та «іліада» його битв. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, величі Риму як провідні настанови й основний пафос поеми |
Учень (учениця): ілюструє значення творчості Верґілія як найвидатнішого давньоримського поета, творця національного героїчного епосу; аргументує, що «Енеїда» є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея — легендарного засновника Риму; визначає провідну думку поеми «Енеїда» (звеличення Риму; головним героєм «Енеїди» є не Еней, а Рим); знаходить спільні елементи у поемах «Енеїда» Верґілія та «Іліада» та «Одіссея» Гомера (за умови готовності — з травестією Котляревського) |
Література: І.Котляревський «Енеїда». М.Зеров «Верґілій» («Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий...»). М.Рильський «Анхізів син, вклонившися богині...» Образотворче мистецтво: Невідомий нідерландський майстер кінця XVI ст. «Знищення Трої». П.Герен «Еней і Дідона» (бл. 1815 р.) Музика: Г.Перселл «Дідона та Еней» (опера, 1689). М.Лисенко «Енеїда» (опера). С.Бедусен «Енеїда» (бурлеск-опера на 2 дії). Скульптура, архітектура, прикладне мистецтво: «Публій Верґілій Марон з музами Кліо та Мельпоменою» (мозаїка Римської вілли в Гадруметі). П.Лепотр «Еней, Анхіс і Асканій» (бронза, кін. XVII — сер. XVIII ст.). «Вовчиця з Капітолію» (бронза, поч. V ст. до н.е.) |
4 |
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк (65 — 8 pp. до н.е.). «До Мельпомени» (3, 30); «До Манлія Торквата» (4, 7); «До Пізонів» (зб. «Послання», кн. 2). Ода «До Мельпомени» Горація як початок традиції підведення поетом підсумку свого творчого шляху. Мотив увічнення пам’яті про поета у його творчому доробкові, який буде потрібен майбутнім поколінням. Вірш «До Пізонів» як початок традиції повчання «мистецтва поетичного». Вплив Горація на літературно-теоретичну думку і художню творчість Ренесансу, бароко, класицизму. Публій ОВІДІЙ Назон (43 p. до н.е. — бл. 18 p. н.е.). «Метаморфози» («Чотири покоління людей» (1, 89—150), «Потоп» (1, 253—312), «Філемон і Бавкіда» (8, 611—724), «Орфей» (10, 1—82), «Пігмаліон» (10, 220 (243)—295), «Сумні елегії» («Прощання» (1, 3), «Зима на чужині» (3, 10)). Овідій та його відома поема «Метаморфози». Міфологічна основа розділу «Чотири покоління людей». Елегія «Зима на чужині», втілення в ній душевних переживань поета |
Учень (учениця): виразно читає вірші Горація та Овідія, аналізує їх; пояснює, за яким принципом Овідій у «Метаморфозах» визначає чотири покоління людей, вживаючи назви різних металів; тлумачить моральний сенс класифікації Овідія: прихований докір людству, яке «проміняло золото на залізо», дозволило «вийти на люди Війні» та іншим нещастям; пояснює, чому елегія «Зима на чужині» пронизана настроями смутку, щирих душевних переживань Овідія (поет-вигнанець сумує за Римом, але ніколи вже не побачить своє рідне місто) |
Література: В.Шекспір «Державців монументи мармурові…». Дж.Донн «Пощо тобі, Шекспіре, те каміння?..». О.Пушкін «Я памятник себе воздвиг нерукотворный...». М.Рильський «Я пам’ятник собі поставив нетривалий...», «Пушкіну» («Ти пам’ятник собі воздвиг нерукотворний...»), «Поетичне мистецтво» («Лише дійшовши схилу віку...»). Н.Буало «Мистецтво поетичне» («Дійти поезії парнаських верховин...»). П.Верлен «Поетичне мистецтво» («Найперше — музика у слові!..»). Л.Глібов «Журба». Образотворче мистецтво: Ілюстрації Ф.Константинова «До од Горація». Ілюстрації П.Пікассо (1930) до «Метаморфоз» Овідія. Музика: Р.Штраус «Метаморфози». Скульптура, архітектура, прикладне мистецтво: Муза Мельпомена (І—ІІ ст. н.е.). Теллус Італіа з вітрами суші й моря. Рельєф Вівтаря світу в Римі (мармур, XIII—IX ст. до н.е.). Римський форум, 40—20 рр. до н.е. (реконструкція). Юпітер (римська статуя, І ст. до н.е.) Октавіан Август (скульпьура, І ст. н.е., Ермітаж, Санкт-Петербург) |
3.Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури (40 год) |
|||
3 |
Середньовіччя як історична і культурна доба, її хронологічні межі. Основні культурно-історичні регіони Середньовіччя (європейський, близько- й середньосхідний, індійський, далекосхідний). Риси спільності літературного розвитку Середньовіччя: спільність етапів, загальних закономірностей, складу літератур, їхніх родів і видів. Особливості розвитку літератур різних регіонів: зв’язок зі світовими релігіями, регіональні й національні мови, традиції. Міжрегіональні та міжнаціональні літературні зв’язки Середньовіччя, їх специфіка |
Учень (учениця): називає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя: від V (476 рік — падіння Риму, Західної Римської імперії) до XV ст. (падіння Візантії; географічні відкриття, в т.ч. Америки; винахід книгодрукування); визначає основні культурно-історичні регіони Середньовіччя і називає їхні найвизначніші культурні здобутки; характеризує особливості розвитку культурних регіонів Середньовіччя; порівнює відомості про культуру Середньовіччя, отримані на уроках всесвітньої історії, історії України та зарубіжної літератури |
|
4 |
Із китайської лірики. ЛІ БО (701—762). «Входжу в річку...», «Печаль на яшмовому ґанку». «Вулкан поезії» Лі Бо, вишуканість і тонкий ліризм його поезії. Свіжість і несподіваність поетичних асоціацій у вірші «Входжу в річку...» Елегійні мотиви поезії «Печаль на яшмовому ґанку». ДУ ФУ (712—770) «При місяці згадую брата», «Пісня про хліб і шовк», «Повертаються дикі гуси». Лірика китайського поета Ду Фу, її проблематика. Засудження війни у вірші «При місяці згадую брата». Поетизація мирної праці в пое-зії «Пісня про хліб і шовк», її асоціативний зв’язок із біблійною метафорою про необхідність «перекувати мечі на рала». Мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії «Повертаються дикі гуси» |
Учень (учениця): повідомляє короткі відомості про життя і творчість Лі Бо і Ду Фу; пояснює, чому творчість китайців Лі Бо і Ду Фу вважається вершиною світової лірики: а) висловлює власні судження про поетичні асоціа-ції у вірші Лі Бо «Входжу в річку...», про елегійні мотиви його поезії «Печаль на яшмовому ґанку»; б) виразно читає і аналізує вірші китайських ліриків; визначає провідні думки поезій Ду Фу: засудження війни у вірші «При місяці згадую брата»; поетизація мирної праці в поезії «Пісня про хліб і шовк», її асоціативний зв’язок із біблійною метафорою про необхідність «перекувати мечі на рала»; мотив ностальгії поета-мандрівника за батьківщиною в поезії «Повертаються дикі гуси» |
|
4 |
РУДАКІ (бл. 860—941). Газелі, рубаї, бейти. ОМАР ХАЙЯМ (бл. 1048—після 1122). Рубаї. ГАФАЗ (бл. 1325—1389 або 1390). Газеі (вірші за вибором учителя та учнів). Місце персько-таджицької поезії у східній і світовій літературі. Розвиток епічної поезії (Фірдоусі, Нізамі), її перегуки з європейським героїчним епосом і лицарським романом. Розквіт ліричної поезії. Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання — характерні риси східної середньовічної лірики. Особливості розробки мотиву «поет і влада». Корифеї персько-таджицької лірики. Увага до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, кохання як характерні риси персько-таджицької середньовічної лірики. Корифеї персько-таджицької лірики, алегорична багатозначність образів їхніх творів. Особливості віршування |
Учень (учениця): повідомляє короткі відомості про життя і творчість Рудакі, О.Хайяма і Гафіза; виразно читає вірші персько-таджицьких ліриків (один — напам’ять) і аналізує їх; знаходить в текстах віршів Рудакі, О.Хайяма і Гафіза цитати, що свідчать про увагу поетів до внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її почуттів, оспівування жінки, поетизацію кохання («...На душі — скарбниця щастя, я з кохання наче цар» (Гафіз)); пояснює алегоричну багатозначность образів персько-таджицької поезії: наприклад, алегорично-символічні образи троянди і солов’я: «Троянда вранішня ошатністю своєю чарує солов’я, співця свого» (О.Хайям) |
Література: Г.Гайне «Поет Фірдоусі» («Золоті і срібні люди!..»). А.Кримський «Поет Фірдоусі (з Гайневих «Романсеро»)» («Є діргеми золотії, єсть і срібнії діргеми...»), «З Гафізових пісень» («Щастя, братику, хвилиночка одна...»), «З «Рубайят» Омара Хайяма» («Знов фіалочка на себе синє вбрання надіва...», «Крапелинка тихо плакалась на розлуку з морем...»). В.Мисик «Рудакі» («Старий платан розп’яв м’язисте віття...»), «Омар Хайям» («Який гончар байдужий рік у рік...»). Образотворче мистецтво: В.Верещагін «Двері Тамерлана (1872—1873). С.Чуйков «Пісня кулі» (1959). Театр і кіно: С.Баласанян «Лейлі і Меджнун» (балет). Скульптура, архітектура, прикладне мистецтво: Мавзолей Ісмаїла Самані в Бухарі (кін. IX — поч. Х ст.). Мечеть в Ісфахані (Іран, ХІ ст.). Гур-Емір (гробниця Тамерлана та його нащадків) у Самарканді (поч. XV ст.) |
4 |
Спільна вихідна основа європейської середньовічної літератури, її складові: міфологія та фольклор постантичних народностей, християнство та антична спадщина. Клерикальна і світська література. Середньовічна література Західної Європи. Інтенсивний розвиток світської літератури Високого Середньовіччя (XI—XIV ст.), її роди і жанри. Розквіт ліричної поезії. Візантійська література, її найвидатніші представники Іоанн Златоуст, Роман Солодкоспівець, Іоанн Дамаскін. Своєрідність візантійської літератури та її вплив на літературу Київської Русі. Слов’янська епічна творчість Середньовіччя. Південнослов’янський героїчний епос. Місце «Слова о полку Ігоревім» серед героїчних епосів європейського Середньовіччя. Література Київської Русі серед інших літератур європейського Середньовіччя |
Учень (учениця): визначає вихідну основу європейської середньовічної літератури; називає характерні особливості європейських середньовічних літератур; виділяє особливості культури Київської Русі; називає імена найяскравіших представників літератури і культури Середньовіччя |
Література: М.Павич «Хозарський словник», «Дамаскин», «Внутрішній бік вітру» |
8 |
«Пісня про Роланда» (Х ст.) «Пісня про Роланда» — французький героїчний епос. Історична правда (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадка в поемі. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема поеми. Роланд — головний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості. Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда. Співзвучність «Пісні про Роланда» героїчним епосам інших народів світу. Жанрові особливості героїчного епосу. Античні та середньовічні героїчні епоси, їхня порівняльна характеристика. Провідна тематика середньовічного героїчного епосу: зображення боротьби проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру |
Учень (учениця): розрізняє історичну правду (похід Карла Великого 778 р. за Піренеї) та вигадку в поемі: реальний похід був невдалим, а в поемі сказано, що франки завоювали ледь не всю Іспанію; реального Роланда (Хруотланда) вбили християни-баски, а не мусульмани-маври і т.п.; аналізує: а) образ Роланда як головного героя епосу (позитивні риси: сила, сміливість, відданість сюзерену тощо, але й негативна риса — самовпевненість, нерозважливість); б) Карла як ідеалізованого героя, символ державної мудрості; в) зрадника Ганелона як антипода Карла і Роланда; знаходить схожі елементи в античному і середньовічному (за готовності — французькому та інших: іспанській «Пісні про мого Сіда», німецькій «Пісні про Нібелунгів», давньоруському «Слові о полку Ігоревім») національних героїчних епосах; пояснює причини уславлення військової доблесті й вірності монарху; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в епосі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Поглиблення поняття про героїчний епос, пафос художнього твору, клерикальну літературу |
|
| ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
8 клас Поглиблене вивчення хімії Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням хімії. (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим... |
| ПРОГРАМА З МАТЕМАТИКИ для 10 11 класів загальноосвітніх навчальних... Програма призначена для організації навчання математики в класах з поглибленим вивченням математики. Вона розроблена на основі Державного... |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... Вона є важливим чинником формування духовного світу особистості, її морально-естетичного розвитку |
| Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим... України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,... |
З української літератури для 8 класу Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи / Програму підготували... |
| З української літератури для 9 класу Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи / Програму підготували... |
З української літератури для 9 класу Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи / Програму підготували... |
| А. Г. Мерзляк, Д. А. Номіровський, В. Б. Полонський, М. С. Якір Про... И та початків математичного аналізу в загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням математики. Зміст підручника і... |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української літератури Пропонована навчальна програма укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням... |