ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
з поглибленим вивченням української літератури
8—9 класи
Пояснювальна записка
Пропонована навчальна програма укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти з урахуванням основних державних вимог до змісту і рівня навчальних досягнень учнів основної школи (8–9 кл.).
Однією з найактуальніших проблем літературної освіти є розвиток інтересу учнів до читання, прилучення до кращих літературно-мистецьких надбань людства, що є важливим чинником формування особистості молодого покоління.
Основними завданнями шкільного вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки загалом; формування самостійного, критичного, творчого мислення учнів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної системи знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення із світом мистецтва, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної самосвідомості та власної людської гідності.
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української літератури (8–9 кл.) розрахована на розширене вивчення тем, за якими широко представлено мистецький контекст і міжпредметні зв’язки (врахування фонових знань і контекстних матеріалів: дослідження типологічних зв’язків, вивчення історичних подій, що істотно вплинули на формування ознак певного літературного періоду, конкретизація спорідненості мистецьких традицій між українською літературою, образотворчим мистецтвом, музикою, історією). На проведення таких занять може відводитися окремий урок, який ефективно проводити у формі інтегрованого або бінарного уроку з використанням сучасних мультимедійних технологій. Врахування міжпредметних зв’язків сприяє розширенню кругозору учнів, поглибленню знань про світову культуру, літературу, мистецтвознавство. Такий підхід до вивчення літератури формує такі компетентності учнів: інтелектуальну (здатність працювати з різним літературним матеріалом, вміння самостійно використовувати здобуті знання, здатність до пошукової і дослідницької діяльності); особистісну (бажання й уміння виявляти творчу самостійність, ініціативу, організовувати свою діяльність, володіти правилами співробітництва); комунікативну (здатність використовувати засоби мови і мовлення під час аналізу художніх творів (монолог, діалог, інтерактивна діяльність різного характеру); рефлексивну (здійснення самоконтролю і самооцінки власної діяльності, прагнення до самовдосконалення і самореалізації); діяльнісну (здатність конструювати свою діяльність, перенесення сформованих умінь на незнайому навчальну ситуацію); креативну (розвиток мотиваційної сфери, чутливість до нових ідей, здатність творчо підходити до розв’язання будь-якого навчального завдання); емоційну (здатність до емоційної реакції на літературний факт, явище, уміння набувати чуттєвий досвід).
Відповідно на поглиблене вивчення української літератури визначається кількість: годин на текстуальне вивчення художніх творів (84 год.); контрольних робіт (8 годин на рік); уроків позакласного читання (8 годин на рік, при цьому вчитель має змогу обирати, крім творів, рекомендованих за програмою, художні твори на власний розсуд) і розвитку зв’язного мовлення (8 годин на рік); уроків виразного читання (8 годин на рік). Також учитель має можливість підготувати з учнями інсценізацію художніх творів, із розрахунку 2 годин на семестр (4 години на рік).
8 клас
Усього – 140 год. На тиждень – 4 год.
Текстуальне вивчення творів – 84 год.
Позакласне читання – 8 год.
Уроки розвитку зв’язного мовлення – 8 год.
Резервний час – 20 год.
Зміст навчального матеріалу
|
Год.
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Додатки:
Мистецький контекст. Міжпредметні зв’язки
|
ВСТУП
Художня література як одна з форм духовної діяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору.
ТЛ: поглиблення понять про художній образ, художній твір.
|
2
|
За результатами вивченого учень (учениця) розуміє багатозначність художнього образу, називає і вміє відрізняти різні типи образів.
За допомогою слова вміє створювати елементарні образи.
Розвиток відчуття краси і сили художнього слова.
|
|
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Українські історичні пісні
Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками (“Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”); про боротьбу проти соціального та національного гніту (“Ой Морозе, Морозенку”, “Максим козак Залізняк”, “Чи не той то Хміль”, “За Сибіром сонце сходить”). Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.
|
(14 )
6
|
За результатами вивченого учень (учениця) пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях, вміє виразно і вдумливо читати тексти, розповідати про національних героїв, змальованих у них, вміє створювати уявні словесні картини.
Визначає провідні мотиви пісень, проявляє уміння характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, висловлює власні судження про те, за що народ увіковічнив імена своїх героїв.
Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Виховання і утвердження цих якостей у наш час.
|
Часи козаччини, національно-визвольної боротьби (історія України).
Ю.Брандт “Пісня перемоги”, І.Айвазовський “Комиші на Дніпрі”, невідомий художник “Богдан Хмельницький” (образотворче мистецтво).
|
Пісні Марусі Чурай
“Засвіт встали козаченьки”, “Віють вітри, віють буйні”, “Ой не ходи, Грицю...”
Легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя.
Пісні, що стали народними. Їхня популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи.
|
2
|
За результатами вивченого учень (учениця) розуміє значення і функції пісні в житті українського народу, знає і розповідати легенду про Марусю Чурай, проявляє вміння виразного читання, коментування пісень, розглядає і пояснює художні засоби, висловлює власне ставлення до Марусі та її пісень, вміє створювати уявний словесний портрет легендарної поетеси.
Вивчити напам’ять: “Засвіт встали козаченьки”.
Усвідомлення того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках, що поет – активний творець духовності.
|
Визвольна війна українського народу (історія України).
Давньогрецька поетеса Сапфо (зарубіжна література).
В.Маковський “Українська дівчина” (образотворче мистецтво).
|
Українські народні думи
“Маруся Богуславка”, “Буря на Чорному морі”
Героїчний епос українського народу. Різновиди дум (історико-героїчні, соціально-побутові). Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко та ін.). Сучасні виконавці: В. Та М.Литвини, В.Нечема, Національна капела бандуристів України. Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі. (“Маруся Богуславка”). Символ гріхопадіння і порятунку через усвідомлення покаяння (“Буря на Чорному морі”).
ТЛ: думи.
|
6
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і осмислено читати думи, переказувати зміст, вміє визначати їхню тематику, художні особливості, проявляє навички аналізу художнього образу (аналізує образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний вчинок), вміє прокоментувати проблему відповідності життя і поведінки людини християнським, загальнолюдським вартостям, переоцінку героями своєї поведінки, стосунків з іншими людьми (“Буря на Чорному морі”), розвиває вміння розкрити власне розуміння узагальненого образу (“бурі на морі”), дискутує про поняття гріха і покаяння.
Усвідомлення того, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими, християнськими цінностями. Усвідомлення понять гріховності і покаяння.
|
Боротьба українського козацтва проти зовнішніх ворогів (історія України).
Україна – морська держава (географія).
М.Лисенко “Марш чорноморських козаків”, опера “Маруся Богуславка” (музичне мистецтво). О.Сластьон “Запорозькі судна” , І.Айвазовський “Чорне море”(образотворче мистецтво).
|
З ДАВНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ
“Слово про похід Ігорів”
Давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа “Слова...”. Переклади і переспіви у ХІХ—ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.
|
(5)
5
|
За результатами вивченого учень (учениця) знає історію відкриття пам’ятки, основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви, виразно і усвідомлено читає поему, вміє переказувати і коментувати сюжет “Слова...”, вміє аналізувати, характеризувати образи руських князів, князівни Ярославни, образ Руської землі, символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору, проявляє навички визначення основної ідеї, вміє висловлювати власні міркування про її актуальність в наш час.
Усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні – вічні, загальнолюдські проблеми. Розуміння “золотої середини” в діях людини.
|
Типологічна подібність з іспанським епосом ХІІ ст. “Піснею про мого Сіда”.
Похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців у 1185 р. (історія України).
|
СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ
Тарас Шевченко
“Думи мої, думи мої...”; “Ой три шляхи широкії”, “Мені однаково, чи буду” (з циклу “В казематі”), “Минають дні, минають ночі”
Викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання.
Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю.
ТЛ: філософська лірика, силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршований розмір).
|
(29)
6
|
Повторення вивченого про Т.Шевченка в попередніх класах.
За результатами вивченого учень (учениця) вміє розповідати про викуп поета з неволі та заслання, виразно і вдумливо читає поезії, підтверджує розвиток навичок аналізу художнього тексту (аналіз філософської лірики поета в контексті його біографії), вміє коментувати основні мотиви, ідеї поезій Т. Шевченка, художні засоби, використані в них, висловлює власні міркування.
Вивчення напам’ять: “Мені однаково, чи буду”, “Думи мої, думи мої (фрагмент).
Усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності.
|
Імперія і національний поет (історія України).
С.Рахманінов “Дума” (музичне мистецтво).
|
Іван Франко
“Іван Вишенський”, «Моя любов»
Короткі відомості про письменника. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя ХУІІ ст. і художній образ у творі. Проблема морального вибору людини, її втеча від неприйнятного буттєвого світу.
Композиційні особливості побудови поезії «Моя любов». Ставлення поета до своєї землі, народу, України.
ТЛ: історична поема.
|
5
|
За результатами вивченого учень (учениця) розуміє різницю між історичною правдою та художнім вимислом, підтверджує уміння аналізувати художній твір, характеризувати образ І. Вишенського, складати план до його характеристики, вміння пояснювати внутрішній стан героя, звертаючись до тексту, дискутує про поведінку і вибір І. Вишенського (вчиться розуміти думку опонента, формулювати власну думку і відстоювати її), про актуальність поеми І. Франка в наш час.
Усвідомлення того, що письменники-філософи – духовно багаті особистості, що кожна людина має право на вибір. Розвиток навичок толерантно, аргументовано дискутувати.
|
|
Леся Українка
“Ви щасливі, пречистії зорі”, “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати...”, “Давня казка”
Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу. Потужне ліричне начало, романтичність, волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви. Тема гармонійного єднання людини з природою (“Давня весна”). Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі і народові, суть людського щастя, вдячності (поема “Давня казка”).
|
6
|
За результатами вивченого учень (учениця) знає і вміє розповідати про Лесю Українку, підтверджує розвиток навичок виділення основних мотивів у поезіях, вміє прокоментувати зміст поеми “Давня казка”, визначити її основні проблеми і мотиви, головну думку, підтверджує уміння здійснювати порівняльну характеристику образів (Поета і Бертольда), складати план порівняльної характеристики, висловлює власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини.
Вивчення напам’ять: “Хотіла б я піснею стати”, уривок з “Давньої казки” (на вибір).
Розуміння того, що сила духу – конструктивне начало в житті.
Усвідомлення важливості формування і розвитку індивідуальності, неповторності творчої особистості.
|
Ліричні поезії Ф.Петрарки, Г.Гейне, М.Лермонтова.
Мариністичний живопис І.Айвазовського.
Музика Ф.Шопена, П.Чайковського, В.Моцарта.
|
Володимир Сосюра
“Любіть Україну!”, “Сад” (“В огні нестримної навали...”), “Васильки”, «Третя рота» (уривок з роману)
Патріотичні та інтимні мотиви творів поета. Щирість його ліричного самовираження. Образ України, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею, алегоричність образів (“Сад”). Патріотичний пафос поезії “Любіть Україну!”. “Васильки” – взірець інтимної лірики.
ТЛ: інтимна лірика, віршовані розміри.
|
4
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і осмислено читати твори, здійснювати їхній текстовий аналіз, пояснювати алегоричність образів, визначає віршовані розміри, аналізує образ України, ідею єдності з рідною землею (“Сад”), вміє визначати різницю між патріотичною та інтимною лірикою.
Вивчення напам’ять: “Любіть Україну!”.
Усвідомлення того, що щирість особистих почуттів людини – невід’ємне багатство її духовного світу.
|
|
Борис Олійник
“Вибір”, “Финг”
Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції. Філософія чину і мудрості у творах поета.
|
2
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і вдумливо читати поезії, характеризувати образ ліричного героя, шліфувати вміння визначати провідні думки у віршах, аналізувати їх, проводячи аналогії з власними спостереженнями і міркуваннями, дискутує про це.
|
|
Володимир Підпалий
“Тиха елегія”, “Запросини”
Щирість патріотичних почуттів ліричного героя у вірші “Тиха елегія”. Оптимізм, впевненість у правильності обраного шляху (“Запросини”).
|
3
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і вдумливо читати вірші, коментувати основні ідеї, втілені в них, співвідносить їх із власними думками про мову, народ, його сучасне і майбутнє.
|
|
Іван Малкович
“Свічечка букви Ї”, “Музика, що пішла”, “З янголом на плечі”
Глибокі роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина, щоб уберегти себе, своїх близьких, свою мову, душевне багатство від зла. Оптимістичний пафос, віра в перемогу добра.
|
3
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і усвідомлено читати вірші, аналізувати їхній прихований зміст, переданий за допомогою художніх засобів, відтворювати словесно світ, відображений в образах поезій, удосконалює навички висловлення власних роздумів, навіяних прочитаними віршами.
Вивчення напам’ять: ”З янголом на плечі”.
Усвідомлення того, що моральні якості – стрижень гуманізму.
Розвиток естетичного смаку як запоруки культурологічної компетентності і стимулу загальної розвиненості людини.
|
|
НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА
Іван Карпенко-Карий
Короткі відомості про життя і творчість видатного українського драматурга ХІХ ст., про театр “корифеїв”. Трагікомедія “Сто тисяч” (скорочено) – класичний взірець українського “театру корифеїв”. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Засоби сатиричного змалювання.
ТЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія.
|
(5)
5
|
За результатами вивченого учень (учениця) знає найголовніші відомості про видатного українського драматурга ХІХ ст., розповідає про його життя і творчість за складеним планом, визначає основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризує його та інші дійові особи п’єси, розуміє актуальність проблем комедії для сучасного життя, дискутує про бездуховність людини, про сенс людського життя, викликані прочитанням твору, удосконалює вміння робити власні висновки і узагальнення.
Усвідомлення того, що бездуховність – прояв зла у житті людини.
|
“Скупий” Мольєра,
(зарубіжна література).
|
З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ
Михайло Коцюбинський
“Дорогою ціною” (скорочено)
Пригодницький, романтичний сюжет повісті. Вічний тип шукача правди. Протест Остапа і Соломії проти кріпосницької наруги – протест проти будь-якого насильства над людиною. Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Кохання Остапа і Соломії як центральний мотив у творі. Його непереможна сила, що рухає вчинками, поведінкою, вибором героїв. Час і вічність у повісті, символічні образи. Романтичність, мужність і сила волі української жінки Соломії.
|
(17)
4
|
За результатами вивченого учень (учениця) удосконалює навички аналізу пригодницького романтичного сюжету, композиційних особливостей твору, пояснює відмінність між сюжетом і композицією, розповідає про почуття героїв, спираючись на текст, аналізує образ Соломії (за складеним планом), розвиває вміння робити власні висновки, коментуючи вчинки героїв, аналізує образи часу і вічності у повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів, звуків, висловлює роздуми про проблему волі людини і можливості її досягнення в сучасних умовах.
Усвідомлення необхідності особистої свободи для гармонійного розвитку, краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, необхідних для боротьби зі злом.
Розвиток естетичного смаку, вміння бачити красу і досконалість художнього слова.
|
Тема волі і справедливості в зарубіжній романтичній літературі (М.Петефі, М.Лермонтов, Р.Л.Стівенсон, Р.Бернс та ін.)..
|
Осип Назарук
“Роксоляна” (скорочено)
Події історичної доби ХУІ ст. Проблема кохання і служіння народові в історичній повісті. Незалежна вдача, щирість у стосунках з людьми, природний розум і врода Роксоляни.
|
6
|
За результатами вивченого учень (учениця) розуміє умови створення історичної повісті, різницю між історичним фактом та художнім вимислом, удосконалює вміння переказувати сюжет твору (акцентуючи на ІХ, Х, ХІ розділах), характеризувати образ Роксолани, виразно читає і коментує ХІ розділ повісті “Перша подорож на прощу Роксолани”, вміє описувати монастир на горі Афон, закріплює вміння висловлювати свої судження про вчинки і почуття людей, описані в повісті, дискутує про те, якою повинна бути дружина державного діяча, що значить служити Богові і людям.
Усвідомлення духовного багатства народу, знаковості постаті Роксоляни в історії України. Розвиток уміння вести дискусію.
|
Історична доба, зображена в повісті
(історія України).
Невідомий художник “Роксолана”, “Сулейман Пишний” (образотворче мистецтво).
|
Володимир Дрозд
“Ирій”, “Білий кінь Шептало”
Іронічна, алегорично-химерна проза сучасного прозаїка. “Ирій” – химерна повість про неповторний світ юності, про вічне і швидкоплинне в житті людини. Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії (“Білий кінь шептало”).
|
7
|
За результатами вивченого учень (учениця) удосконалює навички коментування сюжету творів, переказування найвагоміших епізодів, вміє простежувати за текстом повісті “Ирій” химерні стилістичні прийоми художнього письма, поєднання уявного з реальним, пояснює їхню роль у сюжеті твору, в донесенні основних ідей, мотивів, пояснює алегоричність образу коня Шептала, характеризує його, дає власну оцінку його поведінці, дискутує про життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти свою індивідуальність (на основі оповідання).
Вміння зберегти власну індивідуальність – важлива риса характеру людини.
|
Поєднання фантастики й реальності у творах Г.Уелса, Е.-Т. Гофмана та ін. (зарубіжна література).
|
УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР І САТИРА
Володимир Самійленко
“Патріоти”, “Ельдорадо”
Коротко про митця. Гумор і сатира поета як поштовх до роздумів про справжній патріотизм, чесність, самовідданість, порядність та лицемірство, пристосуванство людини. Засоби творення гумору та сатири. Сатирична іронія вірша.
ТЛ: гумор і сатира (поглиблено), антитеза, іронія.
|
(6)
3
|
За результатами вивченого учень (учениця) знає і вміє розповісти найцікавіші відомості про письменника, розуміє універсальність моделі тоталітарної держави, створеної в поезії “Ельдорадо”, виразно і вдумливо читає поезії, розвиває вміння описувати гумористичні ситуації, розрізняти гумор і сатиру, вміє простежувати роль антитези в розкритті ідеї твору, висловлює власні міркування про способи вияву патріотичних почуттів.
Усвідомлення цінності дотепного, а часом і в’їдливого слова у житті людини.
|
|
Євген Дудар
“Слон і мухи”, “Лісова казка”, “Червона Шапочка”
Дотепні і сатиричні оповіді сучасного письменника-гумориста як спонука до роздумів про довколишній світ і себе.
|
3
|
За результатами вивченого учень (учениця) вміє виразно і усвідомлено читати твори, коментувати їхній прихований зміст, розвиває навички визначення головної думки твору, проводить аналогії із сучасним життям.
Розвиток самокритичності, вимогливого ставлення до себе.
|
|
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами
|
4
|
Учень (учениця) знає про письменників, що народилися в рідному краї, знає текст їхніх творів (на вибір), вміє прокоментувати їхні ідейно-художні особливості, висловлює власні судження і враження про ці твори.
Шанобливе ставлення до талановитих земляків.
|
|
УРОК-ПІДСУМОК
Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.
|
2
|
За результатами вивченого учень (учениця) має згадати про письменників і твори, що вивчалися упродовж року, закріплює вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.
Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі риси характеру особистості.
|
|
|