Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою


Скачати 1.13 Mb.
Назва Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою
Сторінка 8/8
Дата 01.04.2013
Розмір 1.13 Mb.
Тип Навчально-методичний посібник
bibl.com.ua > Література > Навчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8

Текст як форма реалізації

мовленнєво-про­фесійної діяльності

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на ви­конання якогось комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки й почуття, людина має конкретну мету – щось повідомити, про щось запитати, переконати в чомусь адресата чи спонукати його до певних дій тощо. З цією метою мовець прагне висловитися з якнайбільшою повнотою, дібрати якнайточніші в семантичному і стилістичному сенсі мовні засоби.

Безпосереднім проявом думки, формою її існування, репрезен­тантом мисленнєво-мовленнєвої діяльності є текст. Дефініції терміна текст, яка б відображала всю його багатоаспектність і водночас була вичерпною, ще не існує, оскільки дослідники найчастіше у своїх ви­значеннях актуалізують якусь одну ознаку тексту, важливу в контексті їхнього дослідження.

Текст (від лат. textum тканина, сплетіння, поєднання) – це писем­ний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об’єднаних у тематичну і структурну цілісність. Отже, текст виступає обов’язковим складником комунікативного процесу, допо­магає фіксувати, зберігати та передавати інформацію в просторі й часі.

Лінійно розташована сукупність речень є одиницею тексту. Наймен­ша одиниця тексту – надфразна єдність, абзац, що є одиницями різних принципів членування тексту, хоча абзац структурно й композиційно може виокремлювати надфразну єдність.

Надфразна єдність – це сукупність семантично й граматично поєднаних висловлень, що характеризуються єдністю теми та осо­бливим синтаксичним зв’язком компонентів. У діалозі надфразна єд­ність складається з питань і відповідей; репліки й реакції. Синоніми надфразної єдності – складне синтаксичне ціле, прозаїчна строфа, гіперсинтаксема й ін.

Одиницями тексту є також розділи, підрозділи, глави (в більшому вимірі).

Абзац (від нім. abzatz – відступ) – це структурно-змістова одиниця членування тексту, що характеризується єдністю теми й графічного по­значення, відступом праворуч у початковому рядку, якими починаються виклад нової думки.

Структурно текст може відповідати реченню, слову, сполуці, якщо ці одиниці мають цілісну інформацію, яка відповідає певній комуніка­тивній ситуації, наприклад: 1) Красно говорить, а слухать нічого (Нар. творчість); 2) Вихід. Навчальна частина.

За способом репрезентації тексти поділяються на письмові, усні та друковані.

Залежно від ситуації спілкування значна частина текстів може матеріалізуватися як у писемній, друкованій формі (накази, протоколи, акти, телеграми тощо), так і усній (судові промови, бесіди тощо).

Кожний текст маніфестує той чи той мовленнєвий жанр, зарахований до певного стилю, і виконує різні функції.

Основним елементом тексту є дане (тема, предмет висловлюван­ня) і нове (основний зміст висловлювання). Наведемо приклад розподілу невеликого тексту на дане і нове (жирний шрифт – дане, курсив – нове):

У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн. Вони видають рід­ною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, теле­передачі.

Окрім того, українські громади організували мережі осередків української культури – бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства (Із газети).

Основними ознаками тексту є:

  • зв’язність – визначальна категорія тексту, основним показником якої є розвиток теми й формальні засоби (семантично близькі слова й фрази, граматичні й стилістичні одиниці тощо). За до­помогою мовних і позамовних чинників вона забезпечує обмін інформацією. Показниками зв’язності є: лексичні (синоніми, антоніми, пароніми, повтори), морфологічні (сполучники, спо­лучні слова, вказівні займенники, деякі прислівники тощо), синтаксичні (порядок слів, порядок розташування частин), стилістичні (еліпс, градація, питальні речення тощо) одиниці, інтонація, наголос, паузи, ситуації спілкування;

  • цілісність, яка забезпечується змістовою (єдність теми, змісту), комунікативною (мета спілкування), структурною й формально-граматичною (єдність мовленнєвих жанрів) цілісностями;

  • членованість. Будь-який текст можна комунікативно члену­вати на частини з метою полегшення сприйняття інформації адресатом.

  • інформативність уособлює інформативний масив тексту, що міститься не лише в його вербальній організації, а випливає з її взаємодії з авторською й читацькою свідомістю. Отже, ін­формативність тексту виявляється лише в процесі тлумачення мовного масиву через свідомість адресата, а масив інформації формує автор тексту. Кожен текст і створюється заради передачі інформації;

  • завершеність – ознака текстів, що передбачає їхню формальну і змістову закритість.

Елементи і компоненти тексту поєднуються такими видами зв’язку:

  • контактний – пов’язані елементи знаходяться поряд;

  • дистантний – здійснюється на відстані: об’єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних аб­зацах, через певну кількість речень іншого змісту;

  • ланцюговий або послідовний – певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом для наступного й вимагає подальшого розгортання думки;

  • паралельний – речення граматично рівноправні. Характерна ознака цього зв’язку – єдність видо-часових форм присудків;

  • перспективний – вказує, про що мовитиметься далі;

  • ретроспективний – певний фрагмент тексту вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин.

Крім змісту, частини тексту пов’язуються за допомогою лексичних (повтори слів, синоніми, спільнокореневі слова, займенники, прислів­ники) і граматичних (сполучники, вставні слова, неповні й риторичні речення) засобів.

Виокремлюють два основні види тексту – монологічний і діало­гічний.

Отже, текст є основною одиницею мовленнєво-професійної діяль­ності. Не можна навчати усному і писемному монологу без урахування професійної спрямованості тексту. Наше завдання – навчити майбутніх фахівців правильно будувати тексти, розуміти їх, враховуючи специфіку мовленнєвої ситуації. У кожного студента повинна з’явитися практич­на потреба знати мову держави, у якій вони живуть, і повсякчас цією мовою послуговуватися.
БЛОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1. Доберіть самостійно тексти, що ілюстрували б різні стилі схарактеризуйте їх.

Завдання 2. Самостійно доберіть та запишіть групами наукову, професійну, термінологічну, офіційно-ділову, експресивну та розмовну лексику.

Завдання 3. З’ясуйте за тлумачним словником значення слів: вульгаризм, арготизм, просторіччя, діалектизм, канцеляризм і запишіть їх приклади.

Завдання 4. До якого функціонального стилю належить наведений уривок? Проаналізуйте його, поясніть значення виокремлених слів.

Драматичні поеми Лесі Українки – явище феноменальне в українській літературі. За масштабом художнього мислення це явище рідкісне навіть у контексті найвищих досягнень світової літератури. І якби свого часу естетичні та громадянські імпульси цієї драматургії були органічно сприйняті і творчо освоєні українським національним театром, то досі б цей театр явив світові істинно мистецьке обличчя.

Одначе так сталося, що художня двоєдиність цього явища ще й понині не забулася і драматургія Лесі Українки насамперед належить поезії. В театрі ще по-справжньому її немає.

Рано чи пізно він буде пізнаний зусиллями людей, здатних занурюватися на великі глибини і, не захлинувшись гіркотою історичної пам’яті, винести його на обшири сучасності в усьому блиску його непроминальної вартості (Ліна Костенко).

Завдання 5. Самостійно доберіть текст фахового спрямування, визначте до якого функціонального стилю він належить та схарактеризуйте показники його зв’язності.

Завдання 6. Визначте до якого стилю належить наведений текст. У яких стилях найчастіше використовуються числівники? Орієнтуючись на приклади, подані в тексті, попрактикуйте у визначенні часу.

Котра година?

Нерідко навіть авторитетні мовці припускаються грубих мовних огріхів у розмовах про визначення часу. Чи не щодня доводиться чути від інженера чи вчителя, доктора наук чи актора, ба, навіть від колеги-письменника приблизно таке: «У вісім зустрінемося» (натомість треба «Зустрінемося о вось­мій»); «Збори розпочнуться пів шостої» (а треба «Збори розпочнуться о пів на шосту»); «Десь о п’ятій ранку я зібрався на рибалку» (Близько п’ятої ранку я зібрався на рибну ловлю). А ось поетичний рядок з твору вінницького авто­ра: «Сьогодні в двадцять нуль-нуль виїжджаю», що перегукується з вокзаль­ним оголошенням: «Поїзд вирушає в одинадцять годин п’ять хвилин».

Вся це свідчить про загально низьку культуру суспільства, що склалася внаслідок тривалого спланованого придушення нашої національної свідомості. Жоден цивілізований народ не має нічого подібного з такими мовними проблемами, як ми! Не можу собі уявити не те що професора, а будь-якого освіченого жителя, наприклад Англії чи Польщі, який міг би так неграмотно сказати, як відповів мені якось один поважний вінницький учений: «Без п’яти час», що за нормами літературної мови мало звучати так: «За п’ять перша година»

Називаючи годину з хвилинами, ми повинні говорити: «п’ять хвилин на сьому», «десять на другу», «чверть на дев’яту». Можна сказати і так, як це у своєму творі написав Михайло Коцюбинський: «Рівно о пів до сьомої панна Аделя прийде...» (За А. Бортняком).

Завдання 7. Поясніть, як досягається цілісність і зв’язність тексту. Які мовні засоби для цього використовуються?

Гідність

Є така тонка і ніжна, сильна й мужня, недоторкана і незламана річ – гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовитися від задоволення й піти на жертву в ім’я блага рідної, близької людини; особливо гараздів дружини і дітей, треба підвестися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційним пориванням.

Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, користуватися літературними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і зустрічати свою останню годину. У найважчій ситуації – навіть тоді, коли життя здається нестерпним, не можна переступати ту межу, за якою закінчується владарювання розуму над нашими вчинками і починається темна стихія інстинктів і егоїстичних бажань. Бережи, утверджуй, розвивай, піднось всю людську гідність! Корінь твоєї гідності – у благородних переконаннях і думках.

Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Шляхетність твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визна­чити, що є гідне і що є негідне. Гідне має стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство і огиду (В. Сухомлинський).

Завдання 8. До поданих російських сполучень слів доберіть українські від­повідники. З’ясуйте їх стильове забарвлення, складіть з ними речення.

Вполне возможно, нет никакой возможности, по возможности, по возможности скорее; до истечения срока, за исключением срока, по истечению срока, по истечении некоторого времени; верный оригиналу, верный свое­му слову, верный способ, верный перевод, верный друг, верный проигрыш; в лице кого, должностное лицо, знакомое лицо, лицом к лицу, от лица кого, юридическое лицо; находиться в бедственном положении, находиться в оппозиции, находиться в отъезде, находиться внутри, находиться за границей, находиться у власти; в области сердца, горная область, область интереса, область исследования, проблемная область; в общем, общая заболеваемость, общая комната, общие слова, общие интересы.
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ТА НАУКОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

  1. Експресивні стилі як різновиди мови за ступенем інтенсивності вираження змісту.

  2. Проповідницький підстиль конфесійного стилю.

  3. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.

  4. Використання синонімії в різних стилях мови.

  5. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані.

  6. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів.

  7. Стилістичний аспект розмовної лексики.

8. Фразеологія офіційно-ділового стилю української мови.
Рекомендована література

  1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навч. посіб. / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – 6-те вид., доп. і перероб. – К. : Арій, 2009. – С. 20–72.

  2. Культура фахового мовлення : навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2011. – С.

  3. Мацько Л. І. Культура фахової мови : навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – С. 40–183.

  4. Мацюк З. Українська мова професійного спілкува­ння : навч. посіб. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – 2-е вид.– К. : Каравела, 2008. – С. 37–52.

  5. Михайлюк В. О. Українська мова професійного спілкування : навч. посіб. / В. О. Михайлюк. – К. : ВД «Професіонал», 2005. – С. 56–85.

  6. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : підруч­ник / О. Д. Пономарів. – 3-є вид., перероб. та доп. – Тернопіль, 2000. – 248 с.

  7. Шевчук С. В. Ділове мовлення : модульний курс : підручник / С. В. Шевчук. – 4-те вид. – К. : Арій, 2009. – С. 12–17.

  8. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : підручник / С. В. Шевчук. – 5-те вид. доп. і перероб. – К. : Арій, 2009. – С. 8–13.

  9. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення = Русско-украинский словарь деловой речи / С. В. Шевчук. – 3-е вид., перероб. і доп. – К. : Арій, 2010. – 488 с.

  10. Шевчук С. В. Українське професійне мовлення : навч. посіб. / С. В. Шевчук. – К. : Алерта, 2011. – С. 25–38.

  11. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Алерта, 2011. – С. 106–145.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни...
Автор: Прохар Н. В., доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту ВНЗ Укоопспілки Полтавський університет економіки і торгівлі,...
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Економічна теорія: Навч метод посібник для самост вивч дисц. / О. В. Бородкіна – К.: ДУІКТ, 2010. –с
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни...
Автори: Яріш О. В., доцент кафедри фінансів Полтавського університету споживчої кооперації України, к е н
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний...
Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 2...
Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення навчальної...
«Товарознавство і комерційна діяльність», 05170104 «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса», 05170107 «Технологія...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка