Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури


Скачати 405.11 Kb.
НазваТворчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури
Сторінка3/3
Дата10.11.2013
Розмір405.11 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3

ВИСНОВКИ

Отже, опрацювавши тему «Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури» ми дійшли наступних висновків.

По-перше, опрацьована література з теми дає підстави стверджувати, що дослідницькі вміння можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загально-навчальних умінь. На цьому наголошують ряд науковців та дослідників.

По-друге, дослідницька культура учнів формується тільки у процесі дослідницької діяльності, яка включає, на нашу думку, дослідницьку творчу активність учня і її технологічний компонент, який містить інформаційний (дослідницькі знання) й операційний (дослідницькі вміння) складові. Тому ці два поняття невід′ємні одне від одного.

По-третє, системна і чітка організація пошуково-дослідницької роботи учнів в атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку дитини, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно спрямованим.

По-четверте, проектна діяльність, яка також передбачає дослідження, є одним із елементів формування дослідницької культури учнів , а також навчання активності та виховання громадянської самосвідомості.

По-п′яте, при плануванні дослідницької діяльності учнів важливо розпочинати із з′ясування ставлення учасників процесу до означеної проблеми, визначити коло зацікавлених осіб, сформувати проблемні питання, визначити напрямок досліджень, і лише тоді ця робота буде результативною.

По-шосте, вчителеві варто володіти методикою проведення дослідницької діяльності, що досягається за рахунок застосування певних прийомів і методів.

По-сьоме, значне місце в процесі науково-дослідницької діяльності посідає формування компетентностей в мовній та літературній сфері. Оскільки мова йде про філологічний профіль, то учень має можливість набути загальнокультурну літературну компетентнісь, ціннісно-світоглядну, читацьку та мовленнєву.

Також зроблено висновок про те, що навчально-дослідницькі уміння – це синтез ідей інтелектуальних, практичних, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності. Вони лежать в основі готовності школярів до пізнавального пошуку і виникають у результаті управління навчально-дослідницькою діяльністю учнів. Також необхідною умовою для результативної науково-дослідницької діяльності є оволодіння учнями пізнавальними уміннями

Як результат роботи, представлено методичний проект «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання», який на практиці вже був апробований і приніс певні результати, виражені у досягненнях учнів на творчих та наукових конкурсах.

Слід зазначити, що досвід організації науково-дослідницької діяльності і, як результат, формування дослідницької культури учнів не потребує специфічних умов організації та впровадження - лише велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом заради досягнення поставлених завдань.

Таким чином, можна стверджувати: усе вищезазначене свідчить про необхідність цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні мови та літератури, що сприяє розвитку в дітей потреби в самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а отже, формування компетентної особистості школяра, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством XXI століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Збірки наукових праць

1.Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности: Методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1981. – 240 с.

2.Гаврилюк В. Ю. Творча активність старшокласників як психолого-педагогічна проблема // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Кн. 1. – К., 2005. – С. 95-100.

3. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. – Москва-Воронеж, 1998. – 288 с.

4..Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників// Дис. Канд. Пед. Наук. – Кривий Ріг, 2000.

5. Нікітіна І. П. Науково-дослідницька діяльність учнів 5-11 класи / Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шліхова В. В., Кожем’яка О. Л. – Харків, 2006. – 144 с.

6. Павленко О. П. Формування творчої особистості гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09 / Волинський державний університет імені Лесі Українки. – Луцьк, 2005. – 20 с.

7. Фридман Л.М., Калугина И.Ю. Формирование у учащихся общеучебных умений. Метод. Рекомендации. – М., 1995. – 30 с.

Статті в журналі

8. Барецька О. Мала академія наук – дослідницький спосіб мислення. – Директор школи. - №7. – 2004, с.20-24.

9. Моляко О. Психологічна теорія творчості //Обдарована дитина. – 2004. - №6. - С.2-9.

10. Перехейда О. Організація пошуково-дослідницької роботи гімназистів. – Школа//інформаційно-методичний журнал. - №2. – 2011, с.37-52

11. Приходченко К. Гуманістична спрямованість творчого простору. – Директор школи. - №11. – 2004, с.20-23.

12. Царевська Н. Формування інтелектуальної обдарованості молодших школярів. – Школа//інформаційно-методичний журнал. - №3. – 2011, с.49-56

13. Шалар Л. Технологія організації дослідно-пошукової роботи в економічному ліцеї. – Директор школи. - №37. – 2005, с.27-29.

14. Сологуб А. Технологія креативного навчання // Завуч. – 2005. – № 28 (250). – С. 19-24.

Інтернет-ресурси

15. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pippo/2009_2/Dovhan.htm



Додаток

Практична частина методичного проекту

ЕТАПИ

ЗАВДАННЯ

ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ

І. Підготовччий


І. Широка кампанія з пропаганди та заохочення учнів до науково-дослідницької діяльності.

ІІ. Діагностична робота

Мета: виявлення учнів, які засвоюють навчальний матеріал із базових предметів на конструктивному та творчому рівні (в даному випадку – це рідна мова, література, іноземна мова, історія)

Інструментарій:методи спостереження, анкетування, тестування “Логічна та механічна пам’ять”, “Здібності учня”, “Домінуюча система сприйняття”.

ІІІ. Мотивація учнів:

-обговорення питання задля чого займатись науково-дослідницькою роботою, які знання мають бути засвоєні, які вміння і навички мають бути сформовані,

-врахування психологічного фактору (інтровертність, глибокі внутрішні переживання спонукають учня до літературної творчості, розв’язується питання конкурентної мотивації).

ІV. Складання учителем-предметником каледарно-тематичного планування з мови (літератури) з урахуванням науково-дослідницької роботи.

V. Написання плану роботи класного керівника профільного класу згідно річного плану роботи навчального закладу

VІ. Складання учнівських індивідуальних планів науково-дослідницької роботи :

-визначення теми роботи , джерел засобів збору й методів аналізу інформації, засобів представлення результатів, виду творчої роти (інформаційно-реферативний, проблемно-реферативний, експериментальний, інноваційно-дослідницький, літературний)

-встановлення термінів виконання дослідницької роботи,

Учень:

Має позитивну навчальну мотивацію, самостійно оцінює якість знань та обирає шляхи їхньої корекції; формулює тему науково-дослідницької роботи; виробляє план дій; визачається з формами та методами роботи.

Учитель :

Здійснює мотивацію учнів; допомагає у доборі теми роботи та виборі форм і методів дослідження ; висуває пропозиції; консультує щодо складання індивідуальних планів науково-дослідницької роботи; розвиває вміння орієнтуватись в інформаційному просторі;

Класний керівник:

забезпечує не лише розширення кругозору, життєвого досвіду учнів, але й оволодіння різними способами творчої, дослідницької діяльності; привчає учнів до планомірної роботи; розширює сферу інтересів, вчить перевіряти себе в діяльності; формує основи культури праці, сприяє якісному напрацюванню та




-визначення корекційних заходів (ліквідація дисбалансу асоціативного та продуктивного мислення) ,

-встановлення критеріїв оцінки результату і процесу

оформленню результатів роботи



ІІ. Практично-виконавчий


І.Самоосвітня робота учня:

-повторення пам’яток “Як працювати з книгою, текстом, газетним матеріалом”, “Поради при читанні”, “Перелік прийомів ведення записів”, “Правила бібліографічного опису при цитуванні друкованих джерел”, “Як шукати інформаційні ресурси в Інтернеті”, “Як працювати з каталогом” тощо,

-визначення актуальності та наукової новизни обраної теми науково-дослідницької роботи,

-вибір способів роботи з інформаційними джерелами (перегляд, швидке детальне читання, вибіркове читання, читання-вивчення),

-опрацювання тематичних пошукових каталогів,

-створення списку інформаційних джерел (друкованих, архівних, усних),

-проведення соціологічного опитування, анкетування (якщо цього потребує тема науково-дослідницької роботи),

-простежити міжпредметні зв’язки з метою забезпечення чіткої системності знань учня,

-систематизація фактичного матеріалу,

-класифікація понять, якими доведеться оперувати,

-встановлення структурно-логічних зв’язків та відношень вивчаємого поняття з іншими вже відомими поняттями,

-аналітиче зіставлення отриманих результатів із запланованими (передбачуваними),

-побудова власних висновків із прочитаного,

-обговорення суперечностей із теми з керівником наукової роботи,

-оформлення результатів роботи.

Учень:

має знання про самоосвіту; знає можливості застосування набутих знань; осмислює навчальне завдання як мету своєї діяльності; формує здатність до синтезу й оцінки, планує час; здійснює самоконтроль і корекцію; реалізує план власної гіпотези; проявляє інтелек-туальні вміння; зіставляє отримані результати з передбачуваними; формулює власні висновки на основі проведеної пошуково-дослідницької роботи; оформлює роботу.

Учитель:

Здійснює непряме керування діяльністю учня (радить, консультує); виступає координатором і партнером учнів, уникаючи авто-ритарних форм спілкування; спостерігає за ходом отримання результатів і аналізу




ІІ. Консультативна діяльність учителя-предметника:

-проведення теоретико-практичних занять,

-допомога учням у створенні початкової понятійної бази для кожного нового поняття,

-створення проблемних ситуацій, які допоможуть учневі переконатися, що для відповіді на поставлене запитання вони не мають відповідного понятт (введення кожного поняття повинно бути вмотивованим),

-озброєння учнів раціональними прийомами роботи щодо засвоєння праутичних та їх практичного оперування,

-підготовка до проведення захисту дослідницьких робіт.


інформації; перед-бачає проблемну ситуацію, з якою має зіткнутися учень (або група учнів) ; підтримує зацікавленість проблемою та процесом її дослідження; сприяє обміну думками при обговорення проблеми; спрямовує до необхідних джерел інформації; виступає терплячим до помилок учнів; постійно формує навички високого рівня






ІІІ. Діяльність класного керівника профільного класу:

-проводить заходи (екскурсії, проведення предметних тижнів, залучає учнів до роботи в предметних та технічних гуртках, проф- орієнтаційна робота, засідання “Бізнес-клубу”, бліц-опитування тощо) з метою збирання учнями необхідних матеріалів,

-оргнізовує консультації з ключових питань проблеми дослідження з фахівцями, науковцями,

-проводить батьківські збори з розглядом питань “Співробітництво сім’ї та школи в організації практичної наукової діяльності старшокласників”, “Розвиток інтелек-туальної активності учнів”,

-допомагає вчителю-преметнику в організації та проведенні захисту дослідницьких робіт.

Класний керівник:

безпосередньо співпрацює з учителем-предметником та батьками; обирає інтерактивні форми залучення стар-шокласників до науково-дослідницької діяльності; здійснює педагогічну підтримку учнів у процесі їхньої дослідницької діяльності; сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано захищати свої позиції; залучає пред-ставників психологічної служби навчального закладу з метою психологічної підтримки школярів; заохочує та розвиває критичне мислення учнів та їхнє прагнення до само-вдосконалення.




І. Захист науково-дослідницької роботи

-вибір форми презентації (наукова конференція, наукова доповідь, прес-конференція, ділова гра, створення учнівських мультимедійних презентацій за допомогою програми MS Power Point,

Учень:

проявляє здатність презен-тувати власні напрацювання; проявляє вміння вислов-лювати власну думку,

ІІІ.Заключний

створення учнівських публікацій,

-безпосереднє проведення захисту відповідно до «Вимог до виступу», відповіді на запитання до роботи,

-оцінювання результатів захисту членами журі,

-оголошення рейтингу учасників захисту (виставляються бали згідно шкали оцінювання),

-обговорення результатів захисту,

-вироблення рекомендацій, пропозицій із метою покращення проведення науково-дослідницької роботи, вироблення стратегії по усуненню помилок.

аргументувати свою позицію чи гнучко змінювати за необхідності.

Учитель:

Відзначає зміни в рівнях розумової діяльності учнів; робить висновки щодо результативності виконаних робіт; сприяє спільному напрацюванню рекомендацій та пропозицій з питань удосконалення дослідницької роботи.

Класний керівник:

надає можливість учням застосовувати нові уявлення до широкого кола явищ, ситуацій з метою оцінювання їхнього прикладного значення; визначає рейтинг учнів за наслідками захисту дос-лідницької роботи; проводить кореційні заходи



1   2   3

Схожі:

Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як...

Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм....
Тому звертається багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів...
Комплекс №49 „Надія” Проект, спрямований на розвиток і реалізацію...
Проект, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу учнів у сфері дослідницької діяльності
Орієнтовна тематика засідань
Розвиток мотиваційних процесів в учнів 5-х класів при вивченні другої іноземної мови
Конспект уроку узагальнення та систематизація знань учнів 7  класу...
АКЦЕНТУАЦІЯ ПРОЦЕСІВ КОНВЕРСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ МОРФОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ 57
М іністерство освіти і науки України
Мета: повторити, узагальнити знання учнів з мови і літератури; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; збагачувати словниковий...
Інтегровані уроки як основний засіб підвищення мотивації учнів при...
Практичні основи проведення інтегрованих уроків під час вивченні математики у школі
Формування читацької культури учнів
Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у школярів, яка базується...
І. Організаційно-підготовчий етап
А потім дізналася, що мене запрошують прийняти участь у ІІІ етапі. Цього року на творчий тур олімпіади було запропоновано підготувати...
Тренінг: «Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів»
Учитель-методист української мови та літератури Донецького ліцею №48 Степанець І. М
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка