|
|
Скачати 83.62 Kb.
|
| Формування читацької культури учнів Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у школярів, яка базується на знаннях і уміннях пізнавального та творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо. У Державному стандарті базової і повної середньої освіти, затвердженому постановою №24 Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року, в „Літературному компоненті” визначено три основні лінії: аксіологічна, літературознавча, культурологічна. [1,60-62]. Отже, крім вивчення художніх текстів в історико-літературному контексті та застосування на уроках літературознавчих понять, Державний стандарт націлює словесників на викладання літератури з урахуванням розвитку культури. Головною метою вивчення предмета в загальноосвітній школі є залучення учнів до найвищих досягнень світової літератури і культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури [2,3]. Учитель літератури – не тільки запроваджувач знань, а й створювач культури, особливої, найтоншої, вишуканої. Перед лицем великої літератури, з якої навчаються учитель і учень – рівні: ось тут шлях до співтворчого існування. Тому в основу курсу зарубіжної літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв'язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення зарубіжної літератури. Глибокий аналіз культурологічного характеру пропонує на уроках зарубіжної літератури вчитель приватної школи «Перлина» Черкаської міської ради Озірська М.І. Важливим є також для уроків зарубіжної літератури усвідомлення учнями власне національного, етнічного і загальнолюдського досвіду в змодельованих текстових ситуаціях, коли у процесі дослідження відбувається вивчення психоемоційного переживання проблем, образів, ідей тексту, а також синтез національного та загальнолюдського, що передбачає новий тип національної особистості, збагаченої універсальними духовними надбаннями. Уроки зарубіжної літератури мають створювати умови для реалізації принципів національного й полікультурного виховання, мотивації творчої активності, формування досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу. Дослідження в цьому напрямі проводить учитель-методист колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Малигіна Л.М. Отже, в сучасній школі повинен бути предмет, який вчить жити в людському суспільстві, учителі-словесники покликані мораллю літератури, повинні формувати етичні засади особистості, маючи можливості схвилювати, зачепити за живе дитячу душу. …Мистецтво формування душі, гартування духу – одне з найдавніших і найскладніших. Але починається воно з найпростішого, нехитрого: прийняти і полюбити учня, яким він є, а урок літератури – це нескінченний діалог, коли висловити своє бачення проблеми можуть всі. Тут важливе толерантне застосування прийомів «доведи думку», «моє бачення ключового епізоду», «поясни уривок із тексту», «стисло, але зрозуміло», «знайди інше вирішення ситуації», «виділи головне», «проаналізуй уривок із фільму та співстав з текстом», тощо. «Застосування цих прийомів – це орієнтація не на сьогоднішній, а на завтрашній день розвитку учнів з урахуванням стану їх розумових здібностей», – вважає учитель-методист Вознесенської ЗОШ Золотоніської районної ради Логінов А.Ю. Вміле використання психолого-дидактичних прийомів активізації навчальної діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури допомагає дітям розкрити як почуття героїв твору, так і їхні власні почуття, стимулює розвиток пізнавальної самостійності, розуму й волі. Школярі повинні вчитись уважно читати художній твір, відтворювати певні епізоди, ставити запитання та аналізувати образи, інтерпретувати текст, проводити дослідження, особливо під час вивчення тих творів, де багато чого здається суперечливим, а результатом повинно бути увідомлення цінності буття. Урок словесності... Таїнство спілкування з книгою, а через неї з автором і його світом – як наслідок – вплив на дитячу душу та формування її особистості. Складне мистецтво: книгою поєднати людину з життям, зблизити особистість з особистістю, примирити людину саму з собою, морально підтримати її в сьогоденному складному суспільстві; навчити любити себе та оточуючих, а також цей різноликий і різнобарвний світ, свою Батьківщину. Ще важче передати вміння творити себе, перебудовувати свою сутність, осягати велич буття і свого місця в ньому. Cлово і буття, життя і книга, я і світ, далеке і рідне – ось та глибина уроку, яка має надихати дітей і вчителя. У зв’язку з цим М.М.Бахтін відмічав, що «предмет може подіяти на особистість тільки тоді, коли розкриває свій потенціал, стає словом, залучає людину до словесно-змістового тексту»[3,366-367]. Ще одна особливість гуманітарного мислення: в його пізнавальному процесі відбувається зустріч двох суб’єктів, двох свідомостей – авторського і реципієнта, який виступає як співавтор. «Тому акт гуманітарного пізнання – це завжди спів-творчість, спів-діяльність, спів-свідомість»[4,14]. Учитель у цьому діалозі – помічник, співучасник, консультант. Майстрами цієї педагогічної справи є: Сідєльнікова О.П., Малигіна Л.М., Озірська М.І., Сизько Г.Л., Буряк С.Д., Логінов А.Ю., Хроменко І.А., Ткаченко С.М., Полозенко С.В., Курило Н.Я., Северин О.З., Іванова Л.С., Сербіна В.Я., Голуб В.М., Кравець Т.М., Терлига Н.В., Бащенко М.М., Фокіна В.О., Низенко О.І., Орленко Л.Л., Матюша Л.,Маркіна Л.В., Нерубайська Л.О. та інші. Звичайно, формування читацької культури учнів, виховання у них шанобливого ставлення до книги – першочергові завдання вчителів-словесників. Але і ком’ютер тут може стати не на заваді, а в пригоді. За словами вчителів, улюбленою роботою школярів є створення презентацій та їх перегляд, адже вони дають змогу узагальнити здобуті знання, синтезувати спостереження над текстом в яскравій і доступній формі. В процесі засвоєння програмового матеріалу в учнів одночасно працюють всі види пам’яті. Завдяки мультимедіа сухий теоретичний матеріал оживає: видатні письменники і поети перетворюються на живих людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища. Мультимедійні технології дали можливість учням побачити найвидатніші музеї світу, «стати свідками» історичних подій минулого і сучасного, бути «присутніми» на лекціях видатних науковців та педагогів [5,172]. Навчальні мультимедіа – найсучасніші науково обґрунтовані й забезпечені засоби наочності, вони можуть використовуватись у різних технологіях, надають можливість проведення різних типів уроків. Практика викладання в школі виявила специфіку застосування мультимедійних технологій. Їх застосування у пропедевтичному курсі сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку творчої уяви та образного мислення, прищепленню любові до літератури, в старших класах – формуванню аналітичного мислення, комунікативних здібностей, рефлексії свідомості, емпатії і культури почуттів. Завдяки цим технологіям можливе заглиблення школярів в світ культури того чи іншого народу. Вони допомагають в концентрованому вигляді віддзеркалювати духовне життя людства, стають найсильнішим засобом виховання «людини культури». Наприклад, допомогли краще зрозуміти та засвоїти творчість Мацуо Басьо презентація Плис Н. В. (Леськівська ЗОШ І-ІІІ ст. Черкаської районної ради) та матеріали Солодовникової С.О.(ЗОШ №32 Черкаської міської ради). Дітям стала набагато ближчою культура далекої Японії. Мультимедійні технології зумовлюють суттєві зміни в навчальному процесі, в центрі якого тепер перебуває особистість учня, а головною метою стає розвиток його духовних, інтелектуальних і творчих здібностей, пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей. Це згодом дозволить стати дитині здатною до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень, вміння працювати над розв’язуванням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль учителя, він тепер стає науковим керівником, співавтором, координатором, партнером, консультантом[6,13]. Особливо це відчутно, коли учні займаються науковою роботою (МАН), педагог тоді, дійсно, стає науковим керівником, перевіряє, допомагає в створенні наукового продукту. Значну допомогу учителям літератури надають ресурсні цетри. Ресурсний центр – це місце зібрання не тільки сучасних книг, універсальних довідників, енциклопедій, дайджестів, альбомів, методичної літератури і фахових журналів, в ньому повинно бути і все для проведення уроків з використанням мультимедійних технологій: комп’ютер, музичний центр, телевізор, DVD-програвач, а також відеотека, аудіокниги, відео- і фонохрестоматії, освітні програми тощо. Такий ресурсний центр гуманітарного профілю діє у Золотоніській загальноосвітній І-ІІІ ступенів школі № 3. Створила його вчитель-методист зарубіжної літератури Сизько Галина Леонідівна. Його багата матеріальна база використовується як для проведення уроків із предметів гуманітарного циклу, так і для забезпечення міжпредметних зв’язків на уроках інших циклів, окрім цього, тут надається допомога у впровадженні експериментальних освітніх програм, авторами яких є вчителі. Постійними гостями ресурсного центру є слухачі курсів зарубіжної літератури при Черкаському ОІПОПП. Галина Леонідівна також є адміністратором шкільного Інтернет-сайту і головним редактором шкільної газети «Світ новин». У цьому навчальному році відбувся 12-й національний конкурс шкільних газет у м.Миколаєві, в ньому взяли участь 2200 газет із 23 областей України, переможці визначалися в 13 номінаціях. Газета «Світ новин» Золотоніської ЗОШ №3 посіла І місце і стала переможцем в номінації «Краща шкільна електронна газета України». Але найкращою винагородою для вчителів є відчуття радості, коли вистраждані задуми втілюються у життя, коли в очах вихованців загораються творчі вогники, коли лунають слова вдячності за творчу працю від самих учнів. В цьому навчальному році спільнота зарубіжників святкувала 210-річчя з дня народження О.С.Пушкіна. В Кам’янському музеї відбувся конкурс читців, приурочений до ювілею поета. Спонсором виступив Росзарубіжцентр. Нагорода: Подорож по Золотому кільцю Росії. Переможці, старша група: 1.Кульбашна Аня Олегівна; учитель: Шевченко Надія Володимирівна, Ребедайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Черкаської області. 2. Варивода Тетяна Валеріївна, учитель: Шевченко Марина Георгіївна, Михайлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Черкаської області. 3. Бондаренко Марія Сергіївна, учитель: Гуренко Наталія Костянтинівна, Еколого-економічний ліцей Кам’янської міської ради Черкаської області Нагорода: путівка в Євпаторію. Переможці, молодша група: 1. Чижик Катерина Михайлівна, учитель: Крамська Тетяна Кузьмівна, Кам’янська ЗОШ №1 Кам’янської міської ради Черкаської області. 2. Жмурко Альона Володимирівна, учитель: Бащенко Марина Майданівна, Радиванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Черкаської області. 3.Могилка Євгенія Анатоліївна, учитель: Галушко Лєна Валентинівна, ЗОШ №2 Кам’янської міської ради Черкаської області. Чудовим заохоченням до креативної праці є створення творчої групи вчителів за фахом. Коли збираються однодумці, бажання творити не має меж: тут зроблять все залюбки. Вчителі творчої групи області розробили спецкурси для профільної школи, а до 200-річчя здня народження М.В.Гоголя організували поїздку Гоголівськими шляхами Полтавщини. Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів зарубіжної літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів. Детальний аналіз програм і підручників, навчально-методичних комплектів, зразків підписів зошитів розміщено в «Методичних рекомендаціях із зарубіжної літератури МОН України» [7,30-45]. Бібліографія 1. Державний стандарт базової повної середньої освіти. Характеристика освітніх галузей. 1. Освітня галузь “Мови і літератури” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - №2, с. 2 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів “Зарубіжна література” 5-12 класи / Укладачі: Д.С. Наливайко – член- кореспондент НАН України, доктор філологічних наук (науковий редактор); Ю.І. Ковбасенко, кандидат філологічних наук (керівник авторського колективу); К.Н. Баліна, Г.В.Бітківська – вчителі - методисти. 3. Бахтин М. Естетика словесного творчества. – М., 1979. 4. Доманский В.А. Литература и культура: Культурологический поход к изучению словесности в школе: Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2002. – 368 с 5. Падалка О.С. та інші.Педагогічні технології. – К., 2001р. 6. Богдан Л.С. Залучати учнів до сучасних методів роботи з художньою інформацією. //Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. – №9. – С.64. 7. Таранік-Ткачук К.В.// Інформаційний збірник: №14-15, травень, 2009. Методист ЧОІПОПП В.А.Юрчак |
|
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з української... Ри, національних і загальнолюдських духовних цінностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої... |
Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури Федоренко Г. М. Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури: Курсова робота. – Донецький облІППО, 2012... |
|
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України У процесі читацької діяльності на основі прочитаних творів формуються естетичні та моральні почуття, розвиваються уява, літературні... |
Фізкультурно – оздоровче свято для учнів 5 7 – х класів з використанням інтерактивних методик Формування уявлення учнів про Олімпійський рух у світі та зокрема в Україні. Розвиток та формування інтересу та позитивного відношення... |
|
План-конспектвиховної години Тема Мета: формування в учнів культури спілкування, вічливого ставлення до співрозмовника |
Навчальна програма для учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів У програмі ставиться за мету формування основ інформаційної культури, інформативно-комунікативної компетентності учнів, усвідомлення... |
|
ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Завдання сучасної освіти полягає у формуванні особистості з гнучким розумом, із швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими... |
Учений це не той, хто дає правильні відповіді, а той, хто ставить правильні запитання.” Розвиток пізнавальної і творчої діяльності учнів; вироблення навиків самостійного пошуку нових закономірностей, пробудження їх допитливості;... |
|
Експрес-гра «Екологічна стежка» Мета: виховання екологічної культури учнів, пропаганда бережного ставлення до навколишнього середовища, формування навичок здорового... |
Ґ ендер і мас-медіа: репрезентація жіночих образів у ТВ рекламі Такі трансформації супроводжуються необхідністю формування демократичної культури суспільства і її невід'ємного елементу ґендерной... |