Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури


Скачати 405.11 Kb.
НазваТворчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури
Сторінка2/3
Дата10.11.2013
Розмір405.11 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
1   2   3

РОЗДІЛ ІІ

Практична реалізація науково-дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення мови та літератури

2.1.Особливості організації дослідницької діяльності

Основними складовими практичної реалізації науково-дослідницької діяльності у процесі вивчення мови та літератури виступають:

  • розвиток умінь та навичок пошуково-дослідницької діяльності учнів середньої школи в урочній та позаурочній діяльності;

  • організація науково-дослідницької діяльності старшокласників;

  • залучення школярів до активної проектної діяльності та написання науково-дослідницьких робіт .

Розглянемо шляхи вирішення проблеми та її результативність за допомогою аналізу цих складових.

Засобом розвитку інтелектуальної та емоційної сфери творчої особистості, що формує здатність уявляти, співпереживати, узагальнювати й застосовувати набуте впродовж усього життя, є пошуково-дослідницька робота. Розглянемо розроблену модель її організації, яка охоплює всі види діяльності: урочну, позаурочну та самоосвітню, проходячи від етапу підготовки до дослідження, до звітів дослідників, обговорення й застосування результатів, планування нового дослідження; враховує різноманітні форми й методи, сприяючи розвитку в учнів умінь і навичок свідомого пошуку, що набуваються в процесі вивчення мови та літератури. Структурні елементи моделі реально взаємодіють між собою, спрямовуючись на виконання мети: виховання компетентної особистості школяра засобами дослідницької діяльності, навчальна ж діяльність набуває при цьому особистісної та соціальної спрямованості.

Робота з формування дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей, що в 5-6 класах вимагають організації уроків, побудованих на інтересі, характер мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах - проблемно-пошукових із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах - творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної та особистісної значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов'язків, оперативний контроль, бачення результатів дослідницької діяльності).

Основою діяльності п'ятикласників виступає робота з текстом, формування уявлень про мовні одиниці, більш близьке ознайомлення з поняттями «літературні джерела», «бібліографія» уміння з ними працювати, а також досліджувати мовні та літературні одиниці (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонуємо матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Традиційним знайомством учнів із дослідженням є, наприклад, написання на уроках розвитку мовлення творів-мініатюр про історію власної родини, походження власного імені, прізвища тощо, які потім презентується ними. У 6 класі, коли на уроках української мови починається вивчення морфології, дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність і синхронність подій, виділяти найважливіше, зіставляти та порівнювати), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей. Так, досліджуючи граматичні категорії іменника і займенника, учні роблять висновки про спільне та відмінне, вони конструюють алгоритм з опорних слів: лексичне значення, граматичні категорії, питання, синтаксична роль, який дозволяє поступово, виділяючи головні риси, дійти до суті поняття й служить зразком роботи над іншими визначеннями. Така робота допомагає скласти невеличке лінгвістичне повідомлення на мовну тему.

Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, зіставляти знайдений та досліджений матеріал тощо. Так, при підготовці до написання твору-опису пам’ятки історії та культури нашого міста, учні отримали випереджальне завдання відвідати міський історичний музей, переглянути фоторепродукції, знайти історичну довідку в книзі «Шахтарськ: історія, події, люди» про будівництво міського кінотеатру, яке було розпочато в 60-ті роки 20 століття. Таким чином, школярі вчаться не тільки отримувати інформацію з різних джерел, зіставляти її, а й самостійно визначати критерії для порівняння, встановлювати достовірність інформації, визначати мотиви, у тому числі й особисті, робити власні висновки тощо. Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може служити пошукова експедиція, пов'язана з вулицею дитинства, „Рідна вулиця моя", матеріали якої були розміщені в шкільному збірнику „Нариси з історії мого міста".

Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова), що здійснюється учнями 10-11 класів. Завдання вчителя в цей період: підготувати підлітків до самоосвіти; навчити самостійно здобувати інформацію, розв'язувати проблемні питання, спрямовувати отримані результати на практичне вирішення проблем; розвинути комунікативні здібності. Здійснити це можливо в системі: урок - домашнє завдання - позакласна - позашкільна та самоосвітня робота, при цьому пошуково-дослідницька діяльність поступово перетворюється в науково-дослідницьку, результатом якої є формування навчальної, громадянської, соціальної та інших компетентностей підлітка. Проілюструємо сказане прикладом проекту „Голодомор – кривава рана в історії моєї країни»" , одним із напрямків якого був збір інформації про Голодомор 1933 року, виявлення серед близьких та знайомих свідків подій і запис їхніх спогадів, аналіз літератури з теми.. Отримані дані узагальнені на конференції старшокласників. Аналогічна конференція, що поєднала пошуково-дослідницьку, акумулятивну, комунікативну, творчу діяльності, стала завершенням роботи з теми „Письменники мого міста на літературній карті України" на прикладі творів П.Джуваги, Е.Румбах та багатьох інших.

Таким чином, організація пошуково-дослідницької роботи учнів в атмосфері спільного захоплення не тільки приводить до розвитку дитини, а й об'єднує навчання та виховання, стимулює пізнавальні потреби і творчість, сприяє формуванню особистісних якостей учнів, їхньої системи цінностей, робить навчання особистісно спрямованим. Наші учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: ,для чого я це роблю?", „яким чином?", „навіщо це мені потрібно?", „що я відчуваю під час ведення дослідження?" Фактично це і є емоційно-ціннісна складова ключових компетентностей особи.

Як зазначалося, сучасна освіта покликана озброїти учнів методами дослідження, ввести у світ наукових технологій, генерування нових ідей. Вищою формою такої діяльності є науково-дослідницька.

Організація науково-дослідницької діяльності, через яку реалізуються ідеї індивідуалізації навчання, творчого підходу до набуття інформації, удосконалення самоосвітніх умінь, виховання компетентної особистості, враховує особливості розвитку підлітка, зростаючу потребу в самоствердженні, орієнтацію на майбутню професію, потяг до партнерських стосунків із дорослими. Виступаючи в ній як наставник, консультант, тьютор, своїм основним завданням вважаємо поступове формування умінь та навичок самостійного планування й організації діяльності, добору оптимальних джерел, практичної спрямованості результатів за умови постійного контролю за дослідженням, аналізу, коригування й виправлення помилок, визначення ефективних шляхів його ведення тощо.

Психологічний аспект дослідницького інтересу виявляється в індивідуальних особливостях школяра, у психічних процесах, які складаються з інтелектуального (аналітичність, критичність, уміння порівнювати й робити висновки), мотиваційного та емоційного компонентів, що перетворюють інтерес на стимул. Останній дозволяє дитині свідомо й самостійно включатися в роботу, яка є поєднанням навчальної, пошукової, дослідницької, наукової та творчої діяльності, спрямованої на вироблення нових і поглиблення накопичених знань, реалізацію власних бажань, задоволення інтересів, розкриття здібностей. В основі формування особистості, її інтелектуальної самореалізації лежить розвиток мотиваційної сфери - вияв внутрішньої потреби учня в підготовці до успішного застосування знань.

Досвід показує, що в процесі організації науково-дослідницької діяльності необхідно дотримуватися правил, а саме:

  • зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, вимогами програми, нагальними потребами суспільства, враховуючи при цьому історичні корені та надбання минулого;

  • науково-дослідницька діяльність - безперервний процес, в умовах якого вона набуває чіткості, проникає у свідомість учня, стає часткою його життя. Тому більшість учнів-дослідників, обравши тему у 8-9 класі, працюють над нею до закінчення школи;

• науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес, бо приступаючи до роботи, дитина має лише загальне уявлення про неї. Учитель навчає методиці дослідження, надає консультації в процесі виконання роботи, продумує разом з учнями структуру, шляхи вирішення проблем, оцінює отримані результати;

• позитивний результат приносить лише поєднання керованої діяльності із самостійною творчістю (опрацювання джерел, робота в бібліотеці та архіві, опитування свідків тощо), на яку слід спрямовувати учня-дослідника.

Таким чином дотримання цих та інших правил у підході до організації науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі, які виступають основою процесу становлення учня-дослідника, дозволяє скеровувати роботу в потрібному руслі.

2.2.Проектна діяльність як елемент формування дослідницької культури учнів

Одним із елементів формування дослідницької культури учнів , а також навчання активності та виховання громадянської самосвідомості, яка також передбачає дослідження, є проектна діяльність. Вона ґрунтується на безпосередньому застосуванні набутих знань, умінь, навичок під час практичної діяльності дитини. Метою проектування є формування соціальних та громадянських компетентностей через стимулювання в школярів інтересу до вирішення проблем суспільства. Робота над виконанням проекту вчить аналізувати літературні твори в комплексі, досліджувати та визначати своє ставлення до них, мотивувати діяльність, встановлювати необхідні контакти, працювати в групі, виробляти спільні напрями та принципи діяльності й реалізувати їх на практиці, презентувати результати та оцінювати їх. Найголовнішим при цьому є те, що учні практичними діями фактично вирішують проблему, учитель же бере на себе функції менеджера, тьютора, модератора, який не пригнічує авторитетом, а організовує, моделює, координує, коректує і спрямовує роботу. Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є на уроках літератури та в позакласній роботі. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, екскурсія тощо.

Протягом 2009-2012 рр. спільно з учнями 6-11 класів було виконано п'ять проектів, різних за тематикою і спрямуванням: «Володимир Сосюра – співець рідного краю», «Різдвяна кулінарія», «Особливості ворожіння під час Святок», «Особливості односкладних речень у розмовному стилі».

Слід зазначити, що досвід не потребує специфічних умов організації та впровадження - лише велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом заради досягнення поставлених завдань.

Таким чином, можна стверджувати: усе вищезазначене свідчить про необхідність наявності цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні української мови та літератури, що сприяє розвитку в дітей потреби в самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а отже, формування компетентної особистості школяра, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством XXI століття.

2.3. Аналіз результатів опитування учнів школи та педагогів щодо зацікавленості в дослідницькій роботі
Як відомо, наукова робота учнів – це системна навчальна та поза навчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рівню навчальних досягнень.

Для формування в учнів дослідницьких умінь необхідно підібрати найбільш придатні методики стимуляції творчого процесу, вибір яких визначається такими критеріями: простотою, доступністю в розумінні, можливістю засвоєння за обмежений час, високою результативністю активізації та стимуляції дослідницької діяльності учнів. Вважаємо, що цим критеріям відповідають методики "Пошук аналогій", "Алгоритм розв’язання дослідницьких задач", "Колективний проект" тощо.

Протягом ІІ семестру було проведено опитування 150 учнів та педагогів школи з питань зацікавленості у дослідницькій діяльності, розумінні поняття «дослідницька діяльність», бажання працювати у Малій академії наук.

Встановлено наступне: зацікавленими у дослідницькій діяльності є 27% опитаних (з них більшу частину - 60% складають вчителі); щодо поняття «дослідницької діяльності» - 12% вважають, що вона більше пов'язана з математичним напрямком, 15% вважають, що це систематична експериментальна пошукова діяльність; 42% впевнені, що це має бути серйозна робота в Малій академії наук; 31% практично задіяні у дослідницькій діяльності (виконують творчі проекти, пишуть дослідницькі роботи тощо). Мають бажання працювати в Малій академії наук лише 24%, інші пояснюють тим, що це дуже серйозна робота, яка вимагає багато часу, зусиль, тому вони мають певні побоювання щодо такої діяльності.

Такий загальний аналіз результатів опитування показує, що необхідним також є поступове ускладнення методик проведення дослідницької діяльності, що досягається за рахунок застосування певних прийомів. Наприклад, прийом тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні суттєвого впливу часового фактора на розумову діяльність; прийом раптових заборон (заборона учням використовувати будь-яку довідникову літературу); прийом нових варіацій (вимога до учнів виконати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання); прийом інформаційного перенасичення (включення в умову проблемного завдання зайвих відомостей). Важливим є визначення головних умов здійснення процесу формування дослідницьких умінь учнів

Педагогічною аксіомою є твердження, що засвоєння одного й того ж змісту відбувається в дітей по-різному. Діти різняться за темпом роботи, за працездатністю, за швидкістю засвоєння. Володіння інформацією про індивідуальні особливості кожного учня допомагає вчителю запланувати й здійснити діяльність із дітьми таким чином, щоб допомогти більш ефективному розвитку особистісних можливостей кожної дитини, тому необхідним напрямом роботи з розвитку дослідницьких умінь учнів є також діагностика, що здійснюється як на початковому етапі для визначення рівня готовності учня до дослідницької діяльності, так і в процесі розвитку в нього дослідницьких умінь.

Отже, при плануванні дослідницької діяльності учнів важливо розпочинати із з′ясування ставлення учасників процесу до означеної проблеми, визначити коло зацікавлених осіб, сформувати проблемні питання, визначити напрямок досліджень, і лише тоді ця робота буде результативною.

РОЗДІЛ ІІІ

Методичний проект «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання» як один із практичних заходів реалізації науково-дослідницької діяльності

Значне місце в процесі науково-дослідницької діяльності посідає формування компетентностей в мовній та літературній сфері. Оскільки мова йде про філологічний профіль, то учень має можливість набути загальнокультурну літературну компетентнісь, ціннісно-світоглядну, читацьку та мовленнєву.

Цей напрямок є достатньо проблемним, оскільки не всі учні мають добре розвинені навички самостійної роботи з додатковими джерелами інформації, не завжди можуть систематизувати, узагальнювати та аналізувати певну інформацію, а частіше і взагалі не мають бажання займатись науково-дослідницькою діяльністю. Робота ця непроста. Вона вимагає від педагога вміння організувати дітей у науково-дослідницькій роботі так, щоб кожен учень зумів максимально виявити і розвинути власні здібності. При правильній організації роботи підвищується мотивація учнів до навчання, активно розвиваються навички мислення високого рівня, учні успішно застосовують отримані знання в різних життєвих ситуаціях. Важливо, щоб ця робота була розрахована на учнів різних рівнів. Грамотно організована диференціація дає однакові шанси максимально реалізувати свої нахили і здібності. “Як відомо, під дослідницькою діяльністю розуміють діяльність, пов’язану з роботою учнів над творчою, дослідницькою задачею з заздалегідь невідомим рішенням. Ця діяльність передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері: постановку проблеми, вивчення терії, присвяченої цій проблемі, підбір методик дослідження і практичне оводіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, власні висновки… такий ланцюжок є невід’ємною рисою дослідницької діяльності, нормою її проведення”, - вважає В.А.Леонтович.

Тому виникла потреба в укладанні методичного проекту «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання» як один із практичних заходів реалізації науково-дослідницької діяльності.

Основне питання проекту сформульовано наступним чином: реалізація творчих здібностей кожної дитини через дослідницько-пошукову та наукову роботу.

Ключове питання: як виявити форми і методи роботи, що сприятимуть підвищенню зацікавленості учнів у навчанні.

Тематичне питання: встановлення шляхів удосконалення системи науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі.

Добре відомо, що в учнів 14-16 років добре розвинено логічне мислення, вони цікавляться технікою, культурою, громадським життям, швидко реагують на прояви добра і зла, справедливості і несправедливості, вміють підпорядковувати особисті інтереси суспільним. Вони спроможні набувати не тільки опосередковані знання, а й безпосередні. Саме тут в нагоді стане навчальна ситуація, яка є вищим ступенем збудження інтересу до знань, усвідомлення необхідності нового пізнання. Саме навчальна ситуація і покликана сприяти підвищенню зацікавленості в знаннях та спонукати до пошукової навчальної діяльності. Через навчальні ситуації формуються навчально-дослідницькі вміння учнів. Навчально-дослідницькі уміння – це синтез ідей інтелектуальних, практичних, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності. Вони лежать в основі готовності школярів до пізнавального пошуку і виникають у результаті управління навчально-дослідницькою діяльністю учнів. Також необхідною умовою для результативної науково-дослідницької діяльності є оволодіння учнями пізнавальними уміннями.

Значне місце в процесі науково-дослідницької діяльності посідає формування компетентностей в мовній та літературній сфері. Оскільки мова йде про філологічний профіль, то учень має можливість набути загальнокультурну літературну компетентнісь, ціннісно-світоглядну, читацьку та мовленнєву.

Головна мета проекту полягає у створенні ефективної системи плекання, розвитку та реалізації пошуково-дослідницьких та пізнавальних здібностей школярів при вивченні мови та літератури. Також у проекті зазначено мету роботи окремо для учнів, учителів, батьків.

Проект базується на принципах гуманізму, демократизму, науковості, інтегративності, індивідуалізації, диференціації, системності.

Тип проекту було визначено за такими напрямками:

  • За видом діяльності: практико-орієнтовний

  • За видом координації: із відкритою явною координацією

  • За часом проведення: довгостроковий.

Термін дії проекту: 2 роки , тобто він охоплюватиме учнів під час їх навчання в 10-11 класах. Учасники проекту: учні 10-11 класів, учителі–предметники, класні керівники.

Варто зазначити основні використовувані технології:

  • Технологія саморозвитку особистості

  • Технологія формування творчої особистості

  • Технологія створення ситуації успіху

  • Технологія критичного мислення

  • Проектні технології

Таким чином при створенні проекту визначились проблемні питання, що потребують розв’язання, а саме: підвищення інтересу учнів до пошукової, науково-дослідницької діяльності та створення удосконаленої системи науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі

Очікувані результати нами визначено наступні:

  • позитивна динаміка рівня підготовки учнів до науково-дослідницької діяльності,

  • розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів,

  • зростання рівня розвитку особистісних якостей старшокласників: креативних, когнітивних, методологічних.

У практичній частині проекту зазначено етапи реалізації проекту, завдання та зміст діяльності учителя, учня та класного керівника, який також має бути однією зі складових науково-дослідницької діяльності як учня, так і класу (додаток).

Варто зазначити,що даний проект вже було реалізується протягом 2008-2012 років. Він був надрукований у журналі «Вивчаємо українську мову та літературу»(№30, жовтень 2008 року)

Про результативність проекту говорять щорічні досягнення учнів – членів Малої академії наук на міському та обласному рівнях, які зазначені в рейтингу школи.

Отже, представлений проект стане в нагоді педагогам, що працюють у профільних класах філологічного профілю. Він допоможе організувати та проводити систематичну роботу роботу щодо залучення учнів до науково-дослідницької діяльності.
1   2   3

Схожі:

Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як...

Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм....
Тому звертається багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів...
Комплекс №49 „Надія” Проект, спрямований на розвиток і реалізацію...
Проект, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу учнів у сфері дослідницької діяльності
Орієнтовна тематика засідань
Розвиток мотиваційних процесів в учнів 5-х класів при вивченні другої іноземної мови
Конспект уроку узагальнення та систематизація знань учнів 7  класу...
АКЦЕНТУАЦІЯ ПРОЦЕСІВ КОНВЕРСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ МОРФОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ 57
М іністерство освіти і науки України
Мета: повторити, узагальнити знання учнів з мови і літератури; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; збагачувати словниковий...
Інтегровані уроки як основний засіб підвищення мотивації учнів при...
Практичні основи проведення інтегрованих уроків під час вивченні математики у школі
Формування читацької культури учнів
Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у школярів, яка базується...
І. Організаційно-підготовчий етап
А потім дізналася, що мене запрошують прийняти участь у ІІІ етапі. Цього року на творчий тур олімпіади було запропоновано підготувати...
Тренінг: «Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів»
Учитель-методист української мови та літератури Донецького ліцею №48 Степанець І. М
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка