Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури


Скачати 405.11 Kb.
Назва Творчий проект Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури
Сторінка 1/3
Дата 10.11.2013
Розмір 405.11 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Література > Документи
  1   2   3


Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Шахтарської міської ради Донецької області

Творчий проект

Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури

Автор проекту: Федоренко Ганна Миколаївна,



учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії, «учитель-методист» Шахтарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Шахтарської міської ради Донецької області


Анотація

Федоренко Г.М. Формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури: Курсова робота. – Донецький облІППО, 2012 – 27с.

У поданій роботі розкрита проблема шляхів формування дослідницької культури учнів при вивченні мови та літератури. На основі аналізу літератури та власного педагогічного досвіду автором визначено основні етапи організації навчального процесу, спрямованого на формування дослідницьких умінь, показано основні шляхи формування дослідницької культури, що відповідають вимогам дослідницького навчання та сприяють формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови та літератури.

Як приклад практичного впровадження дослідницької діяльності показано методичний проект «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання».

У роботі використано 15 джерел.

Аннотация

Федоренко А.Н. Формирование исследовательской культуры учащихся при изучении языка и литературы: Курсовая работ. – Донецкий обл ИППО, 2012 – 27 с.

В данной работе раскрыта проблема путей формирования исследовательской культуры учащихся при изучении языка и литературы. На основе анализа литературы и собственного педагогического опыта автором определены основные этапы организации учебного процесса, направленного на формирование исследовательских умений, показано основные пути формирования исследовательской культуры, которые соответствуют требованиям исследовательского обучения и способствуют формированию исследовательских умений в процессе изучения украинского языка и литературы.

В работе использовано 15 источников.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………4-6

Розділ І. Теоретичні засади проблеми………………………………7-11

1.1.Науковці про формування дослідницьких умінь і навичок

учнів…………………………………………………………………..7-9

1.2.Суть і зміст понять "дослідницька діяльність" і

«дослідницька культура» учнів……………………………………9-11

РОЗДІЛ ІІ Практична реалізація науково-дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення мови та літератури……………………………….12-20

2.1. Практична реалізація науково-дослідницької діяльності учнів у процесі вивчення мови та літератури…………………………………12-16

2.2. Проектна діяльність як елемент формування дослідницької культури учнів ……………………………………………………………………..17-18

2.3. Аналіз результатів опитування учнів школи та педагогів щодо зацікавленості в дослідницькій роботі………………………………..18-20

РОЗДІЛ ІІІ. Методичний проект «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання» як один із практичних заходів реалізації науково-дослідницької діяльності……………………………………………………………..…21-24

Висновки…………………………………………………………….25-27

Список використаних джерел……………………………………..28-29

Додаток ……………………………………………………………..30-33

ВСТУП

Актуальність представленої роботи зумовлена тим, що організація дослідницької діяльності при вивченні української мови та літератури сприяє формуванню ключових компетентностей школярів, які засвідчують належний рівень його життєтворчості.

Реалізація завдань освіти початку XXI століття вимагає нових підходів, що базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами, в основу яких покладено сприйняття навчального процесу як вільного зростання та розвитку цієї особистості. Відповідно основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формування ключових компетентностей, на що й націлюють учителів основні нормативні документи, зокрема Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Національна доктрина розвитку освіти, в яких зазначається, що в сучасному світі затребувана соціально активна особистість: творча, толерантна, здатна до самостійного життєвого самовизначення й самотворення, компетентна в багатьох сферах власної життєдіяльності. На важливості проблеми формування дослідницьких умінь учнів наголошується ще й у таких нормативних документах: Законі України “Про освіту”, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004-2013 роки)», Концепції літературної освіти, Концепції мовної освіти (проект), Проекті державного стандарту базової і повної середньої освіти, Програмі «Освіта Донеччини. 2012-2016 роки», Положенні про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності, затверджене наказом МОН України від 18.08.1998 № 305, Регіональній програмі впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес тощо. Таким чином, аналізуючи ці документи, ми бачимо, що школа потребує нової особистості вчителя, а модернізація сучасної школи передбачає орієнтацію освіти не лише на засвоєння учнем певної суми знань, але й на розвиток його особистості, його пізнавальних і творчих здібностей. Школа покликана формувати цілісну систему універсальних знань, умінь, навичок, а також досвід самостійної діяльності й особистої відповідальності учнів, тобто ключові компетенції, які визначають сучасну якість змісту освіти.

Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності.

Мета роботи: визначити шляхи сприяння розвитку творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей і дослідницької культури учнів як базового компоненту компетентної особистості, який виражає провідні характеристики її становлення, демонструє універсальні зв'язки з оточуючим світом, ініціює здатність до творчої самореалізації, сприяє перенесенню набутого в різноманітні сфери пізнавальної й практичної діяльності.

Поставлена мета реалізується через наступні завдання:

  • Проаналізувати літературу з окресленої теми.

  • Теоретично обґрунтувати та проаналізувати суть і зміст понять "дослідницька діяльність" і «дослідницька культура» учнів.

  • Визначити основні етапи організації навчального процесу, спрямованого на формування в учнів дослідницьких умінь і навичок.

  • Довести, що наукова робота учнів – це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою і змістом відповідає творчому рівню навчальних досягнень.

  • Продемонструвати на прикладі методичного проекту «Організація та удосконалення науково-дослідницької роботи учнів старших класів філологічного профілю навчання» форми і методи, які сприятимуть підвищенню зацікавленості учнів у дослідницькій діяльності.

  • Показати перспективи вдосконаленої системи науково-дослідницької діяльності в навчальному закладі.

Очікувані результати:

  • Отримання чітко сформованих понять «дослідницька діяльність», «дослідницька культура» та їх складові.

  • Формування системи роботи педагога з дітьми в науково-дослідницькому напрямі.

  • Збільшення кількості учасників конкурсів і турнірів та якості результатів.

Але це все можливо лише за умови створення удосконаленої системи науково-дослідницької діяльності як окремого вчителя, так і навчального закладу в цілому.

РОЗДІЛ І

Теоретичні засади проблеми

1.1.Науковці про формування дослідницьких умінь і навичок учнів

Питання про дослідницькі уміння і навички як складові дослідницької культури не нове в педагогічній літературі. Традиційно вміння розглядаються як результат оволодіння новою дією (або способом діяльності), яка базується на певному знанні та використанні його у процесі вирішення певних завдань. Уміння – це творчі дії, які пов’язані з творчим мисленням, бо відображають здатність та готовність дитини до виконання дії. В основі умінь лежать знання теоретичних основ дій (поняття, теорії, закону), способів виконання дій, їх змісту й послідовності (правило).

Теоретико-методологічною основою вирішення зазначених завдань є концептуальні філософські положення про загальний зв'язок, взаємозумовленість та цілісність явищ і процесів дійсності, про природу та функції дослідницьких умінь і навичок (А.Арнольдов: К.Абульханова-Славська); трактування їх як складного психічного утворення (синтезу інтелектуальних і практичних дій, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності), що лежить в основі готовності школяра до пізнавального пошуку (Н.Недодатко); про зумовленості розвитку особистості змістом діяльності, способами її здійснення (В.Давидов, Ю.Жданов); основи загальної теорії діяльності (Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн); ідеї гуманістичної педагогіки (П.Блонський, В.Сухомлинський, А.Ухтомський); положення про навчальну діяльність учнів П.Гальперіна, В.Давидова, Л.Занкова, особистісно орієнтовані моделі О.Савченко, І.Якиманської, твердження "школа-лабораторія для відкриття унікального "Я" кожної дитини" А.Маслоу, К.Роджерса, В.Франкла, теорія, компетентностей І.Єрмакова, В.Краєвського, Л.Сохань, А.Хуторського; методика та технологія інноваційного навчання з новими підходами до сучасного уроку К.Баханова, В.Мисана, О.Пометун, Г.Фреймана, В.Шарка.

Л.М.Фрідман у роботі "Формування в учнів загальнонавчальних умінь" підкреслював, що дослідницькі вміння можуть бути вузькопредметними (специфічними для даного навчального предмета) або загальнопредметними [7;С.11].

Д.Г.Левітес, розлядаючи питання про сучасні освітні технології, виділяє такі вміння: організаційно-практичні; інтелектуальні, дослідницькі, комунікативні [3;С.4].

В.І.Андреєв дослідницькими вміннями вважає вміння застосовувати прийом відповідного наукового методу пізнання в умовах розв’язання навчальної проблеми [1;С.4].

У психолого-педагогічній літературі необхідність розвитку дослідницьких умінь, інтелектуальних здібностей і творчості учнів розглядаються в роботах Л.С.Виготського, Д.Г.Левітеса, А.Н.Леонтєва, І.Я.Лернера, Б.Ф.Ломова, Н.Н.Обозова, В.А.Сластеніна, І.Д.Чечель, В.Д.Шадрикова, Т.І.Шамової, Г.І.Щукіної та інших учених.

Поділяємо точку зору Н. Г. Недодатко, яка дослідницькі вміння трактує як складне психічне утворення (синтез дій інтелектуальних, практичних, самоорганізації та самоконтролю, засвоєних та закріплених у способах діяльності), яке лежить в основі готовності школяра до пізнавального пошуку й виникає в результаті управління навчально-дослідницькою діяльністю учнів [4;С.,7].

Однією з умов успішного виконання дослідницької діяльності, на думку І.Нікітіної, є відповідність проведеного дослідження методам роботи, а також віковим та розумовим особливостям розвитку школяра [5;С. 34]

Таким чином, дослідницькі вміння можна розглядати як більш високий, творчий рівень розвитку загальнонавчальних умінь. На наш погляд, дослідницькими вміннями варто вважати такі якості та властивості особистості: вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету й завдання дослідження, висувати гіпотезу дослідження, вибирати й використовувати методи дослідження, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати діяльність за етапами, апробувати гіпотезу, обґрунтовувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність.

Не зважаючи на значну кількість поглядів на проблему , наявності наукових праць , статейй тощо, питання формування дослідницьких умінь і навичок як складових дослідницької культури учнів у процесі вивчення української мови на сьогодні залишається ще малодослідженим.

1.2.Суть і зміст понять "дослідницька діяльність" і «дослідницька культура» учнів

У контексті креативної парадигми освіти актуальними стали педагогічні технології розвитку творчої особистості, однією з яких є дослідницька. Характер і сутність цієї технології, зорієнтованої на своєрідну пошуково-дослідницьку пізнавальну діяльність у контексті вироблення учнем власного досвіду творчої діяльності, осмислення досягнутого результату та можливостей подальшого самовдосконалення, розглянуто О. Анісімовою, С. Бондар, М. Гафітуліним, С. Коршуновим, З. Литовою, А. Лудченком, О. Пєхотою, В. Романчиковим, Г. Сазоненко, В. Сіденко, М. Соловей, І. Усачовою, Г. Цехмістровою та ін. Оскільки окреслена проблема потребує особливої уваги, дослідження і вивчення, ми ставили за мету провести аналіз цієї технології на матеріалі природничих дисциплін [6;С. 9].

Креативна педагогічна система передбачає таку організацію навчально-виховного процесу, яка сприяє активізації розвитку учнів засобами навчання творчої діяльності. Творчу діяльність учнів А. Сологуб окреслює як визначальну всієї педагогічної філософії. З цієї причини він замість навчально-урочної діяльності учнів у систему вводить навчально-дослідницьку діяльність та оригінальну типологію уроків. Креативна освіта передбачає творчість учнів у навчанні завдяки їх особистому залученню до активного дослідження. У цій дидактичній системі учень як суб’єкт творчості – це дослідник, а навчальний матеріал – об’єкт дослідження і головний засіб формування творчої особистості [14;С. 20].

У процесі дослідницької діяльності формується дослідницька культура учнів, яка включає, на нашу думку, дослідницьку творчу активність учня і її технологічний компонент, який містить інформаційний (дослідницькі знання) й операційний (дослідницькі вміння) складові [6;С 13].

Дослідницька творча активність – це активність дитини у творчій діяльності дослідницького спрямування. Можна виділити такі компоненти дослідницької творчої активності учня:

– пізнавально-діяльнісний компонент – активність дитини в оволодінні знаннями, уміннями і навичками, важливими для відповідної дослідницької, творчої діяльності; стимулює особистість до самостійної дослідницької, творчої праці, забезпечує її вміння використовувати здобуті знання під час розв’язання творчих завдань;

– мотиваційно-вольовий компонент – сформованість у дитини позитивних мотивів творчої діяльності, вольових рис особистості та її ціннісних орієнтирів, що забезпечують включення у творчу діяльність;

– змістовно-операційний компонент – сформованість активно-перетворювального ставлення дитини до власної діяльності, цілісність змісту, форм і методів творчої діяльності, її перспективність, цілісність, мобільність, результативність і надійність;

– емоційний компонент – здатність особистості до активного творчого сприйняття навколишньої дійсності, вміння спілкуватися з іншими людьми (однолітками, педагогами), у процесі якого відбувається налагодження позитивних контактів, зміна особистісних установок, прийняття колективних норм життєдіяльності;

– самооцінний компонент – прагнення дитини до творчого пізнання своєї особистості, виявлення та розвитку власного творчого потенціалу, самооцінка своїх індивідуальних якостей, здатності до самовиховання, вміння аналізувати і реально оцінювати свої вчинки, визначати спрямованість і динаміку саморозвитку [2;С.96].

Важливим механізмом формування технологічного блоку дослідницької культури учнів є безпосередня дослідницька діяльність. Ефективність формування цього блоку дослідницької культури залежить від активності засвоєння знань і надбання вмінь. Формування ціннісного блоку − це, насамперед, формування творчої особистості учня-дослідника у процесі цілеспрямованої дослідницької діяльності. Кожне дослідницьке завдання повинне бути спрямованим не лише на засвоєння дослідницьких знань і набуття відповідних вмінь, а й на формування особистісних дослідницьких якостей, зокрема інтелектуальних. На основі сформованих у процесі дослідницької діяльності дослідницьких особистісних якостей суб’єкта будується мотиваційний блок дослідницької культури, зокрема його потребнісна складова [6;С. 18].

Отже, методологічні засади проблеми формування дослідницької культури учнів на уроках мови та літератури реалізуються через системність, науковість спільної діяльності педагога й учня.
  1   2   3

Схожі:

Впровадження проектних технологій при вивченні німецької мови як...

Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм....
Тому звертається багато уваги при вивченні усіх тем засвоєнню стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів...
Комплекс №49 „Надія” Проект, спрямований на розвиток і реалізацію...
Проект, спрямований на розвиток і реалізацію творчого потенціалу учнів у сфері дослідницької діяльності
Орієнтовна тематика засідань
Розвиток мотиваційних процесів в учнів 5-х класів при вивченні другої іноземної мови
Конспект уроку узагальнення та систематизація знань учнів 7  класу...
АКЦЕНТУАЦІЯ ПРОЦЕСІВ КОНВЕРСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ МОРФОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ 57
М іністерство освіти і науки України
Мета: повторити, узагальнити знання учнів з мови і літератури; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу; збагачувати словниковий...
Інтегровані уроки як основний засіб підвищення мотивації учнів при...
Практичні основи проведення інтегрованих уроків під час вивченні математики у школі
Формування читацької культури учнів
Метою вивчення курсу зарубіжної літератури в загальноосвітній школі є формування широкої читацької компетенції у школярів, яка базується...
І. Організаційно-підготовчий етап
А потім дізналася, що мене запрошують прийняти участь у ІІІ етапі. Цього року на творчий тур олімпіади було запропоновано підготувати...
Тренінг: «Формування творчої особистості шляхом реалізації комунікативної компетентності учнів»
Учитель-методист української мови та літератури Донецького ліцею №48 Степанець І. М
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка