Координація навчальних програм з російської та української мов у
5 класі
Етапи роботи
1.Визначити за програмою близькі та однакові теми в російській та українській мовах.
2.Конкретно описати спільне та відмінне в розкритті тем відповідно до програмам (розкрити зв'язок між схожими елементами і протиставлення між відмінними).
3.Провести послідовність вивчення тем чи розділів у програмах.
4.Провести погодинну «розбивку» програми з української та російської мов.
5.Продумати види робіт на уроках, підготувати дидактичний матеріал до уроків.
Зразок
Координація навчальних програм з української та російської мов у 5 класі у школі з російською мовою навчання
Програма з укр. мови
|
Близькі та однакові теми з російської та української мови
|
Терміни проведення тем
|
К- сть год. за програмою
|
Спільне в розкритті тем з рос. та укр. мов
|
Різниця в розкритті тем в рос. та укр. мовах
|
Рос.м
|
Укр.м
|
Рос.м
|
Укр.м
|
Вступ. Значення мови в нашому житті.
|
|
01.09
|
05.09
|
|
1
|
Значенні мови в нашому житті. Спілкування і мова.
|
|
Детально проаналізувавши програми з російської та української мов для учнів 5класу можна зробити висновок, що більшість тем близькі чи однакові між собою. Після порівняння навчальних програм, календарного планування з української та російської мов бачимо, що більшість тем вивчається спочатку на уроках російської мови, а вже потім на уроках української. Різниця у датах проведення уроків незначна(в межах 1 тижня або2-3 уроки), що значно полегшує роботу вчителя української мови і дає змогу проводити паралель між темами, які вивчаються. Це, в свою чергу, ставить завдання перед вчителем підготуватись до майбутніх уроків, виготовити дидактичний матеріал, використовувати при цьому прийом білінгвізму.(додаток 1)
Також виявлено розбіжність у кількості годин на повторення вивченого у початкових класах: у програмі з російської мови відведено всього лиш 2 години, у програмі з української мови-5, тож бажано використати резервний час при складанні календарного планування.
Обов’язково слід звернути увагу на вивчення теми «Лексика. Фразеологія», в українській мові фразеологія вивчається окремим уроком, а за програмою російської мови у 5класі фразеологія не виокремлюється для вивчення.
З метою запобігання інтерференції(змішування) правил в обох мовах вчителю слід вибірково підходити до вибору уроків, на яких можна застосовувати прийом білінгвізму. Краще обирати близькі чи однакові теми, проводити паралелі в російській та українській мовах.
Навчання учнів в умовах білінгвізму допомагає не тільки вивчити другу мову, а й оцінити всі можливості рідної, досконало вивчити її.
ІІІ.Методичні рекомендації щодо використання вправ і завдань до уроків української мови в 5 класі в школі з російською мовою навчання з використанням прийому білінгвізму.
В. О. Сухомлинський слушно зауважує, що «користуватися сумішшю з двох мов — це одне з найтривожніших явищ загальнопедагогічного характеру. Скалічена мова отупляє, оглупляє людину, зводить її мислення до примітива».
Під час вибору вправ до уроку слід ураховувати не тільки зміст матеріалу, що вивчається, але і характер та форму виконання завдань (усні, письмові вправи), сполучення вправ, послідовність за ступенем трудності (від простих до складних). При цьому необхідно дібрати таку вправу, яка дозволяла б забезпечити застосування на практиці здобутих теоретичних знань. Робота над їх засвоєнням обов’язково повинна завершуватися мовленнєвою практикою(діалоги, ситуативні завдання), або, образно кажучи, мати вихід у мовлення. Тут, мабуть, не зайвим буде нагадати, що недоречно перевантажувати учнів надмірною кількістю практичних завдань і вправ, яка, поза сумнівом, повинна бути оптимальною. Інструктаж до виконання заданої вправи має сполучатися із застереженням можливих утруднень та типових помилок, з якими можуть зустрітися учні у процесі виконання пропонованого завдання.
Принцип урахування знань рідної мови може по-різному виявлятися у навчальному процесі. В одних випадках – позитивно (наприклад, категорія відмінка іменників в обох мовах є однакова).Частини мови: іменник (укр.мова) – существительное (рос.мова).
Наприклад: весна-ім., Н.в., весна-сущ., Им.п.
Завдання, які найчастіше використовую на уроках з використанням прийому білінгвізму.
1.Вправи та завдання на збагачення словникового запасу. Робота зі словниками
( лексичним, орфографічним, орфоепічним).
2.Робота за опорними схемами.
3. Переклад з російської мови на українську.
4. Редагування речень.
5.Вправи на розвиток усного мовлення(ситуативне моделювання, складання діалогів, твори-описи та ін.)
6. Робота над помилками.
З метою переносу знань з першої мови в другу варто використовувати схеми, які б вказували на ідентичність матеріалу, який вивчають, подавати матеріал блоками, системно, надаючи перевагу питанням культури мовлення.
Наприклад: Тема: «Повторення вивченого у 5класі
Робота за опорною таблицею.
Частини мови в українській мові
|
Части речи в русском языке
|
Іменник означає предмет
|
хто? що?
білка, зошит, двері, комп’ютер.
|
Имя существительное обозначает предмет
|
кто? что?
мишь, стол, гроза, окно.
|
Прикметник означає ознаку предмета
|
який? яка? яке? які?
молодий, червоний, дерев'яний
|
Имя прилагательное обозначает признак предмета
|
какой?, какая?, какие?
легкий, красный, сильный, новый.
|
Числівник означає число
|
скільки? який? котрий?
два, другий, п'ятнадцять.
|
Имя числительное обозначает число
|
сколько? который? Семь, восемь, пятый.
|
Дієслово означає дію предмета
|
що робити? що зробити?
Читати, танцювати, співати, намалювати, прочитати.
|
Глагол обозначает действие предмета
|
что делать? что сделать?
читать, бежать, жить, нарисовать.
|
Займенник вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.
|
хто? що? який? чий? скільки? (, я він, вона, ніщо, вони, той, всякий, стільки).
|
Местоимение указывает на предмет
|
кто?, что?
я, он, они, ты, вы.
|
Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки
|
як? де? куди? звідки?
Добре,праворуч, додому, звідусіль.
|
Наречие –неизменяемая часть речи, обозначающая признак действия, признак признака предмета.
|
отвечает на вопросы «как?», «где?», «куда?», «когда?», «зачем?», «с какой целью?», «в какой степени?Вчера, сегодня, далеко, рядом.
|
Службові частини мови
|
Служебные части речи
|
Сполучник
|
А, але, проте, зате, однак, і(та).
|
Союз
|
И, да, но.
|
Прийменник
|
В, у, до, на, над, під.
|
Предлог
|
В, к, над, под, на, с.
|
Частка
|
не
|
Частица
|
не
|
У випадку, коли мовці не розрізняють або недостатньо розрізняють мовні засоби української та російської мов, відбувається змішування мовних систем, формується механізм сумісного володіння мовою. Інтерференція призводить до численних помилок на різних мовних рівнях.
Тому вивчення мовного матеріалу в школах з викладанням мовами національних меншин має мати більш виражений функціональний характер, а функціонально-комунікативне навчання української мови допомагає вирішувати ряд складних теоретичних та методологічних питань, які виникають на сучасному етапі. Адже кінцевою метою української мовної освіти в цих школах є вироблення комунікативних умінь і навичок, тобто набуття мовної та комунікативної компетенцій.
Завдання вчителя української мови – навчити учнів досконало володіти української мовою як усною, так і писемною, не допустити змішування споріднених мов. З цією метою розроблено систему вправ для вивчення розділу «Лексика. Лексикографія».
Види навчально-тренувальних вправ
При складанні лексичних вправ перед учителем стоять такі завдання:
1) відповідність змісту вправ теоретичним відомостям з лексики, передбаченим програмою;
2) добір лексичних вправ зумовлюється характером навчального матеріалу;
3) лексичні вправи повинні формувати мовленнєві уміння й навички;
4) вправи повинні сприяти розвиткові логічного і художнього мислення учнів;
5) зміст вправ повинен носити виховний характер.
Типи лексичних вправ:
1) з'ясування суті лексичного явища;
2) відшукування виучуваного явища серед слів (у реченні, зв'язному тексті) за зразком чи без нього;
3) добір прикладів, що ілюструють виучуване лексичне явище;
4) групування .виучуваних лексичних явищ за певними ознаками;
5) заміна слів і виразів іншими;
6) лексичний розбір;
7) складання речень і зв'язних текстів з використанням певного лексичного явища; 8) знаходження лексичних помилок та їх виправлення.
При ознайомленні із значенням слова необхідні такі вправи:
1) тлумачення лексичного значення слова, використаного в контексті (за зразком чи без нього);
2) визначення лексичного і граматичного значень слова;
3) впізнавання слова за його тлумаченням;
4) відшукування в тексті слова з певним лексичним і граматичним значенням;
5) введення в контекст слова з указаним значенням; 6) відшукування значення (значень) слова у тлумачному словнику.
Однією з важливих лексичних вправ є розбір . Він дозволяє організувати спостереження над лексичними явищами в текстах різних стилів. Учні повинні навчитись швидко відшукувати в тексті аналізоване слово, вільно користуватись тлумачним словником при розборі, встановлювати значення аналізованого слова в даному контексті. Лексичний розбір повинен зайняти належне місце серед інших видів мовного аналізу.
Зразок лексичного розбору слова.
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!.
(І.Франко).
Зоре
1.ПФ.-зоря
2.Багатозначне.
3.У контексті має переносне значення.
4.Споконвічне(давньоруське)
5.Міжстильове.
6.Емоційно-забарвлене
7.Загальномовне
8.Активного вживання.
Система тренувальних вправ за словниками:
Знайти названу мовну одиницю під керівництвом учителя.
Самостійно знайти у словнику слово.
Самостійний вибір за словником мовних одиниць при виконанні завдань за підручником.
Добір мовних одиниць на творчому рівні пізнавальної діяльності:
а)при редагуванні речень і текстів;
б)під час написання диктантів (орфографічний словник);
в)переказів (орфографічний, тлумачний, синонімів, фразеологічний, іншомовних слів).
5.Вибір необхідного словника з-поміж усіх відомих у процесі власної продуктивної мовленнєвої діяльності
Багато уваги має приділити вчитель виробленню навичок користування перекладними українсько-російським і російсько-українським словниками (Ганич Д. І., Олійник І. С. Російсько-український і українсько-російський словник.— К., 1984). Вони мають допомогти збагатити лексичний запас учнів з російської і української мов, застерегти від змішування явищ різних мов.Словники синонімів, орфоепічні, термінологічні та інші також повинні бути відомі учням.
Вправи та завдання з використанням білінгвізму в 5 класі до теми «Лексикологія.Лексикографія».
І.Робота зі словниками(фразеологічними, іншомовних слів, тлумачними, орфографічними).
1.Доберіть українські відповідники фразеологізмів та поясніть їх значення. Скористуйтесь словником фразеологізмів.
Была бы шея, ярмо найдется. Вот тебе, небоже, что мне негоже. Вперед батьки не суйся в пекло.Свой глаз-алмаз- а чужой- стеклышко.
Вода і камінь довба. На тобі, небоже, що мені негоже.Не спыши поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти.Свій глаз - алмаз - чужі руки-круки.
2.Знайдіть у тексті фразеологізми та поясніть їх значення за словникомНедаремно кажуть: щоб пізнати людину, треба з нею пуд солі з’їсти. А ще кажуть, що з ким поведешся, від того й наберешся. Отже, треба вчитися розпізнавати добро, стерегтися нерозважливих вчинків.
3.За тлумачним “Словником української мови” встановіть значення слів: одягати, позичати, недолік, вірний, наступний.
4.За “Словником іншомовних слів” визначіть значення слів: акомпанемент, декоративний, етика.
5.Словниковий диктант.
Пояснити значення виділених слів, у разі потреби звернутись до словника. Увести ці слова до самостійно складених речень.
Фонетика, диктант, дієта, цистерна, титан, Венеція, комісія, сума, беладона.
6.Творча робота.
Переписати словосполучення, вибрати з дужок потрібне слово. У разі потреби звернутись до словника.
Хворіти на (апендицит, апендикс), (ароматний, ароматичний) чай(гармонійний, гармонічний) розвиток, (коментувати, компонувати) змагання.
Вибірковий диктант.
Виписати слова іншомовного походження, пояснити значення кожного з них. У разі потреби звернутися до словника.
Летять роки, як сиві журавлі, немов журба, сльоза лягла на вії, і не дає заснути до зорі щаслива, наче пісня ностальгія. (А.Матвійчук).
Посадки спалили яскраві плащі і ребрами світять, немов на рентгені. Ось блиснув метеор і згас, як у житті щасливий час. А розум лишає все менш таємничого, і ширша комп’ютерний наш Інтернет. (А.Кацнельсон).
|