|
|
Скачати 0.64 Mb.
|
|
Мелітопольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Мелітопольської міської ради Запорізької області Методичні рекомендації щодо викладання української мови в школі з російською мовою викладання з використанням прийому білінгвізму. (5 клас) Вчитель української мови та літератури ЗОШ №11 м. Мелітополя Шиліна Г.А. Спеціаліст «вищої категорії», звання «старший вчитель». Зміст
школі з російською мовою навчання.
І.Методичні рекомендації щодо викладання української мови в школі з російською мовою викладання з використанням прийому білінгвізму. Державний статус української мови передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Це зумовлює значущість вивчення української мови як шкільного предмета. Особливо гостро стоїть проблема опанування державної мови тими учнями, для яких рідна мова – інша і, зокрема, російська. Адже без знання державної мови сьогодні неможливо стати повноправним громадянином, патріотом України, її захисником, кваліфікованим спеціалістом в будь-якій галузі виробництва. Знання української мови має бути достатнім для того, щоб з її допомогою випускник школи якнайповніше реалізував свої життєві потреби, плани і наміри в умовах зрослого попиту суспільства на мислячу, діяльну, творчу, національно свідому особистість. На розв’язання саме цих завдань спрямована нова програма, укладена на основі Державного стандарту загальної середньої освіти з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Українська мова як державна вивчається в усіх навчальних закладах України, у тому числі й у школах з російською мовою викладання. Основна мета навчання української мови в школах зазначеного типу є: а) навчити розуміння нової культури (міжкультурного взаєморозуміння); б) оволодіти міжкультурною комунікацією, тобто вмінням спілкуватися з носіями іншої культури. Для досягнення зазначеної мети передбачається розв’язання таких завдань:
Курс навчання української мови в ршколі з російською мовою викладання передбачає за набагато менший обсяг годин оволодіння усім спектром лінгвістичних та мовленнєвих компетенцій, які необхідні для проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Належний рівень опанування української мови вимагає від вчителя високої фахової підготовки з методики викладання української мови, постійного пошуку нових освітніх технологій, обміну досвідом. З огляду на різні історичні причини в багатонаціональних країнах як результат міжмовних контактів спостерігається певний процес взаємодії мов, що називається білінґвізм (двомовність).Двомо́вність, білінгві́зм — реальна соціально-мовна ситуація, сутність якої полягає у співіснуванні і взаємодії двох мов у межах одного мовного колективу. Людина, яка здатна використовувати в ситуаціях спілкування дві різні мовні системи, — білінгв, а сукупність відповідних умінь — білінгвізм (двомовність). Білінгв — це людина, яка володіє як мінімум двома мовами. Слід зазначити, що методика викладання української мови і як рідної і як другої відрізняються одна від одної, тому вчитель часто стикається з такими проблемами:російськомовне оточення як вдома, так і в школі, контингент класу, проблеми у спілкуванні, забезпеченість підручниками.Вивчає він ці проблеми у процесі набуття власного досвіду, що є не менш важливим і цінним. Метою педагогічного аспекту білінґвізму є розробка і застосування методів і прийомів навчання мов на ґрунті концепції взаємопов’язаного вивчення декількох мов. Аналіз процесу взаємодії мов, а також ролі рідної мови під час оволодіння другою – все це, безперечно, має значення при розробці методики навчання дітей мов в умовах двомовності і багатомовності. А.Богуш було експериментально доведено, що в дітей в умовах білінґвізму відбувається інтерферуючий вплив мовних систем. Отже, характеристика білінґвізму залежить від ролі, що відіграє кожна з мов, від того, в яких ситуаціях і в якій мірі застосовуються ці мови. Білінґвізм не тільки не заважає нормальному розумовому розвитку дітей, проте є однією із умов такого розвитку. Взаємопов’язане вивчення кількох мов сприяє формуванню в них здатності до аналізу й синтезу, мовної і мовленнєвої компетенції, а також піднесенню загального культурного рівня дітей. «Систематичність вправ, — писав К.Д. Ушинський, — є перша і найголовніша основа їх успіху».Для проведення уроків ушколі з російською мовою навчання бажано користуватися типологією вправ, розробленою В.О. Онищуком. В її основу покладено дидактичну мету завдання, виконувану учнями, ступінь їхньої активності і самостійності в роботі. За цією класифікацією мовні вправи діляться на підготовчі, тренувальні та завершальні. За дидактичними цілями та завданнями В. О. Онищук так розподіляє методи навчання : – комунікативний метод навчання (дидактична мета – засвоєння готових знань); – пізнавальний метод навчання (дидактична мета – сприйняття, осмислення і запам'ятовування учнями нового навчального матеріалу ); – перетворювальний метод навчання (дидактична мета – засвоєння учнями знань і творче використання навичок та вмінь); – систематизований метод навчання (дидактична мета – узагальнення і систематизація знань, навичок і вмінь); – контрольний метод навчання (дидактична мета – з'ясування якості засвоєння знань, навичок і вмінь та їх корекція). Моделювання уроку в школах з російською мовою навчання. За основу взято класифікацію уроків за В. Онищуком:
Структура уроку засвоєння нових знань у класах з російською мовою навчання на основі класифікації В. Онищука І. Організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги. ІІ.Актуалізація і корекція опорних знань
ІІІ.Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку( розписати метод білінгві) 1.Мотивація навчання школярів ІV.Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного
V.Узагальнення та систематизація знань 1.Перевірка правильності утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці. Виконання різноманітних вправ, самостійної роботи. Зразки вправ:
VІ.Підсумок уроку VІІ.Повідомлення домашнього завдання 1.Індивідуальні творчі завдання. Різнорівнені домашні вправи. Робота зі словниками. Визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо. Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку. Вступна частина уроку повинна забезпечити нормальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги. Вивчення нового матеріалу передбачає або повідомлення вчителя за ІІ.Шляхи координації викладання української та російської мов у 5 класі в умовах білінгвізму. Для сучасної мовної освіти необхідний міжпредметний зв'язок, багаторівневість, варіативність, орієнтація на міжкультурний аспект оволодіння мовою. Характерною особливістю сьогодення є співіснування багатьох народів, їх мов, культур, активізація процесів культурного самовизначення,стрімкий ріст інтенсивності комунікативних відносин. А це, в свою чергу, піднімає проблему володіння на рівні з рідною мовою й іншими мовами, тобто проблему білінгвізму(двомовності). У цій статті детально зупинимось на педагогічному аспекті вивчення білінгвізму, який ставить загально педагогічні та власне методичні питання організації навчально-виховного процесу з вивчення української мови в школі з російською мовою навчання. Закон «Про мови» створив необхідні умови для успішного функціонування української та російської мов, що можливо при послідовному застосуванні принципу білінгвізму, який можна здійснити шляхом виконання поставлених завдань:
Принципово важливий методичний підхід до вивчення мов в умовах білінгвізму-тісний взаємозв’язок викладання української та російської мов при збереженні їх самостійності. Взаємозв'язок у навчанні української та російської мов базується на:
5) спільних прийомах навчання . Взаємозв’язок у вивченні предметів гуманітарного циклу в умовах білінгвізму має на увазі:координацію змісту навчальних програм, погодження системи вправ, підручників з української та російської мов, інтеграцію змісту освіти, а також прийомів і форм роботи з учнями. Координація змісту навчальних програм української та російської мов вимагає системи та послідовності вивчення мовних явищ, з метою уникнення дублювання однакового матеріалу. Вчитель української мови, який працює в умовах білінгвізму(двомовності) повинен тісно співпрацювати з учителем російської мови, який викладає у 5 класі, знати завдання, які ставить перед собою вчитель. Однією з умов успішного навчання учнів на уроках є координація вчителем діяльності учнів, використання однакових методів та прийомів роботи. Підготовчу роботу до використання прийому білінгвізму на уроках слід проводити заздалегідь, щоб скоординувати навчальні програми, порівняти викладений матеріал за темами у підручниках російської та української мов, врахувати послідовність вивчення тем, забезпечити необхідний дидактичний матеріал до уроків(опорні схеми, таблиці, словники, аудіо записи, презентації). допомогою словесних методів навчання, або самостійну роботу учнів з підручниками, навчальними посібниками та ін. Під час пояснення нового матеріалу вчитель мусить подбати, щоб усі учні бачили й чули його (можна сидіти, якщо втомився), він не повинен ходити по класу, говорити слід голосно, чітко, розмірено. Мова його має бути зрозумілою для відповідного віку. Пояснювати треба, спираючись на попередній досвід учнів, виділяючи істотне в матеріалі, не захоплюючись другорядним, стежити за послідовністю викладу, використовувати ілюстративний матеріал. Вивчення нового матеріалу дає змогу учням набувати різноманітних умінь та навичок. Структура їх формування має свої особливості. Головними її компонентами є розбір і засвоєння правила, покладеного в основу дії навички, подолання труднощів у її застосуванні, удосконалення дії навички, закріплення досягнутого рівня дії навички та використання її на практиці, досягнення майстерності в її використанні. Принцип урахування знань рідної мови може по-різному виявлятися у навчальному процесі. В одних випадках – позитивно (наприклад, категорія відмінка іменників в обох мовах є однакова). З метою переносу знань з першої мови в другу варто використовувати схеми, які б вказували на ідентичність матеріалу,який вивчають, подавати матеріал блоками, системно, надаючи перевагу питанням культури мовлення. У випадку, коли мовці не розрізняють або недостатньо розрізняють мовні засоби української та російської мов, відбувається змішування мовних систем, формується механізм сумісного володіння мовою. Інтерференція призводить до численних помилок на різних мовних рівнях. Тому вивчення мовного матеріалу в школах з викладанням мовами національних меншин має мати більш виражений функціональний характер, а функціонально-комунікативне навчання української мови допомагає вирішувати ряд складних теоретичних та методологічних питань, які виникають на сучасному етапі. Адже кінцевою метою української мовної освіти в цих школах є вироблення комунікативних умінь і навичок, тобто набуття мовної та комунікативної компетенцій. Найважливіший засіб формування вмінь і навичок — вправи. Вони мають бути цілеспрямованими, систематичними, тривалими, різноманітними і постійними. Закріплення нового матеріалу має на меті встановлення міцного зв'язку між щойно набутими знаннями і засвоєними раніше, перевірку правильності утворення наукових понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці. Цієї мети досягають завдяки різноманітним вправам та самостійній практичній роботі учнів. Повідомлення домашнього завдання. Вчитель повинен продумувати його зміст, щоб завданнябуло конкретним, посильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник з уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час. Закінчення уроку відбувається за вказівкою вчителя. Спираючись на знання сутності процесу навчання, його загальних методів і розглянутих вище основних елементів переважної більшості типів уроків, неважко визначити структуру кожного типу уроку. |
|
Матеріали методистів ОІПОПП Кравцов А. К. Методичні рекомендації щодо викладання предмета «Захист Вітчизни», Черкаси – 2008 |
ІНОЗЕМНІ МОВИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ Це накладає певні вимоги щодо викладання іноземних мов у загальноосвітній школі, і, зокрема, до особистості вчителя |
|
Методичні рекомендації щодо викладання екології у 2015/2016 навчальному році П. С. Чухненко Основною метою вивчення предмета «Екологія» у школі є формування завершальних елементів екологічної культури старшокласників, навичок,... |
Методичні рекомендації щодо викладання предмету «Захист Вітчизни» А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників |
|
Методичні рекомендації щодо використання ІКТ під час викладання іноземних мов Основний зміст діяльності з навчання іноземної мови зосереджений на пріоритеті комунікативної мети, збалансованому навчанні усних... |
Уроках української мови Методичні рекомендації підготувала ... |
|
Методичні рекомендації щодо викладання предметів художньо-естетичного... В новому навчальному році музичне виховання школярів буде здійснюватися через вивчення предметів «Музичне мистецтво» та «Мистецтво»... |
За програмою з української мови для шкіл з російською мовою навчання Чернівці: Букрек, 2005, автори – Н. В. Бондаренко, Біляєв та ін год на тиждень |
|
Про стан викладання, рівень знань ... |
1. Орфоепічні норми української та методика формування орфоепічних... ПЛАНИ-ВІДПОВІДІ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ПОЧАТКОВА ШКОЛА) – для іспиту «Педагогіка з частковими методиками» |