УКРАЇНСЬКА МОВА
У словах іншомовного походження:
1. Після д, т, з, с, ц, л, к перед я, ю,є, ї (що позначають два звуки) та йо при роздільній вимові: конферансьє, портьєра, віньєтка, альянс, ательє, барельєф, браконьєр, Ньютон, медальйон, мільйон, компаньйон, більярд, але:
мадяр, нюанс, резюме, ілюзія.
Відповідно до вимови після л перед приголосним та в кінці слів: фільм, магістраль, Рафаель, але:
меморіал, бал, пенал, залп.
М’який знак не пишемо:
Після губних (б, п, м, в, ф), шиплячих (ж, ч, ш, щ) приголосних: любов, степ, голуб, верф, сім, ніж, розкіш, облич, нехворощ.
Після р у кінці складу й слова: лікар, кобзар, секретар, зірка, чотирма, повірте, Харків,
але:
Горький (виняток).
Після м’яких приголосних (крім л) перед іншими м’якими приголосними:
пісня [п’існа], кузня [кузна], радість [рад'іст], український [україінскиї], але:
різьбяр — бо різьба, тьмяний — бо тьма.
70
Після н перед шиплячими Ж, Ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий ), -ств(о): менший, кінчик, інший, доменщик, волинський, громадянство, але:
женьшень, Маньчжурія (винятки).
ПОРІВНЯЙТЕ!
Оболонь — оболонський Умань — Уманщина камінь — камінчик промінь — промінчик
Між подовженими м’якими приголосними:
колосся, узлісся, галуззя, Ілля, тінню, річчю, наллю.
Після ц у звуконаслідувальних словах (клац, бац) та в іменниках іншомовного походження: абзац, шприц, принц, матрац.
ПРОАНАЛІЗУЙТЕ! неньиі — матінці на вишеньці — на ялини1 Поділ — подільський століть (від століття)
сторіч (від сторіччя) Ірпінь — ірпінський різьблення — креслення Нью-Йоок — Нюрнберг барельєф — п'єдестал
§19. Буквосполучення йо, ьо
В українському алфавіті немає букви для позначення звукосполу чення [у] + [о], тому воно позначається двома буквами — йо.
Пишемо йо:
На початку слова:
Йосип, йодистий, його, йогурт.
Вимова
|
Написання
|
/є/-* 1*1
|
|
[веисна ]
|
весна, бо вёсни
|
[озеиро]
|
озеро, бо озёра
|
[веиселиі]
|
веселий, бо весело
|
[ веиршйна ]
|
вершина, бо верх
|
[и]- [ІҐ]
|
|
[вёлиеч]
|
велич, бо великий
|
[чи‘сло ]
|
число, бо числа
|
[виешнёва]
|
вишнева, бо вишня
|
[тиехён’ко]
|
тихенько, бо тихо
|
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до дієслів, у яких відбувається чергування е — и: беру — збирати.
Ненаголошені голосні [е] та [и], що не перевіряються наголосом Пишемо [е]:
Якщо при змінюванні неясний звук випадає:
травень — травня; вітер — вітру; палець — пальця; праведний — правда.
• Якщо при змінюванні неясний звук чергується з [і] у закритому складі:
восени — осінь; кореневий — корінь; лебединий — лебідь, але:
дитина — діти;
71
УКРАЇНСЬКА МОВА
сидіти — сідати; злипатися — зліпитися, у яких [u] чергується з [»].
У кореневому буквосполученні •ере-, -єле-і
шелест, черешня, берег, джерело, берем, ожеледь, мережа, пелена.
УВАГА!
Ка меж кореня і суфікса може бути бухаосполу- че^мя -ери-, -ели-:
rrefu-a (rep + ин -г а), меливо (мел + ив + о).
■■■ ■ tts ... — : ,L..ssr«", ■■■■■,■■■ za.;———■
Пишемо [u]:
У кореневому буквосполученні -ри-, -ли- між приголосними:
бриніти, бриньчати (хоч бренькати), гриміти, дрижати, криниця, кришити, крихітний, тривати, тривога, триножити, глитати.
У деяких словах (переважно іншомовного походження) написання е — u не можна перевірити жодним способом. їхній правопис треба запам’ятати або ж звіряти за орфографічним словником.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
Слова з [е]:
Бензин, бетон, деталь, демократ, жетон, медаль, метро, левада, пенал, чемпіон.
Слова з [м]:
Кишеня, кипарис, лимон, лиман, пиріг, цибуля, шинеяо і шинеля, диригент, речитатив. Слова, що мають два варіанти написання: келих і келех, коригувати І корегувати.
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Слова, у яких написання е — и залежить від
лексичного значення:
клунок (від клин) і кленок (від клен),
диньки (від диня) і деньки (від день),
гриби (від гриб) і греби (від гребти),
кус Хрцстос і хрест,
християнин і хрестити,
християнство і хрещений,
християнський і хрещеник.
Ненаголошені голосні [о] та [у]
У сильній і слабкій позиції ці звуки вимовляються чітко. Наближення ненаголошеного [о] до [і/] найчастіше буває перед наголошеним складом з [у] або [і].
Способи перевірки:
Поставити в сильну позицію — під наголос:
[.го»лубка] голубка, бо голуб [ро»зумниї] розумний, бо розум [ро*стут] ростуть, бо зрослий
Змінити слово так, щоб у наступному складі не було наголошеного у чи і:
[ко*жух] кожух, бо кожушина [зо*зул'а] зозуля, бо зозулястий [со»б’і ] собі, бо собою
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
Слова, що лишено з у:
буряк, ворушити, мармур, парубок, пурхати, яблуко, яблуня.
Орфографія
Написання [а], що походить з давнього [о]
У сучасній літературній мові є кілька слів, у коренях яких уживається звук [а], що походить з давнього (етимологічного) [о]. Тут слід пам’ятати:
Після г, к, х давній звук [о] змінився на [а] переважно перед наголошеним складом з [а]:
багато, багатир (багач), гаразд, гарячий, гарячка, кажан, качан, хазяїн, халява та в похідних:
хазяйнувати, по-хазяйськи, качан- ний, збагачення, гарячкувати тощо.
У деяких словах давній [о] зберігається;
богатир (силач), борсук, гончар, козак, комин, котушка, коровай, кропива, лопата, монастир, отаман, оренда, погон, пором, солдат, слов’яни, компот, холоша.
§21. Чергування голосних
Чергування — це постійні закономірні зміни звуків в одній і тій самій частині слова.
Чергування бувають:
Історичні (дуже давні, причини яких можна пояснити за допомогою історичних фонетичних законів).
Позиційні (залежать від позиції звука в слові).
Найдавніші чергування голосних
Українська мова, як і інші слов’янські, успадкувала й зберігає чергування голосних, що сформувалися на праслов’янському ґрунті або ж виникли в процесі історичного розвитку самої мови.
Чергування голосних у коренях дієслів
е — о: нести — носити, везти — возити, брести — бродити; е — і: летіти — літати, пекти — випікати, гребти — загрібати: і — а: лізти — лазити, сісти — садити;
і — и: сідати — сидіти, ліпити — липнути; е — и — 0 (нуль звука): беру — вибираю — брати; терти — натирати — тру;
о — а: ломити — ламати, перемогти — перемагати.
УВАГА!
Щодо чергування о — а:
[о] переходить в [а] в коренях дієслів перед наголошеним складом з [а]', дієслово з [о] означає одноразову закінчену дію (допомогти — що зробити?); дієслово з [о] вказує на тривалу або багаторазову дію (допомагати — що робити?).
Чергування [о] та [е] з нулем звука
[о], [е] здебільшого чергуються з нулем звука, якщо вони є останніми голосними в іменниках на приголосний:
Пишемо:
|
|
о,е | і
|
|
|у відкритому складі 1 1 (закінчується на |голосний)
|
у закритому складі (закінчується на приголосний)
|
При словозміні
|
При словотворенні
|
|Поділ — Подолу
|
школа — шкільний
|
\радість — радості
|
творити — твір
|
\осінь — осені
|
нога — підніжжя
|
\промінь — променя
|
гора — міжгір'я
|
\с[м — семи
|
село — сільський
|
\Київ — Києва
|
перо — пір'їна
|
74
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА До X-XI ст. існували голосні, що позначалися на письмі ь (єр, йор) і б (єрчик, ір). Ці звуки вимовлялися невиразно, їх називають зредукованими. Звук, що позначався ь, вимовлявся, як короткий
о, а звук, що позначався ь, — як короткий е. Із розвитком мови ці звуки або зникали зовсім, якщо стояли в ненаголошеній (слабкій) позиції, або розвивалися в голосні повного звучання, коли стояли в наголошеній (сильній) позиції. Зникнення зредукованих зумовило закриття складів і зменшення їх кількості у слові. Давні о, е в новозакритому складі послідовно змінилися на і. Так, двоскладові слова конь і столь стали односкладовими — кінь і стіл.
Чергування [о] та [е] з [і] не становить абсолютно послідовного фонетичного процесу в сучасній українській мові. Є досить багато випадків, коли воно не відбувається. Запам’ятайте найважливіші з них.
Не чергуються [о ], [е ] з [і ]:
Коли о, е випадні або вставні: день — дня, зірка — зірок, вишня
вишень, вітерець — вітерця.
У буквосполученні -ор-, -ер-, -ов- між приголосними:
шовк, вовк, горб, торг, шерсть, серп, жертва.
У повноголосних звукосполученнях -оро-, -оло-, -ере-, -еле- зі сталим наголосом:
берег, очерет, мороз, сторож, горох, колос, голос, молот, шелест, зелень,
А
Орфографія
але:
оберіг, поріг, сморід, моріг.
Примітка, [о], [е] чергуються з [і] в іменниках жіночого роду (родовий відмінок множини), де функціонує рухомий наголос, який зберігається в похідних іменниках із суфіксом -к-:
голова — голів — голівка, борода — борід
борідка, череда — черід — черідка.
РОЗРІЗНЯЙТЕ! Лексичне значення таких пар слів: головка (капусти) і голівка (дитини), бровка (край дороги) і брівка (від брова), березка (бур’ян) і берізка (дерево), сход (збори) і схід (сонця, частина світу).
У складних словах з наголошеними словотвірними частинами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход:
діловод, екскурсовод, молоковоз, хлібороб, скороход, електровоз, але:
водопровід, газопровід, всюдихід, носоріг, Козеріг (сузір’я).
У деяких словах старокнижного походження:
Бог, пророк, вирок, закон, народ, прапор, словник.
У словах іншомовного походження: атом, актор, бетон, шофер, диригент, репортер, марафон, альбом, поет, том.
Проте в деяких давно запозичених — загальних назвах і власних іменах — чергування відбувається: якір — якоря, дріт — дроту,
колір — кольору, папір — паперу; Федір — Федора, Яків — Якова, але:
Мирон, Харитон, Євген, Артем.
УВАГА!
Окремі українські прізвища можуть писатися з
о, е (під впливом книжної мови) або з і: Артемовський, Березовський, Котляревський, Лазаревський, Садовський, Чайковський, але:
Вериківський, Голованівський, Крижашвський, М’ястківський, Яворівський.
Чергування [о] з [е] після шиплячих та Щ
Після шиплячих ж, ч, ш, щ та й можуть вживатися о, е або ж чергуватися.
УВАГА!
Дивіться на наступний приголосний: твердий він чи м’який (теперішній або давній).
Пишемо е:
перед м’якими приголосними: вечеря, ніженька, честь, боєць;
перед складом з голосним [и], що походить з давнього і (у російській мові відповідник и):
пшениця, шести, щетина;
перед шиплячими: баєчка, копієчка, діжечка.
Пишемо о:
• перед споконвічно твердими не- шиплячими:
шовк, щока, жолудь, бджола, пшоно, знайомий, гайок, чоло;
75
УКРАЇНСЬКА МОВА
перед складом із голосним [и], що походить з давнього и (у російській мові відповідник м):
чотири, чорний, жовтий. Послідовність чергування голосних [о], [е] після шиплячих та Щ іноді порушується. Це буває в таких випадках:
у ряді відмінкових форм іменників за аналогією:
свіжості, більшості (бо молодості);
у прикметниках і дієприкметниках: рожевий, сходжений;
проте в деяких із них маємо [о] (з ненаголошеним суфіксом): грошовий, бойовий, сторожовий;
чек, жетон, шеф, чемпіон, жертва;
у деяких словах [е] закріпилося за традицією:
черга, кочерга, черпак, черговий, щедрий, чекати, шепотіти.
ПОРІВНЯЙТЕ!
вечеря — звечора шести — шостий женити — жонатий боєць — бойовий
черниця (монахиня) — чорниця (ягода)
|