|
|
Скачати 54.18 Kb.
|
| Віталій КОНОНЕНКО. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) // Українська мова та література в школі. - №2, 2004 Обличчям до людини У сучасному світі всіх дедалі більше турбують проблеми незахищеності людини. Цьому сприяє бурхливий соціально-технологічний розвиток суспільства, надмір інформації, яку неможливо усвідомити і засвоїти в повному обсязі. Людина зі своїми проблемами залишається одна проти суспільства, і виникає парадокс: те, що повинне розвивати особистість і допомагати їй, насправді нівечить і руйнує. Тому особливо зростає нині роль школи і, зокрема, уроків літератури у спробі врівноважити шалений процес безоглядного руху вперед. Література — це засіб порятунку емоційно травмованого покоління, адже саме в літературі увага звернена передусім до людини, її духовного єства, проблем, прагнень. Саме на уроках літератури потрібно відновити гуманістичний погляд на світ, бо сучасна молодь значно втратила здатність емоційно сприймати дійсність, співпереживати чужому болю, адекватно реагувати на оточення. Не маючи емоційного життєвого досвіду, молода людина скептично дивиться на світ і часто обирає споживацьку позицію. Уроки літератури мають сприяти розвитку духовного світу школярів, тому вчитель-словесник — одна з найважливіших постатей сучасної школи. Кожного разу вчитель у багатовимірному змісті художнього твору повинен шукати новий аспект, щоб ще і ще раз пробуджувати почуття дитини, змушувати виявляти їх, формувати власне ставлення до прочитаного. Особливо зростає роль емоційного виховання в старших класах, де учні вже мають певну систему світоглядних уявлень. Вчитель, не нав’язуючи свою думку, повинен добитися від учнів розуміння найважливіших морально-етичних проблем і співвіднесення їх із реальним життям. В 11 класі серед творів гуманістичного аспекту помітне місце посідає доробок Олеся Гончара — письменника, що піднімав глобальні проблеми людства через призму сприйняття їх кожним членом суспільства. За браком часу на вивчення творчості О. Гончара можна відвести 4-5 годин, тому складність полягає в тому, щоб сконцентровано розкрити всю глибину філософського погляду на людину, інтерес до якої є основою творів митця. Збудження творчої активності Творчість О. Гончара — вагомий засіб збудження творчої активності учнів. Так, ще в попередніх класах при знайомстві з постатями Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, С. Васильченка учні дізнаються, як оцінював значення своїх попередників О.Гончар, тобто заочно знайомляться із особистісно-орієнтованим напрямком творчості митця. Перед вивченням біографії письменника варто запропонувати групам учнів підготуватися до оглядової бесіди за творами «Модри Камень», «Прапороносці», «Людина і зброя», «Тронка», новелами та оповіданнями різних років. Це дасть учням можливість глибше ознайомитись із доробком письменника і стати співтворцями уроку, присвяченого життєвому і творчому шляху О. Гончара. Молодь повинна відчути гуманістичний світогляд автора, тому основний акцент навіть при оглядовому вивченні варто зробити на зображенні людини як частки Всесвіту, руйнування якої веде до порушення гармонії всього світу. Потрібно також зазначити, що такий погляд не залежить від теми твору: війна чи мир, щастя чи біда, праця чи відпочинок — однаково важливою залишається людська постать, і таким є кожен герой О. Гончара. Говорячи про героїв, треба виявити власне учнівське ставлення до них, бо скептично настроєна молодь не завжди сприймає ідеали, піднесені автором, не одразу зіставляє зображене із реальністю, хоча і вміє оцінити образи з точки зору теорії. Скажімо, декому здаються занадто ідеальними герої «Прапороносців», тому важливо довести, що вселюдському злу (війні) можуть протистояти лише високодуховні люди, а їх ідеалізація — це авторська мрія про людину. Варто підкреслити, що улюблені герої О. Гончара — це молодь, часто ровесники наших учнів, тому кожен знайде в них щось близьке власній душі (наприклад, герої роману «Тронка», з якими сучасні діти часто не погоджуються, все ж викликають у них симпатію). Тому кожен художній образ повинен трансформуватись у юній свідомості в певний емоційно-естетичний символ, код, спрямований на вдосконалення власного духовного світу. Важливим засобом емоційного сприйняття творів О. Гончара є їх особливий романтичний стиль (метод «поетичного реалізму»). Для нинішньої молоді поняття «романтика» часто неприйнятне, але ж воно — запорука розвитку духовного світогляду. Тому всі твори митця розглядаємо саме в романтичному ореолі, доводячи при цьому, що емоційна піднесеність аж ніяк не відриває зображене від реальності (скажімо, Віталик із «Тронки» — чудовий радист, героїня новели «Жінка в сірому» — сумлінна садівниця в санаторії, невиправний романтик Черниш із «Прапороносців» виявляється неабияким спортсменом-альпіністом). Таким чином, твори О. Гончара демонструють, що емоційна і романтична людина — не окремий тип, а живе вона в кожному з нас, варто лише відчути її в собі. Схема і людина Роман О. Гончара «Собор» є важливим твором для розуміння учнями поняття духовності. Тому почати варто із емоційного сприйняття його . Наприклад, шляхом бесіди: що найбільше схвилювало, з чим згодні, а з чим — ні, що близьке собі виявили, про що нове дізналися? Лише після цього можна аналізувати зміст твору. Давши поняття проблемно-філософського роману, треба з’ясувати, які ж проблеми помітили учні в творі і чи бачать вони ці проблеми в сучасному суспільстві. Врешті, школярі повинні дійти власного висновку: чому ж твір був спочатку заборонений? З’ясовуючи деструктивну композицію твору, пропонуємо учням схематично зобразити сюжет роману (один із варіантів поданий у конспекті уроку). Але схема — лише допомога у з’ясуванні планетарної масштабності поглядів автора на людину та її світ. До якого ж висновку приходимо? Виявляється, кожен герой твору в більшій чи меншій мірі пов’язаний із долею всіх інших (скажімо, Лобода і Баглай не ворогують відверто, але волею долі серед учасників оргії в соборі, що ледь не стала фатальною для Миколи, опиняється «колишня Лободина» — Жанна). Долі всіх героїв пов’язує собор, що височить, спрямований у космос (недарма і порівняний він з ракетою). А висмикни якийсь образ із цієї системи — i порушиться рівновага і собору, і всього твору. Так і за життя цілої планети, Всесвіту кожна людина несе персональну відповідальність, хоча сама на їх тлі є піщинкою. Дискусія на уроці Учнівські висновки доцільно формулювати шляхом дискусії. Наприклад, вірить молодь у «ідеальність» героїв О. Гончара чи вважає їх штучно створеними (бо в сучасному житті діти частіше спостерігають антиідеали). Дискутивним стане і формулювання конкретних проблем, бо «проблема духовності», про яку учні читають із критики, є досить широкою і не всім однаково зрозумілою. Дискусійними можуть бути питания: • В чому виявляється конфлікт міста і села в романі «Собор»? • Чи відчули ви радість «вільної праці» радянської людини? • Як втілився в героях романтичний принцип «позитивний — негативний»? • Що є для людини справжнім падінням і чи буває падіння сходинкою до зростання? Дискусія завжди залишається однією з ефективних форм аналізу проблемних творів, але не повинно бути нав’язливою, а орієнтуватися знову-таки на емоційне сприйняття і виявлення думок. Естетика слова Розвиток духовності та формування емоційного світу неможливі без виховання естетичних поглядів школярів. Тому так необхідно на уроках літератури відчути красу слова, неповторність мистецького стилю кожного автора і водночас його духовну спорідненість з іншими. Наприклад, своєрідністю творів О. Гончара є те, як тісно переплетено чудові пейзажі з філософськими роздумами про місце людини в цьому світі. I в той же час ми можемо порівняти їх з імпресіоністичними картинами М. Коцюбинського (твори якого, до речі, О. Гончар називав поезією) або з його ж враженнями — асоціаціями від погляду на будь-яке явище. Картини війни, що епізодично, але яскраво вплетет в канву романів «Собор» та «Тронка», перегукуються з кіноповістями О. Довженка. Такий підхід створить в уяві учнів асоціативні мистецькі образи і поставить вивчені твори в загальнолітературний контекст, давши уявлення про літературу як цілісний предмет. Таким чином, саме уроки літератури покликані формувати емоційно-естетичний світ дитини, яка розвивається в раціоналістичному світі. Вихопити з цього світу неможливо та й навряд чи потрібно, але зробити життя в ньому повноцінним, духовним — ось завдання сучасної школи. |
|
Олеся Гончара «Бригантина» Мета уроку: допомогти учням усвідомити проблеми, порушені у повісті Олеся Гончара |
Олеся Гончара «Романові яблука» Обладнання: портрет Олеся Гончара, виставка творів письменника, роман «Твоя зоря» |
|
Специфіка викладання іноземної мови та світової літератури в сучасній школі У курсі сучасної шкільної програми іноземна мова та світова література – два предмети, які об’єктивно доповнюють один одного і стають... |
СЕРЕДНЯ ОСВІТА Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення... Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23. 12. 2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г. Т. Шелехова,... |
|
Intel® Навчання для майбутнього Гречанюк С. День повернення М. Хвильового // Українська мова і література в школі. – 1987. – №12. – С. 17-26 |
Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с М. Радишевсъка — старший учитель, учитель-методист, відмінник народної освіти (автор розділу «Українська мова») |
|
Реферат студентки ІІ курсу спеціальність «Українська мова та література» Гребінки у контексті декабристської літератури, історичної белетристики Г. Квітки-Основ’яненка та поетичного доробку Т Шевченка |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни Історія української літератури... Мета курсу. Дати студентам наукові знання історії, особливостей розвитку новітньої української літератури, починаючи з 20-х років... |
|
Програма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська... |
Програма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська... |