|
|
Скачати 414.16 Kb.
|
Легенда про заснування і назву міста Переяслав-Хмельницький З давніх-давен люди розселялися біля великих річок.А на той час річка Трубіж була широкою та повноводною.Це зараз вона перетворилася на невеличку притоку Дніпра,що спокійно лине до свого старшого брата.Але на багаті та родючі землі постійно зазіхали кочові племена печенігів та половців.Так от,одного разу князь Володимир Великий,повертаючись з походу,зупинився зі своїм військом на березі річки трубіж.Та відпочинок був коротким,бо русичів догнвло військо печенігів.от стоять вони обабіч Трубежа і не наважуються розпочати бій.Тоді ватажок печенігів запропонував князеві Володимиру вирішити сутичку поєдинком двох богатирів.Він сказав:»Князю!Вишли ти свого воїна,а я свого!І нехай б`ються!Хто переможе,той залишиться на березі,а хто буде переможений,піде зі своїм військом геть!». І печеніги відразу вислали на бій свого воїна.Був він сильним і гріним.Насміхався над русичами,які не наважувалися вийти на двобій.Та ось до князя підійшов молодий дружинник і сказав,що зможе перемогти печеніга.Адже в мирний час він був кожум`яка і мав велику силу в руках.Погодився князь. І ось бій розпочався.Печеніг був вищий і могутніший за русича і почав насміхатися над ним.Та схопив Кожум`яка поганця своїми сильними руками,підняв над головою і кинув на землю.Перемога була за русичами,а печеніги з криками почали тікати. Дуже зрадів князь і наказав на тому місці закласти місто і назвати Переяслав,бо перейняв славу русич у печеніга. Бондаренко Галина Дмитрівна Українка,80 років. Народилася в с.Сошників Бориспільського району Київської обл. Працювала вчителькою української мови. Освіта:вища. Пенсіонерка. Записано в м.Переялав-Хм. Київської області. 14.07.2011. Обряд встановлювати «виху» на Зелену неділю На п`ятдесятий день після Великодня святкують Трійцю або П`ятдесятницю.Цей день ще називають Зелена неділя,адже все вже буяє зеленню.У цей день люди намагалися захистити ниви від небезпечних польових духів,мавок,русалок,які могли вплинути на майбутній врожай.оберегом від них була зелень-«клечання».До Трійці черкви,хати,господарчі будівлі,ворота прикрашають «клечанням»,бажано,щоб це були гілки дуба,клена або липи. Долівки в хатах притрушували травою та гав`яром(аір).Також зелень розкладали на підвіконні.Трава ця вважалась цілющою.Її потім кладуть дітям у купіль,підкладають у копиці. А на вигоні встановлювали головне дерево-оберіг-«виху».Для цього під вечір з лісу привозили високу сосну,гілки обрубують,а зверху залищають «вінце».Хлопці копають яму для встановлення «вихи»,а дівчата обплітають її перевеслами з трав та квітів.Найкращими квітами та стрічками прикрашають верхушку дерева.Коли все готово,то йдуть по хатах будити чоловіків,щоб допомогли підняти «виху». Коли «виху» звели і добре укріпили,навколо неї городять тин із зелених гілок,обтикають його «клечанням»,біля «вихи» землю притрушують травою та гав`яром.Ще роблять лавочку для гармоніста та молоді,яка буде гуляти коло «вихи» на зелену неділю. Після Зелених свят «виху» продають якомусь дядьку,на господарські потреби,а на ці роші знову гуляють. Григорець Олександра Дмитрівна Українка,72 роки. Народилася в с.Сошників Бориспільського району Київської обл. Працювалана птахофабриці. Освіта:середня. Пенсіонерка. Записано в с.Сошників Бориспільського району Київської обл. 11.08.2011. Отже,збираючи та досліджуючи фольклор на території Київщини,зокрема с.Трипілля Обухівського району,м.Переяслав-Хмельницький та с.Сошників Бориспільського району,ми дійшли висновку,що усна народна творчість не тільки зберігається,а й примножується у наш час інноваційних технологій. Звичайно,найбільше мене вразило м.Переяслав-Хмельницький з його прекрасними музеями,де свято зберігають фольклорні та етнографічні традиції нашого народу.Зокрема,у музеї народної архітектури та побуту проводять фольклорно-етнографічні свята,виступають фольклорні колективи. Приємною несподіванкою було те,що мої сестри та тітки пам`ятають безліч пісень,приказок,прислів`їв,шанують традиції та звичаї українського народу.Саме від них мною було записано більшість матеріалу.І хоч деякі пісні,прислів`я та приказки уже були записані моїми попередниками,але в кожній було щось нове,оригінальне.Адже недарма однією з ознак фольклору є варіативність. Думаю,що мені вдалося записати і оригінальні перекази,бувальщини,звичаї. |
| Уроку Вступ. Література як вид мистецтва і спосіб відображення дійсності Усна народна творчість |
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної... З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний... |
| ІІІ курс ВІДДІЛЕННЯ КУЛЬТУРИ КОЛЕДЖУ ЛДАКМ ПОНЕДІЛОК НАРОДНА ХУДОЖНЯ... |
Тема. Життя та творчість Т. Г. Шевченка Мета. Закріпити та розширити знання учнів з теми «Життя та творчість Т. Г. Шевченка», сприяти розвитку пам»яті, допитливості, пізнавальних... |
| Тема. Прикметники твердої і мішаної груп. Відмінювання прикметників. Мета На вивчення теми «Прикметник» відведено 15 годин. Це 6 уроків, через 8 уроків буде контрольний урок. Знання, які ви здобудете під... |
Критерії оцінки веб квесту Включаються як матеріали, що мають безпосереднє відношення до теми, так і матеріали, що не мають відношення до неї |
| Тема. Коли пісня жартує Музичний матеріал: українська народна пісня «Сіяв мужик просо»; українська народна пісня «Господарство»; українська народна пісня... |
Маршрут вивчення теми «Світ української поезії. Творчість Івана Франка, Лесі Українки» |
| Матеріали для факультативних занять з теми Побудова графіків функції з модулями недостатньо висвітлена у підручниках для філологічного, гуманітарного, універсального профілю... |
Уроку Обладнання: портрет Ду Фу, ілюстрації до віршів, запис теми та ідеї на дошці, дитячі презентації про життя та творчість Ду Фу, музичне... |