Упровадження здоров’язберігаючих технологій


Скачати 0.7 Mb.
Назва Упровадження здоров’язберігаючих технологій
Сторінка 3/6
Дата 06.12.2013
Розмір 0.7 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   2   3   4   5   6

Перша група

Постійно самі займаються спортом, зарядкою тощо

Відпочивали влітку на природі самі

Частіше хворіють самі

Мають поганий апетит

Курять

Свій стан здоров’я оцінюють як добрий
Друга група

Займаються спортом разом з дітьми

Відпочивали влітку на природі з дітьми

Частіше хворіють діти

Поганий апетит у дитини

Курять діти

Свій стан здоров’я оцінюють як задовільний
Третя група

У сім’ї не займаються фізичною культурою

Сім’я хворіє досить рідко

Сім’я особливих проблем з апетитом не відчуває

Не відпочивали сім’єю

У сім’ї не курять зовсім

Свій стан здоров’я оцінюють як незадовільний
Після виконання учасники обмінюються враженнями, думками, відчуттями стосовно оцінки здоров’я власного та здоров’я сім’ї.

Завдання: батькам пропонується для заповнення позитивний опитувальник із формуванням здорового способу життя дитини в сім’ї.

Кожний пункт опитувальника складається із двох речень у стверджувальній формі. Пари речень характеризують один із проявів життєдіяльності дитини чи сім’ї. Батьки вибирають і відмічають одне з двох висловлювань, яке більше підходить для їхньої сім’ї, дитини.

Блок 1. Фізичний аспект життєдіяльності дитини в сім’ї.


1.Дитина регулярно займається фізкультурою (спортивна секція, вправи, гімнастика).

2. У вихідні дні ви з дитиною буваєте за містом, на природі.

3.Дитина їсть у помірних кількостях, із задоволенням, і все, що запропонують.

4. Дитина засинає вчасно, просинається легко.

5. Дитина одержує задоволення від комфорту й затишку в домі.

6. Дитині подобається носити красивий одяг.

7. Дитина сама просить поміняти брудний одяг.

1. Моя дитина займається фізкультурою рідко і без задоволення.

2. Для спільних прогулянок не вистачає часу.

3. У дитини проблеми з апетитом (їсть дуже мало, багато, вибірково).

4. Дитина не хоче лягати спати і просинається з труднощами.

5. Дитина байдужа до чуттєвих компонентів повсякденного життя.

6. Дитині байдуже, як і в що вона одягнута.

7. Може одягнути брудний одяг, не проявляє ініціативи в тому, щоби поміняти одяг.


Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів відповідей. Цей опитувальник не має «ключа»: усе, що зліва, більше відповідає потребам дитини в розвитку. Якщо в якійсь сфері справа відмічено 2 – 3 висловлювання, на це слід звернути увагу батьків. Якщо більшість виборів зосереджено зліва – життя дитини організоване у відповідності з її основними потребами.

6. Руханка «Ураган».

«Ураган для тих, хто виховує тільки доньку (тільки сина, доньку і сина)».

7. Вправа: «Робота в групах».

Мета: ознайомити батьків з методиками групової роботи, надати їм можливість усвідомити фактори ризику для здоров’я дітей, і як вони можуть допомогти дітям зберегти здоров’я.

Перша група: створює плакат “Здорова дитина”

Друга група: плакат “Що загрожує здоров’ю дітей у сучасному світі?”

Третя група: “Як зберегти здоров’я дитини”

Четверта група: “Десять заповідей здорового способу життя”.

Демонстрація, обговорення.
8. Вправа «Німе кіно»

Протягом п’яти хвилин учасникам слід придумати сюжет фільму про те, як живе сім’я протягом вихідного дня. Кожна група визначає для себе, яку частину дня представить, по черзі показує свій фільм за допомогою жестів, міміки, слова вживати не можна. Після того як «фільм» буде показаний, глядачам пропонується озвучити картину. Слід звернути увагу на такі моменти:

- Що це за сім’я?

- Як проводять свій вихідний день члени сім’ї?

- Що робить життя цікавим і здоровим, а що не сприяє цьому?

- Які резерви та можливості, на вашу думку, характерні саме для цієї сім’ї?

Фізичний аспект здорового способу життя включає різні складові. Залежно від актуальності для групи проблеми дається коротка інформація для подальшого завдання за можливими напрямами:

- додержання в сім’ї гігієнічних норм і правил;

- режим - відповідно до віку й індивідуальних можливостей організму дитини;

- організація раціонального харчування;

- розумне й систематичне загартування;

- системність і послідовність використання фізичних вправ;

- протидія шкідливим звичкам;

- модель життя сім’ї у вихідний день.

Завдання: кожна група повинна запропонувати власне бачення шляхів розв’язання окреслених проблем стосовно формування здорового способу життя на основі методу «Сімейна розстановка». Сімейну розстановку здійснюють учасники кожної групи з позицій обраних ролей. Наприкінці провести обмін враженнями учасників тренінгу щодо обговорення шляхів ФЗСЖ дитини в сім’ї.
9. Вправа «Відкритий мікрофон».

Мета: отримати зворотній зв’язок.

Батьки по черзі висловлюють свої враження від тренінгу і пропозиції.

10. Ритуал прощання.

Мета: завершення тренінгу, налаштовування на успіх.

У кінці заняття ведучий пропонує всім учасникам по черзі поділитися враженнями, думками, почуттями.
3.Фізична культура та спорт як один з основних ланок збереження здоров’я людини

Працюючи над зазначеною темою, зробила висновок, що головним гальмом на шляху вдосконалення системи фізичного виховання є зміщення цілей навчання. Багато вчителів замість того, щоб спрямовувати свої уроки на гармонійний розвиток дитини та зміцнення здоров’я, по-старому націлюють їх на виконання нормативів. Це не є помилкою, але «видавлюючи» з дитини метри, секунди, бали, вони часто забувають про те, що дитина насамперед — особистість з індивідуальною орієнтацією організму.

Виходячи з цього, метою досвіду роботи над даною темою є створення умов для поліпшення фізичної підготовки учнів, стану їхнього здоров’я, для розкриття творчої особистості кожного учня, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

Виходячи з цього, можна визначити основні завдання, що постають перед сучасним учителем фізичної культури:

— зміцнювати здоров’я і сприяти гармонійному розвитку дитини;

— формувати свідоме ставлення до здоров’я як найвищої соціальної цінності;

— сприяти фізичному розвитку дитини;

— впроваджувати методичні підходи у фізичному вихованні на основі принципу «рух назустріч природі»;

— здійснювати моніторинг вивчення стану здоров’я учнів, рівня фізичного розвитку та фізкультурно-оздоровчої роботи;

— здійснювати оцінювання з фізичної культури, враховуючи діапазон реальних можливостей дітей;

— використовувати інноваційні здоров’язберігаючі освітні технології та особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання з метою підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

На сучасному етапі ці завдання не можуть не порушувати низки дискусійних питань. У якому напрямі необхідно спрямовувати навчально-виховний процес: розвивати фізичні якості (силу, швидкість, витривалість) чи удосконалювати рухові навички в будь-якому виді спорту; яким повинно бути співвідношення між цими елементами? До якого рівня необхідно прямувати в розвитку фізичних якостей та рухових навичок? Які методи і засоби слід використовувати з цією метою в навчально-виховному процесі?..

Набутий досвід дає змогу зробити висновок, що фізичне виховання повинно базуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини до певного виду спорту на основі принципу природовідповідності.

Потребує перегляду ставлення до оцінки як засобу педагогічного оцінювання. Оцінка з фізичної культури — дуже тонкий інструмент, який впливає на психічний стан і соціальний статус учня. її несправедливість особливо небезпечна.

Тож оцінювання результатів рухових тестів на уроці фізичної культури я здійснюю з урахуванням діапазону реальних можливостей представників кожного конституціонального типу. Введення такої системи оцінювання виявляється ефективним, покращує психологічний та емоційний стан дитини, підвищує рівень самооцінки.

Об’єктивно оцінити рухову підготовку учня — це лише частина проблеми; головне — знайти правильні методичні підходи до дітей із різними природними нахилами. Тому система роботи побудована за принципом «рух назустріч природі», коли учні отримують такі завдання, виконання яких було б для них приємним і цікавим завдяки збігу з біологічною орієнтацією організму. Так, для учнів дигестивної статури пропоную завдання, пов’язані з проявом сили, оскільки в цьому дитина відчуває свою перевагу. Для учнів астено-торакальної статури — завдання, що потребують витривалості, а для дітей, що мають м’язову статуру — завдання швидкісно-силового характеру.

Більш глибоко реалізувати такий підхід можна завдяки інтеграції предмета «Фізична культура» в інші освітні галузі. Адже жоден предмет не може дати учню стільки знань, умінь і навичок, потрібних для життя, як уроки фізичної культури. Саме учитель фізичної культури привносить валеологічні принципи у шкільне життя, керує всією системою підтримки та зміцнення здоров’я учасників навчально-виховного процесу.

Основною формою навчання і виховання в школі є урок. Мої уроки спрямовані на визнання індивідуальності учня й на співпрацю, що відповідає вимогам особистісно орієнтованого навчання і виховання, створення «ситуації успіху».

Для реалізації цих принципів запроваджуються різні форми і методи організації учнів на уроці.

Сучасний урок фізичної культури за формою організації може мати такі складові:

— колове тренування;

— рухливі ігри;

— групова навчальна діяльність;

— робота в малих групах;

— робота в парах;

За інноваційною діяльністю вчителя його відрізняє:

— створення «ситуації успіху»;

— сюжетно-рольові ігри;

— здійснення міжпредметних зв’язків як засобу реалізації компетентнісного підходу до фізичного виховання;

— оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом досягнення цього результату;

— здійснення узагальнення і систематизації матеріалів про досягнення учнів та їхніх батьків, учителів школи, власний приклад з метою створення позитивного ставлення до фізичної культури і спорту.

Висока якість підготовки та проведення уроку досягається шляхом упровадження інтерактивних технологій навчання, зокрема використання сюжетно-рольових ігор, побудови тісного комунікативного зв’язку вчителя з учнями, що поєднує спілкування і зміст навчання, природно наповнює дитину необхідними знаннями, формує компетентність, робить виховання «непомітним».

Результатом творчої співпраці є зміна психологічного настрою учня, його ставлення до уроків фізичної культури, підвищення рівня самооцінки учня, а разом із тим підвищення рівня навчальних досягнень з інших предметів.

В систему роботи було запроваджено моніторингове дослідження щодо визначення рівня зацікавленості школярів у заняттях фізичною культурою та рівня самооцінки і здатності до само реалізації. Інструментарієм для проведення цього дослідження були обрані анкети, які складаються із ключових запитань, що дають змогу визначити ступінь реалізації поставленої мети. Репрезентативна вибірка складає 50 учнів із різних класів, де я викладаю фізичну культуру.

Так, за результатами анкетування як позитивне слід відзначити, що за останні три роки рейтинг предмета «Фізична культура» серед учнів 5-9 класів з 6-ї позиції піднявся на 2-гу. Серед опитуваних учнів немає таких, кому нецікаво на уроках фізичної культури. Немає школярів, які б не виконували домашнє завдання з фізичної культури. Хоча на початку проведення досліджень таких учнів було близько 10% від загальної кількості опитуваних. Надзвичайно важливим для визначення ефективності запроваджених мною методів, прийомів та технологій є питання анкети, що стосується відчуттів учнів після моїх уроків. Як позитивне слід відзначити, що 98% опитуваних відчувають бадьорість, 94% — гарний настрій, 96% — впевненість у своїх силах. Це свідчить про раціональність підбору завдань для дітей з урахуванням їхніх біологічних та індивідуальних особливостей. Також тут варто підкреслити, що за результатами анкетування жоден учень після уроку фізичної культури не відчуває втоми, розчарування та невпевненості у собі, хоча на початку проведення досліджень цей показник становив близько 10-15%.

Стимулом для вдосконалення роботи, пошуку нових форм і методів організації навчально-виховної діяльності є результати проведеного моніторингу стану здоров’я і фізичного розвитку учнів окремо взятого класу. З цією метою був розроблений «Паспорт здоров’я», який став сполучною ланкою між учителем, лікарем, батьками й учнями. Адже здоров’я — це не тільки відсутність хвороб та фізичних вад, але й стан повного духовного, фізичного та соціального благополуччя, за яке відповідає не тільки школа, а й самі діти і батьки. «Паспорт здоров’я» надав змогу налагодити контакт з дітьми і батьками, систематизувати та аналізувати інформацію, що є одним із важливих критеріїв оцінки стану здоров’я.

Здійснити аналіз фізичного розвитку учнів, діагностику стану їхнього здоров’я, залучити батьків до виховання відповідального ставлення до здоров’я дитини та власного здоров’я допомогли правильно визначені змістові розділи «Паспорта здоров’я»:

— стан здоров’я;

— показники фізичного розвитку;

— рекомендації лікаря;

— батьківська сторінка;

— консультації лікаря;

— контрольні нормативи.

Для учнів початкової школи був розроблений «Щоденник здоров’я», який дав змогу здійснити диференційований та індивідуальний підхід до кожного учня, а за рахунок емоційної складової замінити оцінку позитивним оціненням — відвертим проявом свого задоволення від успішної діяльності учнів.

«Щоденник здоров’я» містить фотокартку учня, аналіз його роботи та поведінки на уроці, диференційоване домашнє завдання з урахуванням індивідуальних особливостей статури та стану здоров’я дитини. Відповідно до Положення про лікарський контроль за фізичним вихованням учнів діти розподіляються на медичні групи: основна, підготовча, спеціальна.

Важливе місце посідає робота саме з учнями, які віднесені до підготовчої та спеціальної медичної груп. Саме для цих учнів у «Щоденнику здоров’я» відведено розділ «Завдання на канікули», в якому визначено оптимальний руховий режим відповідно до складності й характеру захворювань, що сприятиме поліпшенню стану здоров’я дитини.

Реалізація власного досвіду спрямована на творчу співпрацю колективу вчителів, батьків та учнів школи, створенні! освітнього простору «дитина — батьки — вчителі — соціум». Результатом є реальні досягнення школярів у спорті, підвищення рівня навчальних досягнень учнів та їхнього фізичного розвитку, бажання випускників пов’язати своє майбутні: з фізичною культурою та спортом.

З метою створення позитивного ставлення до спорту та стимулювання підростаючого покоління до самовдосконалення запроваджуються портфоліо спортивних досягнень учнів, батьків, учителів. Збираються матеріали про вчителів, колишніх випускників, батьків-спортсменів, що забезпечує принцип «виховання на власному прикладі». Для здійснення самоконтролю за ступенем реалізації основних напрямів навчально-виховної і методичної роботи, визначення проблемних питань, усунення яких сприятиме підвищенню якості навчально-виховної та методичної роботи, стимулювання до саморозвитку й самовдосконалення професійної майстерності у 2007-2008 н. р. мною започатковано ведення плану-моніторингу навчально-методичної роботи за напрямами: робота з учнями; робота з батьками; робота з вчителями, шкільними лікарями, практичним психологом.

У рамках роботи над темою досвіду мною досліджені та визначені ефективними такі види навчально-методичної діяльності:

— формування ключових та предметних компетентностей учнів шляхом інтеграції предмета «Фізична культура» в інші освітні галузі;

— план-моніторинг фізкультурно-оздоровчої діяльності;

— упровадження здоров’язберігаючих технологій;

— реалізація особистісно орієнтованого підходу до фізичного виховання та створення «ситуації успіху»;

— впровадження інтерактивних технологій навчання та виховання;

— побудова освітнього простору за принципом «дитина — батьки — вчителі — соціум»;

— запровадження портфоліо.

На мій погляд, саме оздоровча спрямованість фізичного виховання у поєднанні з інноваційними освітніми технологіями дасть змогу досягти очікуваного результату — виховати гармонійно сформовану, конкурентоспроможну особистість, здатну до самореалізації. А це благородна справа.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Про шкільний конкурс «Педагог за здоров’я дітей»
Неблагополуччя у здоров’ї учнів залежить і від недостатньої підготовки педагогів до роботи у здоров’язберігаючому просторі. Цьому...
ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ З МЕТОЮ ЗБЕРЕЖЕННЯ...

Д. І. Музика Методичний кабінет
Методичний коментар до організації роботи вчителя фізичного виховання, проведення заходів з техніки безпеки та ефективності уроків...
ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ
Чого типу здоров’язбережувальних технологій. Охарактеризовано типи здоров’язбережувальних технологій. Подано методичні рекомендації,...
«Впровадження в закладах освіти Довгинцівського району інтерактивних...
Підвищення професійної майстерності педагогів на шляху впровадження здоров`я зберігаючих технологій креативної освіти для розвитку...
Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій – шлях підвищення...
Лому у всьому світі приділяється велика увага. На це, звичайно, витрачається багато коштів, зокрема на створення інформаційних та...
Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства...
Упровадження інформаційно комунікаційних технологій у навчально-виховний процес в ЗНЗ
Список вчителів на проходження курсів підвищення кваліфікації педпрацівників...
Денна. Проблемно-тематичні курси «Упровадження інтерактивних технологій навчання у процесі вивчення фізики»
"Інформаційно-комунікаційні технології навчання: стратегія розвитку і досвід упровадження"
Парадигмальні зміни технологій навчання в умовах розбудови інформаційного суспільства. Формування ІКТ-компетентностей учнів, студентів,...
Упровадження інноваційних технологій у практику роботи Гадяцької...
При вивченні окремих тем використовуються відео свідчення людей, які були учасниками історичних подій
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка