|
|
Скачати 107.11 Kb.
|
|
УДК 352 (477):373.2 Семенова Н.І. – к. пед. н., ст.. викл. Східноєвропейського національного університету імені лесі Українки ВПРОВАДЖЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КОМПЕНСУЮЧОГО ТИПУ У статті розкрито основні питання впровадження в освітній процес дошкільного навчального закладу компенсуючого типу здоров’язбережувальних технологій. Охарактеризовано типи здоров’язбережувальних технологій. Подано методичні рекомендації, що конкретизують зміст діяльності педагогів, щодо впровадження в освітній процес дошкільного навчального закладу компенсуючого типу здоров’язбережувальних технологій. Ключові слова: дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу, здоров’язбережувальні технології. Категорія здоров’я набула особливої актуальності в наш час , трансформувавшись у глобальну проблему існування цивілізації в окресленому часопросторі. Майбутнє кожної країни залежить від усвідомлення вагомості цієї цінності, від конкретних зусиль, спрямованих на піклування про здоров’я підростаючого покоління, створення сприятливих умов для його повноцінного розвитку і зростання. Здоров’я дитини – це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Питання збереження та зміцнення здоров’я дитини належать до стратегічних завдань суспільства. Дані свідчать, що вже протягом дошкільного дитинства збільшуються відхилення у стані здоров’я дітей, зростає кількість хронічних захворювань, погіршуються показники фізіологічного та психічного розвитку дітей . Окреслені проблеми вимагають від освітян пошуку нових соціальних і педагогічних підходів, які б сприяли збереженню та зміцненню здоров’я дітей, формували у них навички здорового способу життя, що і зумовило вибір теми нашої статті. Різні аспекти щодо зміцнення, збереження здоров’я дітей розглядалися ученими М. Амосовим, Г. Апанасенком, І. Брехманом, В. Дімовим, Ю. Лисициним, В. Петленком, І. Муравовим та ін. Ними досліджено феномен поняття «здоров’я», розкрито гармонійну єдність фізичної, психічної, духовної та соціальної його сфер, визначено чинники, що впливають на становлення і розвиток здорової особистості. У контексті формування здорової особистості в період дошкільного дитинства вирізняються праці таких науковців: О. Богініч, Е. Вільчковського, Л. Волкова, Н. Денисенко, О. Дубогай, Л. Сварковської (питання фізичного здоров’я); І. Беха, Л. Божович, Д. Ельконіна, О. Запорожця, О. Кононко, В. Котирло, В. Кузя, В. Кузьменко, С. Кулачківської, С. Ладивір, С. Максименка, В. Мухіної, Т. Пироженко (питання психічного здоров’я); Л. Артемової, А. Богуш, О. Кононко, Т. Поніманської (питання соціального здоров’я). Питанням методичного забезпечення педагогічного процесу в дошкільних навчальних закладах з формування у дітей здоров’я, визначення змісту та обсягу інформації, адресованої дошкільникам, підготовки вихователів щодо заявленої проблеми присвячено роботи Т. Андрющенко, Н. Денисенко, Т. Книш, Л. Лохвицької, В. Нестеренко, З. Плохій, С. Юрочкіної та ін. Всі ми хочемо бачити людину майбутнього розумною, сильною, доброю, просто здоровою, однак невтішні дані про захворюваність дітей, невміння дошкільників і дорослих керувати своїм здоров’ям спонукають науковців до пошуку нових підходів до формування навичок формування здорової особистості ще з раннього дитинства, адже цей період є найсприятливішим для оволодіння основними знаннями і навичками з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини та вплинуть на формування здорового способу життя всього суспільства. Саме в дошкільному віці закладається майбутній потенціал здоров’я, це найсприятливіший час для формування відповідального ставлення до власного здоров’я . Невтішними є більшість показників здоров’я дітей України, що характеризуються проявами негативних тенденцій. За останні роки кількість народжених фізіологічно незрілих дітей зросла з 18–20% до 90%, а 11% народжується вже з явно вираженою патологією; 30% сучасних дітей дошкільного віку мають хронічні захворювання, кількість яких збільшується й до закінчення школи майже 90% випускників мають різні відхилення у стані здоров’я. Велика кількість дітей мають фізичні чи психічні проблеми розвитку. Спостерігається зростання дитячої інвалідності. Тому питання раннього виявлення дітей з психічними та фізичними розладами розвитку, науково обґрунтована діагностика та своєчасне надання корекційної та реабілітаційної допомоги - надзвичайно важливі. Упродовж багатьох років політика стосовно інвалідів постійно змінювалася: вона пройшла шлях від звичайного догляду за ними до отримання такими людьми освіти, набуття спеціальності, їхньої соціальної реабілітації. Особливо важливу роль у цьому відіграє система спеціальної освіти та дошкільної, як першооснови. Для корекції фізичного та розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації дітей дошкільного віку створюються дошкільні навчальні заклади компенсуючого типу. Головна мета дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу - зміцнення здоров'я, розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу у комплексі з корекційно-розвивальною та лікувально-оздоровчою роботою. У своїй роботі дошкільні навчальні заклади компенсуючого типу керуються Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", Основами законодавства України про охорону здоров'я, Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, наказами та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров'я України, цим порядком, власним статутом. До дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу направляють дітей за згодою батьків, або осіб, які їх замінюють, та встановлюють граничний термін їх перебування місцеві органи управління освітою з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічних консультацій (далі ПМПК для спеціальних дошкільних навчальних закладів або територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру (для санаторних дошкільних навчальних закладів). Для здійснення лікувально-оздоровчої, корекційно-відновлювальної роботи у дошкільних навчальних закладах компенсуючого типу та у тих, які мають спеціальні або санаторні групи, обладнуються відповідні лікувальні кабінети та приміщення (фізіотерапевтичний, стоматологічний, офтальмологічний, процедурний, ортопедичний кабінети, плавальний басейн, приміщення для кліматобальнеологічного та фітолікування, лікувальної фізкультури, масажу, загартовуючих процедур тощо). Проте, діяльність загальноосвітнього закладу зі збереження та зміцнення здоров'я дітей лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров’яформуючі технології. Слід зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язберігаючі технології" об’єднує в собі всі напрями діяльності дошкільного навчального закладу компенсуючого тип з формування, збереження зміцнення та корекції здоров’я дітей. Діяльність дошкільного навчального закладу компенсуючого типу зі збереження, зміцнення та корекції здоров'я дітей лише тоді може вважатися повноцінною та ефективною, якщо в повній мірі, професійно та ефективно в єдиній системі реалізуються здоров'язберігаючі та здоров’яформуючі технології . Проведений нами аналіз існуючих здоров'язберігаючих технологій дав можливість виокремити такі типи технологій у сфері збереження , зміцнення та корекції здоров’я дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад компенсуючого типу: Здоро'язберігаючі - ті, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог), відповідності навчального та фізичного навантаження можливостям дитини. До конкретних методів належать: · диспансеризація дітей; · профілактичні щеплення; · забезпечення рухової активності; · вітамінізація, організація здорового харчування (включаючи дієтичне); · заходи санітарно-гігієнічного характеру, пов'язані з респіраторно-вірусними інфекціями, зокрема грипом. Оздоровчі - технології, спрямовані на зміцнення фізичного здоров'я дітей, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музикотерапія. Деякі методи (наприклад, фітотерапія та гімнастика) залежно від характеру впливу та способів застосування і категорій дітей можуть використовуватись як у межах здоров’язберігаючих, так і в межах оздоровчих технологій. Технології навчання здоров’ю - гігієнічне навчання (раціональне харчування, догляд за тілом тощо); формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо); профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами; статеве виховання. Виховання культури здоров'я - виховання особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формування уявлень про здоров'я як цінність, посилення мотивації на ведення здорового способу життя, підвищення відповідальності за особисте здоров'я, здоров’я родини. Ці технологи можуть бути представлені за ієрархічною структурою з урахуванням того, яким чином кожна дитина залучена до навчального процесу: · позасуб’єктні: технології раціональної організації навчального процесу, формування здоров’язберігаючого виховного середовища, форми організації здорового харчування (включаючи дієтичне); · ті, що відзначаються пасивною участю дітей: фітотерапія, офтальмо-тренажери тощо; · ті, що здійснюються за активної позиції дітей: різні види гімнастики, технології навчання здорового способу життя, виховання культури здоров’я. Для досягнення мети здоров’язберігаючих освітніх технологій застосовуються такі групи засобів: · рухової спрямованості (фізичні вправи, фізкультхвилинки, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.); · оздоровчі сили природи (сонячні та повітряні ванни, водні процедури, фітотерапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.); · гігієнічні (виконання санітарно-гігієнічних вимог; особиста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.). У сучасних дошкільних навчальних закладах, особливо в яких виховуються діти, які потребують корекції фізичного і психічного здоров’я, здоров’язбережувальні технології набули широкого розповсюдження. Вихователі використовують казкотерапію, фітболгімнастику, пальчикову гімнастику, психогімнастику, дихальну гімнастику, кінезорефлексотерапію, аромо- та фітотерапію, кисневі напої, кольоротерапію, різні види масажу (з використанням щіток, шишок, горішків, точковий, самомасаж), ігровий тренінґ, урізноманітнюють роботу шляхом застосування нетрадиційного обладнання тощо. Проте часто спостерігається безсистемне та епізодичне їхнє використання, не забезпечується цілісність в організації здоров’язбережувального простору, не завжди впровадженню технології передує діагностика стану здоров’я дітей та усвідомлення кінцевого результату, перспективи подальшого вдосконалення. Під час проектування здоров’язбережувального простору дошкільного навчального закладу необхідно забезпечити такі педагогічні умови: розробка та затвердження здоров’язбережувальної концепції, формулювання стратегічних цілей та завдань, здійснення діагностики та моніторинґу стану здоров’я дітей (особливу увагу слід приділити визначенню чітких критеріїв та показників), прилучення їх до основ здорового способу життя, підвищення професійної компетентності педагогічного колективу в контексті здоров’язбережувальної діяльності, змістовна взаємодія всіх суб’єктів педагогічного процесу (адміністрація, вихователі, інструктор із фізичної культури, психолог, медична сестра, діти, батьки), визначення їхніх обов’язків та відповідальності в реалізації програмних цілей. Аналіз практики дошкільного виховання та експериментальних досліджень із впровадження здоров’язбережувальних технологій в систему фізкультурно-оздоровлювальної роботи дошкільного навчального закладу компенсуючого типу дозволяє сформулювати поради практичним працівникам щодо застосування таких технологій у роботі з дітьми. Для цього необхідно:
Слід зазначити, що для розробки критеріїв ефективності функціонування здоров’язбережувального простору дошкільного навчального закладу компенсуючого типу можуть слугувати: матеріально-технічна забезпеченість здоров’язбережувального простору (розташування приміщень, наявність санітарно-технічного, медичного, фізкультурного обладнання та оснащення, комплектування груп); відповідність організації системи харчування чинним санітарним правилам та нормам; міжособистісні взаємини між суб’єктами педагогічного процесу; стан фізичного та психічного здоров’я дітей і вихователів (індекс здоров’я, зниження захворюваності, підвищення емоційного тонусу); показники рухової підготовленості дітей, рівень професійної компетентності педагогів, цілісність оздоровлювальних впливів та стабільність результатів. Отже, з огляду на вищесказане, важливими позитивним зрушеннями в модернізації освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах компенсуючого типу є його валеологічна спрямованість. У цьому контексті важливим завданням педагогів, які працюють з дітьми. які перш за все потребують корекції фізичних та психічних вад, є формування в дітей пріоритетів здоров’я, почуття відповідальності за нього та культури здоров’я. Одним зі шляхів його реалізації є організація здоров’язбережувального освітнього простору, спрямованого на забезпечення умов для збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування в них знань та навичок здорового способу життя. Важливою змістовною складовою такого простору є здоров’язбережувальні технології. Від цілісності та систематичності їхнього використання залежатиме й ефективність фізкультурно-оздоровлювальної роботи з дітьми. Різні види здоров’язбережувальних технологій допоможуть колективу навчального закладу компенсуючого типу забезпечити багаторівневість освітньої системи в межах здоров’язбережувального простору. Усе це націлює педагогів на пошук найбільш раціональних шляхів збереження та зміцнення здоров’я підростаючих поколінь, оптимізує творчість, сприяє самовдосконаленню. Список літератури
5. Про дошкільну освіту : Закон України. – К. : Ред. журн. „Дошкільне виховання”, 2001. – 56 с. 6. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку „Впевнений старт” // Палітра педагога. – 2010. – № 6. – С. 4–25. Семенова Н. Внедрение здоровьесохраняющих технологий в дошкольных учреждениях компенсирующего типа В статье раскрыты основные вопросы внедрения в образовательный процесс дошкольного учебного заведения компенсирующего типа здоровьесохраняющих технологий. Охарактеризованы типы здоровьесохраняющих технологий. Даны методические рекомендации, конкретизирующие содержание деятельности педагогов, по внедрению в образовательный процесс дошкольного учебного заведения компенсирующего типа здоровьесохраняющих технологий. Ключевые слова: дошкольное учебное заведение компенсирующего типа, здоровьесохраняющих технологии. Semenova N. Introduction zdorov'yazberezhuvalnyh technologies in pre-schools Compensatory The article explores the main issues in the implementation of the educational process kindergarten Compensatory zdorov'yazberezhuvalnyh technologies. The characteristic types zdorov'yazberezhuvalnyh technologies. Filed guidelines that specify the content of the teachers on the implementation of the educational process kindergarten Compensatory zdorov'yazberezhuvalnyh technologies. . Keywords: preschool educational institution compensating type zdorov'yazberezhuvalni technology. |
|
«Впровадження в закладах освіти Довгинцівського району інтерактивних... Підвищення професійної майстерності педагогів на шляху впровадження здоров`я зберігаючих технологій креативної освіти для розвитку... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Затвердити Нормативи наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів |
|
Аналіз впливу регуляторного акта : Проекту рішення виконавчого комітету... Ру, перебування та відрахування дітей в дошкільних навчальних закладах міста є надзвичайно актуальною. Шляхом державного регулювання... |
Впровадження інтерактивних технологій в систему професійної підготовки... |
|
Про хід впровадження та результати обласних програм моніторингу якості... Шегеди А. Ф. щодо ходу впровадження та результатів обласних програм моніторингу якості освіти дошкільних і загальноосвітніх навчальних... |
ПЛАН проведення обласного (регіонального) семінару вихователів-методистів... Проблема. Моделі впровадження Програми розвитку дитини дошкільного віку в практику роботи дошкільних навчальних закладів |
|
Про відділ педагогічних технологій неперервної професійної освіти АПН України звітувався на Президії АПН України про результати комплексного дослідження „Психолого-педагогічні основи особистісного... |
Районна цільова соціальна програма розвитку дошкільної освіти на... Метою Програми є розроблення та впровадження механізму розвитку дошкільної освіти, забезпечення конституційних прав і державних гарантій... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення обласного огляду-конкурсу... У огляді-конкурсі приймають участь працівники психологічних служб, які працюють в дошкільних навчальних закладах області та представляють... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Аці в здійсненні нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в вищих, професійно-технічних,... |