Тематика доповідей і рефератів
Роль Земських Соборів у станово-представницькій монархії.
Склад і діяльність Боярської Думи в XVI та XVII ст.: порівняльний аналіз.
Місце Боярської Думи у системі управління в Росії.
Реформи в армії 30 – 40-х pp. XVII ст.
Церква і державна влада в XVII ст.
Реформи центрального і місцевого управління в першій чверті XVIII ст.
Петро І – засновник імперії.
Політика «освіченого» абсолютизму в Росії.
Порівняльний аналіз «освіченого» абсолютизму в Росії та Західній Європі.
1. Питання про періодизацію, характер та особливості станово-представницької монархії в Росії було і залишається дискусійним. Західні вчені (Р. Пайпс, А. Торке) вважають, що стани в Росії склалися лише у XVІІІ ст. і тому немає можливості вважати Росію XVII ст. станово-представницькою монархією.
Праці російських дослідників Л. Черепніна, А. Леонтьєва, M. Hocoвa та ін., присвячені аналізу станово-представницької монархії в Росії та її інститутів, спростовують це твердження. Станово-представницька монархія в Росії – перехідна форма від ранніх форм централізованої феодальної держави до абсолютизму. У цей час державна влада шукає опору серед служилого дворянства та купецтва, котрі в ході гострої соціальної боротьби в середині XVII ст. закріпили свої привілеї. Дворянство і купецтво були зацікавлені в сильній державній владі, незалежній від феодальної аристократії. Розширивши їх права, царат зміг подолати політичний сепаратизм боярства та його бажання обмежити царську владу. Одними із важливих засобів цієї політики були закріпачення селянства і скасування торгових привілеїв іноземців.
Вищим станово-представницьким органом був Земський Собор, який мав законодавчий характер. Найбільш ґрунтовна характеристика діяльності та місця земських соборів у державному управлінні подається Л.В. Черепніним у його праці “Земські собори в Росії в XVI – XVІІ ст.” Розгляньте склад Земських Соборів, зверніть увагу на те, що закону, який би визначав термін роботи земських соборів, кількість депутатів та верстви населення, з яких вони обирались, не було. Для кожного разу видавався особливий указ, у якому визначались кількість та станові ознаки депутатів. Слід підкреслити, що селяни брали участь лише у двох Соборах. Проаналізуйте роль і місце Боярської Думи, зміни в її складі та кількості депутатів. Визначте, чому значно зменшилась влада бояр.
Центральним апаратом управління з середини XVI ст. були Прикази, якими керували, як правило, члени Боярської Думи.
Місцеве управління у першій половині XVII ст. знаходилося в руках воєвод, які виконували судові, адміністративні та виконавчі функції влади і підкорялись Приказам. Це значно послабило органи самоврядування, створені у XVI ст.
Аналізуючи це питання, слід розглянути період перших двох десятиріч XVII ст., коли державна влада була досить слабкою і представницькі органи фактично і керували суспільством. Це був розквіт станово-представницькоі монархії, коли монархів обирав Земський Собор, а цар Василь Шуйський добровільно зменшив на користь Боярської Думи і Земських Соборів царську владу, пообіцявши без суду нікого не судити.
Особливістю станово-представницької монархії в Росії, по-перше, було верховенство влади самодержця, який спирався на центральний та місцевий бюрократичні апарати управління, котрі швидко розвивалися. По-друге, відрізнялись і міста як центри третього стану, що тільки-но зароджувався. В Росії в XVII ст. міське населення було нерозвиненим ні економічно, ні політично, і цим можна пояснити відсутність або нечисленність депутатів від міст на засіданнях Земських Соборів.
По-третє, велику роль у підтримці державної влади відігравала церква, і це було ще однією особливістю самодержавства в Росії.
2. Починаючи відповідати на це питання, слід підкреслити, що з другої половини XVII ст. розпочався процес формування російського абсолютизму.
Посиленню державної влади сприяли такі чинники:
1) економічний розвиток держави, початок формування єдиного всеросійського ринку, зародження буржуазних зв'язків, мануфактурного виробництва;
2) вимога консолідації панівного класу внаслідок посилення соціальних протестів, бажання посилити державну владу для успішної боротьби з народними рухами;
3) відміна місництва, яка ліквідувала сепаратистські наміри боярства, а також урівняння в правах помістя і вотчини (що посилювало процес консолідації).
Кожна теза має бути підтверджена документами і конкретним історичним матеріалом.
Реформи ІІ пол. XVII ст. були спрямовані на ліквідацію станово-представницьких органів, консолідацію пануючих верств населення, централізацію апарату управління, проведення воєнних реформ та підпорядкування церковної влади державній.
На конкретному матеріалі розкрийте суть цих процесів, зробіть висновок, що оформлення абсолютної монархії у першій чверті XVIІІ ст. було підготовлено попередніми реформами.
3. Затвердження абсолютизму в І чверті XVIII ст. слід проаналізувати на реформах Петра І, які досить ґрунтовно розглянуті в працях M. Павленка, В. Мавродіна та ін. Слід вивчити зміст реформ Петра І на базі документів, які вміщені в зб. “Законодавчі акти І пол. XVІІІ ст.” під ред. А. Воскресенського.
4. Чимало уваги в сучасній літературі приділяється політиці "освіченого абсолютизму" в Росії та Західній Європі. Студенти повинні знати причини виникнення цієї політики, її зміст та результативність. Із сучасних істориків це питання вивчається проф. Болебрухом А.Г., Моряковим B.I., Щипановим Я.А., Каменським А.З. та ін.
Досить повно особливості цієї політики розглянуті проф. Бєлявським М.Т. в його праці "Крестьянский вопрос в России накануне восстания Пугачева" (М., 1965). Зверніть увагу на періодизацію політики "освіченого абсолютизму", на різні оцінки цього питання в літературі.
Дайте ґрунтовний огляд конкурсу Вільного економічного товариства, порівняйте зміст робіт французьких та російських просвітителів.
Дайте оцінку секуляризації церковних земель як прояву політики "освіченого абсолютизму''. Джерельна база для вивчення цього питання досить розгалужена. Це й праці просвітителів та їх опонентів, Катерини ІІ, офіційні документи ІІ пол. XVІІІ ст. Зробіть висновки щодо відмінностей політики "освіченого абсолютиз-му" та економічного і політичного розвитку Росії та країн Західної Європи.
Джерела
Дворянская империя XVIII в. (основные законодательные акты): Сб. док. / Сост. М.Т. Белявский. – М.: МГУ, 1960. – 224 с.
Материалы по истории СССР: Для семинарских и практических занятий / Под ред. А.Д. Горского. – М., 1985 – 1989. – Вып. 5: Соц. и сосл. строй России во втор. пол. XVIII в. – 1989. – 351 с.
Законодательные акты I пол. XVIІІ в. / Под ред. А. Воскресенского. – М., 1959.
Пам’ятки суспільної думки України (XVІІІ – перша половина XIX ст.) / Упор. А.Г. Болебрух. – Д.: ДДУ, 1995.
Орлов В. Русские просветители 1790 – 1800-х гг. – 2 изд. – M., 1953. – 544 с.
Размышления о России и русских: Штрихи к истории русского национального характера / Сост и предисл. С.К. Иванова. – М.: «Правда интернешнл», 1996. – Вып. І: Далекие предки. І – XVII в. – 464 с., ил.; Вып. ІІ: «На европейскую дорогу, марш!». XVIII – 1 четв. XIX вв. – 576 с., ил.
Российское законодательство Х – ХХ вв.: В 9 т. / Под общ. ред. О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1984 – 1991. – Т. 4: Законодательство периода становления абсолютизма. – 1986; Т. 5: Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.
Хрестоматия по истории СССР с древнейших времен до 1861 г. / Сост. П.П. Епифанов, О.П. Епифанова. – М.: Просвещение, 1987. – 400 с.
Список рекомендованої літератури
Анисимов Е.В. Время петровских реформ. XVIII век, I четверть. – Л.: Лениздат, 1989. – 495 с.
Анисимов Е.В. Петр Первый: Рождение империи // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 186 – 220.
Анисимов Е.В. Россия в середине XVIII века: Борьба за наследие Петра. – М.: Мысль, 1986. – 237 с.
Буганов В.И. Петр Великий и его время. – М.: Наука, 1989. – 187 с.
Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России: Учебник. – 2 изд. – М.: Высшая школа, 1968. – 368 с.; 3 изд. – М.: Высшая школа, 1983. – 352 с.
Ерошкин Н.П. Крепостническое самодержавие и его политические институты (перв. пол. XIX в.). – М.: Мысль, 1981. – 252 с.
История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.
История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.
Каменский А.Б. От Петра І до Павла І: Реформы в России XVIII в.: Опыт целостного анализа. – М.: РГГУ, 1999. – 575 с.
Каменский А.З. Философские идеи русского Просвещения. – М.: Мысль, 1971.
Кристенсен Свен Оге. История России XVII в. Обзор исследований и источников. – М.: Прогресс, 1989. – 256 с.
Любавский М. К. История царствования Екатерины ІІ. – СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 256 с.
Мадариага И. де. Россия в эпоху Екатерины Великой / Пер. с англ. Н.Л. Лужецкой. – М.: Новое лит. обозрение, 2002. – 976 с.
Медушевский А.П. Реформы Петра І и судьбы России: Научно-аналитический обзор. – М., 1994.
Медушевский А.П. Утверждение абсолютизма в России. – М., 1994.
Миронов Б.Н. Русский город в 1740 – 1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. – Л.: Наука, 1990. – 272 с.
Моряков В.И. Русское просветительство второй половины XVIII века. – М.: МГУ, 1994. – 216 с.
Моряков В.И. Изучение русского просветительства XVIII – нач. XIX вв. в советской историографии // История СССР. – 1986. – № 2.
Павленко H И. Птенцы гнезда Петрова: [Б.П. Шереметев, П.А. Толстой, А.В. Макаров]. – М.: Мысль, 1990. – 346 с.
Павленко Н.И. Петр Первый и его время. – М.: Просвещение, 1991. – 175 с.
Павленко Н.И. Страсти у трона: История дворцовых переворотов. – М.: Журнал «Родина», 1996. – 320 с.
Реформы второй половины XVІІ – ХХ вв. Подготовка, проведение, результаты: Сб. науч. тр. / Редкол.: Ф.В. Шелов-Коведяев (отв. ред.) и др. – M.: Ин-т ист. СССР АН СССР, 1989. – 188 с.
Русская мысль в век Просвещения / Отв. ред. Н.Ф. Уткина, А.Д. Сухов. – М.: Наука, 1991. – 278 с.
Черепнин Л.В. Вопросы методологии исторического исследования: Теоретические проблемы истории феодализма: Сб. ст. – М.: Наука, 1981. – 280 с.
Черепнин Л.В. Земские соборы Русского государства в XVІ – XVII вв. – М.: Наука, 1978. – 417 с.
Шмидт С.О. Внутренняя политика России середины XVIII в. // Вопросы истории. – 1987. – № 3.
Тема 5. Православна церква в Росії XVII – XVIII ст.
Основні питання
Православна церква напередодні розколу.
“Ревнителі благочестя”.
Патріарх Никон і його реформи.
Протопоп Аввакум Петров і його "Житие".
Завершення реформ церкви (60-ті pp. XVII – І чв. XVIII ст.).
Церква і держава в II пол. 20 pp. XVIII ст. – 1764 р.
Становище православної церкви в Росії у ІІ пол. XVIII ст.
Оцінка церковних реформ XVII – XVIII ст. видатними істориками та філософами.
Джерела
-
Законодательные акты I пол. XVIІІ в. / Под ред. А. Воскресенского. – М., 1959.
-
Памятники литературы Древней Руси: В 2 кн. / Под ред. Д. Лихачева. – М., 1988 – 1989. – Кн. І. – 1988. – С. 155 – 192, 523 – 593; Кн. 2. – 1989. – С. 299 – 304, 310 – 522.
-
Соборное уложение 1649 года: Текст; Комментарии / Под ред. В.И. Буганова. – Л.: Наука, 1987. – 448 с.
-
Хрестоматия по истории государства и права СССР. Доокт. период / Под ред. Ю.Г. Титова, О.И. Чистякова. – М.: Юр. лит., 1990. – 478 с.
Список рекомендованої літератури
-
Богданов А.П. Перо и крест: Русские писатели под церковным судом. – М.: Политиздат, 1990. – 478 с.
-
Буганов В.И. Бунтари и правдоискатели в Русской православной церкви / В.И. Буганов, А.П. Богданов. – М.: Политиздат,1991. – 525 с.
-
История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.
-
История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.
-
Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви: В 2 т.: Репринт. – М., 1991. – Т. 1. – 704 с.; Т. 2. – 576 с.
-
Милюков П.Н. Очерки по истории русской культуры: В 3 т. – М.: Прогресс, Культура; Ред. газ. «Труд», 1993 – 1994. – Т. 1. – 1993. – 528 с.; Т. 2. – 1994. – 416 с.
-
Никольский Н.М. История русской церкви. – Минск: Беларусь, 1990. – 540 с.
-
Прошин Г.Г. Черное воинство: Русский православный монастырь. Легенда и быль. – 2 изд. – М.: Политиздат, 1988. – 350 с.
-
Розанов В.В. Сочинения: В 2 т. – М.: Правда, 1990. – T. 1. – 636 с.
-
Русское православие. Вехи истории / Науч. ред., глава авт. кол. А.И. Клибанов. – М.: Политиздат, 1989. – 719 с.
-
Скрынников Р.Г. Государство и церковь на Руси XIV – XVI вв.: Подвижники русской церкви. – Новосибирск: Наука, Сиб. отд., 1991. – 393 с.
-
Скрынников Р.Г. Святители и власти. – Л.: Лениздат, 1990. – 349 с.
-
Соловьев B.C. Сочинения: В 2 т. – М.: Правда, 1989 – T. 1.
-
Флоровский Г. Пути русского богословия. – К.: Путь к истине, 1991. – 600 с.
-
Шпаков А.Я. Государство и церковь в их взаимных отношениях в Московском государстве: В 2 т. – О.,1910 – 1912. – Т. 2.
ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Тема 1. Культурна еволюція Росії в XVII – XVIII ст.
Контрольні питання
Розвиток матеріальної культури у XVІІ ст.
Освіта та наукові знання.
Суспільно-політична думка в Росії XVII ст.
Література, театр.
Мистецтво та архітектура.
Особливості розвитку культури у XVII ст. (Порівняльний аналіз з європейською культурою XVII ст.).
Російська матеріальна культура XVIII ст., її особливості.
Освіта у XVІІІ ст.
Розвиток науки, географічні відкриття.
Суспільно-політична думка у XVIII ст. Розвиток просвітництва.
Література і театр. Становлення професійного театру.
Мистецтво: архітектура, живопис, скульптура у XVIII ст.
Зміни у побуті та свідомості російського суспільства у XVІІІ ст.
Джерела
Избранные произведения русских мыслителей II пол. XVIII в. – М., 1952.
Законодательные акты Петра I. Сб. док. / Сост. Н. Воскресенский. – М. – Л., 1945.
Записки императрицы Екатерины Второй / Репринт воспр. изд. 1907 г. – М.: «Орбита», 1991. – VIII + 2 + 748 с.
Ломоносов М.В. Избранные произведения: В 2 т. – М.: Наука, 1986. – Т. 1. – 535 с.; Т. 2. – 493 с.
Размышления о России и русских: Штрихи к истории русского национального характера / Сост и предисл. С.К. Иванова. – М.: «Правда интернешнл», 1996. – Вып. І: Далекие предки. І – XVII в. – 464 с., ил.; Вып. ІІ: «На европейскую дорогу, марш!». XVIII – 1 четв. XIX вв. – 576 с., ил.
Россия XV – XVII вв. глазами иностранцев: Сб. ст. / Подг. текстов, вступ. ст. и коммент. Ю.А. Лимонова. – Л.: Лениздат, 1986. – 543 с.
Россия XVIII в. глазами иностранцев: Сб. ст. / Подг. текстов, вступ. ст. и коммент. Ю.А. Лимонова. – Л.: Лениздат, 1989. – 542 с.
Юридические произведения прогрессивных русских мыслителей второй половины XVIII в. / Под общ. ред. С.А. Покровского. – М., 1959. – 638 с.
Список рекомендованої літератури
Берков П.Н. История русской журналистики XVIІІ в. – М. – Л.: АН СССР, 1952. – 572 с.
Дербов Л.А. Исторические взгляды русских просветителей второй половины XVIII в. – Саратов: Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1987. – 188 с.
Дербов Л.А. Общественно-политические и исторические взгляды Н.И. Новикова. – Саратов: Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1974. – 370 с.
Достян И.С. Русская общественная мысль и балканские народы: От Радищева до декабристов. – М.: Наука, 1980. – 328 с.
Елизарова Н.А. Крепостная актриса П.И. Ковалева-Жемчугова. – М.: Останкинский дворец-музей, 1952. – 40 с.
Елизарова Н.А. Театры Шереметьевых. – М., 1944.
Жураковский Г.Е. Из истории просвещения в дореволюционной России. – М.: Педагогика, 1978. – 128 с.
История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.
История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.
История русского дореволюционного драматического театра: В 2 ч. / Под ред. Н.И. Эльяша. – М.: Просвещение, 1989. – Ч. 1: От истоков до 1870-х гг. – 336 с., ил.
История русского искусства: В 12 т. / Под общ. ред. акад. И.Э. Грабаря. – М.: АН СССР, 1953 – 1970. – Т. 4. – 1959. – 698 с.; Т. 5. – 1960. – 570 с.; Т. 6. – 1961. – 494 с.; Т. 7. – 1961. – 509 с.
История русской архитектуры / Гл. ред. С.В. Безсонов. – М.: Госстройиздат, 1956. – 614 с., ил.
История русской журналистики XVIII – XIX вв. / Под ред. А.В. Западова. – 3 изд. – М.: Высшая школа, 1973. – 520 с.
История русской литературы. XI – XVII вв.: Учеб. пособ. / Под ред. Д.С. Лихачева. – М.: Просвещение, 1985. – 432 с.
История русской литературы: В 4 т. / Под. ред. Д.С. Лихачева. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1980. – Т. 1: Древнерус. лит-ра. Лит-ра XVIII в. – 1980. – 813 с.
История русской литературы: В 4 т. / Редкол.: Н.И. Пруцков (гл. ред.) и др. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1980 – 1983. – Т. 1. – 1980 . – 813 с.; Т. 2. – 1981. – 655 с.
Книга в России в эпоху Просвещения: Сб. науч. тр. / Редкол.: А.А. Зайцева (отв. ред.) и др. – Л.: Б-ка Акад. Наук, 1988. – 196 с.
Книга в России (до сер. XIX в.): Сб. ст. / Под ред. А.А. Сидорова и С.Л. Луппова. – Л.: Наука, 1978. – 320 с.
Краснобаев Б.И. Русская культура ІІ пол. XVII – нач. XIX вв. – М.: МГУ, 1983. – 223 с.
Курмачева М.Д. Крепостная интеллигенция России. ІІ пол. XVIII – нач. XIX вв. – М.: Наука, 1983. – 352 с.
Луппов С.П. История строительства Санкт-Петербурга в первой четверти XVIII в. – М. – Л.: АН СССР, 1957. – 190 с.
Луппов С.П. Книга в России в I четв. XVІІІ ст. – Л.: Наука, 1973. – 374 с.
Луппов С.П. Книга в России в XVII в. – М.: Наука, 1970. – 224 с.
Луппов С.П. Книга в России в послепетровское время. 1725 – 1740. – Л.: Наука, Ленингр. отд., 1976. – 380 с.
Милюков П.Н. Очерки по истории русской культуры: В 3 т. – М.: Прогресс, Культура; Ред. газ. «Труд», 1993 – 1994. – Т. 1. – 1993. – 528 с.; Т. 2. – 1994. – 416 с.
Моряков В.И. Поиск пути. Русская общественная мысль второй половины XVIII в. о государстве и обществе // История Отечества: люди, идеи, решения: Очерки истории России ІХ – начала ХХ вв. / Сост. С.В. Мироненко. – М.: Политиздат, 1991. – С. 221 – 253.
Моряков В.И. Русское просветительство второй половины XVIII века. – М.: МГУ, 1994. – 216 с.
Очерки истории русской культуры XVII в.: В 2 ч. / Под ред. А.В. Арциховского. –М.: Наука, 1979. – Ч. 1. – 352 с.; Ч. 2. – 342 с.
Очерки русской культуры XVIII в.: В 4 ч. / Гл. ред. Б.А. Рыбаков. – М.: МГУ, 1985 – 1990. – Ч.1. – 1985. – 384 с.; Ч. 2. – 1987. – 408 с.; Ч. 3. – 1988. – 394 с.; Ч. 4. – 1990. – 382 с.
Пилявский В.И. История русской архитектуры: Учеб. для вузов / В.И. Пилявский, А.А. Тиц, Ю.С. Ушаков. – Л.: Стройиздат, Ленингр. отд., 1984. – 512 с.: ил.
Русское искусство XVIII в.: Мат-лы и исслед-я / Под ред. Т.В. Алексеева. – M.: Наука, 1973. – 196 с.
Семенова Л.H. Очерки истории быта и культурной жизни России. Первая половина XVIІІ в. – М.: Наука, 1982. – 279 с.
Штранге М.М. Демократическая интеллигенция в России в XVIII в. – М.: Наука, 1965. – 306 с.
Тема 2. Зовнішня політика Росії у XVII – XVIII ст.
Контрольні питання
Основні напрямки зовнішньої політики.
Смутний час. Польська та шведська інтервенція початку XVII ст. Національно-визвольний рух.
Росія і Польща у XVII – XVIII ст. Поділи Польщі.
Росія та Швеція. Боротьба за вихід до Балтійського моря. Російсько-шведські війни XVIII ст.
Боротьба з агресією Туреччини та Криму. Російсько-турецькі війни XVII – XVIII ст. Приєднання Криму.
Росія та Пруссія. Участь Росії у Семирічній війні.
Балканський напрямок зовнішньої політики. Росія та Австрія.
Міжнародне становище Росії в останній чверті XVIII ст.
Італійський і швейцарський походи О.В. Суворова.
Освоєння земель Далекого Сходу та Сибіру. Географічні відкриття XVII – XVIII ст.
Східний напрямок зовнішньої політики Росії у XVII – XVIII ст.
Список рекомендованої літератури
Артамонов В. Национальные воинские формирования в русской армии XV – XX вв. / В. Артамонов, В. Васильев. – М., 1992.
Бобылев В.С. Внешняя политика России эпохи Петра І. – М.: Изд-во Ун-та дружбы народов, 1990. – 165 с.
Восточный вопрос во внешней политике России (конец XVІІІ – начало XX вв.): Сб. / Отв. ред. Н.С. Киняпина. – М.: Наука, 1978. – 434 с.
История России с древнейших времен до конца XVII в. / Отв. ред. А.Н. Сахаров, А.П. Новосельцев. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 576 с.: ил.
История России: С начала XVIII до конца XIX вв. / Отв. ред. А.Н. Сахаров. – М.: ООО «Изд-во АСТ», 2001. – 544 с., ил.
Кабузан В.М. Народы России в XVIII в. Численность и этнический состав. – М.: Наука, 1990. – 254 с.
Михнева Р. Россия и Османская империя в международных отношениях в середине XVIII в. (1739 – 1756). – М.: Наука, 1985. – 183 с.
Некрасов Н.А. Роль России в европейской и международной политике: 1725 – 1739 гг. – М., 1976.
Никифоров Л.А. Внешняя политика России в последние годы Северной войны. Ништадтский мир. – М.: АН СССР, 1959. – 498 с.
Петелин В.В. Фельдмаршал Румянцев. – М.: Воениздат, 1989. – 463 с.
Похлебкин В.В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах: В 2 вып., 4 кн. – М.: Междунар. отн., 1995 – 1998. – Вып. I: Ведомства внешней политики и их руководители. – 1995. – 336 с.; Вып. II: Войны и мирные договоры: Кн. 1: Евпропа и Америка. – 1995. – 784 с.
Родина: Рос. иллюстр. ист. журн. – 1997. – № 10. – Спецвип., присв. рос. – швед. взаєминам.
Родина: Рос. иллюстр. ист. журн. – 1998. – № 5 – 6. – Спецвип., присв. рос. – тур. взаєминам.
Российская дипломатия в портретах / Под ред. А.В. Игнатьева, И.С. Рыбаченок, Г.А. Санина. – М., 1992. – 384 с.
Северная война: 1700 – 1721. – М., 1980.
РОЗДІЛ ІІІ
ІСТОРІЯ РОСІЇ XIX – ПОЧ. XX ст.
Тема 1. Рух декабристів
Основні питання
Причини формування декабристської ідеології.
Перші декабристські організації, їх статути і програми.
Створення Південного і Північного Товариств декабристів.
Товариство “Об’єднаних слов'ян” та його програма.
Повстання декабристів у Петербурзі.
Повстання Чернігівського полку в Україні.
Слідство та суд над декабристами.
Вплив декабристського руху на селянські виступи.
Декабристський рух та суспільно-політична думка ІІ чверті XIX ст.
Вплив повстання декабристів на політику царату.
|