Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

Скачати 0.8 Mb.

Назва	Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
Сторінка	7/8
Дата	04.04.2013
Розмір	0.8 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема 2. Південна Африка у ХVІ- на початку ХХ ст.

(Семінарське заняття – 2 години)

Загальна характеристика Південної Африки на початок нового часу. Європейське проникнення в Південну Африку в XVI – І половині ХІХ ст.: послідовність, форми, особливості.
Англо-бурське протистояння в Південній Африці:

а) утворення бурських держав та їх характеристика; англійські колонії та їх особливості;

б) англо-бурські війни останньої третини ХІХ ст. та їх наслідки.

Англо-бурська війна 1899 – 1902 рр. та її результати.
Південна Африка в 1902 – 1910 рр.:

а) суспільно-політичний розвиток та соціально-економічна ситуація в Південній Африці в складі Британської колоніальної системи;

б) проголошення ПАС. Становлення расистської держави;

в) утворення неєвропейських політичних організацій; АНК та його програма.

г) ПАС в роки Першої світової війни.
Література, що рекомендується:

Вяткина Р.Р. Создание Южно-Африканского Союза (1902 – 1910). – М., 1976.
Давидсон А.Б. Сесил Родс и его время. – М., 1984.
Давидсон А.Б. Сесил Родс – строитель империи. – М., 1998.
Давидсон А.Б. Южная Африка: Становление сил протеста, 1870 – 1924 годы. – М., 1972.
История Африки в XIX – начале ХХ века. – М., 1984.
История германского колониализма в Африке. – М., 1983.
История национально-освободительного движения народов Африки в новое время. – М., 1976.
Никитина И.А. Захват бурских республик Англией: 1899 – 1902 годы. – М., 1970.
Риттер Э.А. Чака Зулу. – М., 1968.
Шкляж И.М. Рабовладение и белая община Капской колонии: Конец XVIII – начало XIX века // Народы Азии и Африки. – 1988. – № 5.

Методичні рекомендації:

При опрацюванні нової історії Південної Африки слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Південь Африки на початок нового часу. Початок європейського проникнення. Утворення Капської колонії. Загарбання Капської колонії Англією. “Великий трек”. Боротьба народів Африки проти колонізаторів. Кафрські війни. Англо-бурська боротьба за Наталь. Утворення бурських держав.

Південна Африка на початок 1870-х рр. Анексія Трансвааля. Англо-зулуська війна. Англо-бурська війна 1880 – 1881 рр. Англо-німецьке суперництво на Півдні Африки, німецькі територіальні загарбання. Англійське завоювання країни ботсвана. Британська Південноафриканська кампанія Сесіля Родса та боротьба народів ндебеле та шона.

Англо-бурська війна 1899 – 1902 рр. та її підсумки. Південна Африка на початок ХХ ст. Утворення Південно-Африканського Союзу (ПАС). Становлення расистської держави. Створення неєвропейських політичних організацій. Утворення АНК. ПАС в роки Першої світової війни.
Тема 3. Ефіопія у новий час.

(Самостійне опрацювання – 4 години).
Література, що рекомендується:

Бартницкий А., Мантель-Нечко И. История Эфиопии. Пер. с польск. – М., 1976.
Васин И.И. Политика капиталистических держав в Эфиопии (80 – 90-е гг. 19 в.). – М., 1974.
Вобликов Д.Р. Эфиопия в борьбе за сохранение независимости. 1860 – 1960. – М., 1961.
Булатовский А.К. С войсками Менелика II. – М., 1971.
История Африки в XIX – начале ХХ века. – М., 1984.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 336 – 342.
Райт М.В. Народы Эфиопии. – М., 1965.
Ципкин Г.Р., Ягья В.С. История Эфиопии в Новое и Новейшее время. – М., 1989.
Ципкин Г.Р. Эфиопия: от раздробленности к политической централизации (вторая половина 19- начало 20 вв.). – М., 1980.

Методичні рекомендації:

При самостійному опрацюванні нової історії Ефіопії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Ефіопія на початок нового часу. Суспільно-політична та соціально-економічна ситуація. Відносини з Османською імперією, перші контакти з європейцями у ХVІ ст. Тридцятирічна війна 1529 – 1559 рр. та її наслідки.

Ефіопія у ХVІІ ст. Соціально-економічне становище на початок ХVІІ ст. Селянські повстання, релігійні війни, політична ситуація у першій третини ХVІІ ст. Гондерський період. Реформи імператора Іясу І.

Ефіопія у ХVІІІ – ХІХ ст. Епоха князів. Соціально-економічні зміни початку ХІХ ст. Початок централізації країни. Теодрос ІІ, його внутрішня та зовнішня політика. Зовнішньополітична ситуація: англійська агресія, ефіопо-єгипетська війна, відносини з Італією: Уччіальський договір. Посилення Шоа. Менелік ІІ та його реформи. Італо-ефіопська війна і битва при Адуа. Європейські держави і Ефіопія на початку ХХ ст.

Ефіопія в роки Першої світової війни.
Тема 4. Ліберія у ХІХ – на початку ХХ ст..

(Самостійне опрацювання – 4 години)
Література, що рекомендується:

Френкель М.Ю. США и Либерия: Негритянская проблема в США и образование Республики Либерия. – М., 1964.
История Африки в XIX – начале ХХ века. – М., 1984.
Ходош И.А. Либерия. Исторический очерк. – М., 1981.

Методичні рекомендації:

При самостійному опрацюванні нової історії Ліберії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Територія Ліберії на початок ХІХ ст. Проблема визвольної боротьби негрів у США в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. та утворення Ліберії. Боротьба переселенців за самоврядування. Конституція 1847 р. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Ліберії у ІІ половині ХІХ ст.

Ліберія на початок ХХ ст. Внутрішньо- та зовнішньополітичний розвиток. Формування системи економічної залежності. Ліберія в роки Першої світової війни.
Тема 5. Мадагаскар у новий час.

(Самостійне опрацювання – 4 години)
Література, що рекомендується:

Буато П. Мадагаскар: Очерки по истории мальгашской нации. – М., 1961.

Методичні рекомендації:

При самостійному опрацюванні нової історії Мадагаскару слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Держава Імеріна на початок нового часу. Соціально-економічний та політичний розвиток Мадагаскару у ХVІІ ст. Посилення централізаторських процесів з початку ХІХ ст. Правління Радама І та його наступників.

Європейська експансія. Політика Франції на Мадагаскарі. Встановлення французького протекторату 1895 р. та подальша анексія Мадагаскару.

Система та критерії оцінювання знань студентів
Контроль за засвоєнням студентами навчального матеріалу здійснюється у вигляді поточного та модульного контролю.

Поточний контроль здійснюється під час семінарських занять. Студент у межах розгляду тематики змістового модуля отримує бали (від 2 до 5) за виступи, участь в обговоренні, доповнення, підготовку реферативного повідомлення. У випадку, якщо студент пропустив заняття, або ж не отримав балів за тему, він має можливість відпрацювати (доздати) матеріал під час консультації. За підсумками роботи на семінарських заняттях студент може отримати від 2 до 5 балів за кожен модуль.

Оцінку "відмінно" (5 балів) студент отримує за:

глибокі та системні знання історичних подій, явищ, лідерів;
уміння самостійно набувати знання, визначати тенденції та протиріччя історичних процесів;
представлення власних неординарних суджень щодо історичних процесів та явищ;
застосування вивченого матеріалу для винесення аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи);
користування широким арсеналом засобів доказу своєї думки; вирішення складних проблемних завдань;
вміння логічно і творчо викласти матеріал в усній та письмовій формі.

Оцінка "добре" (4 бали) виставляється, коли:

студент вільно оперує вивченим матеріалом;
має достатньо повні знання, вільно використовує навчальний матеріал у стандартних ситуаціях;
правильно відтворює логіку історичних подій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними;
досконало володіє історичною та політичною картою;
здатен опрацьовувати матеріал самостійно;
користується додатковими джерелами історичної інформації.

Оцінка "задовільно"(3 бали) виставляється в разі, якщо:

студент знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його з помилками та неточностями;
орієнтується в хронології;
підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами;
здатен використовувати під час відповіді карти, схеми;
відповіді непослідовні та нелогічні.

Оцінку "незадовільно" (0 – 2 бали) студент отримує, якщо він був присутній на занятті, але:

може дати відповідь з кількох простих речень;
здатен усно відтворити окремі частини теми;
має фрагментарні уявлення про роботу з історичними джерелами;
слабко орієнтується в хронології подій;
має лише загальне уявлення про історичну карту;

розрізняє окремі історичні події та явища без зв’язку між ними.
Модульний контроль охоплює тематику лекцій та питання, винесені на самостійне опрацювання. Здійснюється у формі перевірки конспектів та колоквіуму з тем модулю (максимальна сума – 7 балів за кожен змістовий модуль).

Лекційний матеріал оцінюється в межах 1 – 3 балів, де 1 бал студент отримує за повний конспект, а 1 – 2 бали отримує за наслідками колоквіуму з теми (2 бали – за повне й ґрунтовне орієнтування в темі).

Теми, що винесені на самостійне опрацювання, оцінюються в 4 бали. З них 1 – 2 бали студент отримує за конспект (контурну карту, реферат), а додаткові 1 – 2 бали – за наслідками колоквіуму з теми (2 бали – за повне й ґрунтовне орієнтування в темі).Сукупна кількість балів складає підсумкову оцінку (60 балів).
Розподіл балів, які отримують студенти

М.1.	МКР	М. 2.	МКР	М.3	МКР	М.4.	МКР	М. 5	МКР	Екзамен
5	7	5	7	5	7	5	7	5	7	40
Підсумкова семестрова оцінка – 60										40
Загальна сума балів – 100

Підсумкова форма контролю – екзамен (40 балів). Екзаменаційний білет містить 4 питання (10 балів за кожне завдання).

9 – 10 балів студент отримує за:

глибокі та системні знання історичних подій, явищ, лідерів;
уміння самостійно набувати знання, визначати тенденції та протиріччя історичних процесів;
представлення власних неординарних суджень щодо історичних процесів та явищ;
застосування вивченого матеріалу для винесення аргументованих суджень у практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи);
користування широким арсеналом засобів доказу своєї думки; вирішення складних проблемних завдань;

вміння логічно і творчо викласти матеріал в усній та письмовій формі.

7 – 8 балів студент отримує коли:

студент вільно оперує вивченим матеріалом;
має достатньо повні знання, вільно використовує навчальний матеріал у стандартних ситуаціях;
правильно відтворює логіку історичних подій, встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ними;
досконало володіє історичною та політичною картою;
здатен опрацьовувати матеріал самостійно;

користується додатковими джерелами історичної інформації.

5 – 6 балів виставляється в разі, якщо:

студент знає більше половини навчального матеріалу, здатен відтворити його з помилками та неточностями;
орієнтується в хронології;
підтверджує висловлене судження одним-двома аргументами;
здатен використовувати під час відповіді карти, схеми;

відповіді непослідовні та нелогічні.

1 – 4 бали студент отримує, якщо він був:

може дати відповідь з кількох простих речень;
здатен усно відтворити окремі частини теми;
має фрагментарні уявлення про роботу з історичними джерелами;
слабко орієнтується в хронології подій;
має лише загальне уявлення про історичну карту;

розрізняє окремі історичні події та явища без зв’язку між ними.
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
90 – 100	А	відмінно	зараховано
82 – 89	В	добре
74 – 81	С	добре
64 – 73	D	задовільно
60 – 63	Е	задовільно
35 – 59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
0 – 34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

Методологія проблеми виникнення, розвитку і розпаду імперських колоніальних утворень.
Еволюція колоніальної системи протягом ХVІ – ХІХ ст. (Порівняльна характеристика країн Заходу і Сходу на початок колонізації, послідовність і особливості утворення основних колоніальних імперій, форми колоніальної залежності).
Соціально-економічні зміни і політичний розвиток країн Азії та Африки на початок ХХ ст. Вплив Першої світової війни на афро-азіатський світ.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки	Тема: Країни Південно-Західної Азії На контурній карті Азії позначте кордони та столиці п'яти країн Південно-Західної Азії (за вибором)
Мережко Зоя Володимирівна Вчитель історії ЗЗВШ №31 І – ІІІ ступень Тема: «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав»	Сьогодніш¬ньої зустрічі — «Національні кухні народів Європи та Азії і їх традиції» Азії;розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності учнів, пізнавальний ін¬терес до предмета географії та обслуговуючої праці; виховувати...
Тема: Країни Південної та Південна Східної Азії За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни	КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: Особливості географічного положення Африки Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютерна презентація «Африка. Географічне положення. Історія дослідження»,...
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки	О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання