Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

Скачати 0.8 Mb.

Назва	Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
Сторінка	2/8
Дата	04.04.2013
Розмір	0.8 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема 1. Японія у новий час

(Лекція – 6 годин)

Загальна характеристика Японії на початок нового часу. Централізація Японії.
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток сьогунату Токугава у ХVІІ ст.
Криза сьогунату ХVІІІ – І половини ХІХ ст. Відкриття Японії.
Революція та реформи Мейдзі: передумови, хід, значення. Історіографія проблеми.
Японія у останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.
Японія в роки Першої світової війни.

Література, що рекомендується:

Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 21 – 54.

Агаев С.Л. “Мэйдзи исин”: Революция или реформа? // Народы Азии и Африки – 1978 – № 2.
Буддизм в Японии. – М., 1993.
Гольдберг В.И. Очерки истории рабочего и социалистического движения в Японии: 1868 – 1908 годы. – М., 1976.
Григорьева Т.П. Красотой Японии рожденный. – М., 1993.
Гришелева Л.Д. Формирование японской национальной культуры: Конец XVI – начало ХХ века. – М., 1986.
Гришелева Л.Д., Чегодарь Н.И. Японская культура Нового времени: Эпоха Мэйдзи. – М., 1998.
Давыдов Ю. Головнин. – М., 1968.
Данн Ч. Повседневная жизнь в старой Японии. – М., 1997.
Дело об оскорблении трона. – М., 1972.
Жуков Е.М. К вопросу об оценке революции Мэйдзи // Вопросы истории – 1968 – № 2.
Загорский А.В. Япония и Китай: Пути общественного развития в оценке японской историографии. – М., 1991.
Зибольд А. Эпоха великих реформ в Японии. – СПб., 1902.
Из истории общественной мысли Японии XVII – XIX веков. – М., 1990.
Исторический опыт Японии: В чем специфика? // Азия и Африка сегодня – 1990 – № 10.
История Японии: В 2-х т. – М., 1998.
Иэнага Сабуро. История японской культуры. – М., 1972.
Кирквуд К. Ренессанс в Японии: Культурный обзор XVII столетия. – М., 1988.
Книга японских обыкновений / Сост. А.Н. Мещеряков. – М., 1999.
Кузнецов Ю.Д., Навлицкая Г.Б., Сырицын И.М. История Японии. – М., 1988.
Кутаков Л.Н. Россия и Япония. – М., 1988.
Лещенко Н.Ф. История Японии в эпоху Токугава. – М., 1999.
Лещенко Н.Ф. К вопросу о внутренних факторах развития капитализма в Японии // Дискуссионные проблемы японской истории. – М., 1991.
Маркарьян С.Б., Молодякова Э.В. Истоки и корни японской национальной культуры // Проблемы Дальнего Востока – 1994 – № 3.
Мещеряков А.Н. Внешний фактор в истории Японии // Азия: Диалог цивилизаций. – СПб., 1996.
Мещеряков А.Н. Ранняя история Японского архипелага как социоестественный и информационный процесс // Восток – 1995 – № 5.
Мещеряков А.Н. “Христианское столетие” в Японии: Проблемы культурного отторжения // Восток. – 1993. – № 5.
Михайлова Ю.Д. Общественно-политическая мысль Японии в 60 – 80-е годы ХIХ века. – М., 1991.
Молодяков В. “Мэйдзи исин” – консервативная революция // Проблемы Дальнего Востока – 1993 – № 6.
Молодяков В.Э. Реставрация, революция или… // Восток – 2002 – №3.
Молодякова Э.В., Маркарьян С.Б. Опыт столетней модернизации Японии // Восток – 1993 – № 2.
Молодякова Э.В., Маркарьян С.Б. Японское общество: Книга перемен. – М., 1996.
Норманн Г. Возникновение современного государства в Японии. – М., 1961.
Овчинников В.В. Ветка сакуры. – М., 1988.
Очерки Новой истории Японии. – М., 1958.
Преображенский К.Г. Как стать японцем. – М., 1989.
Пронников В.А., Ладанов И.Д. Японцы: Этнопсихологические очерки. – М., 1985; 1996.
Роджерс Ф. Первый англичанин в Японии. – М., 1977.
Рубель В.А. Японська цивілізація. – Київ, 1997.
Светлов Г.Е. Колыбель японской цивилизации. – М., 1994.
Светлов Г.Е. Путь богов: Синто в истории Японии. – М., 1985.
Светлов Г.Е. Синто: История и современность // Новая и новейшая история – 1992 – № 5.
Сенаторов А.И. Сэн Катаяма. – М., 1988.
Сигэки Т. Мэйдзи исин. – М., 1959.
Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии. – М., 1990.
Скворцова Е.Л. “Христианский век” в Японии // Человек и мир в японской культуре. – М., 1985.
Спеваковский А.Б. Самураи – военное сословие Японии. – М., 1981.
Сто лет русской культуры в Японии. – М., 1989.
Федоренко Н. Японские записи. – М., 1974.
Хэрн Л. Душа Японии. – М., 1997.
Цветов В. Пятнадцатый камень сада Рёэндзи. – М., 1991.
Акутагава Рюноскэ. Усмешка богов // Акутагава Рюноскэ. Новеллы. – М., 1974.
Сюсаку Эндо. Молчание. Самурай. – М., 1989.

Методичні рекомендація до теми

Вивчення теми “Японія у новий час” неможливе без вирішення таких основних проблем.

Базові елементи формування суспільства. Дія природного чинника на формування особи і соціуму. “Культура рисового поля”. Особливості ландшафту, культурно-господарські комплекси і інтенсивність інформаційних процесів. “Іе” як модель відносин в суспільстві. “Оя-ко”: ієрархічність, патерналізм, групова свідомість, етика відносин. Роль синто у формуванні “картини світу” японця: натуроцентризм, культ предків, міфологія, доктрина верховної влади, естетичні принципи. Зовнішній чинник у формуванні японської соціокультурної системи. Сприйняття досягнень материкової (китайської) культури. Методи сприйняття “чужого”: вироблення механізму адаптації. Буддизм: причини поширення в Японії. Дзен-буддизм в традиційній культурі. Своєрідність сприйняття конфуціанства. Гомогенність японського етносу.

Передумови об’єднання країни в добу “воюючих князівств”. Ода Нобунага, Тойотомі Хідейосі, Токугава Іеясу. Створення третього сьогунату із центром в Едо. Японія під владою Токугава (1603 – 1868). Завершення об’єднання країни. Державний устрій: система бакухан, форми контролю сьогуна над даймьо. Відносини по лінії “сьогун – імператор”. Становий розподіл японського суспільства: си-но-ко-се. Початок кризи самурайського стану: причини, наслідки. Поземельні відносини: нові явища. Зростання міст, роль торгово-ремісничих шарів. Особливості формування капіталістичного устрою.

Зовнішня політика Токугава. “Закриття Японії”: причини, наслідки. Гоніння на християн. Відносини з голландцями. Антисьогунський рух. Передумови: ідеологічні (формування японської національної ідеї); політичні (ситуація в південно-західних князівствах); економічні і соціальні. Роль зовнішнього чинника: “відкриття” Японії епохи “ансейської ганьби” і його результати. Громадянська війна. Реставрація Мейдзі.

Модернізація епохи Мейдзі. Внутрішні і зовнішні передумови перетворень. Реформи: адміністративна, станова, військова, аграрна (характеристика, оцінка). Особливості промислового розвитку Японії в 70 – 90-і роки XIX століття. Політичні перетворення: “дзію мінкен” (течії, основні вимоги); формування політичних партій (соціальна база, цілі); конституція 1889 року, виборчий закон і парламент, характер політичної влади. Становлення імператорської системи: ідеологія тенноїзма, концепція кокутай – основа реставрації влади імператора. Реформи у сфері освіти, культури, побуту. Своєрідність модернізації епохи Мейдзі: роль держави і бюрократії, гасло “вакон-есай”. Японська модель модернізації: результати. Дискусія в літературі про характер перетворень в Японії. Концепція “консервативної революції”.

Суперечності процесу модернізації в Японії. Японське суспільство в кінці XIX – початку ХХ століття: дія модернізації на різні соціальні шари. Наростання ультранаціоналістичних тенденцій.

Причини крайньої агресивності Японії. Зовнішня політика на рубежі XIX – ХХ століть: війна з Китаєм і її дія на суспільство, участь в придушенні іхетуанів, російсько-японська війна. Перегляд нерівноправних угод. Японія в роки першої світової війни. Територіальні придбання.
Тема 2. Японський національний характер як соціокультурний феномен

(Самостійне опрацювання – 24 години)
Методичні рекомендація до теми

Вивчення теми передбачає підготовку і захист індивідуального навчально-дослідного завдання (одна з тем на вибір).
Доповідь № 1: Основні риси японського національного характеру.
Література, що рекомендується:

Владимиров В.А. О национальном характере японцев // Азия и Африка сегодня. –1976. – № 2.
Молодякова Э.В., Маркарьян С.Б. Японское общество: книга перемен. – М., 1996.
Овчинников В. Ветка сакуры. – М., 1985.
Пронников В.А., Ладанов В.Д. Японцы. Этнографические очерки. – М., 1983.
Пронников В.А., Ладанов В.Д. Японцы. Этнопсихологические очерки. – М., 1989.
Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – Київ, 1997.
Тецуо Я. Проблемы современного сознания: японцы между религией и атеизмом // Восток – 1998 – № 5.
Цветов В. Пятнадцатый камень сада Реандзи. – М., 1986.

Доповідь № 2. Дзен як образ життя японців.
Література, що рекомендується:

Пронников В.А., Ладанов В.Д. Японцы. Этнопсихологические очерки. М., 1989. – С. 145 – 200.
Судзуки Д. Дзен и культ чая // Азия и Африка сегодня – 1991 – № 2 – 8.

Доповідь № 3: Чайна церемонія в житті японців.
Література, що рекомендується:

Гришилева Л.Д. Формирование японской национальной культуры. – М., 1986. – С. 64 – 71.
Пронников В.А., Ладанов В.Д. Японцы. Этнопсихологические очерки. – М., 1989. – С. 145 – 200.
Маркарьян С. Чашка чая // Азия и Африка сегодня – 1989 – № 9.
Судзуки Д. Дзен и культ чая // Азия и Африка сегодня –1991 – № 2.
Судзуки Д. Рикю и другие мастера чайной церемонии // Азия и Африка сегодня –1991 – № 3.

Доповідь № 4: Ікебана.
Література, що рекомендується:

Пронников В.А. Икебана или вселенная, запечатленная в цветке. – М., 1985.
Гришелева Л.Д. Формирование японской национальной культуры. – М., 1986.
Шишкина Г. Икебана… // Азия и Африка сегодня –1987 – № 8, 11.; 1988. – № 3,7.

Доповідь № 5: Традиційний японський театр.

Література, що рекомендується:

Анарина Н.Г. Японский театр Но. – М., 1984.
Гришелева Л.Д. Формирование японской национальной культуры. – М., 1986.

Доповідь № 6: Японська скульптура нецке.
Література, що рекомендується:

Успенский М.В. Нэцкэ. – М.. 1986.
Виноградова Н.А. Японская скульптура. – М., 1981.
Каневская Н.А. Искусство Японии. –

Доповідь № 7: Військово-спортивні мистецтва Японії.
Література, що рекомендується:

Долин А., Попов Г. Кэмпо – традиция воинских искусств. – М., 1991.
Долин А. Национализм и пропаганда воинских искусств // Азия и Африка сегодня –1986 – № 10.
Долин А. Оружие самураев // Азия и Африка сегодня –1983 – № 10.
Долин А. Путь самурая // Азия и Африка сегодня –1983 – № 9.
Долин А. Сумо-борьба гигантов // Азия и Африка сегодня –1984 – № 2.
Преображенский К.Г. Спортивное кимоно. Очерки о спорте в Японии. – М., 1985.
Спеваковский А.Б. Самураи – военное сословие Японии. – М., 1981.

Тема 3. Китай у новий час.

(Лекція – 8 годин)

Загальна характеристика Китаю на початок нового часу.
Соціально-економічний та суспільно-політичний устрій Циньської імперії в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.
Кризові явища І половини ХІХ ст. Перша “Опіумна війна” та її наслідки.
Тайпінське повстання: передумови, хід, значення. Історіографія проблеми.
Друга “Опіумна війна” та її наслідки.
Розгром Тайпін Тяньго. Китай в останній третині ХІХ ст.
Революція 1911 – 1913 рр.: передумови, хід, значення. Історіографія проблеми.
Міжнародне становище Китаю в роки Першої світової війни.

Література, що рекомендується:

Восстание ихэтуаней: Документы и материалы. – М., 1968.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 62 – 146.
Синьхайская революция 1911 – 1913 годов: Сборник документов и материалов. – М., 1968.
Тайпинское восстание: Сборник документов и материалов. – М., 1960.

Борох Л.Н. Общественная мысль Китая и социализм: Начало ХХ века. – М., 1984.
Васильев Л.С. Некоторые особенности мышления, поведения и психологии в традиционном Китае // Китай: Традиции и современность. Сборник статей. – М., 1976.
Делюсин Л.П. Земельная программа Небесной империи и ее оценка // Китайские социальные утопии. – М., 1987.
Загорский А.В. Япония и Китай: Пути общественного развития в оценке японской историографии. – М., 1991.
Илюшечкин В.П. Крестьянская война тайпинов. – М., 1967.
История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.
Калюжная Н.И. Восстание ихэтуаней: 1898 – 1901 годы. – М., 1979.
Коростовец И. Китайцы и их цивилизация. – СПб., 1898.
Кульпин Э.С. Человек и природа в Китае. – М., 1990.
Непомнин О.Е. Социально-экономическая история Китая: 1894 – 1914 годы. – М., 1980.
Непомнин О.Е. Экономическая история Китая: 1864 – 1894 годы. – М., 1974.
Никифоров В.Н. Китай в годы пробуждения Азии. – М., 1982.
Новая история Китая. – М., 1972.
Общественно-политическая мысль в Китае: конец XIX – начало ХХ века. – М., 1988.
Семанов В.И. Из жизни императрицы Цыси. – М., 1979.
Серов С.А. Китайский театр и традиционное китайское общество XVI – XVII веков. – М., 1990.
Сидихменов В.Я. Маньчжурские правители Китая. – М., 1985.
Скачков К.А. Пекин в дни тайпинского восстания: Записки очевидца. – М., 1958.
Социальная структура Китая: XIX – первая половина ХХ века. – М., 1989.
Стужина Э.П. Китайское ремесло в XIV – XVIII веках. – М., 1970.
Тихвинский С.Л. Движение за реформы в Китае в конце XIX века. – М., 1980.
Тяпкина Н.И. Государство в Китае: Сословия и классы // Социально-экономические и политические проблемы Китая в Новое и Новейшее время. – М., 1991.
Фицджеральд С.П. Краткая история Китая. – М., 1998.
Хохлов А.Н. Социально-экономическое развитие Китая с середины XVII до середины XIX века // Социально-экономические и политические проблемы Китая в Новое и Новейшее время. – М., 1991.

Методичні рекомендації до теми

Вивчення теми “Китай у новий час” неможливе без вирішення таких основних проблем.

Цивілізаційні особливості китайського суспільства. Соціокультурні проблеми Китаю у вітчизняній і зарубіжній сінології. Чинники, що формували традиційну культуру ханьців: природне середовище, автаркійність землеробства, сімейно-кланові зв’язки. Три вчення (“сань цзяо”). Провідна роль конфуціанства у формуванні етико-культурної традиції. Генеральна установка ціннісної орієнтації конфуціанства. Індивід – соціум – держава. Соціальний холізм. Особа в традиційному Китаї. Опозиція етичних ідеалів і “мистецтва жити”. Доктрина імператорської влади. Держава, роль бюрократії, особливість її формування. Інститут шеньши як найважливіший стабілізуючий механізм імперської системи. Соціальний престиж ученості. Проблема співвідношення елітарної і масової свідомості. Синкретизм народних вірувань. Таємні товариства в історії Китаю. Ідеї егалітарізму в масовій селянській свідомості. Етноцентрістська модель ойкумени в уявленнях ханьців. Навколишні народи: данництво і лжеданництво. Відношення китайців до чужого досвіду.

Китай в кінці епохи Мін. Криза Мінського Китаю. Обставини політичної кризи середини XVII ст. і приходу до влади маньчжурської династії Цинь. Завоювання Китаю маньчжурами і його наслідки. Курс Цинів на “заспокоєння” країни з кінця XVII століття. Земельно-податкові заходи. Положення міст, ремесло, торгівля. Державний лад, офіційна ідеологія. Станова стратифікація китайського суспільства. Маньчжури і зовнішній світ. Завойовницька політика Цинськой імперії: нові межі Китаю. Політика “закритих дверей”.

Характер зовнішньої торгівлі в період ізоляції. Місія Макартнея і її провал. Британська Ост-Індська компанія і контрабандна торгівля опіумом. Назрівання конфлікту між Англією і Китаєм. Боротьба угрупувань в Цинськой імперії у зв’язку з опіумною торгівлею. Діяльність Лін Цзесюя. Перша “опіумна” війна: мотиви, хід, результати. Нанкінській договір (1842) і доповнення до нього. Друга “опіумна” війна Англії і Франції проти Китаю. Поразка маньчжурських військ. Тяньцзинській і Пекінський договори, їх оцінка.

Тайпінське повстання. Наростання незадоволення серед селян півдня країни: внутрішні і зовнішні чинники. Особа Хун Сюцюаня, його вчення. Повстання тайпінів: періодизація, характеристика етапів. Аналіз “Земельної системи Небесної імперії”: синкретизм ідейних витоків і утопізм ідеалів. Поразка тайпінів. Полеміка в історіографії з історії тайпінського повстання.

“Рух за засвоєння варварських справ” як перший досвід модернізації Китаю. Послаблення авторитету Цинів. Зміни в правлячій маньчжурській сім’ї: висунення імператриці Цисі. Порушення рівноваги між центром і провінціями: зростання ролі регіональних лідерів. Політика самопосилення: цілі, зміст, форми її здійснення. Феномен феодально-бюрократичного капіталу. Суперечливі результати курсу “за засвоєння варварських справ”.

Китай і капіталістичні держави в 80 – 90-і роки XIX століття. Посилення економічної і військово-політичної експансії іноземних держав. Японо-китайська війна і розподіл країни на сфери впливу. Іноземний сектор в економіці.

Зародження китайського націоналізму. Соціально-економічні, світоглядні зрушення в традиційній структурі Китаю. Нерівномірність цього процесу. Роль південно-східних районів країни у формуванні передумов зародження націоналізму. Дія зовнішнього чинника. Поміркований напрямок раннього китайського націоналізму. Кан Ювей: особа і ідеї. “100 днів” реформ. Палацовий переворот 21 вересня 1898 року і його наслідки. Радикальний напрям китайського націоналізму. Сунь Ятсен: цілі, методи боротьби за їх реалізацію. Повстання іхетуанів – прояв “відповіді” традиційних шарів на “виклик” Заходу.

Китай на початку ХХ століття. Поглиблення кризи Цинського Китаю. Провал “нової політики” правлячої династії. Наростання незадоволення в країні. “Тунминхуай” і три народні принципи Сунь Ятсена. Учанське повстання. Перемога республіканських сил в більшості провінцій країни. Проголошення Китаю республікою. Прихід до влади Юань Шикая. Причини невдачі нової спроби модернізації.

Китай в роки першої світової війни. Китай і воюючі держави на початку війни. Дії Японії: окупація Шаньдуня і “21 вимога” Китаю. Перегруповування сил між державами – учасниками боротьби за Китай. Економічна і політична ситуація. Курс Юань Шикая на реставрацію монархії. Інститут дуцзюната: криза центристських і імперських порядків в Китаї.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки	Тема: Країни Південно-Західної Азії На контурній карті Азії позначте кордони та столиці п'яти країн Південно-Західної Азії (за вибором)
Мережко Зоя Володимирівна Вчитель історії ЗЗВШ №31 І – ІІІ ступень Тема: «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав»	Сьогодніш¬ньої зустрічі — «Національні кухні народів Європи та Азії і їх традиції» Азії;розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності учнів, пізнавальний ін¬терес до предмета географії та обслуговуючої праці; виховувати...
Тема: Країни Південної та Південна Східної Азії За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни	КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: Особливості географічного положення Африки Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютерна презентація «Африка. Географічне положення. Історія дослідження»,...
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки	О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання