Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

Скачати 0.8 Mb.

Назва	Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
Сторінка	1/8
Дата	04.04.2013
Розмір	0.8 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Модуль 1

Теоретичні проблеми курсу нова історія країн Азії і Африки (34 години).

Тема 1. Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

(Лекція – 4 години)

Поняття “Сходу”, зміст і проблеми періодизації курсу; історико-географічні та хронологічні рамки нової історії Сходу. Співвідношення цивілізаційних і формаційних чинників.
Суспільно-політичний, соціально-економічний та ідеологічний устрій народів Сходу на початок нової історії.
Проблема “відставання Сходу” від Заходу.
Характеристика основної навчальної і навчально-методичної літератури.

Література, що рекомендується:

Алаев Л.Б. Формационные черты феодализма и Восток // Народы Азии и Африки – 1987. – № 3.
Васильев Л.С. История Востока. – М.,1993. – Ч.2.
Васильев Л.С. Всемирно-исторический процесс: концептуальный анализ // Преподавание истории в школе – 1993. – № 3.
Века неравной борьбы. Национально-освободительное движение в Азии и Африке. – М.,1967. – Гл.1.
Еремеев Д.М. Почему Восток отстал от Запада // Азия и Африка сегодня. – 1989. – № 7, 9, 11.
Зарин В.А. Запад и Восток в мировой истории XIV – XIX вв. – М., 1991.
Иванов Н.А. Упадок Востока и установление мировой гегемонии Западной Европы // Восток. – 1994. – № 4.
Илюшечкин В.П. Теория стадийного развития общества (История и проблемы). – М.,1996.
История Востока. – М., 1999. Т. 3
Кульпин Э.С. Об основах социоестественной истории // Восток. – 1994. – № 1.
Тартаковский М. Историософия. Мировая история как эксперимент и загадка. – М.,1993.
Фурсов А.И. Развитие азиатских обществ в XVII – нач. ХХ вв.: современные западные теории. – Вып.2. Теории слаборазвитости: поиск внешних факторов развития. – М.,1991.
Черняк Е.Б. Цивилиография. Наука о цивилизации. – М.,1996. – Гл.3.
Эволюция восточных обществ: синтез традиционного и современного. – М.,1984. – Ч.1.

Методичні рекомендації по вивченню теми:

При вивченні першого питання слід зупинитися на географічних, цивілізаційних, соціальних і політичних характеристиках поняття “Схід”. Як змінювався характер цієї категорії з часом? Які підходи існують до визначення хронологічних меж курсу “Нової історії країн Азії та Африки”? Правомірність оперування європоцентристською хронологією всесвітньоісторичного розвитку. Вирішення проблеми хронологічних меж нового періоду історії в західній та радянській історіографії. Плюралізм сучасних підходів. Специфіка сходознавчих студій в західній і марксистській (радянській) історіографіях. Цивілізаційний та формаційний підходи. Тенденції вітчизняного сходознавства на сучасному етапі.

Змістом другого питання є виокремлення загальних тенденцій розвитку східних цивілізацій на початок новітнього часу. Спільне й відмінне в розвитку східних культур. Типологізація й класифікація східних суспільств. “Східний” і “античний” історичні шляхи розвитку суспільства. Особливості політичної, соціальної та економічної структур на Сході. Релігія й ідеологія в східних цивілізаціях.

Проблема відставання Сходу від Заходу – одна із ключових і дискусійних в сходознавстві. Дискусій в історіографії: “теорія спустошення кочовиками”, концепція колоніальної експлуатації Сходу Заходом, теорія М.І. Рейснера. Підлеглість Сходу: причина чи наслідок відставання? Позиції сучасних сходознавців.
Тема 2: Виникнення та розвиток колоніальної системи.

(Семінарське заняття – 4 години).

Методологія проблеми виникнення та розвитку імперських утворень:

а). передумови виникнення імперських утворень;

б) суттєві ознаки імперії; класифікація імперій; колоніальна система як окремий тип імперій;

в) дискусія щодо еволюції та причини розпаду імперських утворень і колоніальних імперій зокрема.

Еволюція колоніальної системи протягом ХVІ – ХІХ ст.:

а) порівняльна характеристика країн Сходу і Заходу на початок колоніального проникнення;

б) послідовність і особливості утворення основних колоніальних імперій;

в) форми колоніальної залежності та експлуатації.

Територіально-політичний розподіл світу на кінець ХІХ ст.

Література, що рекомендується:

Бродський Р.М., Енольський З.А. Нова історія країни Азії і Африки. – Львів, 1986.
Васильев Л.С. История Востока: В 2-х т. – М., 1998. – Т. 2.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1999.
Губер А.А., Ким Г.Ф., Хейфец А.Н. Новая история стран Азии и Африки. – М., 1982.
История Тропической и Южной Африки. – М., 1989.
Кривушин И.В. История Африки: В 3-х т. – Т. 1. 1870 – 1918. – М., 2005.
Мнацаканян М. Колониализм и его исторические формы. – М., 1976.
Розалиев Ю.Н. Новая и новейшая история стран Азии и Африки. – М., 1987.
Африка: колониализм и антиколониализм (ХІХ – ХХ вв.). – М., 1990.

Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм в ХVІ – ХVІІІ вв.: В 3-х т. – М., 1988 – 1992.
Зорин В.А. Запад и Восток в мировой истории ХІV – ХІХ вв. – М., 1991.
Конрад Н.И. Запад и Восток. М., 1966.
Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и современность. – М., 1996.
Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: В 2-х т. – Київ, 1995.
Ферро М. Как рассказывают историю детям в разных странах мира. – М., 1992.
Актуальные проблемы истории колониализма // Новая и новейшая история. – 1989. – № 4.
Актуальные теоретические проблемы изучения колониализма // Восток. – 1993. – № 6.
Алаев Л.Б. Империя: феномен или этап развития // Вопросы истории. – 2000. – № 4 – 5.
Балезин А.С. Европейские миссионеры и встреча культур в Африке // Новая и новейшая история. – 2006 – № 3.
Ерофеев И.А. Африка в королевстве кривых зеркал (свидетельства английских путешественников) // Источниковедение африканской истории. – М., 1977.
Закат империй // Восток. – 1991. – № 4 – 5.
Крадин Н.Н. Кочевые империи: генезис, расцвет, упадок // Восток. – 2001. – №.5.
Материалы по новой и новейшей истории Африки в архиве заморских территорий Франции // Новая и новейшая история. – 2002. – № 6.
Никитин М.О. Колониализм в Тропической Африке (некоторые аспекты изучения) // Восток. – 1998. – № 1.
Френкель М.Ю. К вопросу о периодизации колониализма в Африке // Восток. – 1998. – № 2.
Хазанов А.М. Аффонсу де Албукерки – создатель португальской колониальной империи // Новая и новейшая история. – 2002. – № 3.
Хазанов А.М. Борьба между Португалией и Османской империей за Индийский океан. ХVI век // Новая и новейшая история. – 2003 – № 6

Методичні рекомендації по вивченню теми:

Виникнення та розвиток колоніальної системи є основним змістом історичного розвитку країн Азії та Африки у новий час. Тому під час підготовки до цього семінарського заняття студенти мають передусім засвоїти методолого-теоретичні аспекти колоніалізму та опанувати категоріальний апарат. При цьому доцільним є звернення до матеріалів дискусії в Інституті Сходознавства, висвітлених у журналі “Восток” (1991 – №4 – 5). При цьому студенти мають з’ясувати для себе відповіді на питання: імперія: феномен чи етап розвитку? загальні та конкретні передумови виникнення імперій; правове та функціональне тлумачення імперії; підходи до класифікації імперій.

При підготовці другого питання важливим є визначення причин, які урешті решт визначили домінуюче становище Заходу над Сходом. У чому причини відставання Сходу від Заходу упродовж нового часу? Як ця проблема вирішується в історіографії? При цьому необхідним є визначення закономірностей розвитку східних цивілізацій.

Друга частина питання передбачає реконструкцію процесу виникнення колоніальних імперій. Це питання можна розглядати як у хронологічній площині, так і географічній: розкриття процесу виникнення та розвитку окремих колоніальних імперій в “автономному режимі”. Обов’язковою є робота з політичною картою світу.

В межах третьої частини питання студенти мають чітко засвоїти зміст категорій “колонія”, “напівколонія”, “ протекторат”, “сфера впливу”, “домініон”.
Тема 3. Територіально-колоніальний розподіл світу на кінець нового часу (робота з контурною картою)

(Самостійне опрацювання – 6 годин)
За допомогою історичного атласу для 10 класу на контурної карти світу (з всесвітньої історії для 10 чи 11 класу, географії для 10 класу) студенти мають відобразити територіально-політичний розподіл світу станом на 1914 р. Бажано при цьому використовувати олівці чи фломастери різних кольорів.
Тема 4. Китай і Індія в історико-філософській літературі

XVII – XVIII ст.

(Самостійне опрацювання – 8 годин)

Уявлення європейців про Схід, причини звернення до його історії.
Погляди Ф.Берньє. Лінія “Берньє – Монтеск’є ”.
Ідеї Вольтера і його послідовників.

Література, що рекомендується:

Бернье Ф. История последних политических переворотов в государстве Великого Могола. – М. – Л., 1936.
Бернье Ф. Письма к господину де Мервейлю из Индии // Книга путешествий. – М., 2000.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М.,1988. – Гл.12 – 21.
Вольтер. Избранные произведения. – М.,1990.
Вольтер. О Конфуции // Конфуций. Я верю в древность. – М.,1995.
Монтескье Ш. О духе законов. Избранные произведения. – М.,1955.
Малявин В.В. Оседлать дракона: Маттео Риччи и его преемники // Книга путешествий. – М., 2000.
Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. – М.,1977. – Ч.2.

Методичні рекомендації по вивченню теми

При опрацюванні першого питання доцільно пригадати, звертаючись до історії провідних країн Західної Європи, причини і мотиви зростаючого інтересу європейських політиків і вчених до Сходу. Корисним буде звернення до відповідного розділу роботи В.Н. Никифорова. Слід пям’ятати, що західні автори, вивчаючи Схід, передусім спиралися на античну традицію.

Вивчаючи друге питання, необхідно показати, що концепція “державного деспотизму” Ф. Берньє була першою серйозною науковою спробою знайти матеріальну основу розвитку однієї з найбільших країн Сходу, а Монтеск’є, використовуючи його (Берньє) висновки, спробував виявити загальні принципи розвитку східних суспільств.

Звертаючись до розгляду поглядів Вольтера, необхідно пов’язати його оцінки “правління філософів у Китаї” із загальною просвітницькою концепцією філософа. Слід підкреслити вплив ідей французьких мислителів на своїх послідовників як у Франції (фізіократи), так і в Англії (Манро й ін.). Порівнюючи погляди Ф.Берньє і Вольтера, слід підкреслити загальне і особливе в їх поглядах на Схід, з’ясувати систему аргументування авторів, їх вплив на подальший розвиток сходознавчої науки.

Для засвоєння термінів і понять, пов’язаних із конфуціанством і буддизмом, доцільним є залучення матеріалів відповідних глав вказаної вище роботи Л.С.Васильєва.
Тема 5. Східні суспільства в концепціях Г.В. Гегеля і К. Маркса

(Самостійне опрацювання – 6 годин)

Країни Сходу в історико-філософській концепції Г.В. Гегеля.
Гіпотеза “Азіатського способу виробництва” К.Маркса.

Література, що рекомендується:

Гегель В.Ф. Лекции по философии истории. – СПБ., 1993. – (Введение. Ч.1. Восточный мир).
Каримский А.М. Философия истории Гегеля. – М.,1988.
Маркс К. Формы, предшествующие капиталистическому производству // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т.46. – Ч.1. – (Разд. “Азиатская форма собственности”).
Маркс К. Энгельсу – 2 июня 1853 г. // Там же. – Т.28.
Маркс К. Энгельсу – 14 июня 1853 г. // Там же. – Т.28.
Никифоров В.Н. Восток и всемирная история. – М.,1977. – Ч.2.
Никифоров В.Н. Место К.А. Витфогеля в истории “больших дискуссий” // Народы Азии и Африки. – 1990. – №5.

Методичні рекомендації по вивченню теми

При вивченні першого питання слід пригадати характерні риси історико-філософської концепції “розвитку світового духу” Гегеля, в чому допоможе вказана вище робота А.М. Карімського. Слід з’ясувати, чому Гегель звернувся до історії Сходу при формуванні своєї концепції, визначити джерела з історії східних суспільств, на які спирався філософ. Важливо з’ясувати, які історико-географічні межі розумів Гегель при характеристиці “Сходу”. Необхідно показати, що нового вніс Гегель у вивчення Сходу порівняно зі своїми попередниками, виявити його аргументування. Студенти мають спробувати визначити точку зору Гегеля щодо поняття “східний деспотизм”, дати оцінку внеску Гегеля в розвиток орієнталістики.

Розкриваючи зміст другого питання слід з’ясувати причини звернення К. Маркса до історії східних суспільств, джерела, на які опирався вчений, формулюючи свою гіпотезу “Азіатського способу виробництва“ (АСВ). У ході підготовки відповіді на питання показати, чи є гіпотеза К.Маркса викладом оригінальних ідей, чи Маркс повторював погляди своїх попередників. Бажано вивчити еволюцію поглядів К. Маркса на АСВ, відношення до нього в сходознавчій науці, сучасні оцінки.

Тема 6. Вивчення східних суспільств у сучасній історичній і історико-філософській літературі

(Самостійне опрацювання – 6 годин)

Основні концепції східних суспільств у сучасній вітчизняній історіографії.
Найважливіші концепції східних суспільств у сучасній західній історичній і історико-філософській літературі.

Література, що рекомендується:

Алаев Л.Б. Материалистическое понимание истории в обороне // Восток. – 1996. – № 2.
Васильев Л.С. Общее и особенное в историческом развитии стран Востока // Народы Азии и Африки. – 1965. – № 6.
Васильев Л.С., Стучевский И.А. Три модели возникновения и эволюции докапиталистических обществ (К проблеме азиатского способа производства) // Вопросы истории. – 1966. – № 6.
Васильев Л.С. Что такое Азиатский способ производства? // Народы Азии и Африки – 1988. – №3.
Иванов Н.А. Восток: новые подходы к изучению истории // Восток – 1993. – №4.
Кобищанов Ю.М. Теория большой феодальной формации // Вопросы истории – 1992. – № 4 – 5.
Кульпин Э.С. Макс Вебер и Китай: каким его видел европейский ученый // Проблемы Дальнего Востока – 1990. – № 5.
Павлов В.И. К стадиально-формационной характеристике восточных обществ в новое время // Жуков Е.М., Барг М.А., Черняк Е.Б., Павлов В.И. Теоретические проблемы всемирно-исторического процесса. – М.,1979.
Рейснер Л.И. Цивилизация и способ общения. – М., 1993.
Семенов Ю.И. Материалистическое понимание истории: за и против // Восток – 1995. – № 2.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Избранные произведения. – М.,1990.
Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий // Избранное. Образ общества. – М.,1994.
Тойнби А. Постижение истории. – М.,1996.
Ясперс К. Истоки истории и ее цель. – Ч.1. Мировая история // Смысл и назначение истории. – М.,1991.
Губман Б.Л. Смысл истории: Очерки современных западных концепций. – М.,1991.

Методичні рекомендації по вивченню теми

При підготовці відповіді на перше питання слід з’ясувати причини, що викликали дискусію у вітчизняній орієнталістиці з проблем історії східних суспільств. Зверніть увагу на те, що центральним моментом у підході вітчизняних сходознавців до проблеми Сходу стали питання, пов’язані з визначенням причин специфіки розвитку східних суспільств, виявленням загального і особливого в історичних шляхах Заходу і Сходу, співвідношенням цивілізаційних і формаційних чинників. Необхідно розкрити зміст концепцій “східного феодалізму”, “азіатського способу виробництва”, “змішаної формації”, “великої феодальної формації”, визначити аргументування авторів, сформулювати свою точку зору на ці ідеї, визначити їх новизну, зв’язок із поглядами вчених попередніх епох.

Відповідаючи на друге питання, треба визначити основні принципи підходу західних авторів до найважливіших проблем розвитку східних суспільств, розкрити їх аргументування. Звернути увагу на сутнісні характеристики наступних понять: у М.Вебера – “типи раціоналізації”, “традиційне суспільство”; у А.Тойнбі – “локальні цивілізації”, “виклик – відповідь”, “відхід – повернення”, “універсальна держава”; у К.Ясперса – “осьовий час”. Розглядаючи погляди вказаних авторів, з’ясувати загальне в їх підходах до проблем східних суспільств, значення їх робіт для розвитку сходознавства. Підготовка відповіді на друге питання може бути полегшена зверненням до рекомендованої монографії Б.Л. Губмана.
Модуль 2

Східно-азійський регіон (Китай, Японія, Корея, Монголія, Тибет) (50 годин).

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки	Тема: Країни Південно-Західної Азії На контурній карті Азії позначте кордони та столиці п'яти країн Південно-Західної Азії (за вибором)
Мережко Зоя Володимирівна Вчитель історії ЗЗВШ №31 І – ІІІ ступень Тема: «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав»	Сьогодніш¬ньої зустрічі — «Національні кухні народів Європи та Азії і їх традиції» Азії;розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності учнів, пізнавальний ін¬терес до предмета географії та обслуговуючої праці; виховувати...
Тема: Країни Південної та Південна Східної Азії За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни	КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: Особливості географічного положення Африки Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютерна презентація «Африка. Географічне положення. Історія дослідження»,...
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки	О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання