Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

Скачати 0.8 Mb.

Назва	Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
Сторінка	3/8
Дата	04.04.2013
Розмір	0.8 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема 4. Корея у новий час

(Семінарське заняття – 4 години)

Загальна характеристика Кореї на початок нового часу.
Зовнішньополітичне становище Кореї у кінці ХVІ – І пол. ХVІІ ст.:

а) японське вторгнення 1592 – 1598 рр. та його наслідки для Кореї;

б) маньчжурське проникнення і його вплив на внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Кореї.

Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток Кореї у другій пол. ХVІІ – першій пол. ХІХ ст.:

а) політична, станова і релігійна система;

б) аграрні відносини;

в) корейські ремесло і торгівля.

Корея в другій пол. ХІХ – на початку ХХ ст.:

а) початок проникнення в Корею колоніальних держав і його наслідки для внутрішнього розвитку;

б) реформаторський рух 1890-х рр. і його значення;

в) посилення впливу та перетворення Кореї у колонію Японії на початку ХХ ст.
Література, що рекомендується:

История Кореи. В 2-х т.: Пер. с кор. – М.,1960. – Т.1.
История Кореи. В 2-х т. – М., 1974. – Т.1.
История Кореи (новое прочтение) / Под ред. А.В. Торкунова. – М., 2003.
История Кореи с древнейших времен до наших дней. В 2-х т. – М., 1979. – Т.1.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 54 – 62.
Ли Ги Бек. История Кореи. Новая трактовка.: Пер. с кор. – М., 2000.
Ли Че Вон. Очерки новой истории Кореи.: Пер. с кор. – М.,1952.
Очерки корейской истории. – Пхеньян, 1992. – Кн.1.

Ванин Ю.В. Аграрный строй феодальной Кореи XV – XVI вв. – М., 1981.
Ванин Ю.В. Экономическое развитие Кореи в XVІІ – XVIІІ вв. – М., 1968.
Волков С.В. Чиновничество и аристократия в ранней истории Кореи. – М., 1987.
Глухарева О.Н. Искусство Кореи с древнейших времен до наших дней. – М., 1982.
Джарылгасинова Р.Ш. Этногенез и этническая история корейцев по данным эпиграфики. – М., 1979.
Каневская Н.А. Искусство Кореи. – М., 1990.
Ланьков А.Н. Политическая борьба в Корее XVІІ – XVIІІ ст. – СПб, 1995.
Пак М.Н. Очерки по корейской историографии. – М., 1987.
Тягай Г.Д. Общественная мысль Кореи в эпоху позднего феодализма. – М., 1971.
Тягай Г.Д. Очерк истории Кореи во второй половине ХІХ в. – М., 1960.
Тягай Г.Д. Формирование идеологии национально-освободительного движения в Корее. М., – 1983.

Методичні рекомендації до теми

При вивченні нової історії Кореї слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Корея за часів династії Лі, загальна характеристика. Суспільний устрій Кореї на початок нового часу: становий устрій, земельні відносини, стан ремесла та торгівлі, політико-адміністративна система.

Політичний розвиток Кореї у ХVІ ст., японське вторгнення 1592 – 1598 рр. та його наслідки. Корея в І половині ХVІІ ст. Вторгнення маньчжур та його наслідки. Боротьба політичних угрупувань. Соціально-економічна криза і спроби реформ ІІ половини ХVІІ ст.

Суспільний розвиток Кореї кінця ХVІІІ – ХІХ ст. Заколот Хон Гйон Не 1811 р. Корея в 30 – 60-рр. ХІХ ст. Правління Тевонгуна. Нерівноправні угоди. Сеульське повстання 1882 р. Заколот партії реформ 1884 р. і Тяньцзінський договір 1885 р. Корея в ІІ половині 1880 – першій половині 1890-х рр. Повстання тонхаків і японо-китайська війна 1894 – 1895 рр. Корея і імперіалістичні держави в кінці ХІХ ст.

Корея на початку ХХ ст. Російсько-японська війна та посилення протиборства великих держав у країні. Анексія Кореї Японією та її наслідки. Корея як колонія Японії. Корея на кінець Першої світової війни: стан економіки і політичний розвиток.
Тема 5. Монголія у новий час

(Семінарське заняття – 4 години)

Загальна характеристика Монголії ХVІ – ХІХ ст.:

а) особливості економічного розвитку. Характеристика аграрних відносин;

б) внутрішньо-та зовнішньополітичний розвиток ХVІ – І половини ХІХ ст.;

в) ламаїзм; роль і місце ламаїстської церкви у історії Монголії.

Монголія в останній третині ХІХ ст.:

а) суспільно-політичний розвиток Монголії в останній третині ХІХ ст.:

б) зміна політики Китаю та великих держав щодо Монголії в останній третині ХІХ ст.;

б) дугуйланський рух: зміст і особливості.

Утворення монгольської централізованої держави:

а) ліквідація залежності від маньчжурської династії: послідовність і особливості;

б) державно-адміністративний устрій монгольської феодально-теократичної держави.

Монголія в системі міжнародних відносин напередодні та в роки І світової війни.

Література, що рекомендується:

Горохова Г.С. Монгольские источники о Даян-хане. – М., 1986.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 148 – 155.
Их Цааз (Великое уложение). Памятник монгольского феодального права ХVІІ в. – М., 1981.
Материалы по истории русско-монгольских отношений. В 2-х т. – М., 1959 – 1974.
Мункуев Н.Ц. Китайский источник о первых монгольских ханах. – М., 1965.

Бира Ш. Монгольская историография XIII – XVII вв. – М., 1978.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1993.
Викторова Л.Л. Монголы. Происхождение народа и истоки культуры. – М., 1981.
Горохова Г.С. Очерки по истории Монголии в эпоху маньчжурского господства. – Л., 1980.
Гумилев Л.Н. Ритмы Евразии. Эпохи и цивилизации. – М., 1993.
Жуковская Н.Л. Ламаизм и ранние формы религии. – М., 1977.
Жуковская Н.Л. Судьба кочевой культуры. – М., 1990.
Златкин И.Я. История Джунгарского ханства. 1635 – 1758. – М., 1983.
Златкин И.Я. Очерки новой истории Монголии. – М., 1976.
История Монгольской народной республики. – М., 1983.
Кочетов А.Л. Ламаизм. – М.,1973.
Майдар Д. Памятники истории и культуры Моголии. – М., 1973.
Марков Г.Е. Кочевники Азии: структура хозяйства и общественной организации. – М., 1976.
Нарочницкий А.Л. и др. Международные отношения на Дальнем Востоке. – М., 1973. – Кн.1.
Сергеева Т.В. Искусство Монголии. – М., 1992.
Скрынникова Т.Д. Ламаистская церковь и государство. Внешняя Монголия. XVI – начало ХХ вв. – Новосибирск, 1988.
Ткачев В.Н. История монгольской архитектуры. – М., 1989.
Цултэм Н.О. Искусство Монголии с древнейших времен до начала ХХ в. – М., 1982.
Чернышев А.И. Общественное и государственное развитие ойратов в ХVІІІ в. – М., 1990.

Методичні рекомендації до теми:

При вивченні нової історії Монголії у новий час слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Монголія на початок нового часу: загальна характеристика. Посилення децентралізації після смерті Даян-хана, відносини із сусідніми країнами. Початковий етап поширення буддизму в Монголії. Ламаїзм в Монголії: проникнення, особливості, значення для історичного розвитку.

Монголія в ХVІІ – ХVІІІ ст. Утворення Джунгарського ханства, його внутрішня і зовнішня політика. Монголія в ІІ половині ХVІІ – ХVІІІ ст., відносини з маньчжурами.

Монголія в ХІХ – початку ХХ ст. Посилення впливу Цинського Китаю. Дугуйланський рух: передумови, особливості, значення. Монголія в системі міжнародних відносин. Визвольний рух 1911 – 1912 рр. та утворення монгольської незалежної феодально-теократичної держави. Монголія в роки Першої світової війни.

Культура Монголії нового часу.
Тема 6. Тибет у новий час

(Самостійне опрацювання – 4 години)
Література, що рекомендується:

Новая история стран Азии и Африки. – М., 2004. – Ч.1.
Востриков А.И. Тибетская историческая литература. – М.,1962.
Дылыкова В.С. Тибетская литература. Краткий очерк. – М., 1986.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 146 – 148.
Козлов П.К. Тибет и далай-лама. – Ленинград. 1929.
Кузнецов В.С. Цинская империя на рубежах Центральной Азии. – Новосибирск. 1983.
Кычанов Е.И., Савицкий Л.С. Люди и боги страны снегов. – М., 1975.
Мартынов А.С. Статус Тибета в XVII – XVIII веках в традиционной китайской системе политических представлений. – М., 1978.

Методичні рекомендації до теми:

При самостійному вивченні нової історії Тибету слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Тибет на початок нового часу. Ламаїзм: доктрина, обрядовість, структура церкви, суспільно-політична роль. Внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація ІІ половини ХVІ – ХVІІ ст.

Політика цинського Китаю щодо Тибету, посилення маньчжурського впливу і контролю протягом ХVІІІ ст. Китайсько-тибетські відносини ХІХ ст. та початок проникнення Англії у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Модуль 3

Регіон Південної та Південно-Східної Азії у новий час (Індія, Шрі-Ланка, Непал, Бірма, В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Індонезія, Філіппіни, Таїланд) (42 години).
Тема 1. Індія у новий час

(Лекція – 6 годин)

Загальна характеристика Індії на початок нового часу.
Криза і розпад імперії Великих Моголів.
Перетворення Індії в англійську колонію. Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток колонії Індія в кінці ХVІІІ – І половині ХІХ ст.
Велике національне повстання 1857 – 1859 рр. та його наслідки.
Індія в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Визвольний рух початку ХХ ст.
Індія в роки І Світової війни.

Література, що рекомендується:

Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 155 – 188.

Антонова К.А. Английское завоевание Индии в XVIII веке. – М., 1958.
Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М., 1979.
Ванина Е.Ю. Идеи и общество в Индии XVI – XVIII веков. – М., 1993.
Вивекананда. Практическая веданта. – М., 1995.
Гордон-Полонская Л.Р. О некоторых особенностях буржуазного просветительства в колониальных условиях // Идеологические проблемы современной Индии. – М., 1970.
Добролюбов Н. Взгляд на историю и современное состояние Ост-Индии // Добролюбов Н. Собрание сочинений. – Т.1. – М., 1950.
Индийская культура и буддизм. – М., 1972.
Каплан А.Б. Путешествие в историю: Французы в Индии. – М., 1973.
Костюченко В.С. Вивекананда. – М., 1977.
Кочнев В.И. Государство сикхов и Англия. – М., 1968.
Маркс К. Будущие результаты британского владычества в Индии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. 2-е изд. – Т. 9. – М., 1957.
Народное восстание в Индии 1857 – 1859 годов. – М., 1957.
Национально-освободительное движение в Индии и деятельность Б.Г. Тилака. – М., 1958.
Неру Д. Взгляд на всемирную историю. – М., 1973. – Т. 2.
Неру Д. Открытие Индии. Кн. 1 – 2. – М., 1989.
Новая история Индии. – М., 1961.
Орестов О. Ворота Индии. – М., 1976.
Павлов В.И. Формирование индийской буржуазии. – М., 1958.
Полонская Л.Р., Паевская Е.В. Индия // Зарождение идеологии национально-освободительного движения: XIX – начало ХХ века. – М., 1973.
Райков А.В. Пробуждение Индии. – М., 1968.
Рейснер И.М. Народные движения в Индии в XVII – XVIII веках. – М., 1961.
Роллан Р. Жизнь Рамакришны. Жизнь Вивекананды. – Киев, 1991.
Российские путешественники в Индии, XIX – начало ХХ века: Документы и материалы. Исследования. – М., 1990.
Семенова Н.И. Государство сикхов. – М., 1958.
Семенова Н.И. История сикхского движения. – М., 1963.
Чичеров А.И. Экономическое развитие Индии перед английским завоеванием: XVI – XVIII века. – М., 1965.

Методичні рекомендації до теми:

При вивченні нової історії Індії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Індійська цивілізація: основні риси. Дискусії вчених: чи можна говорити про єдність Індії до англійського завоювання? Індуїзм як цивілізаційне ядро, його організаційно-регламентуюча і комунікативно-інтегруюча роль. Брахманістська ідеологія соціального порядку. Касти і кастові групи як основні агенти соціалізації. Канали соціальної мобільності. Особливості особового генотипу індуса. Приниження мирського, трансцендентальна орієнтація. Відсутність традиції державності і політична аморфність як наслідок неспівпадіння релігійно-культурних і політичних центрів. Мусульманські завоювання і посилення етатистських тенденцій. Характер індійської общини, причини її стійкості. Здатність індійської цивілізації до адаптації іншокультурного досвіду і межі цієї адаптації. Взаємодія брахманістської релігійно-культурної традиції з мусульманським соціокультурним типом в епоху Великих Моголів.

Розпад держави Великих Моголів (середина XVII – середина XVIII століття). Основні прояви послаблення імперії: криза умовних форм землеволодіння, еволюція інституту “заміндарі”. Політика Аурангзеба: виклик мусульманської правлячої еліти індусам. Антимогольські рухи: повстання джатів, визвольна боротьба маратхів, сикхи Пенджабу. Посилення сепаратизму намісників провінцій. Зовнішній чинник послаблення імперії: вторгнення Надир-шаха, завойовницькі походи Ахмед-шаха Дуррані. Афгансько-маратхська боротьба за Делі. Битва при Паніпаті (1761).

Завоювання Індії Англією (середина XVIII – середина XIX століття). Встановлення торгової монополії європейців на морських шляхах до Індії. Роль Ост-Індських компаній в торгівлі з країнами Сходу і створення опорних пунктів на індійському узбережжі. Англо-французька боротьба за Індію і її результати. Завоювання Індії англійською Ост-Індською компанією: основні етапи. Сіпайська армія і тактика “субсидіарних угод”. Опір народів Індії. Причини поразки.

Англійський колоніальний режим (середина XVIII – середина XIX століття). Експлуатація Індії методами первинного накопичення і її результати. Становлення апарату колоніального управління і його еволюція (Акт про управління Індією 1773 року, закон Пітта 1784 року). Зміни в статусі Ост-Індської компанії (парламентські акти 1813 і 1833 років). Земельно-податкові системи, політика колоніальної влади відносно індійської общини. Заходи англійців у сфері судочинства і освіти.

Індійське народне повстання 1857 – 1859 років. Наслідки завершення промислового перевороту в метрополії для Індії. Загострення суперечностей між індійським традиційним суспільством і політикою Ост-Індської компанії. Ідеологічна підготовка повстання: роль індійських мусульман. Хід повстання, основні центри, учасники. Роль сіпайських частин Бенгальської армії. Поразка повстання. Дискусія в літературі про характер повстання.

Система колоніального управління і економічної експлуатації Індії в другій половині XIX століття. Зміни в колоніальному апараті: перехід Індії під контроль парламенту і уряду Великобританії. Адміністративні реформи, реорганізація колоніальної армії, зміцнення зв’язку з васальними князівствами, аграрні заходи. Зміни в економічній політиці: вивіз капіталу до Індії, сфери його застосування.

Трансформація індійського суспільства в другій половині XIX століття. Специфіка національного капіталізму. Зародження нових соціальних прошарків, особлива роль інтелектуалів. Просвіта. Суспільно-політична і релігійно-філософська думка: основні ідеї представників мусульманської общини (Абдул Латіф, Карамат Алі, Сейід Ахмад-хан). Проблема Схід – Захід, відносини з Англією і ідеї реформаторства індуїзму в переконаннях Рамакрішни і З. Вівекананди. Ранній індійський націоналізм: основні течії, їх характеристика. Утворення Індійського національного конгресу (1885).

Індія на початку ХХ століття. Наростання незадоволення політикою колоніальної влади. Віце-король Керзон і поділ Бенгалії. Визвольний рух 1905 – 1908 років: кампанії під гаслами “свадеши” і “свараджа”, позиція ІНК. Розрив поміркованих націоналістів з прихильниками Б.Г. Тілака. Утворення релігійно-політичних партій: зародження “комуналізму”. Придушення антианглійського руху. Закон Морлі-Мінто.

Індія в роки Першої світової війни: політичний і економічний стан. Курс метрополії на зміцнення своїх позицій. Пожвавлення діяльності поміркованих націоналістів: рух “Гомруль”, лакхнауські з’їзди ІНК і Мусульманської ліги. Дії радикальних націоналістів: організація “Гадр”. Зародження халіфатського руху.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки	Тема: Країни Південно-Західної Азії На контурній карті Азії позначте кордони та столиці п'яти країн Південно-Західної Азії (за вибором)
Мережко Зоя Володимирівна Вчитель історії ЗЗВШ №31 І – ІІІ ступень Тема: «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав»	Сьогодніш¬ньої зустрічі — «Національні кухні народів Європи та Азії і їх традиції» Азії;розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності учнів, пізнавальний ін¬терес до предмета географії та обслуговуючої праці; виховувати...
Тема: Країни Південної та Південна Східної Азії За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни	КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: Особливості географічного положення Африки Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютерна презентація «Африка. Географічне положення. Історія дослідження»,...
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки	О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання