Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”

Скачати 0.8 Mb.

Назва	Тема Введення в курс “Історія країн Азії і Африки в новий час”
Сторінка	5/8
Дата	04.04.2013
Розмір	0.8 Mb.
Тип	Методичні рекомендації

bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації

1 2 3 4 5 6 7 8

Тема 1. Арабські країни Північної Африки у новий час.

(Лекція – 6 годин)

Загальна характеристика ісламської цивілізації.
Арабські країни на початок Нового часу. Період османського панування.
Єгипет у ХІХ – на поч. ХХ ст. Європейське проникнення та його наслідки.
Європейська експансія в країни Магрибу та її наслідки.

Література, що рекомендується:

Блешо Э. Джихад и универсальные ценности // Восток. – 1999 – № 3.
Еремеев Д.Е. Ислам: Образ жизни и стиль мышления. – М., 1990.
Еремеев Д.Е. Почему Восток отстал от Запада? // Азия и Африка сегодня – 1989 – № 7, 9, 11.
Жданов Н.В. Исламская концепция миропорядка. – М., 1995.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 257 – 283.
Ислам и проблемы межцивилизационного взаимодействия. – М., 1992.
Ислам: Энциклопедический словарь. – М., 1991.
Кудрявцев А.В. Коран и его мир // Восток – 1992 – № 5.
Малашенко А.В. Мусульманская цивилизация: Движение и инерция // Восток – 1994 – № 4.
Полонская Л.Р. Единство и многообразие ислама // Восток – 1994 – № 6.

Васильев А.М. Египет и египтяне. – М., 1986.
Виноградов К.Б. Ф. Лессепс и строительство Суэцкого канала // Вопросы истории – 1969 – № 11.
Гальский Д. Великие авантюры: История создания Суэцкого и Панамского каналов. – М., 1986.
Аль Джабарти Абд ар-Р. Египет под властью Мухаммеда Али. – М., 1963.
Зеленев Е.И. Египет. Средние века. Новое время. – СПб., 1999.
Кильберг Х.И. Восстание Араби-паши в Египте. – М. – Л., 1937.
Кириллина С.А. Ислам в общественной жизни Египта: Конец XIX – начало ХХ века. – М., 1989.
Ковтунович О. Вечный Египет. – М., 1989.
Кошелев В.С. Египет: От Ораби-паши до Саада Заглула, 1879 – 1924 годы. – М., 1992.
Левин З.И. Развитие основных течений общественно-политической мысли в Сирии и Египте: Новое время. – М., 1972.
Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1966.
Лэйн Э.У. Нравы и обычаи египтян в первой половине XIX века. – М., 1982.
Ротштейн Ф.А. Захват и закабаление Египта. – М., 1959.
Черновская В.В. Формирование египетской интеллигенции в XIX – первой половине ХХ века. – М., 1979.

Аяш А. Марокко: Итог одной колонизации. – М., 1958.
Дьяков Н.Н. Младоалжирцы и антиколониальная борьба в Алжире на рубеже XIX – XX веков. – М., 1985.
История Алжира в Новое и Новейшее время. – М., 1992.
История Африки в XIX – начале ХХ века. – М., 1984.
История Ливии в Новое и Новейшее время. М., 1992.
История национально-освободительной борьбы народов Африки в Новое время. – М., 1976.
Ланда Р.Г. Борьба алжирского народа против европейской колонизации: 1830 – 1918 годы. – М., 1976.
Луцкий В.Б. Новая история арабских стран. – М., 1965.
Прошин Н.И. История Ливии в Новое время. – М., 1981.
Хмелева Н.Г. Государство Абд аль-Кадира Алжирского. – М., 1973.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії мусульманських країн Північної Африки слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Мусульманська цивілізаційна суперсистема. Оцінка ролі ісламу у формуванні базових цінностей мусульманської цивілізації: історіографічний аспект. Релігійне і раціональне в історії суспільної думки мусульманських інтелектуалів: ідеї мутазіллітів і представників “золотого століття” арабської філософії. Затвердження релігійно-ортодоксальної, консервативно-охоронної тенденції. Універсальний характер ісламу в організації суспільства. Ідеал умми як поєднання соціополітічної і релігійної спільнот. Розбіжність цього ідеалу з локальними формами етнічної і соціальної стратифікації. Образ правителя як оплоту ідеалу ісламу, чистоти умми і гаранта існування спільноти. Характер відносин між правителями і улемами. Автономність політичних еліт, їх типологія. Роль і місце мусульманського духовенства. Соціально-психологічний тип особи на мусульманському Сході. Значення принципу аль-кадар у виробленні стереотипу поведінки, його дія на масову свідомість. Канали соціальної мобільності. Коран, шаріат і ділова активність мусульманина. Економічні концепції ісламу. Дія релігії на культуру. Особливість мусульманської державності. Відносини з немусульманами. Поєднання імперської системи із статусною автономією підлеглих релігійних общин. Адаптивні можливості ісламу, його здібність до інтеграції чужорідних елементів. Співвідношення між різними формами та течіями ісламу та загальноісламськими нормами.

Арабські країни Північної Африки у доосманський період. Соціальна й господарська структури. Сили традиції. Османська експансія в Єгипет: послідовність і особливості. Включення Магрибу у сферу панування Порти. Механізми підпорядкування.

Єгипет

Ситуація в Єгипті в кінці XVIII століття: посилення позицій мамлюків. Експедиція Наполеона (1798 – 1801 рр.) і її підсумки. Прихід до влади Мухаммеда Алі. Боротьба з мамлюками. Перетворення Мухаммеда Алі у сфері аграрних відносин, торгівлі, промисловості. Військова, адміністративна реформи. Зміни у сфері культури і освіти. Введення системи всеосяжного державного контролю. Результати модернізаторської діяльності єгипетського паші. Зовнішня політика Мухаммеда Алі: відносини з султаном, завоювання Східного Судану і каральна експедиція до Аравії. Позиція в період грецького повстання. Збройні конфлікти з Портою, позиція держав. Умови капітуляції 1841 року.

Єгипет після Мухаммеда Алі. Новий етап модернізації в 50 – 70-і роки XIX століття. Боротьба в правлячій еліті після смерті Мухаммеда Алі. Аббас-Хільмі: курс на відродження старовини і староосманських порядків. Політика Саїда і Ісмаїла: ліберальні реформи 1854 – 879 років. Арабізація армії і державного апарату. Єгипет як автономна провінція імперії Османа.

Будівництво Суецького каналу і фінансове закабалення Єгипту. Англо-французьке суперництво в Єгипті. Французький проект будівництва морського судноплавного каналу. Роль Ф. Де Лессепса. Умови концесії 1854 року. Розподіл акцій. Формування єгипетського боргу. Будівництво Суецького каналу. Міжнародне значення каналу, результати його будівництва для Єгипту. Фінансове банкрутство, встановлення англо-французького контролю над єгипетськими фінансами. Утворення “європейського кабінету”.

Наростання національно-визвольних настроїв. Діяльність “європейського кабінету” і зростання незадоволення в країні. Активізація суспільно-політичної і релігійної думки. Просвітницький рух. Преса як інструмент політизування суспільства. Зародження націоналістичних організацій. Настрої в єгипетській армії, позиція “офіцерів-фелахів”. Особа А. Орабі. Виступи армії 1879 і 1881 років: зміни в розстановці політичних сил. “Революція” 9 вересня 1881 року. Прихід ватаністів до влади. Позиція європейських держав. Англо-єгипетська війна 1882 року. Оцінка повстання Орабі-паші: точки зору в літературі.

Єгипет під владою Англії. Окупаційний режим в Єгипеті. Політика лорда Кромера: вирішення питання про єгипетський борг, режим Суецького каналу, курс на розвиток бавовництва. Колоніальний капіталізм: основні риси. Формування політичних партій і організацій сучасного типу. М. Каміль. Суспільно-політичний підйом 1906 – 1912 років. Початок війни Англії з Туреччиною і встановлення протекторату над Єгиптом. Значення Єгипту для Англії в роки Першої світової війни.

Магриб

Лівія: правління династії Караманлі, повторне завоювання турками Триполітаніії (1835), орден Сенусійя і його відносини з турецькою владою. Агресія Італії до Лівії, роль сенуситів в організації опору колонізаторам. Уші-Лозанський мирний договір.

Хусейнідський Туніс. Спроби європеїзації (30 – 50-і роки XIX століття). Інтереси держав в Тунісі. Встановлення французького протекторату.

Правління деїв у Алжирі. Інтервенція Франції: причини, мотив, хід завоювання, осередки опору. Характеристика французького колоніального режиму в Алжирі. Початок трансформації алжирського суспільства. Особливості антиколоніального протесту на рубежі XIX – XX століть: традиціоналісти і “мусульфранки”.

Марокко: етно-політична і соціально-економічна ситуація. Боротьба європейських держав за розподіл Марокко. Вторгнення Франції, договір про протекторат.

Підсумки колоніального розподілу країн Північної Африки.
Тема 2. Афганістан у новий час.

(Лекція – 2 годин )

Афганістан на початок нового часу. Створення та розпад держави Дуррані.
Англійське проникнення в Афганістан. Англо-афганські війни та їх наслідки.
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Афганістану в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Література, що рекомендується:

Ганковский Ю.М. Империя Дуррани. Очерки административной и военной системы. – М., 1958.
История Афганистана с древнейших времен до наших дней. – М., 1982.
История вооруженных сил Афганистана. 1747 – 1977 гг. / Под ред. Ю.В. Ганковского. – М., 1985.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 321 – 325.
Коргун В.Г. История Афганистана. ХХ век. – М., 2004.
Массон В.М., Ромодин В.А. История Афганистана: В 2-х т. – М., 1964 – 1965. – Т.1.
Рейснер И.М. Развитие феодализма и образование государства у афганцев. – М., 1954.
Риштия К.С. Афганистан в ХІХ в: Пер. с дари. – М., 1958.
Халфин Н.А. Провал британской агрессии в Афганистане. ХІХ – начало ХХ вв. – М., 1959.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії Афганістану слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Афганістан на початок нового часу: суспільний устрій, етнічна та релігійна ситуація, господарчі системи. Виникнення перших державних утворень у Кандагарі і Гераті. Завоювання Афганістану Надір-шахом.

Утворення держави Дуррані. Суспільний устрій та завойовницькі походи. Послаблення Дурранійської держави. Період децентралізації. Прихід до влади Дост Мухаммеда. Перша англо-афганська війна (1838 – 1842). Друге правління Дост Мухаммеда. Остання спроба повернути Пешавар. Політика на півночі. Друга англо-афганська війна (1878 – 1880) і вступ на престол Абдуррахмана. Внутрішня і зовнішня політика Абдуррахмана, боротьба з англійцями за смугу незалежних племен. Читральський конфлікт і завоювання Кандагара.

Внутрішня і зовнішня політика еміра Хабібулли (1901 – 1919). Младоафганці та староафганці. Російсько-англійська угода 1907 р. щодо Афганістану. Афганістан в роки Першої світової війни.
Тема 3. Османська імперія у новий час.

(Семінарське заняття – 6 годин)
Заняття № 1. Османська імперія у ХVІ – XVIII cт. (2 години)

Загальна характеристика Османської імперії на початок нового часу:

а) політичний та військовий устрій імперії. Релігійна система імперії;

б) аграрні відносини;

в) військово-ленна система та її роль у Османській імперії.

Причини і прояви кризи Османської імперії у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.:

а) зміни в аграрних відносинах та їх вплив на військово-ленну систему;

б) турецькі ремесло і торгівля. Послідовність і наслідки встановлення капітуляційного режиму;

в) східне питання у ХVІІІ ст.: зміст і вплив на внутрішній розвиток.
Заняття № 2. “Століття реформ” в Османській імперії (2 години)

Реформи “Нізам-і-джедід” кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Ліквідація яничарського корпусу;
Причини, зміст і наслідки реформ 1830-х рр. Ліквідація військово-ленної системи;
Перший (1839 – 1850) та другий (1856 – 1870) періоди танзімату: зміст і значення реформ.

Заняття № 3. Османська імперія в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

(2 години)

Ліберально-конституційний рух 1860 – 1870-х рр. Конституція 1876.
Молодотурецька революція 1908 – 1909 рр.:

а) соціально-економічний розвиток у останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.;

б) перетворення імперії у напівколонію: особливості і наслідки;

в) загострення Східного питання в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. і його вплив на імперію;

г) виникнення і діяльність організації младотурок;

д) основні події революції. Історіографія проблеми.

Османська імперія напередодні та в роки І світової війни.

Література, що рекомендується:

Записки янычара. Написанные Константином Михайловичем из Островицы. / Пер. А.И. Рогова. – М., 1978.
Збірник документів з нової історії країн Азії та Африки: Навчально-методичний посібник / Упорядники: О. Ковальков, В. Філоретов. – Кіровоград, 2012. – С. 199 – 257.
Ибрагимбейли Х.М., Ратба Н.С. Османская империя в первой четверти ХVІІ ст.: Сб. материалов и документов. – М., 1984.
Книга законов султана Селима І / Пер. с тур. А. С. Тверитиновой. – М., 1969.
История происхождения законов янычарского корпуса. / Пер. с. тур. И.Е. Петросян. – М., 1987
Османская империя в первой четверти ХVII ст.: Сб. документов и материалов. – М., 1984.
Тверитинова А.С. Аграрный строй Османской империи ХV – XVII ст.: Документы и материалы. – М., 1963.

Гасротян М.В., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.
Еремеев Д.Е. На стыке Азии и Европы (очерки о Турции и турках). – М., 1980.
Еремеев Д.Е. Этногенез турок (происхождение и основные этапы этнической истории). – М., 1971.
Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в середине века и новое время. – М., 1992.
Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба. 1300 – 1600. / Пер. з англ. – К., 1998.
Кримський А. Історія Туреччини. – К., 1996.
Мейер М. Османская империя в ХVIII в. Черты структурного кризиса. – М., 1994.
Миллер А.Ф. Младотурецкая революция // Турция. Актуальные проблемы новой и новейшей истории. – М., 1983.
Новиков Д. Российские политические партии о национальных движениях в Турции и Персии в 1905 – 1911 гг. // Азия и Африка сегодня – 2001 – № 8.
Петросян И.Е., Петросян Ю.А. Османская империя: реформы и реформаторы (конец XVIII – начало XX вв.). – М., 1993.
Петросян Ю.А. Древний город на берегах Боспора. – М., 1986.
Петросян Ю.А. Младотурецкое движение. – М., 1971.
Петросян Ю.А. Османская империя: могущество и гибель. – М., 1990.
Субботин В.А. Пять лет службы в Турции: О. Лиман фон Сандерс // Восток – 2004 – №3.
Чихачев П.А. Великие державы и Восточный вопрос. – М., 1980.
Хеврошина В.М. Российское посольство в Константинополе и его руководитель Н.П. Игнатьев (1864-1876) // Новая и новейшая история – 2003 – № 6.
Шеремет В.И. Становление Османской империи. ХIII – ХVI // Новая и новейшая история – 2001 – № 1.
Шпилькова В.И. Младотурецкая революция 1908 – 1909 гг. М., 1977.
Шпилькова В.И. Историография младотурецкой революции // Историография стран Востока. Проблемы нового времени. – М., 1978.

Методичні рекомендації:

При вивченні нової історії Османської імперії слід звернути увагу на такі головні проблеми:

Османська імперія на початок нового часу, її територія і населення. Становлення імперії. Форми землеволодіння і землекористування. Становище селянства. Міста. Ремесло та торгівля. Державно-адміністративний устрій, армія. Характеристика військово-ленної системи.

Імперія Османа в другій половині XVII – першій половині XVIII століття. Причини занепаду імперії Османа в історіографії. Концепція М.С. Мейера. Структурна криза імперії: основні риси. Криза військово-ленної системи і її наслідки. Еволюція аграрних відносин. Стан ремесла і торгівлі. Трансформація у структурі правлячої еліти Османа: зростання ролі аянів. Криза військової організації. Розклад яничарського війська. Початок військових поразок османів. Зміна характеру відносин між Портою і європейськими державами. Карловицький договір 1699 р. і початок “епохи відступу”. Франко-турецький договір 1740 року.

Поглиблення кризи імперії в другій половині XVIII століття. Криза імперських порядків. Зміни у відносинах між центром і периферією: зростання відцентрових тенденцій. Затвердження незалежних і напівнезалежних правителів в Алжирі, Тунісі, Лівії, Єгипті, Лівані. Виникнення першої держави Саудітів в Аравії. Ситуація на Балканах: соціально-економічні зміни, формування ідеї звільнення і національного відродження серед підкорених турками християнських народів. “Східне питання”: передумови, суть, учасники і їх інтереси, географічний район.
Епоха реформ. Реформи Селіма III як приклад “охоронної модернізації”. Система “нізам-і-джедіт”, її оцінка. Причини поразки початкового етапу модернізації імперії. Перетворення Махмуда II: успіхи і невдачі. Загострення “східного питання” в період боротьби греків за незалежність. Турецько-єгипетські конфлікти: причини, хід, результати. Танзімат. Роль Решида-паші в подальших перетвореннях. Гюльханейській хатт-і-шериф 1839 року і реформи першого етапу танзімату. Кримська війна і її дія на розстановку сил у “східному питанні”. Хатт-і-хумаюн 1856 року, перетворення 50 – 60-х років XIX століття. Значення танзіматських реформ.
Зародження конституційного руху. Аналіз передумов: зростання контактів із Заходом, соціально-економічні зрушення, роль інтелектуалів у формуванні нового погляду на імперські порядки і навколишній світ, розвиток просвітницьких ідей. І. Шинасі і Н. Кемаль. “Нові османи” (1865): характер організації, основні етапи діяльності, ідея перетворення державного ладу, концепція османізма.

Мідхат-паша і Конституція 1876 року. Загострення ситуації на Балканах: “боснійська криза”. Фінансова неспроможність Порти. Мідхат-паша на чолі боротьби за зміну державного ладу. Конституція 1876 року: обставини її проголошення, основні положення, оцінка. Провал міжнародної конференції в Стамбулі і загострення “східного питання”. Російсько-турецька війна 1877 – 1878 років. Сан-Стефанський договір і Берлінський трактат.

Імперія Османа в кінці XIX – початку ХХ століття. Стан економіки: панування традиційних відносин, специфіка зародження елементів та локальних центрів капіталізму. Роль нетурецьких етносів у підприємництві. Діяльність іноземного капіталу: сфери застосування. Проблема Оттоманського боргу і встановлення фінансового контролю над Портою. Боротьба держав за залізничні концесії. Особа султана Абдул-Хаміда II. Режим “зулюм”: основні риси. Розпалювання національної ворожнечі. Ідеї панісламізму в політиці султана. Зовнішня політика Абдул-Хаміда II. Еволюція “східного питання”. Формування опозиції режиму “зулюм”: організація “Єднання і прогрес”. Перший конгрес іттіхадістів (1902) і його рішення.

Младотурецький рух. Наростання незадоволення деспотизмом Абдул-Хаміда II. Другий конгрес іттіхадістів (1907): союз націоналістів-османістів з націоналістами підкорених народів. Виступ “армії руху” і відновлення Конституції. Програма іттіхадістів, вибори до парламенту. Спроба контрреволюційного перевороту і позбавлення влади Абдул-Хаміда II. Оцінка подій 1908 – 1909 років: дискусія в літературі. Младотурки при владі, їх внутрішня і зовнішня політика. Криза доктрини османізму, зародження ідеї тюркізму (Зія Гек Алп).

Туреччина в роки Першої світової війни. Загострення суперечностей великих держав із “східного питання”. Причини зближення младотурецьких лідерів з Німеччиною. Обставини вступу Туреччини у війну. Хід військових дій (ситуація на фронтах). Обстановка в арабських провінціях: посилення антитурецьких настроїв. Переговори Англії з хашимітами (1915), повстання в Хіджазі. Таємні переговори Англії і Франції про розподіл арабських країн (1916). Курс Лондона на співпрацю зі Всесвітньою сіоністською організацією: декларація Бальфура про створення єврейського “національного вогнища” в Палестині. Економічна і соціально-політична ситуація в країні в кінці війни. Капітуляція Туреччини: підписання Мудросського перемир’я. Крах політики младотурок і зникнення імперії Османа.

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі:

Питання контрольної роботи з історії країн Азії, Африки та Латинської Америки у середні віки	Тема: Країни Південно-Західної Азії На контурній карті Азії позначте кордони та столиці п'яти країн Південно-Західної Азії (за вибором)
Мережко Зоя Володимирівна Вчитель історії ЗЗВШ №31 І – ІІІ ступень Тема: «Країни Азії та Африки. Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав»	Сьогодніш¬ньої зустрічі — «Національні кухні народів Європи та Азії і їх традиції» Азії;розвивати увагу, пам’ять, творчі здібності учнів, пізнавальний ін¬терес до предмета географії та обслуговуючої праці; виховувати...
Тема: Країни Південної та Південна Східної Азії За рівнем економічного розвитку в Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни	КОНСПЕКТ УРОКУ НА ТЕМУ: Особливості географічного положення Африки Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, комп’ютерна презентація «Африка. Географічне положення. Історія дослідження»,...
Евтушенко С. Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий... Самостійна робота з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» охоплює три основні напрямки	О. В. Нечитайло Знайомі незнайомці В посібнику подані цікаві матеріали про малознайомих рослин Відділу Голонасінні. Мандруючи пустелями Африки, джунглями Азії, степами...
Тема "Що ми знаємо про маркетинг", доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема "Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)", доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...	Тема «Що ми знаємо про маркетинг», доповідач Є. Нізельнік (студент... Тема «Історія успіху компанії Apple (Стів Джобс)», доповідач О. Усупова (студентка напрямку маркетинг, 5-й курс, маркетинг-консультант...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання