Змістовий модуль ІІІ (1921–2010 рр.)
а) Плани і методичні поради до семінарських занять
Теми 18–19. Україна у 20 – 30-х рр. ХХ ст.
Мета заняття полягає у з’ясуванні суперечливого характеру соціально-економічного та політичного розвитку радянського суспільства у 20 – 30-і роки.
Студентам пропонується прослідкувати хід і підсумки розвитку народного господарства України на засадах НЕПу; форсовану індустріалізацію, насильницьку колективізацію та їх наслідки, зясувати стан національно-державного і культурного будівництва в Україні.
Семінарське заняття 1.
План
Кінець громадянської війни. Нова економічна політика (НЕП), її суть та історичне значення.
Утворення Союзу РСР. Політична оцінка договору від 30 грудня 1922 р.
Політика коренізації як спроба розв’язання національної проблеми в Радянському Союзі; її втілення в Україні.
Відхід сталінського керівництва від НЕПу. Становлення адміністративно-командної системи. Сталінізм та його сутність.
Семінарське заняття 2.
План
Соціально-економічні перетворення в роки перших пятирічок: досягнення і прорахунки.
Політика центру щодо України. Причини голодомору (геноциду)1932–1933 рр., його трагічні наслідки.
Умови і результати національно-культурного розвитку в 20–30-х рр.
Соціально-економічний потенціал України напередодні Другої світової війни.
Розвиток культури і моральний стан суспільства.
Опорні поняття: НЕП, індустріалізація, адміністративно-командна система, колгоспи, МТС, кооперативи, радгоспи, голод, коренізація, тоталітаризм, сталінізм, культурна революція.
Характеризуючи соціально-економічний та політичний розвиток України 20–30-х рр., варто почати з рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід країни до нової економічної політики. Рекомендуємо звернути увагу на питання: чим була зумовлена необхідність переходу до НЕПу? У чому полягає економічна і політична суть НЕПу? Чи забезпечувала нова економічна політика втілення в життя економічних методів господарювання? Закінчуючи розглядати аспекти цієї проблеми, варто проілюструвати перші досягнення НЕПу у відбудові народного господарства.
Аналізуючи проблему національно-державного будівництва, слід звернути увагу на пошуки форм державного обєднання радянських республік. Студенти мають усвідомити, що шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об’єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до складу СРСР, свого часу були обєднані в Російській імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці. Інтеграційним процесам сприяли утворення у роки громадянської війни воєнно-політичного союзу радянських республік, а під час підготовки до Генуезької конференції – союзу дипломатичного. Необхідно схарактеризувати союзний договір 30.12.1922 р., дати йому політичну оцінку, пам’ятаючи, що остаточна ліквідація державного суверенітету України відбувалася не в момент утворення СРСР, а дещо пізніше і пов’язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР (1925 рр.). Однак це не означало цілковитої ліквідації завоювань українського народу, руйнації української державності.
Продовжуючи розгляд соціально-економічного і політичного розвитку на межі 1928–1929 рр., коли відбувався демонтаж НЕПу і утвердилася сталінська політика "надзвичайних заходів", слід розуміти, що це був по суті відхід від ленінської концепції соціалізму. Важливо проаналізувати процес згортання демократичного потенціалу радянського суспільства, створення адміністративно-командної системи управління країною, встановлення тоталітарного режиму.
Необхідно на конкретних фактах розкрити суперечливий характер соціально-економічних перетворень, зокрема індустріалізації, зясувати досягнення і прорахунки у цій галузі, показати політику диктату центру щодо всіх аспектів розвитку України: економічного, соціального, політичного, культурного. хоча суперечливість мала місце в галузі національно-культурного будівництва, як і в інших сферах суспільного життя, все ж були досягнуті чималі успіхи, проте ціною небачених втрат, у т.ч. людських.
Опрацьовуючи тему, студенти мають виробити власну оцінку цього складного і трагічного (у багатьох вимірах) періоду, але не випускати з поля зору таких фактів: у 20-і роки партія більшовиків проводила гнучку економічну політику (НЕП), що сприяла швидкому відродженню економіки республіки, дала змогу Україні стати чітко окресленим національним і територіальним цілим, чого український народ не мав з часів козацької Гетьманщини. Але з кінця 20-х рр. Сталін і його оточення відійшли від основних принципів НЕПу, заклали підвалини жорсткої командно-адміністративної системи.
Питання для самоконтролю:
У чому різниця капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних формацій ?
Схарактеризуйте здобутки Радянської влади у соціальній, економічній, політичній і культурній сферах.
Які негативні явища притаманні тоталітарній системі?
Схарактеризуйте наслідки форсованої колективізації і причини голодомору 1932–1933 рр.
Теми доповідей:
Політична і соціально-економічна суть нової економічної політики (НЕП) більшовиків.
Етапи утворення Союзу РСР. Юридичний і фактичний статус Української СРР у складі Радянського Союзу.
Коренізація (українізація): зміст, форми проведення і суспільно-політичні наслідки.
Особливості індустріалізації в УСРР.
Аграрна політика більшовиків в Україні, її соціально-економічні, політичні й демографічні наслідки.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 18, 32-33, 46.
Теми 21-22. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн та першому повоєнному десятиріччі (1939–1955 рр.)
Мета вивчення теми полягає у з’ясуванні місця України в політичних та економічних планах Гітлера, викритті злочинного характеру окупаційного режиму в Україні. Студенти мають зрозуміти велич смертельної боротьби українського народу проти фашизму, гідно оцінити патріотичний подвиг мільйонів вояків і мирних жителів в ім’я Великої Перемоги, зясувати характер діяльності ОУН–УПА під час війни та по її закінченні.
План
Мюнхенська змова 1938 р. – породження Версальської системи.
Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.
Причини, характер і особливості Великої Вітчизняної війни.
Оборонний період війни. Народний опір нацистським окупантам (1941-1944 рр.).
Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.
Внесок українців у розгром фашистської Німеччини.
Політичні підсумки й уроки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн.
Відбудовчий період та хрущовська політична "відлига".
Опорні поняття: Мюнхенська змова, агресія, війна, геополітика, компроміс, фашизм, план “Барбаросса”, Велика Вітчизняна війна, мобілізація, патріотизм, евакуація, депортація, антигітлерівська коаліція, другий фронт, ленд-ліз, партизан, підпільник, геноцид, концтабір, колабораціонізм, капітуляція, ОУН–УПА, ООН, політична “відлига”, десталінізація, „холодна” війна.
Опрацювання теми варто розпочинати із зясування причин мілітаризації і фашизації Німеччини. Тут слід згадати наслідки Першої світової війни, закріплені Версальським мирним договором 1919 р., які поставили Німеччину на "коліна".
Бажання взяти реванш визначило її політику на майбутній період, що завершився розв’язанням Другої світової війни. Підсобниками Німеччини виступили Англія і Франція, вступивши у вересні 1938 р. у змову з Гітлером у Мюнхені, маючи на меті спрямувати його агресію проти СРСР. Необхідно ознайомитися із змістом пакту Молотова – Ріббентропа (23.08.39 р.) та договором СРСР з Німеччиною (28.09.39 р.).
Аналізуючи соціально-економічний і політичний стан України напередодні Другої світової війни, слід підкреслити негативні сторони адміністративно-командної системи, репресій проти воєнних кадрів, що завдали шкоди боєздатності армії і обороноздатності країни в цілому. Особливо на початковому етапі війни далися взнаки прорахунки Сталіна, що дуже дорого коштувало народові України.
З’ясовуючи плани Гітлера щодо СРСР і України, які він намагався здійснити у ході війни, доходимо висновку, що війна носила загарбницький характер. Попри намагання сучасних, особливо діаспорних істориків, звести характер війни до загарбницьких як з німецької, так і з радянської сторони, на основі конкретного матеріалу студенти мають пересвідчитися, що не можна прирівнювати змовницьку політику Сталіна і Гітлера у 1939 р., яка справді характеризується як загарбницька, до всенародної боротьби радянських людей проти фашизму. Необхідно об’єктивно оцінити становище західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини і політичні наслідки їх приєднання до Української РСР.
Студенти мають звернути увагу на своєрідність боротьби українських націоналістів у західних областях України за створення соборної держави, створення УПА та суперечливий характер її діяльності. Особливої уваги заслуговує висвітлення всенародної боротьби в тилу ворога, партизанських дій обєднань С.А.Ковпака, С.Ф.Федорова.
Висвітлюючи питання про звільнення України від фашистських загарбників, треба залучити матеріал про подвиги воїнів-українців на фронтах, самовіддану працю трудящих України у східних районах СРСР, куди вони були евакуйовані разом з промисловими підприємствами і все робили для зміцнення воєнного потенціалу країни, підкреслити мобілізуючу роль партійного і комсомольського активу.
Завершуючи розгляд теми, варто проаналізувати місце і роль українців у розгромі агресора, вказати на ті людські й матеріальні втрати, що їх понесла УРСР у період Другої світової війни.
На основі вивченого матеріалу студенти доходять висновку, що незважаючи на невдачі у початковий період Великої Вітчизняної війни, народ України спільно з іншими народами СРСР піднявся на боротьбу з ворогом – фашизмом, виявляючи безприкладні мужність і героїзм. Підсумки війни були неоднозначними для України: з одного боку, вона стала соборною, але знову потрапила під прес сталінізму, що спричинило ускладнення суспільно-політичної ситуації в Західній Україні.
Політичні підсумки Другої світової війни студентам рекомендується висвітлити за матеріалами Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, а також Нюрнберзького процесу.
Відбудовчий повоєнний період розглядається як один з найскладніших у соціально-економічному і політичному житті країни: збитки народному господарству УРСР складали 285 млрд. крб., значне скорочення трудових ресурсів, голод 1946–1947 рр., тоталітарний режим, суперечливість і неоднозначність “радянізації” західних областей. І все ж на початку 50-х рр. народне господарство республіки було в основному відбудоване. Необхідно зясувати, за яких обставин це вдалося здійснити, навівши конкретні приклади.
Питання післявоєнної відбудови господарства вивчається у контексті тогочасних політичних змін у житті СРСР і України зокрема, з’ясовуються причини доволі швидкої відбудови промисловості та транспорту. Студенти мають усвідомити політичні наслідки розвінчання культу особи Сталіна і зміни, що сталися внаслідок цього в суспільному розвитку, роль у цих процесах М.С. Хрущова.
Розкриваючи питання про тимчасову лібералізацію суспільно-політичного життя, радимо звернути увагу на непослідовність, хвилеподібність, а інколи навіть авантюрність процесів середини 50-х – середини 60-х рр. Студенти мають пояснити причини незавершеності процесу десталінізації, збереження командної системи, різкого піднесення, а потім різкого спаду сільськогосподарського виробництва в Україні, показати вплив реформування економіки на соціальну сферу.
Питання для самоконтролю:
Дайте оцінку пакту Молотова-Ріббентропа від 23.08.1939 р. виходячи з норм міжнародного права.
Чи можна було відвернути Другу світову війну?
Наведіть приклади героїзму на фронтах Великої Вітчизняної війни. Що означають поняття : “героїзм”, “патріотизм”, „націоналізм”?
Поміркуйте і розкажіть про психологічний аспект війни.
Жінки і діти під час війни.
Чи повинна війна бути засобом розв’язання міждержавних конфліктів?
Теми доповідей:
Політичні оцінки радянсько-німецького договору від 23.08.1939 р. та його історичних наслідків.
Утворення і діяльність ОУН-УПА.
Партизанський і молодіжний підпільний рух у роки Великої Вітчизняної війни.
Ціна великої перемоги над фашистською Німеччиною.
«Холодна» війна – суперництво капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних систем.
Геополітичні наслідки Другої світової війни.
Література за списком: 1, 3, 5, 10, 17-18, 23, 39, 50, 56, 59, 72.
Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср. Проголошення і розвиток незалежної України
(друга половина 80-х рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)
Мета вивчення теми – з’ясувати причини соціально-економічної і політичної кризи в СРСР і в Україні, довести закономірність здобуття Україною державної незалежності, проаналізувати успіхи і помилки політичного керівництва країни упродовж 14-річного пошуку історичного шляху розвитку, дати неупереджену оцінку подіям, пов’язаним з обранням Президента України у 2004 році.
План
Взаємообумовленість соціально-економічної і політичної кризи в СРСР.
Хаотичність і помилки державного керівництва у період горбачовської перебудови (1985-1991 рр.).
Формування багатопартійної системи в СРСР і в Україні. Зростання національної самосвідомості народів Радянського Союзу.
Проголошення Акту незалежності України (24.08.1991 р.), його історичне значення. Євроінтеграційні процеси в Україні.
Здобутки і втрати України у процесі реформування планової економіки та її трансформації у ринкову.
Соціальне розшарування суспільства. Міжконфесійні стосунки в Україні.
Прийняття Конституції України (1996 р.), її правові засади.
Президентські вибори 2004 р. і вибух масового протесту проти їх фальсифікації – відображення системної кризи економічного, політичного і культурного розвитку попереднього періоду.
Дочасні парламентські вибори 2007 р. та їх результати.
Українська культура доби незалежності.
Опорні поняття: криза тоталітаризму, перебудова, реформа, багатопартійність, суверенітет, лібералізація, приватизація, корупція, уявна демократія, СНД, СОТ, ЄС, ЄЕП, “помаранчева революція”.
Аналізувати передумови соціально-економічного і політичного зламу в Радянському Союзі і в Україні необхідно з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників та зовнішньополітичних факторів. Розпливчастість і відсутність наукового обгрунтування реформаторських кроків М.Горбачова призвела до поглиблення кризи в економіці, руйнації її планових засад і краху монопартійної політичної системи. Загострення протистояння в політичному керівництві СРСР, серпневий путч 1991 р. підштовхнули українські національно-демократичні сили до активізації своїх дій, що завершилися проголошенням 24 серпня 1991 р. Акту незалежності України. Ця подія за своїм історичним значенням вважається третьою у ХХ ст. поруч із розпадом Австро-Угорщини (1918 р.) і перемогою над фашизмом у Другій світовій війні. Рекомендуємо студентам уважно прослідкувати логічність чи нелогічність, обгрунтованість або популізм економічних, соціальних і політичних гасел демократичного (на словах) керівництва державою. Наслідком діяльності корумпованої влади стало небезпечне для стабільного розвитку України соціальне розшарування суспільства.
На конкретних фактах пропонуємо довести, що відсутність у політичного істеблішменту чіткого уявлення моделі суспільного розвитку України спричинило до ускладнення конституційного процесу, гальмування ринкових реформ і концентрації уваги на власному збагаченні шляхом пограбування загальнодержавної власності.
Пропонуємо на основі вивчення подій недалекого минулого і зокрема осені – зими 2004-2005 рр. знайти історичні паралелі, дати власну оцінку фактам і спробувати спрогнозувати подальший розвиток подій в Україні. Необхідно звернути увагу на роль народних мас і ступінь врахування їхніх інтересів у процесі державотворення, зростання масової соціальної і національної свідомості в суспільстві, політичну активність молоді.
Питання для самоконтролю:
Чи був альтернативний варіант розвитку подій у другій половині 80-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.?
Як Ви розумієте і оцінюєте демократичні перетворення в Україні?
Що спричинило до вибуху масового протесту восени 2004 р.
Чим відрізняється державний переворот від революції?
Ваше ставлення до міфологізації новітньої історії України та використання релігійного фактора у політичній діяльності.
Теми доповідей:
Перебудова «по-горбачовськи», її політичні та соціально-економічні наслідки.
Участь студентів у суспільно-політичному житті України наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст.
Успіхи і прорахунки державотворення в Україні: економічна і політична складова.
«Помаранчева революція»: причини, рушійні сили, наслідки.
Література за списком: 1, 3, 5, 7, 12, 16, 18, 22, 30, 37, 56.
б) Тести для поточного контролю знань (1921–2010 рр.)
Завдання 1.
Схарактеризувати поняття і основний зміст історичних процесів 1921–1939 рр.
№№
|
Поняття
|
Роки
|
Основний зміст
|
1.
|
Соціалістичні перетворення
|
|
|
2.
|
Радянська влада
|
|
|
3.
|
Диктатура пролетаріату
|
|
|
4.
|
НЕП
|
|
|
5.
|
СРСР
|
|
|
6.
|
“Коренізація”
|
|
|
7.
|
Колективізація
|
|
|
8.
|
Розкуркулення
|
|
|
9.
|
Кооперація
|
|
|
10.
|
Депортація
|
|
|
11.
|
Індустріалізація
|
|
|
12.
|
Тоталітаризм, сталінізм
|
|
|
13.
|
Командно-адміністративна система
|
|
|
14.
|
П’ятирічки
|
|
|
15.
|
Соцзмагання
|
|
|
16.
|
Культурна революція
|
|
|
17.
|
Репресії
|
|
|
18.
|
Конституції
|
|
|
Завдання 2.
Заповнити таблицю, проаналізувавши наслідки возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР (1939–1940 рр.):
№№
|
Позитивні наслідки
|
Негативні наслідки
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3.
Скласти хронологічну таблицю “Основні події Другої світової і Великої Вітчизняної воєн та їх історичні наслідки і політичні уроки”:
№№
|
Дата
|
Характеристика події
|
Історичні наслідки і політичні уроки
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 4.
Заповнити таблицю “Причини і основні ознаки економічного застою (70-і-перша половина 80-х рр.) та кризи адміністративно-командної системи (друга половина 80-х рр. ХХ ст.).
Завдання 5.
Схарактеризувати успіхи і прорахунки у соціально-економічному, політичному і культурному розвитку незалежної України (1991–2005рр.).
№№
|
І. Політичні успіхи і прорахунки
|
|
|
|
ІІ. Економічні успіхи і прорахунки
|
|
|
Завдання 6.
Зазначити періоди та основний зміст процесу державотворення в Україні.
в) Тематика рефератів (модуль ІІІ)
Здобутки і прорахунки радянської влади в період індустріалізації і колективізації.
Причини і характер Другої світової і Великої Вітчизняної воєн. Місце України в економічних і політичних планах гітлерівської Німеччини.
Спроби лібералізації суспільно-політичного життя в СРСР і в Україні у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр.
Національно-демократичний рух в Україні 60-х – 80- рр.
Демографічна проблема в незалежній Україні: причини і наслідки.
|