4. Зміст лекційного курсу
Тема 1. Предмет і завдання курсу “Історія України”
як складова частина загальносвітової історії
Мета: викликати інтерес і бажання вивчати історію України, ознайомити з основними принципами і прийомами історичного дослідження, схарактеризувати основні вимоги до студентів щодо набуття знань і умінь з цієї дисципліни.
План
Предмет курсу “Історія України”.
Місце “Історії України” в системі гуманітарної освіти.
Загальна характеристика джерел та літератури з історії України.
Історія календаря. Періодизація історії України.
Опорні поняття: історія, історіографія, хронологія, літопис, археологія, етнографія, антропологія, менталітет, історична свідомість, догма, плюралізм, методологія, концепція історії України, соціально-економічна формація, спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, історична закономірність, цивілізація.
Література за списком: 31, 34, 36, 37, 55.
Змістовий модуль І.
«первіснообщинний лад – початок розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання (кінець ХVІІІ ст.)»
Навчальний матеріал І модуля формує у студентів розуміння історичного процесу як безперервної еволюції продуктивних сил і виробничих відносин, що складали економічні підвалини життєдіяльності суспільства, сприйняття історії українців у взаємозв’язку з історією сусідніх народів, державотворчої традиції, яка через низку об’єктивних і суб’єктивних обставин наприкінці ХVІІІ ст. остаточно перервалася й українські землі опинилися у складі Австрійської та Російської імперій.
У результаті вивчення матеріалу студент повинен знати принципи періодизації історії України, хронологічні межі існування першої держави східних слов’ян, визначальні політичні події середньовічної історії, національно-визвольного і соціального рухів, суть феодально-кріпосницької соціально-економічної формації, соціальну структуру тогочасного суспільства, імена історичних діячів, визначення базових понять, що зазначаються до кожної лекції і семінарського заняття; уміти визначати причини утворення і розпаду Давньоруської держави, причини і характер Національно-визвольної війни середини XVII ст., їх наслідки, ознаки автономії української держави - Гетьманщини у складі Російської централізованої держави, аналізувати документи, що стосуються осціально-економічного і політичного розвитку українських земель, орієнтуватись на історичній карті.
Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України
Мета: на основі викладу конкретних подій з використанням наочності створити уявлення про життя і заняття первісних людей, їх еволюцію, розвиток суспільних відносин, у т.ч. виробничих, що призвели, врешті, до поступового розкладу первіснообщинного ладу.
План
Первісна людина на території сучасної України.
Трипільська культура.
Кочові племена і перші державні утворення на території північного Причорномор’я.
Опорні поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт, неолітична революція, архантроп, неандерталець, кроманьйонець, анімізм, магія, тотемізм, фетишизм, плем’я, матріархат, патріархат, соціально-економічна формація, первіснообщинний лад, археологічна культура, Трипільська культура, кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17.
Тема 3. Східні слов’яни
Мета: показати складність проблеми слов’янського етногенезу та визначення племен, що були пращурами українців, виявити ознаки зародження державності у східних слов’ян.
План
Проблема етногенезу східних слов’ян.
Велике розселення слов’ян.
Суспільний лад, заняття, вірування східних слов’ян.
Опорні поняття: етнос, етнонім, етногенез, версія, концепція, гіпотеза, міграція, протослов’яни, слов’яни, анти, склавини, венеди, дружина, “військова демократія”, вождизм, консолідація, автохтонність.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17.
Тема 4. Київська Русь
Мета: простежити, як внаслідок розвитку феодалізму відбувалася трансформація східнослов’янських племен у могутню державу, з’ясувати полісемантику терміна “Русь”, визначити історичне значення Київської Русі у подальшій долі українського, російського, білоруського народів.
План
Історичні джерела та історіографія Давньоруської держави “Київська Русь”.
Становлення і розвиток Давньоруської держави, формування феодальних виробничих відносин.
Піднесення і розквіт Київської Русі.
Зовнішньополітичні орієнтири Давньоруської держави.
Розвиток культури.
Історичне значення Київської Русі.
Опорні поняття: протодержава, норманська й слов’янська теорії походження Давньоруської держави, “Русь”, “Україна”, поліетнічний, полюддя, рента, відробітки, соціальні конфлікти, смерди, челядь, закупи, рядовичі, вотчина, уділ, ранньофеодальна держава.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17, 28, 54.
Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства
(ХІІ– перша половина ХІV ст.). Українські землі під владою
Литви і Польщі (середина ХІV – середина ХVІ ст.)
Мета: показати, що феодальне роздроблення послабило Русь, а з Південно-Західних руських князівств Галицько-Волинське продовжувало державницьку традицію до середини ХІV ст., сформувати переконання у тому, що могутність держави – в єдності.
План
Міжусобна боротьба на Русі та її політичні наслідки.
Причини роздроблення Давньоруської держави.
Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції Київської Русі.
Литовська експансія. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського.
“Московський” і “татарський” фактори в історії українських земель.
Демографічні процеси. Формування української народності.
Опорні поняття: сюзерен, дуумвірат, кондомініум, фортифікаційні споруди, демографія, народність, менталітет, експансія.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17.
Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище
українських земель у складі Речі Посполитої
(друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Мета: з’ясувати шляхи і методи поширення польського панування на українських землях, показати збройний і духовний опір асиміляторській політиці Речі Посполитої.
План
Люблінська унія 1569 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Речі Посполитої.
Соціально-економічний розвиток українських земель.
Соціальна стратифікація. Литовські статути. Закріпачення селян.
Берестейська церковна унія та її наслідки для українського народу.
Роль братств у тогочасному суспільно-політичному житті.
Розвиток української культури.
Опорні поняття: унія, Литовські статути, “Устава на волоки”, кріпосне право, кріпосний селянин, фільварки, оренда, Магдебурзьке право, полонізація, асиміляція, стратифікація, братства, бароко, гравюра, гуманізм, дидактика, єзуїти, ренесанс, реформація, ставропігія.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12.
Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух
кінця XVI – першої половини XVII ст.
Мета: з’ясувати причини виникнення козацтва, наголосивши на тому, що воно стало формою протесту українського народу проти посилення феодально-кріпосницького і національного-релігійного гноблення з боку польської шляхти, показати його лицарський характер та місце у національно-визвольній боротьбі.
План
Історіографія проблеми.
Причини утворення козацтва.
Запорізька Січ – християнська козацька республіка.
Боротьба запорожців з турецько-татарськими нападниками.
Селянсько-козацькі повстання кінця XVI – початку XVII ст.
Опорні поняття: козак, козацький реєстр, Дике поле, колонізація, уходництво, соціальне, національне, релігійне гноблення, Запорізька Січ, кіш, повстання, лицар, отаман, козацька старшина, універсал, ординація.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40.
Тема 8. Визвольна війна українського народу
середини ХVII ст.
Мета: на основі з’ясування причин і визначення рушійних сил Визвольної війни довести, що події 1648–1654 рр. були переломним етапом у житті українського етносу й, незважаючи на великі втрати, забезпечили внаслідок Переяславської ради та підписання “Березневих статей” 1654 р. існування упродовж століття автономної козацької держави – Гетьманщини.
План
Наукові дискусії з проблеми Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.
Причини, привід, початок повстання 1648 р. Б. Хмельницький.
Переростання повстання у національно-визвольну війну.
Зборівська (1649 р.) і Білоцерківська (1651 р.) угоди. Формування української держави – Гетьманщини. Соціальна політика гетьманського уряду.
Переяславська рада. “Березневі статті” 1654 р.
Історичне значення боротьби українського народу за соціальне й національне визволення.
Опорні поняття: Зборівська й Білоцерківська угоди, дипломатія, альтернатива, Переяславська рада, “Березневі статті”, автономія, конфедерація, протекторат.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 26, 28, 62.
Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина
(друга половина ХVII–XVIII ст.)
Мета: показати суперечливість суспільно-політичної ситуації в Україні після смерті Б.Хмельницького, хитання козацької верхівки у виборі союзників, негативний вплив їхньої міжусобної боротьби на становище народних мас; відтворити процес поступового нівелювання царизмом “Березневих статей” аж до цілковитого скасування автономії Гетьманщини; дати неупереджену морально-правову оцінку діяльності гетьманів, їхньої соціальної політики.
План
Основні засади української державницької ідеї.
Військово-адміністративно-територіальна структура української козацької держави.
Боротьба козацько-старшинських угруповань за гетьманську булаву.
Поділ Гетьманщини на Лівобережжя і Правобережжя. Руїна. Становище Запорізької Січі.
Поступове звуження царським урядом автономії козацької держави – Гетьманщини та її остаточна ліквідація.
Культурне життя на українських землях у складі Російської імперії.
Опорні поняття: автономія, гетьман, атрибути гетьманської влади, козацька ієрархія, І та ІІ Малоросійські колегії, уніфікація, поліваріантність культури, Київська (Києво-Могилянська) академія.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 10, 18, 41.
Тема 10. Запорізька Січ у ХVІІІ ст.
Мета: усебічно проаналізувати політику і ставлення царського уряду до запорожців, з’ясувати справжні причини зруйнування Січі; показати велич козацького стану, його історичну роль у розвитку національної самосвідомості, становленні національного характеру й менталітету українців, формуванні та втіленні у життя ідеї державності.
План
Україна й Північна війна. І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко.
Зруйнування Січі (1709 р.)
Заснування Нової Січі (1734 р.)
Ліквідація Запорізької Січі (1775 р.). Приєднання Криму до Російської імперії. Політична доля запорожців.
Історичне значення козацтва.
Опорні поняття: І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко, “Бендерська конституція”, Нова Січ, Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, національна самосвідомість, менталітет, державницька ідея, Російська імперія.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 35, 40.
Тема 11. Правобережні та західноукраїнські землі під владою
Польщі та Австрійської монархії (друга половина XVII–XVIII ст.)
Мета: схарактеризувати соціально-економічні, політичні, демографічні наслідки розчленування українських земель між різними державами, їх гальмуючу роль у формуванні національної самосвідомості українців та державотворчому процесі.
План
Соціально-економічний розвиток Правобережжя і західноукраїнських земель. Етнічний склад населення.
Соціальна структура суспільства.
Посилення кріпосницького гніту. Виникнення мануфактур.
Антифеодальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях.
Три поділи Речі Посполитої.
Опорні поняття: фільварок, мануфактура, гайдамаки, Коліївщина, опришки, ментальність, посполиті, шляхта, магнат, кріпосний селянин, демографія, національна самосвідомість.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 52.
Змістовий модуль ІІ. «УКраїнські землі у складі Австрійської та РОсійської імперій. Українська національно-демократична
революція. (1800-1920 рр.)»
Вивчення навчального матеріалу ІІ модуля забезпечує з’ясування гальмівних факторів історичного поступу українців на шляху до консолідації в націю, їхнє поступове культурно-національне відродження, яке наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. переросло у політичне відродження. У соціально-економічній галузі цей період характеризується розкладом феодально-кріпосницької і становленням капіталістичної формації, що дає розуміння складності тогочасних суспільно-політичних подій, апогеєм яких стала національно-демократична революція.
Під час перевірки засвоєння матеріалу студент має засвідчити знання основних ознак розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання, причин і наслідків скасування кріпосного права, суті капіталістичної експлуатації і національного безправ’я українського народу, що зрештою призвело до революційних вибухів 1905-1907, 1917-1920 рр. Студент повинен уміти аналізувати суспільно-політичні події з точки зору загальнолюдських цінностей та інтересів трудового народу, що є творцями історії, давати неупереджені оцінки історичним подіям і діячам, розрізняти мотиви, що рухали вчинками окремих осіб, політичних партій, визначати причини поразок і невдач та історичні уроки національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
Тема 12. Західноукраїнські землі у ХІХ ст.
Мета: на основі характеристики соціально-економічного і політичного становища українського населення у складі Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії виявити причини антифеодальної й національно-визвольної боротьби, проаналізувати селянську реформу 1848 р.
План
Соціально-економічний розвиток.
Антифеодальна боротьба. Селянське повстання 1846 р. у Галичині.
Соціально-економічні та політичні наслідки буржуазно-демократичної революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських земель.
Посилення національно-визвольного руху.
Особливості промислового розвитку у пореформену добу.
Робітничий і селянський рухи. Еміграція українців на американський континент. Створення соціал-демократичної партії Галичини й Сілезії (1892 р. у Львові).
Опорні поняття: дискримінація, соціальне й національне гноблення, рутенство, паліатив, рутенці, буржуазна (буржуазно-демократична) революція, скасування кріпацтва, федерація, конфедерація, іпотека, лихварство, еміграція, малоземелля, демонстрації, збори, мітинги, соціал-демократична партія, народовство, москвофільство.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 18, 28, 50, 52.
Тема 13. Українські землі у складі Російської імперії
в першій половині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати політичне становище українців у складі Російської імперії, визначити ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання, і, як наслідок, проаналізувати основні тенденції у розвитку суспільно-політичної думки.
План
Загальна характеристика політичної системи й адміністративного устрою Російської імперії.
Становище українців в імперській бюрократичній державі.
Ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання і зародження нових капіталістичних виробничих відносин.
Участь українців у Вітчизняній війні 1812 р.
Зростання національної самосвідомості. Фольклорно-етнографічний етап українського національного руху.
Рух декабристів в Україні.
Кирило-Мефодіївське товариство.
Українська культура у підросійській Україні.
Опорні поняття: кріпосні та державні селяни, місячина, вільнонаймана праця, кріпосна мануфактура, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне й товарне господарство, національна самосвідомість, національний рух, масони, декабристи, кирило-мефодіївці.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58.
Тема 14. Українські землі у складі Російської імперії
у другій половині ХІХ ст.
Мета: з’ясувати причини і зміст буржуазних перетворень в Україні у 60–70-х рр., визначити суть селянської реформи та її соціально-економічні і політичні наслідки.
План
Соціальне напруження в середині ХІХ ст. Спроби уряду покращити суспільно-політичну ситуацію в країні.
Передумови і причини реформи 1861 р., її зміст, суть і наслідки.
Буржуазні перетворення 60-70-х рр.
Класова боротьба на селі.
Особливості промислового перевороту (капіталістичної індустріалізації 60-90-х рр.). Формування класу буржуазії і пролетаріату.
Суспільно-політичний рух.
Культурницький етап українського національного руху.
Розвиток культури в умовах антиукраїнської політики царату.
Опорні поняття: селянська реформа, викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, суспільний клас, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, первісне нагромадження капіталу, національна й класова самосвідомість, суспільний рух, народники, культурництво, громади, недільні школи, соціал-демократія.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58.
Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі (Х–ХІХ ст.)
Мета: на основі конкретного історичного матеріалу довести взаємозалежність розвитку економіки й зовнішньої торгівлі, вплив на її розвиток політичних факторів.
План
Основні напрями зовнішньої торгівлі Київської Русі. Торговельні шляхи.
Козацький і татарський фактори у міжнародній торгівлі українців.
Західноєвропейський напрям зовнішньої торгівлі, зміни у складі товарної маси (XV – перша половина XVII ст.).
Торговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини (середина XVII – середина XIX ст.).
Зміни у розвитку торгівлі у другій половині ХІХ ст.
Формування купецького стану й торговельно-промислової буржуазії.
Опорні поняття: географія торговельних зв’язків, торговельні шляхи, експорт, імпорт, реекспорт, право складу, мито, транзит, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, національний і всеросійський ринок, протекціонізм, біржа, людський фактор.
Література за списком: 38, 44-45, 61, 75.
Тема 16. Україна на початку ХХ ст.
Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного і політичного розвитку України на початку ХХ ст., причини першої демократичної революції; показати трагедію українського народу в І світовій війні.
План
Соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії.
Початок політичного етапу українського національного руху.
Революція 1905–1907 рр. в Україні: причини, характер, наслідки.
Столипінська аграрна реформа.
Причини і характер І світової війни. Розстановка політичних сил в Україні та їх ставлення до війни.
Воєнні дії 1914-1916 рр.
Загострення соціальних суперечностей.
Опорні поняття: криза, безробіття, синдикати, монополія, акції, інвестори, дивіденди, кооперація, антагонізм, страйки, ради робітничих депутатів, профспілки, марксизм, більшовики, меншовики, соборність, автономія, федерація, “Просвіти”, СВУ, січові стрільці.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 36, 69.
Тема 17. Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.)
Мета: довести, що соціально-класові суперечності в Російській імперії, у т.ч. в Україні, досягли свого апогею в 1917 р., внаслідок чого активізувалася соціальна і національно-визвольна боротьба в Україні, що призвело до зміни соціально-економічної формації.
План
Ускладнення соціально-економічної та політичної ситуації у 1916 – на початку 1917 р.
Лютнева буржуазна революція 1917 р. у Петрограді та її наслідки в Україні.
Центральна Рада: політична, соціально-економічна, воєнна діяльність.
Протистояння Центральної Ради й радянської влади.
Гетьманат і Директорія.
Проголошення Української соціалістичної радянської республіки. Конституція УСРР 1919 р. Політика „воєнного комунізму”.
Причини поразки національно-демократичної революції.
Опорні поняття: буржуазна революція, Тимчасовий уряд, Центральна Рада, Універсали, Жовтневий переворот, октябристи, кадети, соціал-демократи, більшовики, меншовики, гетьман, Директорія, радянська влада, Брестський мир, “воєнний комунізм”, соціалізм.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 29, 36, 60, 63.
Змістовий модуль ІІІ. « Україна в умовах планової економіки і радянської політичної системи. Проголошення і
розвиток незалежної Української держави (1921-2010 рр.)»
У теоретичному і фактичному матеріалі модуля ІІІ відбивається суперечливий характер розбудови планової економіки і радянської політичної системи, загострення міжнародної ситуації, що призвело до розв’язування Другої світової війни і нападу Німеччини на СРСР. На фоні покращення внутрішньополітичної ситуації після розвінчання культу особи Сталіна розкриваються пошуки шляхів удосконалення соціалістичної моделі держави, прорахунки партійно-політичного керівництва і нарешті здобуття Україною незалежності та її розвиток.
Під час поточного контролю засвоєння матеріалу студент повинен виявити знання фактичного матеріалу із зазначенням конкретних подій, дат, персоналій, суті нової економічної політики та тоталітарної форми правління, причини, хід і наслідки ІІ світової і Великої Вітчизняної воєн, уміти оцінити подвиг радянського народу і внесок українців у перемогу над фашизмом; розуміти складнощі відбудовчого періоду, характер хрущовської політичної «відлиги», визначати причини і наслідки кризи тоталітарної системи; з’ясовувати обставини проголошення незалежності України і розпаду СРСР, аналізувати першоджерела, що дають змогу неупередженого ставлення до історії і проблем сучасного періоду історії української держави.
Тема 18. УСРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
Мета: з’ясувати суперечливий характер політичного, економічного і культурного розвитку України у 20-х рр.; дати оцінку політичного курсу ВКП(б); схарактеризувати досягнення і прорахунки у галузі економіки, сільського господарства і культури.
План
Відбудова і розвиток економіки УСРР на засадах НЕПу.
Початок соціалістичної індустріалізації.
Утворення Союзу СРР. Статус УСРР у складі Союзу.
Коренізація (українізація) та її наслідки.
Опорні поняття: НЕП, госпрозрахунок, непмани, соціалістична індустріалізація, автономізація, Союз Соціалістичних Радянських Республік, українізація, коренізація.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 32-33, 46.
Тема 19. Розвиток української держави за тоталітарної системи (1929–1938 рр.)
Мета: викрити недоліки командно-адміністративної моделі господарювання з одночасним показом здобутків у галузі економічного розвитку завдяки надмірним зусиллям трудящих.
План
Становлення тоталітарної системи.
Форсована індустріалізація.
Суцільна колективізація та її наслідки.
Здобутки і прорахунки компартійного керівництва економікою.
Культурна революція: надбання і втрати.
Економічний стан України напередодні Великої Вітчизняної війни.
Опорні поняття: п’ятирічки, індустріалізація, колгоспи, голодомор, розкуркулення, депортації, конституція.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 32-33, 46.
Тема 20. Українські землі у складі Польщі, Румунії
та Чехословаччини між двома світовими війнами
Мета: з’ясувати причини входження західноукраїнських земель до складу іноземних держав, довести природність прагнення українців до возз’єднання в єдиній Українській державі.
План
Історична доля західноукраїнських земель за наслідками І світової війни.
Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-х рр. ХХ ст.
Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях.
Возз’єднання західноукраїнських земель з Україною у складі СРСР.
Опорні поняття: асиміляція, полонізація, польські осадники, КПЗУ, УНДО, ОУН, депортація, радянізація, пакт Молотова-Ріббентропа.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 32-33.
Тема 21. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.)
Мета: схарактеризувати місце України в політичних та економічних планах Гітлера, з’ясувати причини невдач Червоної армії на початковому етапі війни, показати велич подвигу радянського народу й внесок українців у розгром гітлерівської Німеччини.
План
Причини і характер Другої світової війни.
Історіографія Великої Вітчизняної війни.
Віроломний напад Гітлера на СРСР. Україна в загарбницьких планах гітлерівської Німеччини.
Оборонний період війни.
Німецький окупаційний режим в Україні.
Рух опору (партизанський рух, партійне й комсомольське підпілля, ОУН–УПА).
Контрнаступ радянських військ. Визволення України від німецьких загарбників.
Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.
Політичні наслідки й уроки Другої світової й Великої Вітчизняної воєн.
Опорні поняття: фашизм, план “Барбаросса”, мобілізація, окупація, евакуація, партизани, патріотизм, колабораціонізм, коаліція, підпілля, геноцид, концтабір, Другий фронт, ленд-ліз, капітуляція, ОУН–УПА, ООН.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17-18, 23, 39, 50, 56, 59, 72 .
Тема 22. Україна у першому повоєнному десятиріччі. Хрущовська політична “відлига” (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр. ХХ ст.)
Мета: показати звитяжну працю українського народу й допомогу радянських республік у повоєнній відбудові, десталінізацію політичного життя.
План
Відбудова зруйнованого під час війни народного господарства.
Радянізація західних областей УРСР.
Розвінчання культу особи Сталіна.
Включення Криму до складу УРСР.
Оцінка стану соціально-економічного розвитку України і політичного керівництва М.Хрущова в радянській історіографії.
Опорні поняття: відбудова, радянізація, операція “Вісла”, десталінізація, політична “відлига”, реабілітація.
Література за списком: 1, 3, 6, 9-10, 17.
Тема 23. Наростання застійних явищ у соціально-економічному
розвитку України (друга половина 60-х – перша половина 80-х рр.)
Мета: з’ясувати причини кризового стану економіки, висвітлити спроби її реформування та схарактеризувати наслідки горбачовської перебудови.
План
Кінець хрущовської політичної “відлиги”.
Реформи середини 60-х рр.
Дисидентство.
Причини і суть соціально-економічної, політичної та духовної кризи в СРСР і в Україні.
Розвиток науки і культури.
Опорні поняття: реформа, дисидентство, економічний застій, криза.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 37, 47, 50.
Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср.
Проголошення і розвиток незалежної України
(друга половина 80-х рр. – початок ХХІ ст.)
Мета: з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні фактори, що сприяли здобуттю Україною незалежності та схарактеризувати сучасний стан її соціально-економічного, політичного і культурного розвитку.
План
Перебудова “по-горбачовськи” та її наслідки.
Виникнення багатопартійної системи в СРСР і Україні.
Декларація про державний суверенітет України.
Серпневий заколот 1991 р. у Москві та його вплив на історичну долю України. Проголошення Акту незалежності України.
Розпад СРСР і утворення СНД.
Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку незалежної України. Європейський вектор зовнішньополітичного курсу.
„Помаранчева революція”: причини, суть, наслідки.
Опорні поняття: перебудова, гласність, демократія, прискорення, людський фактор, плюралізм, багатопартійність, суверенітет, державотворення, національна ідея, політична реформа, опозиція, референдум, імпічмент, громадянське суспільство, правова держава, конституція, державна символіка, корупція, лібералізація, національна свідомість. екологія, екологічна свідомість, “помаранчева революція”.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 17, 22, 53.
Тема 25. Українська діаспора у світі
Мета: з’ясувати причини масового переселення українців за кордон, схарактеризувати західний та східний напрями еміграції, дати оцінку економічного і морального аспектів вимушеного виїзду працездатного населення України за кордон на постійне проживання.
План
Причини утворення діаспор у світі.
Трудова, політична, соціально-економічна хвилі еміграції з України.
Українці за кордоном та їх зв’язки з Батьківщиною.
Соціально-економічні й культурні наслідки еміграції українців для України і тих країн, що стали їм другою Батьківщиною.
Опорні поняття: діаспора, еміграція, переміщені особи, дисиденти моральний фактор.
Література за списком: 66.
|