БЕРИСЛАВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ – 80 РОКІВ НА ОСВІТЯНСЬКІЙ НИВІ ХЕРСОНЩИНИ

Гончаренко Л.А., Хільченко Л.С.^*

ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

У статті зроблено акцент на формуванні мовної компетенції учнів як складової комунікативної, розкрито необхідність її розвитку в умовах профільного навчання на уроках української мови.

Сьогодні школа орієнтована на виховання ініціативної, творчої, критично мислячої особистості, яка була б здатна не тільки вільно жити в соціальному середовищі, а й професійно виконувати свої обов’язки. Для цього у закладах освіти створюють відповідні умови, однією з яких є перехід до профільного навчання, яке сприяє якісній підготовці школярів.

В умовах профілізації старшої школи особливого значення надається вивченню української мови як профільної дисципліни філологічної спеціалізації. Це дає можливість школярам краще засвоїти основний курс української мови, розвинути навички аналізу різних мовних явищ, підвищити рівень мовленнєвої культури, роз­ширювати лінгвістичну ерудицію, а також розвинути комунікативні компетенції та досконаліше володіти мовою. Тобто дана дисципліна поглиблює філологічну підготовку учнів, розвиває їхні творчі здібності, мотивує до самоосвіти, привчає до роботи в умовах індивідуалізації та диференціації навчання. Разом з тим вивчення української мови здійснюється й в інших профільних спеціалізація, що сприяє розвиткові в учнів навичок вільного використання мови в різних мовленнєвих ситуаціях.

Філологічний напрям профільного навчання має забезпе­чити підготовку мовно-грамотної особистості, підвищувати рівень комунікативної компетентності школярів. Зважаючи на це, педагоги на своїх уроках мають особливого значення приділяти формуванню в учнів мовної компетенції, яка допоможе правильно і вільно користуватися багатствами української мови під час процесу комунікації.

Серед провідних науковців, які досліджують проблему формування мовної компетенції особистості варто назвати Л.Бахмана, С.Карамана, Т.Ладиженську, Л.Мацько, М.Пенти­люк, Т.Симоненко. Зважаючи на те, що питання розвитку мовної компетенції активно досліджують, як вітчизняні, так і зарубіжні науковці, проблема її формування в умовах профільного навчання потребує подальшого розгляду.

Мета статті – обґрунтування можливостей філологічного напряму профільного навчання у формуванні в учнів старшої школи мовної компетенції.

Із запровадженням компетентнісного підходу підвищилися вимоги до підготовки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. У межах кожного навчального предмета у школярів мають формуватися різні компетенції, що в майбутньому складатимуть компетентність у будь-яких сферах людського життя. Серед шкільних предметів важливе місце посідають уроки української мови, на яких учитель має можливість давати дітям системні знання про мову як засіб вираження думок і почуттів людини, виробляти практичні навички володіння культурною мови, дотримання мовних норм, уміння кори­стуватися словниками та іншою додатковою літературою, прищеплю­вати мовні смаки, розширюючи філологічний кругозір, розви­вати мовленнєві навички, виробляти лінгво­культурознавчу ком­пе­тенцію, формуючи цілісне уявлення про мову, як націо­нально-культурний феномен, вдосконалювати вміння самостій­ної роботи з навчально-науковим текстом [1]. Вивчення української мови у школі спрямоване на вироблення й розвиток лексичних, граматичних, культуромовних, сти­лістичних, право­писних умінь та навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище, вироблення комунікативних умінь ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях. Отже, уроки мови є важливою формою у формуванні в учнів мовної компетенції, яка дасть їм можливість комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови у всіх різновидах взаємодії з іншими людьми.

Мовна компетенція – це засвоєння, усвідомлення мовних норм, що склалися історично у фонетиці, лексиці, граматиці, орфоепії, семантиці, стилістиці та адекватне їх застосування в будь-якій людській діяльності у процесі використання певної мови. Мовна компетенція – це інтегративне явище, що охоплює цілу низку спеціальних здібностей, знань, умінь, навичок, стратегій і тактик мовної поведінки, установок для успішного здійснення мовленнєвої діяльності в конкретних умовах спілкування [3].

Формування у школярів зазначеної компетенції надасть їм можливість комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови в усіх різновидах соціальних стосунків. У процесі такої роботи в учнів виробляються уміння відтворювати лексично-мовні засоби під час обміну інформації, розвивається культура мовлення.

Вивчення української мови в умовах профільного навчання сприяє залученню школярів до надбань культури свого народу, виробляє почуття впевненості у власних силах, допомагає свідомо обирати майбутню професію. Разом з тим, профіль – українська філологія – орієнтує не тільки на вивчення української мови, а й на обізнаність з філологічною галуззю в її зв’язках з іншими гуманітарними галузями (історико-літера­турним, історико-культурним, історико-правовим, мистецьким та ін.).

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здіб­ностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Навчальні заклади з профільною диференціацією покликані здійснювати виховання особистостей мислячих, творчих, ініціативних, орієнтованих на професію, конкурентних на ринку праці людей, тому поглиблене вивчення предметів є нагальною потребою сучасної системи освіти.

Українська мова є профільним загальноосвітнім предметом філологічного напряму, який дає можливість поглиблено вивчити мову, тобто сформувати мовну компетенцію. Викладаючи даний предмет у профільних класах, педагогу варто зважати на те, що воно має бути підпорядковане комплексним потребам виховання мовної особистості, що означає не тільки поглиблене набуття певних знань, умінь і навичок, а й розвиток свідомого ставлення учня до мови.

Мета профільного навчання української мови полягає у формуванні високоморальної, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної літературної мови, її стилями, різновидами, готова до подальшого професійно орієнтованого навчання і спроможна визначати цілі саморозвитку й діяльнісно реалізовувати їх.

У класах нефілологічного профілю (технологічного, при­род­ничо-математичного, спортивного, суспільно-гуманітарного) українська мова є не тільки засобом освоєння матеріалу різних навчальних дисциплін, її мета полягає в систематизації, узагальнені знань, умінь, навичок набутих у середній ланці школи, а також в удосконаленні вмінь ефективно оперувати мовними знаннями, зокрема стилістичними, риторичними, розвитку навичок ділової комунікації.

В умовах профільного навчання провідними виступають принципи пізнавально-практичної, комунікативної й функціо­наль­но-стилістичної спрямованості навчання української мови для підготовки особистості випускника, який вільно володіє мовою в усіх сферах суспільної діяльності [2]. Для учнів профільних класів важливим є не лише усвідомлення значення української мови у вирішенні професійних проблем, а й фор­мування уміння їх вирішувати. Тому в загальноосвітніх навчальних закладах профільного спрямування навчання слід будувати за проблемно-ситуативним принципом, використо­вуючи імітаційне моделювання ситуацій, спонукаючи учнів до роботи з довідниковими, лексикографічними виданнями, а також таких, що пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Основною формою роботи в школі є урок, тому в умовах профільного навчання для формування мовної компетенції учитель може моделювати його відповідно до власних мето­дичних поглядів, вводячи додатковий матеріал з українською мови та підбираючи більш ефективні методи викладання. Учитель на уроці може надати перевагу тематично-змістовій інформації. Наприклад, залежно від напряму, у якому викла­дається українська мова добирає відповідний ілюстративний і дидактичний матеріал. Так у класах природничого профілю це можуть бути речення й тексти про природу, екологію, валеологію тощо; суспільно-гуманітарного – тексти відповідного тематичного змісту («Житло козаків», «Східні слов’яни: хто ми є?»). У процесі такої роботи має варіюватися обсяг матеріалу, що вивчається, ступінь його глибини, інтенсивність навчальної діяльності, формування складу запитань і завдань.

Філологічний напрям профільного навчання дає можливість для широко використання різних видів уроків, зокрема таких як урок-лекція, урок-залік, урок-практиум.

Разом з тим в умовах профілізації значна увага надається самостійній навчальній діяльності учнів. Для її результативності вчителю варто урізноманітнити форми самоосвіти школярів.

Для формування мовної компетенції в учнів у процесі профільного навчання за різними напрямами варто використовувати різні форми і методи організації як практичної, так і самостійної діяльності, зокрема робота в групах, парах, трійках. Не менш ефективними є й фронтальні методи роботи – «Велике коло», «Мікрофон», «Метод Прес», «Незакінчені речення», «Аналіз дилем» тощо. Такий підхід надасть можливості уникати одноманітності в роботі вчителя й учнів, допомагає наочно відтворити мовні об’єкти і процеси, сприяє розвитку творчих здібностей, умінь вільного орієнтування у великому потоці інформації.

Таким чином, формування мовної компетенції в учнів на уроках української мови в умовах профільного навчання є нагальною необхідністю, яка надасть можливість не лише вільно користуватися мовою, а й сприятиме набуттю професійно важливих комунікативних навичок.

Література:

1. 
   Артюшкіна Л.М., Рудь О.М. Мовленнєва компетентність як складова комунікативного процесу державних службовців // Режим доступу з www.soippo.narod.ru.
   
2. 
   Кучерук О.А. Перспективні технології навчання в шкільному курсі української мови: Навчальний посібник. – Житомир: ЖДУ ім. І.Франка, 2006. – С.132.
   
3. 
   Ляшенко М.Б. Формування мовленнєвої компетенції учня на уроках української мови // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – №12. – С.6-12.
   

Казачкова Л.М.^*

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

У статті розглядаються можливості використання комп'ютера, комп'ютерних програм у навчальному процесі предметів художньо-естетичного циклу

Запровадження в навчальний процес сучасних інформацій­них комп’ютерних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, усебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.

Сучасні комп’ютерні технології в мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками. Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках дисциплін художньо-естетичного циклу сприяє всебічному розвитку особистості дитини, насамперед, розвитку її творчих здібностей [5].

На уроках образотворчого мистецтва завдяки поєднанню комп’ютерної грамоти з живописом створюються унікальні творчі напрямки: комп’ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму тощо.

Використання комп’ютерних технологій на уроках музично­го мистецтва забезпечує вирішення завдань всебічного розвит­ку природних, творчих здібностей учнів, а саме: фантазії і художньої уяви; асоціативного сприйняття і мислення на осно­ві художнього і музичного матеріалів, розуміння поняття ритму в природі і мистецтві. Використання комп’ютера на уроці ство­рює можливості для розвитку зорової пам’яті, фантазії, форму­вання у дітей естетично-гармонійного світосприйняття [1].

Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп’ютер – учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків. Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності як:

• 
  створення творчих робіт;
  
• 
  пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної, художньої культури, творчості компози­торів, художників України та світу;
  
• 
  оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу проектів за певними темами тощо.
  

У сучасній методиці вже наявні різні види розробок, які рекомендовано до впровадження у процесі вивчення мистець­ких дисциплін у школі. Найбільш зручним засобом для ство­рення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point (програма для створення та демонстрації презента­цій), особливо зручною вона є під час подання нового мате­ріалу. Презентація дозволяє вчителеві ілюструвати свою розпо­відь. Наприклад, при вивченні теми «Опера» можна використо­вувати відеофрагменти. Програма дозволяє не перенавантажу­вати зоровий простір, фіксуючи увагу учнів, крім того, викори­стовуючи гіперпосилання, можна повернутися до будь-якого фрагменту уроку, витративши при цьому мінімальну кількість часу.

Програма Microsoft Power Point дає можливість використо­ву­вати на уроці карти, малюнки, портрети діячів мистецтва, відеофрагменти, діаграми, музичні фрагменти. Презентації ефективно використовуються на різних етапах уроку, зорове сприйняття об'єктів учнями дозволяє швидше і глибше сприймати поданий матеріал.

Використання слайдів при поясненні нового матеріалу дає можливість застосовувати анімацію, яка допомагає вчителеві поетапно викладати навчальний матеріал. Виділення об'єктів, пересування їх слайдами акцентує увагу учнів на головному в матеріалі. Наприклад, при вивченні теми «Героїчні образи в мистецтві» (5 клас) лекція вчителя може супроводжуватися презентацією, яка знайомить учнів з творчістю Васнєцова і Бородіна.

Під час закріплення знань, використовуючи програму Microsoft Power Point, можна організувати на уроці групову діяльність учнів: спільна творчість учителя і учнів створить на уроці сприятливий психологічний клімат, сформує уміння працювати в групі. Наприклад, під час вивчення теми «Жартівлива музика» (6 клас) учні об’єднуються ва групи, отримують завдання:

• 
  визначити за творами для сприйняття індивідуальний стиль композитора;
  
• 
  скласти анкету творчого портрету композитора;
  
• 
  проаналізувати твір (визначити засоби музичної виразності, створити словник для визначення характеру музики, скласти модель будови музичного твору).
  

Презентації можуть широко використовуватися на уроках мистецтва, що дозволяє підвищити інтерес до вивчення предмета. Даний вид діяльності дає можливість вчителеві й учневі проявити творчість, індивідуальність, уникнути фор­мального підходу до проведення уроків [3].

Підготовка презентацій – серйозний творчий процес, кожен елемент якого повинен бути продуманий і осмислений з погляду сприйняття учня. Урахування досягнень психології дозволяє сформулювати ряд загальних рекомендацій, яких слід дотри­муватися при розробці засобу візуалізації інформації на екрані:

• 
  інформація на екрані має бути структурована;
  
• 
  візуальна інформація періодично повинна змінюватися аудіо інформацією;
  
• 
  темп роботи має варіюватися;
  
• 
  періодично слід варіювати яскравість кольору або гучність звуку;
  
• 
  зміст навчального матеріалу, що візуалізується, не повинен бути дуже простим або дуже складним;
  
• 
  час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перевантажити презентацію ефектами;
  
• 
  продуманий алгоритм відеоряду зображень. Засоби мультимедіа дають учителю можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителю достатньо детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимальним;
  
• 
  оптимальна кількість зображень, що пред'являються, на екрані. Не слід захоплюватися великою кількістю слайдів, фото і ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.
  

З метою оптимізації вивчення інформації, на екрані рекомендується використання логічних наголосів. Логічними наголосами прийнято називати психолого-апаратні прийоми, спрямовані на привернення уваги користувача до певного об'єкту. Психологічна дія логічних наголосів пов'язана зі зменшенням часу зорового пошуку і фіксації осі зору по центру головного об'єкта. Прийомами для створення логічних наголосів, що часто використовуються, є:

• 
  зображення головного об'єкту більш яскравим кольором;
  
• 
  зміна розміру, яскравості;
  
• 
  виділення проблисковим свіченням [3].
  

Використання на уроці презентацій має наступні переваги перед традиційним веденням уроку:

• 
  можливість забезпечити не тільки аудиальне, але й візуальне сприйняття інформації;
  
• 
  забезпечує послідовність розгляду теми;
  
• 
  ілюстрації доступні учням, зображення на екрані дає можливість розглянути дрібні деталі, достоїнства художнього твору;
  
• 
  позначені на екрані етапи практичної роботи протягом всього часу дозволяють дітям з різним ступенем підготовленості спокійно виконувати завдання.
  

Значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й використовувати додаткову інформацію при підготовці до уроку. Зацікавлення в дітей викликає можливість взяти участь у зазначеному процесі. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: простежити, у який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, бажання знаходити й насоло­джуватися музичними та художніми творами. Завдання для пошуку в Інтернеті можуть бути такими: прочитання статей, текстів, перегляд художніх творів, прослуховування музичних фрагментів, створення відео і фонотеки тощо [4].

Отримання й обробка через Інтернет різноманітної музичної інформації стає новим напрямом у розвитку пізнавального інтересу учнів до музики, а також однією з форм вивчення світового та вітчизняного музичного мистецтва.

Мережа Інтернет може застосовуватися в шкільному музичному навчанні для:

• 
  отримання доступу до сучасних оригінальних навчальних матеріалів;
  
• 
  значного посилення індивідуалізації навчання;
  
• 
  забезпечення інформаційної діяльності викладача й учнів;
  
• 
  розвитку музичного інтересу школярів.
  

Наведемо декілька прикладів використання інформаційних ресурсів Інтернет учителем музичного мистецтва. Учитель може ознайомити дітей з музичними інструментами різних країн світу. Увійшовши до мережі Інтернет, школярі вибирають Web-сторінку, на якій є інформація з музичного, образотворчого мистецтва, художньої культури. Вона, звичайно, представлена в текстовій формі. Підбираючи цікаві навчальні матеріали, підлітки знайомляться з ілюстраціями, картинками, фото, відео, які супроводжують текст, а також прослуховують музичні твори.

Такі інформаційні технології дозволяє зробити світовий культурний спадок відкритим для школярів, розширюють їм доступ до творів, колекцій музичного, образотворчого мистецтва. Уже багато музеїв і оперних театрів мають свої сторінки в мережі Інтернет. Вони демонструють зображення творів мистецтва, музичних інструментів тощо [4].

Список багатьох оперних компаній, представлених в Інтер­неті (http://www.metguild.org/links.htm), дає можливість дітям ознайомитися з оперним мистецтвом, насолоджуватися вико­нанням творів відомими співаками, вивчити репертуар театрів. Так, на Web-сайтах Метрополітен опери (Америка) (http://www.metopera.org) або театру Ла Скала (Італія) Teatro alla Scala (http://www.lascala.milano.it) можна знайти фотографії зірок опери, копії фрагментів партитур, аудіо/відео записи майстрів оперної сцени. У фойє музею можна познайомитися з унікальними експонатами (наприклад, піаніно, на якому Джузеппе Верді брав перші уроки музики), розглянути сцену за кулісами.

Ураховуючи перспективи дистанційного навчання, а саме електронної пошти і мережі Інтернет, можна чекати, що ця форма навчання стане однією з найпоширеніших в XXI ст., допомагаючи учням розвивати свій інтерес в галузі мистецтва. Мережа Інтернет дає реальну можливість розширити дидактик­ний потенціал навчального процесу і підвищити ефективність навчання мистецтву.

Одним з очевидних достоїнств мультимедійного уроку є по­силення наочності. Згадаємо відому фразу К.Д. Ушинського: «Дитяча природа ясно вимагає наочності. Учіть дитину яким-небудь п'яти не відомим їй словам, і вона буде марно мучитися над ними; але пов'яжіть з картинками двадцять таких слів –
і дитина засвоїть їх на льоту. Ви пояснюєте дитині дуже просту думку, і вона вас не розуміє; ви пояснюєте тій же дитині складну картину, і вона вас розуміє швидко... Якщо ви входите в клас, від якого важко добитися слова, почніть показувати картинки, і клас заговорить, а головне, заговорить вільно».

При проектуванні майбутнього мультимедійного уроку вчитель повинен задуматися над тим, які цілі він переслідує, яку роль цей урок відіграє в системі уроків з теми, що вивча­ється, або всього навчального курсу, для чого призначений мультимедійний урок, наприклад:

• 
  для вивчення нового матеріалу, пред'явлення нової інформації;
  
• 
  для закріплення пройденого, відпрацювання навчальних умінь і навичок;
  
• 
  для повторення, практичного застосування одержаних знань, умінь навичок;
  
• 
  для узагальнення, систематизації знань.
  

На етапі підготовки до уроку вчителю необхідно проаналі­зувати електронні та інформаційні ресурси, відібрати необхід­ний матеріал з теми уроку, структурувати й оформити його на електронних або паперових носіях. Велику допомогу в пошуку необхідної інформації вчителю може надати каталог освітніх ресурсів з мистецтва, розміщений у всесвітній мережі Інтернет.

При поясненні нового матеріалу на уроці педагог може використовувати наочні колекції (ілюстрації, фотографії, портрети, репродукції картин художників, що вивчаються, відеоекскурсії, відеофрагменти), динамічні таблиці і схеми, інтерактивні моделі, проектуючи їх на великий екран. При цьому істотно змінюється технологія пояснення – учитель коментує інформацію, що з'являється на екрані, за потреби супроводжуючи її додатковими поясненнями і прикладами. Якщо школа підключена до мережі Інтернет, можна запропонувати провести урок у формі віртуальної екскурсії. Практика показує, що, завдяки мультимедійному супроводу занять, учитель економить до 30 % навчального часу. Економлячи час, учитель може збільшити щільність уроку, збагатити його новим змістом. І учні – не просто пасивні отримувачі інформації, метою вчителя стає формування навичок знаходження й відбору потрібної інформації. Це досягається через застосування методу проектів. Тема творчого мульти­медійного проекту повинна викликати живий інтерес його учасників.

При виконанні проекту учні показують найвищий рівень самостійності – творчий. Він виявляється в ході виконання завдань дослідницького характеру, коли необхідно оволодіти методами і прийомами пізнання, які дозволяють побачити нову проблему в знайомій ситуації, знайти нові способи застосування засвоєних знань.

Можливий варіант, коли клас об’єднується в декілька груп, і кожна з груп готує проект за окремими розділами певної теми. Після виконання проходить захист проекту: кожна з груп пред­ставляє результати свого дослідження однокласникам. У ході роботи над проектом їм доводиться опрацювати велику кіль­кість інформації, унаслідок чого учні добре орієнтуються в да­ному питанні, і складно уявити собі ситуацію, щоб вони погано відповідали на питання з даної теми. Вони настільки захоп­люються темою, що вивчають достатньо багато матеріалу, із задоволенням показують свої увміння оформляти результати роботи на комп'ютері у вигляді презентації.

До результативності такої діяльності відносимо:

• 
  позитивну мотивацію на уроках мистецтва із застосу­ванням ІКТ, створення умов для отримання навчальної інформації з різних джерел;
  
• 
  підвищення рівня використання наочності на уроці;
  
• 
  підвищення продуктивності уроку;
  
• 
  можливість організації проектної діяльності для створення власних мистецьких презентацій;
  
• 
  якісна зміна взаємостосунків між учасниками навчально-виховного процесу.
  

Інтерактивні елементи комп’ютерних програм дозволяють перейти від пасивного засвоєння до активного, оскільки учні дістають можливість самостійно моделювати явища і процеси, сприймати інформацію не лінійно, а з поверненням, при необхідності, до будь-якого фрагменту [2].

Використання комп'ютерних програм на уроках предметів художньо-естетичного циклу дозволить глибше засвоїти пропо­новані вчителем теми, забезпечити найбільшу наочність, і, що дуже важливо, показати учням етапи виконання пропонованого завдання, а також проілюструвати урок не тільки творами художників, але і власними роботами дітей, що підвищує інтерес до предмета [8].

Існуючі програми, які можна використовувати для уроків музичного, образотворчого мистецтва, художньої культури в загальноосвітніх школах можна поділити на групи:

• 
  Музичні редактори.
  
• 
  Енциклопедії.
  
• 
  Ігрові програми.
  
• 
  Програми-тести і вікторини.
  
• 
  Комбіновані програми.
  

Будь-яка з представлених комп’ютерних програм дозволяє в комплексі вирішувати основні задачі мистецького навчання підлітків і може використовуватися викладачем на різних етапах навчання.

Музичні редактори відкривають школярам можливості для експериментування з електронними звуками. Учень може ство­рити композицію, задаючи систему виразних засобів музики, використовуючи програму музичного редактора «Note Worthy Composer» (Великобританія).

Працюючи в даному редакторі, підлітки вчаться не тільки записувати знайомі мелодії, але і складати свої, підбираючи темпи, фрагменти, які відповідають стилю, кількості голосів і т.п. Слід зазначити, що цікавим для учнів є виконання пісень англійською мовою в супроводі комп'ютера.

Інші дидактичні можливості розкриваються в комп'ютерних програмах, які можна використовувати на уроках музичного ми­стецтва, художньої культури, розвиваючи пізнавальний інтерес учнів.

З появою нових засобів навчання залежить лише від май­сте­ності самого користувача, який буде їх використовувати [6].

Енциклопедії. Такі CD-ROM-програми в основному створені як бази даних і призначені для індивідуальної роботи учня з комп'ютером. Наприклад, енциклопедія на CD «Класична музика».

Вона ілюструє навчальний матеріал щодо творчості 63 ком­позиторів і має в своєму арсеналі 320 музичних творів, багато з яких представлені на відео, у виконанні кращих музикантів світу. Матеріал енциклопедії можна використовувати на різних етапах вивчення тем: «Композитори різних країн світу», «Театр», «Музичні інструменти» та ін., які вивчаються не тільки на уроках музичного мистецтва, а й на уроках художньої культури.

Перед учнями ставляться такі задачі: підготувати повідом­лення про вивчений матеріал даної теми, знайти музичний матеріал і т.ін. Така робота з комп'ютером передбачає декілька етапів: аналіз матеріалу; слухання музичних фрагментів, заглиблення в історію створення творів.

Енциклопедії можуть бути використані на всіх типах уроків. Структура таких уроків залежатиме від поставленої вчителем мети, одержаній інформації про результати засвоєння матеріалу, методів і прийомів навчання, використаних на уроці, рівня підготовки й розвитку учнів, а також місця комп'ютерних програм у вивченні теми [8].

Для навчального процесу особливий інтерес становлять ігрові музичні програми, дуже різноманітні за значенням, струк­ту­рою і формою. Наприклад, програма з ігровими елементами «Cartoon Classics» (Класична музика з мультфільмів), яка пропонує учням за допомогою героїв мультфільмів і звучання музики, назвати мультфільм і автора музики. Це – «Вальс квітів» П.І. Чайковського, «Угорська рапсодія» Ф. Ліста, арія Фігаро В.А. Моцарта та ін. Такі програми допомагають активізу­вати увагу учнів, більше прослуховувати різної музики, орієнту­ватися в епохах, стилях; а ігровий елемент, який присутній у програмі, дозволяє зробити її цікавою та інтригуючою.

Використовуючи ігрові програми в навчанні, ми допомагаємо учням розвинути такі розумові операції, як аналіз, синтез, узагальнення, конкретизувати класифікацію даних. Ці програми допомагають розвивати комунікативні вміння, напри­клад, уміння формулювати задачі, які вимагають неоднозначних відповідей, а також запам'ятовувати, відтворювати та інтерпре­тувати інформацію; дискутувати, давати оцінку і самооцінку.

Програми-тести і вікторини. Програми цієї групи розробля­ються з урахуванням конкретної мети і змісту уроку. Часто вони створюються вчителями й учнями для свого навчального закладу. Також існують у кожній програмі спеціальні вікторини на закріплення учнями матеріалу, з яким вони ознайомилися. Наприклад, найцікавішою для учнів 5-х класів є музична гра «Лускунчик», у якій автори пропонують учням урятувати новорічні подарунки від мишачого короля. Для цього їм знадобиться не тільки мужність, але й знання та музичний слух. Якщо завдання виконане правильно, подарунки відправляються на новорічну ялинку.

Комбіновані програми. Програми цієї групи об'єднують можливості всіх або декількох груп програм. До цієї групи можна віднести програму CD-ROM «Фредерік Шопен», яка переносить учнів у надзвичайний світ польського композитора. Вона дає підліткам дослідницьке середовище, яке привносить елемент творчості для розвитку їхньої уяви і фантазії.

Особливу увагу слід приділити програмі, яка створена колективом співробітників московської консерваторії – CD-ROM «П.І. Чайковський. Життя і творчість». Цю програму від інших відрізняє професійне нагромадження навчального матеріалу, необхідного для музичного навчання школярів. Будується програма за наступними тематичними розділами: коротка енциклопедія, екскурсії в супроводі голосу автора за такими розділами: «Життя у фотографіях», «Рояль в житті П.Чайков­ського», «Світова культура і П. Чайковській», «Будинок-музей у Клину», «Композитор і природа», «Російська садиба»; вікторина, яка перевіряє знання за трьома напрямами: музичні твори, біографія композитора, угадай мелодію. У даній програмі авторами запропоновані підказки для перевірки знань учнів або для уточнення відповідей [8].

Розглянемо програми, які можуть бути використані в операційній системі МS-DOS. Вони призначені для запису і відтворення звукових файлів. У таблиці 1 наведений перелік програм, які працюють зі звуковими файлами.

Таблиця 1