|
|
Скачати 4.69 Mb.
|
|
Потенційні можливості гуманітарних дисциплін щодо виховання комунікативної культури майбутніх офіцерів міліції
У процесі формування комунікативної культури в курсантів ВНЗ МВС України під час вивчення циклу гуманітарних дисциплін науково-педагогічному складу варто перш за все приділяти увагу наступним структурним компонентам цього особистісного утворення – 1) меті, змісту, засобам спілкування; 2) учасникам виховного процесу, типу зв'язку, що встановлюється між ними; 3) мотивам, потребам, ціннісним орієнтаціям учасників спілкування; 4) комунікативному потенціалу суб'єктів спілкування; 5) видам й формам спілкування; 6) соціокультурній та етнопсихологічній специфіці спілкування; 7) етико-психологічним й ґендерним особливостям спілкування; 8) стилям, стратегіям і тактиці спілкування; 9) результату спілкування. Зазначені аспекти цілком посильні для більшості наведених навчальних дисциплін, і в першу чергу таким, як філософія, етика та естетика, соціологія, психологія та професійно-психологічна підготовка працівника ОВС. Викладачам завжди варто виходити з того, що повсякденна діяльність правоохоронця-практика відбувається в колективі, у межах тих чи інших соціальних груп. Робоча група (колектив службовців) – це соціальна група, спільність людей, які об'єднані спільною діяльністю, єдністю цілей та інтересів, взаємною відповідальністю, відносинами товариства і взаємодопомоги. Наприклад, правоохоронець у своєму колективі (робочій групі) вступає у взаємовідносини ділові та особисті. І ті, й інші впливають на його професійну діяльність та характеризують емоційно-ціннісні характеристики робочої групи, які включають наявний психологічний клімат, прийняті способи ділового спілкування, морально-етичні аспекти міжособистісних відносин та ін. Спілкування завжди складається із взаємодії двох або більше осіб та супроводжується встановленням і розвитком комунікативних контактів між ними. У процесі спілкування відбувається обмін інформацією пізнавального та емоційно-оцінювального характеру. Спілкування є необхідною умовою спільної діяльності міліціонерів, оскільки через нього відбувається її планування, координація, а також контроль за її здійсненням. Таке спілкування називається діловим [5]. Культура ділового спілкування – належна взаємодія двох або більше осіб з приводу визначеного виду діяльності (в нашому випадку службової), спрямованої на її організацію та вибір оптимальних шляхів досягнення якісних результатів. У професійній підготовці правоохоронців слід враховувати, що в діловому спілкуванні міліціонерів предметом спілкування є юридична справа. Тому основне завдання спілкування полягає у продуктивному співробітництві працівників ОВС та налагодження взаєморозуміння з питань цієї справи. Уміння ділового спілкування передбачає знання психології спілкування, яке вимагає вмінь розбиратися в людях і на цій основі будувати взаємовідносини з суб'єктом правопорушення чи товаришем по службі, впливаючи на них. Психологія спілкування та комунікативна культура може бути представлена через єдність її трьох аспектів: 1) сприйняття (цілісного образу іншої людини, який формується на основі оцінки її зовнішнього вигляду та поведінки); 2) комунікація (обмін інформацією, яка є значимою для учасників спілкування); 3) взаємодія (вплив на суб'єкта взаємодії, встановлення ділових та інших відносин). У процесі вивчення гуманітарних дисциплін науково-педагогічному складу ВНЗ МВС України варто звертати увагу на засоби спілкування та оволодіння ними майбутніми офіцерами міліції: 1) вербальні (словесні) – передача інформації за допомогою мови; 2) невербальні – передача інформації за допомогою психічного стану чи положень тіла (міміка, поза, погляд, хода та ін.). Процес спілкування виражається в наступних етапах: 1) встановлення контакту; 2) орієнтація в ситуації; 3) обговорення питання; 4) прийняття рішення; 5) вихід із контакту. Зазначені аспекти в першу чергу необхідно відпрацьовувати на практичних заняттях з таких предметів, як психологія, етика та естетика. Встановлення контакту – важливий початковий етап культури ділового спілкування працівника правоохоронних органів, бо він передбачає орієнтування співрозмовника на подальше спілкування та створення сприятливої атмосфери для ділового обговорення й прийняття рішення. Нерідко для встановлення контакту міліціонеру додивиться переборювати захисні психологічні механізми, які заважають відразу та належно сприймати іншу людину. Комунікативна здатність правоохоронця спілкуватися з широким за діапазоном соціальним середовищем називається комунікабельністю. Основа комунікабельності слідчого, працівника державної автоінспекції, патрульної служби міліції чи представників інших служб правоохоронних органів – вміння встановити психологічний контакт. Глибина та тривалість контакту може бути різною. Все залежить від особи, з котрою встановлюється контакт, від мети його встановлення. Наприклад, одна справа – контакт слідчого з підозрюваним, інша справа – контакт з свідком і т.д. Етап орієнтування полягає в розвитку інтересу до ділового спілкування, залучення партнера (суб'єкта службових правовідносин) в коло спільних інтересів. Обговорення питання та прийняття рішення може бути ефективним при підкреслюванні єдності (подібності) позицій, при вмінні слухати і переконувати. Вихід із контакту – не менш важливий етап, ніж встановлення контакту, бо він впливає на образ, котрий залишиться у пам'яті співрозмовника, і на майбутні ділові відносини. Порада для виходу із контакту привітливість. Як важливе перше враження, так і велика роль остатнього враження [3]. Основне призначення робочої службової групи (наприклад, опергрупи, наряду чергової частини, патруля під час охорони громадської безпеки) – цілеспрямоване регулювання міжособистісних відносин з метою реалізації її (групи) службових інтересів. Міжособистісні відносини зв'язані з задоволенням потреб у спілкуванні та самоствердженні особистості в рамках службового колективу. При цьому культура міжособистісних відносин у робочій групі – багаторівневий процес встановлення та розвитку контактів, які породжуються потребою спільної діяльності, і складається із обміну інформацією, формуванням єдиної стратегії взаємодії, взаємного сприйняття та взаєморозуміння. Будь-який текст службового документу, написаний правоохоронцем (проект угоди, вирок суду, постанова чи ухвала слідчого тощо), узгоджується, виробляється спільно з іншими працівниками (експертами, спеціалістами, безпосереднім начальником тощо). Тому дисципліна українська мова за професійним спрямуванням теж має пряме відношення до формування даного особистісного утворення. У процесі міжособистісних відносин відбуваються переговори правоохоронця з зацікавленими особами, розглядаються докази у справі, проводиться розслідування злочинів чи правопорушень і т.д. Деякі елементи культури міжособистісної взаємодії регламентуються нормативно-правовими актами (наприклад, процесуальний порядок розгляду доказів у юридичних справах, допит підозрюваного та отримання свідчень очевидців, свідків правопорушення), втілюються в статусах службових осіб і т.д. Інші є умовою ефективного вирішення фахових завдань та виконання посадових обов'язків: сформувати думку суду (переконати прокурора про застосування мір запобіжних заходів), досягнути компромісу з співробітникам при організації виконання спільного завдання (переслідування злочинця) та ін. [2]. Під час виховання комунікативної культури правоохоронців засобами гуманітарних дисциплін необхідно звертати увагу на рівні міжособистісних професійних відносин у робочій групі чи колективі службовців ОВС: 1) субординаційні відносини між керівниками та підлеглими; 2) відносини між членами групи (відділу, служби тощо), які зв'язані з координацією спільної діяльності; 3) відносини в системі «людина-техніка (наприклад, комп'ютер)» [5]. Найбільш показовою є прояв комунікативної культури під час припинення правопорушення, досудового та судового процесів, які розвиваються як взаємодія не тільки окремих особистостей, а й малих соціальних груп. Тут важливого значення набуває комунікативна культура при внутрішньогруповій та міжгруповій взаємодії, є умовою внутрішньогрупової згуртованості (наприклад, взаємодія між працівниками патрульної служби міліції при охороні громадського порядку, між міліціонерами і лікарями карети швидкої допомоги, між оперативною групою і працівниками чергової частини тощо) і міжгрупового антагонізму (між групою потерпілого і групою правопорушника). При врегулюванні міжособистісних відносин значну роль відіграє емоційний аспект комунікативної культури (реакція працівника міліції, його рефлексія): уміння розробляти моделі та діяти в різноманітних життєвих (службових) ситуаціях, поставити себе на місце інших осіб, уникати завчасних висновків за зовнішніми ознаками різних обставин тощо. Такі важливі елементи комунікативної культури повною мірою дають можливість формувати у процесі професійної підготовки такі дисципліни, як психологія, етика та естетика, професійно-психологічна підготовка працівника ОВС та ін. [3; 5]. Способи міжособистісних відносин, які варто враховувати під час виховання комунікативної культури правоохоронців є: бесіди (в тому числі пояснення та допити), переговори, участь у колегіальному обговоренні, виступи (промови) в колегіях та колективах, отримання вказівок та інструкцій від начальників (посадових осіб) або інших суб'єктів, спільне здійснення визначених видів або напрямів правоохоронної діяльності та ін. Комунікативна культура залежить від морально-психологічних особливостей колег, їх темпераменту, здібностей, характеру. Варто формувати в майбутніх офіцерів міліції установку на те, що відносини співробітництва та взаєморозуміння, відчуття «ліктя» – основа успіху колективної діяльності професіоналів-правоохоронців. Таким чином, розглянувши основні комунікативні технології в міжособистісній взаємодії працівників ОВС як складової фахової їх діяльності, ми прийшли до висновку, що усунення існуючих проблем цілком можливо шляхом удосконалення навчально-виховного процесу під час професійної підготовки майбутніх офіцерів міліції. Серед основних заходів, спрямованих на підвищення рівня комунікативної культури міліціонерів, є застосування поряд із традиційними й інтерактивних форм та методів виховання цього особистісного утворення, посилення практичної спрямованості циклу гуманітарних дисциплін й спецкурсів за вибором навчального закладу та курсанта. Література:
Глазунов М.М.* |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Міська програма соціального захисту ветеранів педагогічної праці Загальні положення В місті проживають 172 педагога-пенсіонера, у тому числі 77, які вийшли на пенсію за вислугу років і мають відповідно педагогічний... |
Додаток 8 до правил прийому в ДВНЗ «Нововолинський електромеханічний... Прізвище, ім'я, по батькові вступника у сертифікатах зовнішнього незалежного оцінювання різних років повинно збігатися з прізвищем,... |
|
Конкурс «Марафон-проект» Проект у номінації «Духовність народжується від духовності» Дмитро Павличко – один із провідних сучасних українських поетів. Відтоді, як з’явилася перша його збірка поезій «Любов і ненависть»... |
М. Дніпропетровськ Дніпропетровський університет економіки та права... ... |
|
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ до Державного вищого навчального закладу «Нововолинський... Провадження освітньої діяльності у Державному вищому навчальному закладі “Нововолинський електромеханічний коледж” здійснюється відповідно... |
Лідер нової поетичної Херсонщини (А. Кичинський) Мета Познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета-земляка, визначного Майстра слова, розуміти зміст віршів |
|
Державний вищий навчальний заклад «Куп’янський автотранспортний коледж»... Комунальний заклад охорони здоров′я ″ Ізюмський медичний коледж″ 64300, м. Ізюм, вул. Старопоштова, 41 0-5743 2-12-46 |
Слов’янському аграрному технікуму – 80 років За цей час він дав путівку в життя десяткам тисяч висококваліфікованих кадрів для сільського господарства нашої країни. Готуючи обізнаних... |
|
Тренінговий майданчік – інноваційна модель сучасної освітньої технології Поширення інновацій в освітянській галузі міста зумовило потребу в створенні у окрузі №7 інноваційної моделі тренінгового майданчику,який... |
Лекція-«Правова культура громадян.» Коротке знайомство з кодексами... Викладач-методист вищої категорії,педагогічний стаж 30 років. Працювала в школі, Ржищівському індустріально-педагогічному коледжі,нині... |