|
|
Скачати 4.69 Mb.
|
164 – 132 бали – високий рівень, 131-100 – достатній, 99-68 – середній, менше 68 – початковий рівень. Після підбиття підсумків (визначення всього балів) проводять корекцію плану роботи методичної служби та кожного методиста. Найголовнішим є те, що за результатами (кількістю балів) порівнюють роботу методичної установи з року в рік, а не методичні установи між собою, тобто виявляють динаміку функціонування та розвитку районного методичного кабінету (центру). Для експертного оцінювання можна застосувати елементи математичної статистики, які описані в статті [3]. Отже, на основі наведених критеріїв оцінювання роботи науково-методичної установи, можна говорити про планування діяльності методичної роботи на основі цільових показників, через визначення конкретних заходів щодо їх досягнення, та рівня розвитку сервісу з надання методичної допомоги учасникам навчально-виховного процесу. Література:
Жила С.О.* Розвиток комунікативної культури студентів-юристів у процесі вивчення курсу «Етика та естетика» У статті подано аналіз підходів до розвитку морально-естетичної культури та комунікативних якостей студентів-юристів під час вивчення курсу етики та естетики. Комунікативна культура особистості сьогодні є не тільки необхідною умовою і важливим чинником формування сучасної людини, а й засобом самореалізації та забезпечення її життєвого успіху, фактором самоствердження, способом досягнення мети як у міжособистісних взаєминах, так і у професійній діяльності. Важливою вона є й для юриста, на якого суспільство покладає обов’язки приймати рішення щодо здійснення покарання або помилування громадян, брати на себе відповідальність за можливу помилку. Ефективність діяльності спеціалістів-юристів у суспільстві залежить значною мірою від сформованості їхньої морально-естетичної та комунікативної культури. Все це сприятиме подальшому кадровому забезпеченню професійно компетентними фахівцями діяльності правозахисних та правоохоронних органів, юридичних установ і організацій різних галузей народного господарства, які завдяки комунікативній культурі зможуть успішно виконувати свої фахові завдання. У зв'язку із цим, професійна підготовка сучасних правників потребує переосмислення мети, змісту, форм організації юридичної освіти з метою орієнтації її на розвиток комунікативної культури особистості спеціаліста. У ВНЗ, котрі мають юридичні факультети, навчальний процес організовано саме таким чином, щоб формувався кваліфікований правник з високим рівнем розвитку комунікативної культури. Цьому більшою мірою сприяють дисципліни, котрі забезпечують цей процес. Серед них чільне місце посідає вивчення курсу етика та естетика, що спрямований на підвищення рівня морально-естетичної культури майбутніх фахівців, їхньої індивідуальної морально-естетичної свідомості, необхідної для підготовки правознавців в умовах діяльності закладів юридичної освіти. Метою статті є аналіз підходів до розвитку морально-естетичної культури та комунікативних якостей студентів-юристів під час вивчення етики та естетики. Підготовка правознавців є істотним чинником системи професійної культури юриста, надійною умовою формування його особистості. У цілому практика професійної підготовки правознавців певною мірою приділяє увагу оволодінню ними системою відповідних комунікативних знань, умінь і навичок, однак в основному теоретичний характер такої готовності ставить перед молодими спеціалістами на практиці багато проблемних ситуацій, до вирішення яких не вистачає життєвого досвіду, емоційно-вольових якостей та глибоких спеціальних знань. Саме ці та інші положення висувають зазначене особистісне утворення студентів юридичних ВНЗ у розряд пріоритетних напрямів професійної підготовки майбутніх юристів. Проблема формування морально-естетичної культури все частіше привертає увагу дослідників, оскільки естетичний смак та його розвиток відіграють важливу роль у збереженні морального здоров’я суспільства. Естетична культура особистості формує загальну культуру людини та її світогляд, тому, професійне становлення майбутнього юриста залежить від його світогляду, інтелекту, від широти його пізнавальних процесів. Формування культури поведінки студентів є важливим особистісним утворенням, яке забезпечує готовність майбутнього фахівця до ефективного виконання своїх обов'язків у суспільстві та сприяє дотриманню основних вимог і правил професійної етики, уміння знаходити правильний тон у спілкуванні з громадянами та колегами. Культура поведінки студента – важлива сторона морального обличчя молодої людини. Як зазначає С.У.Гончаренко, «людина з дитинства повинна привчатися вести себе так, щоб з нею було зручно і приємно спілкуватися і в родині, і в діловій обстановці, у тому чи іншому громадському місці. Необхідно виховувати в молоді таку культуру поведінки, в якій проявляються й загальна внутрішня культура, і моральні вимоги суспільства» [2, с.182]. У такому розумінні під культурою як універсальною педагогічною категорією ми розуміємо все те, що формує особистість, за допомогою чого вона стає соціально активною, професійно зрілою та цілеспрямованою. Саме через це культура впливає на стиль мислення та поведінку індивідуума, оскільки вона охоплює всі сторони суспільного життя, будь-який вид людської діяльності. Важливим проявом рівня культури людини виступає її вміння спілкуватися з колегами, друзями, знайомими і незнайомими людьми в різноманітних ситуаціях. Відповідно отримати такі навички студент-юрист має змогу у процесі вивчення курсу «Етики та естетики». В.В.Куличенко та В.ПСтолбовой у найбільш загальному визначенні спілкування трактують як «універсальну реальність людського буття, яка породжується і підтримується різноманітними формами людських стосунків. У цій реальності формуються і розвиваються як різні види соціальних відносин, так і психологічні особливості окремої людини» [3, с. 371]. У спілкуванні фахівці виділяють такі його сторони як комунікативна (передача інформації), інтерактивна (взаємодія), перцептивна (взаємосприйняття). На думку В.С.Медведєва, «комунікативність передбачає узагальнення всіх інформативних процесів, що відбуваються між людьми. Взаємодія – це обмін діями, вчинками. Перцептивність процесу спілкування включає сприйняття партнерами один одного, інтерпретацію отриманих результатів їх оцінювання і т.д.» [4, с. 5] Виходячи з оновленого розуміння комунікативної культури майбутнього спеціаліста, автор виділяє в її складі два головні компоненти – мовленнєву культуру і культуру спілкування. Мовленнєва культура є інструментом самореалізації особистості в контактах з іншими людьми, а культура спілкування – це набір стратегій поведінки, які накопичені попереднім досвідом спілкування та використовуються індивідом для досягнення зазначених цілей під час спілкування [4]. Зважаючи на окреслені теоретичні підходи до культури спілкування, зазначимо про нагальну потребу її розвитку у студентів юридичних спеціальностей. Комунікативна культура юриста безпосередньо пов’язана з моральним світом фахівця, на якого суспільство покладає обов’язки приймати рішення щодо здійснення покарання або помилування громадян, брати на себе відповідальність за можливу помилку, ціна якої – життя, свобода й гідність іншої людини. Разом з тим між проголошеними демократичними цінностями та реальним станом їх реалізації існує значна невідповідність, яка породжує такі тенденції, як зловживання владними повноваженнями, грубість та нетактовність у спілкуванні з громадянами, а також збільшення злочинів, скоєних досить часто навіть самими правоохоронцями, винесення несправедливих судових рішень тощо. Для запобігання зазначених негативних проявів варто у процесі вивчення етики та естетики особливу увагу студентів-юристів звертати на моральні цінності та культуру поведінки і спілкування під час взаємодії один з одним. Комунікативна культура вимагає від майбутнього юриста максимального терпіння, наполегливості, послідовності у діях, принциповості, необхідності поєднання з тактовністю, гнучкістю, самодисципліною. Юристу у процесі фахового спілкування необхідні й особливі морально-психологічні якості: беззаперечна доброта та чуйність, повага до особистості клієнта, непідкупність, почуття власної гідності у процесі виконання своїх професійних обов’язків. Курс «Етика» дозволяє набути юристам знань про сутність етики як філософської теорії моральності; сутність моралі, її структури; різноманітність моральних цінностей, їх зміст та значення; предмет дослідження етики; сутність основних категорій етики; специфіку морального регулювання; функції моралі, сутність моральної осудності та відповідальності; взаємозв’язок моралі і права. Юристи повинні вміти: використовувати наукову інформацію під час розв’язання завдань професійного характеру в процесі морального самовдосконалення, розуміти причини моральної поведінки людини та причини порушення норм моралі; аналізувати моральну поведінку особистості з точки зору вимог моралі; надавати приклади та обґрунтовувати моральну поведінку, пов’язувати її з вимогами норм моралі [1]. Курс «Естетика» спрямований на розуміння юристами сутності краси та прекрасного, їх значення у житті людини, її поведінці, творчій діяльності тощо. Знайомство майбутніх фахівців з розділом «Естетика» сприятиме підвищенню рівня особистої естетичної культури працівника юридичної сфери. У процесі вивчення матеріалу студенти повинні знати: сутність основних категорій естетики, їх основні ознаки; види та значення мистецтва щодо формування естетичної культури фахівця-юриста; специфіку та значення «масової культури», наслідки її впливу на рівень морально-естетичної культури громадянина; основні закономірності впливу естетичних явищ на поведінку пересічного громадянина та юриста; сутність та значення мистецтва, наслідки його впливу на особистість. Студенти повинні вміти: розрізняти естетичні явища у реальному соціальному житті; удосконалювати рівень своєї особистої морально-естетичної культури; надавати приклади та пояснювати сутність негативного впливу проявів «масової культури» на індивідуальну морально-естетичну свідомість громадян [1]. Курс «Етика та естетика» пов’язаний з навчальними дисциплінами: філософією, юридичною деонтологією, психологією, соціологією, політологією, теорією держави та права, культурологією. Використання матеріалу з цих дисциплін буде доповнювати набуті студентами-юристами знання, уміння про основи ефективного спілкування. Для працівника міліції в загальному плані значення етики та естетики полягає в тому, що їх вивчення долає вузький професіоналізм і формує естетичні ціннісні орієнтації, які стають основою діяльності згідно із законами краси та принципами комунікації. У процесі фахової підготовки студентів у вищих навчальних закладах формуванню комунікативної культури має сприяти вирішення важливого завдання морально-естетичного розвитку майбутнього юриста, який здатен творчо вирішувати професійні завдання, що ставлять перед ним реалії сучасного життя. Отже, формування морально-естетичної культури та комунікативних якостей як ланка єдиної комплексної системи підготовки юристів ВНЗ України є складовою правильного виконання в майбутньому своїх професійних обов’язків. Для досягнення фахової спрямованості процесу формування морально-естетичної культури та комунікативних якостей у майбутніх юристів необхідно зосередити увагу викладачів на впровадженні в практику роботи ВНЗ таких наукових положень як всебічність естетичного становлення на основі розуміння гармонії та міри, спрямованої на те, щоб у студентів разом із засвоєнням естетичних знань і навичок формувалися естетичні ціннісні орієнтації. Вплив етико-естетичних та фахово значущих факторів, зумовлена тим, що максимальної ефективності формування морально-естетичної культури та комунікативних якостей можна досягнути лише за умови поєднання в навчально-виховному процесі викладання дисциплін фахових та гуманітарного циклу; зв’язок теорії з практичною діяльністю, що сприятиме усвідомленню всіх теоретичних положень, засвоєних під час навчання; відпрацюванню навичок, необхідних для якісного виконання професійних обов’язків. Засвоєння професійних знань, розвиток морально-естетичної культури та комунікативних якостей юристів ВНЗ створить передумови для всебічного й гармонійного розвитку професіонала в майбутній професійній діяльності спеціаліста- правознавця. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Міська програма соціального захисту ветеранів педагогічної праці Загальні положення В місті проживають 172 педагога-пенсіонера, у тому числі 77, які вийшли на пенсію за вислугу років і мають відповідно педагогічний... |
Додаток 8 до правил прийому в ДВНЗ «Нововолинський електромеханічний... Прізвище, ім'я, по батькові вступника у сертифікатах зовнішнього незалежного оцінювання різних років повинно збігатися з прізвищем,... |
|
Конкурс «Марафон-проект» Проект у номінації «Духовність народжується від духовності» Дмитро Павличко – один із провідних сучасних українських поетів. Відтоді, як з’явилася перша його збірка поезій «Любов і ненависть»... |
М. Дніпропетровськ Дніпропетровський університет економіки та права... ... |
|
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ до Державного вищого навчального закладу «Нововолинський... Провадження освітньої діяльності у Державному вищому навчальному закладі “Нововолинський електромеханічний коледж” здійснюється відповідно... |
Лідер нової поетичної Херсонщини (А. Кичинський) Мета Познайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета-земляка, визначного Майстра слова, розуміти зміст віршів |
|
Державний вищий навчальний заклад «Куп’янський автотранспортний коледж»... Комунальний заклад охорони здоров′я ″ Ізюмський медичний коледж″ 64300, м. Ізюм, вул. Старопоштова, 41 0-5743 2-12-46 |
Слов’янському аграрному технікуму – 80 років За цей час він дав путівку в життя десяткам тисяч висококваліфікованих кадрів для сільського господарства нашої країни. Готуючи обізнаних... |
|
Тренінговий майданчік – інноваційна модель сучасної освітньої технології Поширення інновацій в освітянській галузі міста зумовило потребу в створенні у окрузі №7 інноваційної моделі тренінгового майданчику,який... |
Лекція-«Правова культура громадян.» Коротке знайомство з кодексами... Викладач-методист вищої категорії,педагогічний стаж 30 років. Працювала в школі, Ржищівському індустріально-педагогічному коледжі,нині... |