МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК


Скачати 0.72 Mb.
Назва МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Сторінка 3/9
Дата 18.03.2013
Розмір 0.72 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



Протягом першого тижня педагогічної практики студенти вивчають навчальні плани, календарні, тематичні й поурочні плани вчителів історії та правознавства, плани виховної роботи класу та школи, гурткової роботи, факультативів. На основі даних документів студент-практикант разом з вчителем історії, класним керівником та керівниками практики від університету складає індивідуальний план на весь період практики за зразком (додаток 1)

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ





  1. Вивчення учнів і класу в перший тиждень практики.

  2. Планування роботи:

  • вивчення плану роботи вчителя історії;

  • вивчення плану роботи класного керівника;

  • планування своєї навчально-виховної роботи на весь період практики (разом з вчителями і класними керівниками).

3. Навчальна робота:

  • відвідування уроків учителів, студентів-практикантів;

  • самостійне проведення уроків (тема і терміни проведення кожного уроку).

4. Позакласна робота з історії:

- відвідування позакласних заходів;

- самостійне проведення позакласних заходів;

5. Виховна робота з учнями як класного керівника:

  • участь в поточній виховній роботі:

  • самостійне проведення виховної роботи (тема, місце та дата проведення виховного заходу).

  1. Участь в дослідницькій роботі:

- вивчення педагогічного досвіду вчителів історії;

  • виконання завдань з психології.

План записується в щоденник педагогічної практики, затверджується груповим методистом і погоджується з іншими керівниками практики в кінці першого тижня практики.

НАВЧАЛЬНА РОБОТА З ФАХУ



Під час практики студент вперше виконує функції вчителя історії. На цьому етапі його професійної підготовки потрібна кваліфікована допомога як викладачів фахових кафедр, так і вчителів школи, яка б сприяла творчому використанню студентом набутих теоретичних знань, досвіду з безвідривної практики й досвіду вчителів школи. Студенти IV курсу проходять практику в V-IX класах середніх шкіл різних типів.

В період підготовки до роботи в школі і протягом першого тижня практики студент повинен:

ознайомитись з основною методичною літературою для даного

класу;

плануванням навчально-виховної роботи в класі з фаху;

відвідувати всі уроки в класі з метою вивчення учнівського колективу;

скласти разом з вчителем історії індивідуальний план роботи студента на весь період практики.

Однією з головних ділянок роботи студента під час практики є підготовка та проведення уроків. Студент повинен навчитися планувати уроки, чітко визначати мету уроку і методи її досягнення, оволодіти системою навчально-виховної діяльності вчителя історії. На IV курсі необхідно провести не менше 10 уроків різних типів, на V курсі — не менше 20 уроків.

Студент при підготовці до уроку повинен:

визначити місце уроку в системі уроків певної теми, чітко передбачити його мету; визначити тип уроку та його структуру;

підібрати навчальний матеріал (ознайомлення зі змістом навчального матеріалу за підручником, посібником; аналіз методичної літератури);

спланувати етапи уроку, добрати прийоми і засоби; скласти розгорнутий план уроку;

погодити план уроку з вчителем-предметником та методистом; написати розгорнутий конспект уроку (див. додаток 3); - за 2-3 дні до проведення уроку погодити конспект з вчителем і дати на затвердження методисту.

Студент, у якого конспект уроку не затверджений методистом, не допускається до уроку. Проведені уроки слід обговорювати і вести протоколи такого обговорення (див. додаток 4). В обговоренні уроку беруть участь студент, який провів урок, вчитель-предметник, методист, інші студенти, які були присутні під час проведення уроку. Обговорення, як правило, починається з самоаналізу уроку історії студентом-практикантом (див. додаток 5). Студенти IV-V курсів повинні робити аналіз відвіданих уроків (див. додаток 6). Під час проходження практики студент повинен самостійно виготовляти наочні посібники до уроків, які подає на виставку до підсумкової конференції.

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ФАХУ



Позакласну роботу з історії слід розглядати в нерозривній єдності з усім навчально-виховним процесом як складову частину заходів, спрямованих на озброєння учнів знаннями з історії та інших суспільно-гуманітарних дисциплін і формування в них наукового світогляду.

У здійсненні позакласної діяльності можна виділити два напрями:

  1. розширення історичних знань, одержаних на уроках;

  2. здобуття нових знань краєзнавчого характеру.

Другий напрям пов'язаний з "оживленням" історичного матеріалу шляхом ознайомлення з історією рідного краю: вивчення історії міста, села, селища культурної спадщини рідного краю.

Позакласна робота носить добровільний характер, необмежена часом, сприяє розвитку пізнавальних здібностей і нахилів учнів, вчитель при цьому вільний у виборі змісту позакласної роботи (додаток 7). Одна з форм роботи — гурток історика. Сьогодні, більш ніж гуртки, поширені історичні клуби, які вивчають воєнне минуле. До індивідуальних форм роботи відносять позакласне читання. Однак вечори, зустрічі з авторами, презентації книжок можна вважати масовими формами, на них запрошуються усі бажаючі.

Сьогодні небагато шкіл, в яких є музеї, але практично в кожній можна випустити історичну газету чи провести тиждень історії. Поширеною формою роботи стали олімпіади, вікторини і конкурси з історії. Екскурсії може проводити практично кожен вчитель з історії. При проведенні останніх слід дотримуватися таких методичних вимог:

  1. визначення мети і теми екскурсії;

  2. вибір місця і об'єктів, розробка маршруту;

  1. формування "портфеля екскурсовода", підготовка учнів до екскурсії; постановка групових та індивідуальних завдань;

  1. всебічність прийомів екскурсії;

  2. підведення підсумків і оформлення результатів.

Протягом першого тижня практики студент знайомиться з планами позакласної роботи вчителів історії і на їх основі заповнює розділ індивідуального плану "Позакласна робота з історії", де планує проведення поза класних занять з предмету на весь період практики. Якщо тиждень історії чи правознавства заплановано в школі на період практики, то студент бере участь в його підготовці і проведені.

Протягом проходження педагогічної практики студент-практикант повинен підготувати і провести заліковий позакласний захід з історії, конспект якого повинен бути зданий разом з іншими звітними матеріалами педагогічної практики, (див. додаток 8).
МЕТОДИЧНА ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА З ФАХУ
Методична робота з історії студента-практиканта включає вивчення ним навчальної програми, підручників, посібників, підготовку методичних розробок уроків та виховних заходів, участь у засіданнях методичних об'єднань та предметної кафедри, вивчення передового педагогічного досвіду, участь в обговоренні уроків та виховних заходів з фаху, участь у групових консультаціях і методичних конференціях, нарадах, семінарах, які проводять керівник практики факультету або груповий методист.

Студенти старших курсів за час проходження педагогічної практики мають вивчити досвід свого вчителя історії і короткий зміст цього досвіду вкласти у "Банк педагогічного досвіду" (див. додаток 9).

Протягом педагогічної практики студенти здійснюють дослідницьку роботу з фаху. Проведення досліджень студентами реалізується у виконанні індивідуальних завдань дослідницького характеру. Проведення невеликих досліджень сприятиме розвитку у майбутніх вчителів історії необхідних умінь проводити психолого-педагогічні спостереження, аналізувати і узагальнювати методичні розробки, робити висновки, оформляти результати досліджень у вигляді повідомлень та доповідей.

Тему індивідуального дослідницького завдання студенти-практиканти обирають до початку педагогічної практики або в перші її дні. Після вибору теми студент опрацьовує необхідну методичну літературу, розробляє план і методику дослідження (анкети, спостереження, питання для бесід чи інтерв'ю), обговорює їх з груповим методистом.

Дослідницькі завдання для студентів IV курсу:

  1. Використаний підручника на уроці історії.

  2. Формування історичних понять в процесі викладання історії.

  3. Перевірка, контроль й оцінка умінь учнів: методи та прийоми.

  4. Тести для перевірки знань учнів.

  5. Організація самостійної роботи учнів на уроках.

  6. Створення проблемних ситуацій на уроках.

  7. Використання історико-краєзнавчого матеріалу на уроках з історії України.

  8. Прийоми і засоби формування знань історичних фактів.

  9. Прийоми організації практичної діяльності учнів на уроках.

  10. Прийоми організації ціннісно-смислової діяльності учнів.

  11. Етапи, прийоми і засоби формування вмінь на уроках історії.

  12. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів у викладанні історії.

  13. Контурні карти на уроках історії.

  14. Прийоми проблемного навчання у викладанні історії.

  15. Групова робота на уроках історії.

  16. ТЗН у викладанні історії.

  17. Прийоми роботи з історичними документами на уроках історії.

  18. Нестандартні уроки історії.

  19. Комп'ютер у викладанні історії.

  20. Міжпредметні зв'язки у викладанні історії.

Студенти IV курсу виконують курсові роботи з методики викладання історії, тому дослідницькі завдання студентів-практикантів відповідають частково їх тематиці.

Орієнтовний зміст дослідницьких завдань для студентів V курсу:

  1. Семінарські заняття у викладанні історії.

  2. Особливості викладання курсу всесвітньої історії.

  3. Створення проблемних ситуацій на уроках історії.

  4. Зміст, форми і методи проведення факультативних занять з історії.

  5. Використання лекції при викладанні історії.

  6. Завдання творчого характеру на уроках з історії.

  7. Тематичне оцінювання знань учнів.

  8. Методика проведення практичних занять на ЕОМ.

  9. Особливості викладання історії України у старших класах.

  10. Методика роботи з обдарованими дітьми.

  11. Творчо-пошуковий метод у викладанні історії.

  1. Засоби формування предметних вмінь у викладанні історії.

  2. Евристична бесіда у викладанні історії.

  3. Формування історичного мислення на уроках історії.



ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


Підсумки педагогічної практики підводяться у кілька етапів: на заключній виробничій нараді у навчальному закладі, де проводилася пеДагогічна практика, на захисті педагогічної практики і науково-практичній конференції на факультеті, а також на засіданнях кафедр педагогіки, психології, кафедр факультету, Вченої ради історичного факультету та університету.

На заключній виробничій нараді в середньому загальноосвітньому навчальному закладі директором затверджуються характеристики студентів-практикантів, складені вчителями історії і класними керівниками, які працювали із ними. На ній аналізується на-вчаль'но-виховна робота студентів-практикантів, визначаються позитивні та негативні аспекти її проходження, висловлюються побажання щодо поліпшення якості педагогічної діяльності майбутніх учителів. У нараді беруть участь студенти-практиканти, вчителі історії, класні керівники, методисти, керівники практики від кафедр педагогіки та психології.

Після закінчення педагогічної практики студенти-практиканти складають підсумковий звіт (див. додаток 10).

На узагальнення матеріалів під час педагогічної практики відводиться 3 дні.

Після закінчення педагогічної практики студенти подають до лабораторії "Шкільний кабінет історії" (ауд. № 28) звітні матеріали педагогічної практики:

  1. письмовий звіт студента про роботу у школі;

  2. протоколи обговорення 2-3 проведених уроків історії;

  3. конспекти проведених уроків з історії України та всесвітньої історії;

  4. конспект виховного заходу з історії;

  5. конспект виховного заходу з педагогіки;

  6. щоденник педагогічної практики;

  7. завдання з психології (IV курс);

  8. матеріали вивчення педагогічного досвіду (IV курс);

  9. результати науково-дослідної роботи;

  10. характеристики студентів-практикантів.

Разом із звітними матеріалами подаються виготовленні наочні посібники.

Звітні матеріали, подані студентами, перевіряються і оцінюються викладачами-методистами, викладачами кафедр педагогіки та психології.

Протягом перших 10 днів після завершення практики підсумки роботи студентів-практикантів підводяться у формі захисту педагогічної практики. Для його проведення деканатом створюються комісії, очолювані досвідченими методистами, до складу яких входять викладачі з педагогіки та психології, групові методисти. Кожен студент звітує про виконану роботу під час проходження практики, відповідає на запитання, поставлені членами комісії, демонструє виготовлені наочні посібники, вносить пропозиції щодо поліпшення підготовки практики, її організації і проведення.

Загальна оцінка діяльності студента-практиканта - комплексна. Вона висловлюється членами комісії, враховуючи оцінки групового методиста, керівників практик від кафедр педагогіки та психології.

При виставленні загальної оцінки враховується кожен вид роботи:

  • навчальна робота з фаху;

  • позакласна робота з фаху;

  • ведення щоденника (включаючи фіксацію виконаної роботи, аналіз уроків і виховних заходів);

  • виховна робота (позакласна робота в прикріпленому класі, якість проведеного залікового виховного заходу і оформлення його методичної розробки, характеристика дана класним керівником);

  • психолого-педагогічна характеристика класу (IV курс);

  • науково-дослідницька робота в школі

При оцінюванні роботи студентів-практикантів береться до уваги також культура оформлення матеріалів звітної документації.

Якщо студент не виконав хоча б одного виду завдань педагогічної практики загальна позитивна оцінка йому не виставляється.

Остаточно підсумки педагогічної практики підводяться на науково-практичній конференції на історичному факультеті. її завдання:

  • підведення підсумків навчально-виховноі роботи студентів-практикантів;

  • виявлення досягнень і недоліків в їхній роботі;

  • оцінка теоретичної і практичної підготовки студентів до навчально-виховноі роботи у школі;

  • оцінювання якості роботи з організації практики її керівниками;

  • планування заходів щодо поліпшення практики.

Основний зміст підсумкової конференції складають доповіді з узагальнення досвіду роботи студентів з окремих питань організації навчально-виховного процесу в школі. В роботі конференції беруть участь працівники інформаційно-методичних центрів відділів освіти, досвідчені вчителі історії та правознавства.

До конференції організовуються виставки наочних посібників, дидактичних матеріалів, кращих матеріалів звітної документації, підготовлених студентами-практикантами під час проходження практики.

На підсумковій конференції оголошується кращий студент-прак-тикант за результатами педагогічної практики (див. додаток 11).
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З КЛАСОМ

Позакласна виховна робота — це комплекс заходів, спрямованих на задоволення інтересів і потреб школярів, які організовують класні керівники та вчителі в позаурочний час.

За способами організації розрізняють фронтальну або масову, групову або гурткову та індивідуальну форми поза навчальної освітньо-виховної роботи з учнями.

Метою позакласної виховної роботи є "виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молодим поколінням соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури".

Завдання позакласної виховної роботи:

  • забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів;

  • відхід від уніфікації в процесі виховання, від орієнтації на "середнього" вихованця;

  • формування національної свідомості ї людської гідності, любові до рідної землі, родини, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

  • виховання правової культури: поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та дотримання законів;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших, культури та історії рідного народу;

  • формування мовної культури;

  • виховання духовної культури особистості та створення умов для вільного формування нею власної світоглядної позиції;

  • утвердження принципів вселюдської моралі;

  • культивування кращих рис української ментальності — працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв'язку з природою, толерантності, поваги до жінки;

  • формування почуття господаря й господарської відповідальності, підприємливості та ініціативності, підготовка дітей до життя в умовах ринкових відносин;

  • забезпечення повноцінного розвитку дітей і молоді, охорона й зміцнення їх фізичного, психічного та духовного здоров'я;

  • формування соціальної активності та відповідальності особистості через залучення її до процесу державотворення, реформування суспільних стосунків;

  • забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;

  • вироблення екологічної культури людини, розуміння необхідності гармонії її відносин з природою;

  • прищеплення глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

  • спонукання вихованців до активної протидії проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності.

Основною комплексною формою здійснення фронтальної поза-класної роботи є класна година, яка може бути організована як колективна творча справа, бесіда, диспут, конференція, зустріч, усний журнал, конкурс, змагання, гра тощо.

Загальношкільна позакласна робота здійснюється через такі форми як гуртки, студії, свята, подорожі, екскурсії, олімпіади, спартакіади, конкурси, вікторини, змагання, акції, шкільні музеї, зали, галереї, виставки, ігри та забави тощо.

Орієнтовна програма виховної роботи містить такі напрями виховання учнів:

громадське виховання: формування громадянськості, яка дає змогу людині відчути себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною;

розумове виховання: озброєння учнів знаннями основ наук, формування наукового світогляду та національної самосвідомості, вироблення умінь і навичок культури розумової праці;

моральне виховання: формування в учнів загальнолюдських норм гуманістичної моралі (добра, взаєморозуміння, милосердя, віри у творчі можливості людини), моральних понять, поглядів, переконань, почуттів, вироблення навичок і звичок моральної поведінки, культури спілкування, культивування інтелігентності;

трудове виховання: ознайомлення учнів з науковими основами сучасного виробництва, практична й психологічна підготовка їх до праці, свідомого вибору професії;

естетичне виховання: формування естетичних понять, поглядів,переконань, виховання естетичних смаків, вироблення вмінь і навичок приносити в життя красу, розвиток творчих здібностей;

фізичне виховання: виховання здорової зміни, підготовка до фізичної праці, захисту Батьківщини.

Орієнтовний перелік виховних заходів на теми

з народознавства, які можуть бути проведені

студентами-практикантами

  1. Мій край у давнину.

  2. Пречисте слово калинове.

  3. Мова наша солов'їна.

  4. І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

  5. Історія України й державна символіка.

  6. Фольклорно-етнографічне свято «Обжинки».

  7. Криниця рідного краю.

  8. Чумацтво в Україні.

  9. Українці в діаспорі (класна година).

  10. Козацькому роду нема переводу.

  11. Український віночок.

  12. Українські вечорниці.

  1. Свято рукоділля. Конкурс вишивки, розпису, писанкарства, гончарства тощо.

  2. Родинне деревце.

  3. Ой, у лузі червона калина.

  4. Звичаї, ігри та забави мого краю.

  5. Чи ви знаєте історію свого народу?

  6. Чи ви знаєте народні прикмети?

  7. Конкурс на краще виконання: українських народних пісень,музичних творів сучасних українських композиторів, літературних творів (віршів; фрагментів п'єс тощо).

  8. Літературно-музичний вечір «Весілля в Україні».

21.Гра «Поле чудес» на народознавчу тематику.

Зміст індивідуальної роботи з учнями класу може містити такі види:

виявлення здібностей і нахилів учнів: формування інтересів до різних видів діяльності; залучення школярів до гуртків, творчих груп, об'єднань, товариств;

допомога у складанні програми самовиховання; допомога у професійній орієнтації та життєвому самовизначенні; сприяння створенню позитивного морально-психологічного клімату у взаємостосунках між учнями на основі гуманності, співпереживання, взаємодопомоги, чуйності;

коригування взаємин між вихованцями, формування у них морально-етичної культури;

організація, за необхідності, допомоги учням (навчальної, моральної, матеріальної).

Протягом практики студент включається також роботу з батьками учнів:

вивчає умови виховання дітей у сім'ї;

залучає батьків до організації позакласної виховної роботи;бере участь у підготовці і проведенні батьківських зборів;допомагає в організації роботи батьківського активу. ;

Під час педагогічної практики студенти планують, готують і проводять з учнями класу залікові виховні заходи (схему методичної розробки позакласного виховного заходу див. додаток 12), a також відвідують й аналізують виховні заходи, які проводять вчи-елі (класні керівники) та студенти-практиканти, здійснюють само-наліз проведеного залікового заходу (схему аналізу виховного за-оду див. додаток 13).
Психологічне забезпечення навчально-виховної діяльності студента-практиканта
Програма педагогічної практики старших курсів передбачає підготовку і проведення студентами уроків з фаху, а також інших юрм навчально-виховної роботи, що становить центральний ком-юнент професійних обов'язків педагога. Психологічна підготовка студентів до виконання цих обов'язків включає актуалізацію знань, умінь, навичок, отриманих у процесі вивчення психології, а також [під час педагогічної практики на 2 і 3 курсах. Практика на старших курсах є органічним продовженням попередніх її етапів. Зокрема, студенти використовують засвоєні ними раніше психологічні знаній при організації та проведенні уроків. Вони вміють складати психологічну характеристику особистості учня на основі узагальнення результатів психодіагностичних методик. Під час практики вони повинні самостійно користуватись цією характеристикою при розробці індивідуалізованих педагогічних впливів.

Окрім актуалізації вже набутого педагогічного досвіду, студенти оволодівають знаннями, вміннями, навичками психологічного забезпечення роботи педагога з учнівською групою.

На досягнення даної мети студенти розв'язують такі завдання:

  • підбір та використання психодіагностичних методик з вивчення структури взаємин між учнями класу та між учнями і вчителем;

  • обробка й аналіз матеріалів, отриманих у результаті психодіагностики;

  • використання результатів психодіагностики взаємовідносин у класі для розробки пропозицій щодо роботи педагога з даною учнівською групою.

Студент звітує про виконану роботу, подаючи до захисту таку документацію:

  • звіт про вивчення учнівської групи;

  • матеріали психодіагностики; аналіз матеріалів психодіагностики.

Виконання психологічних завдань включає три етапи.

На першому студент на основі знань соціальної психології проводить первинне ознайомлення з класом, спостерігає за взаєминами учнів, про що робить записи у щоденнику; вивчає журнал класу, визначаючи підгрупи учнів за успішністю, за інтересами, особливостями складу сім'ї; знайомиться із зошитами учнів, іншими їх роботами; встановлює контакт з учителем та учнями.

На основі отриманих знань про клас і, враховуючи поради вчителя, студент обирає відповідну психодіагностичну методику.

На другому етапі проводиться психодіагностична методика і обробляються її результати. Мета проведення методики полягає в отриманні поглиблених знань про соціально-психологічні особливості даного класу: соціально-психологічний клімат, рівень популярності учнів, задоволеність учнів відносинами з товаришами, їх симпатії та антипатії тощо.

У додатку пропонуються деякі з таких методик (додаток 15, 16, )

На третьому етапі узагальнюються дані про клас, отримані в ході його вивчення різними методами а саме: спостереження, аналіз класних документів та робіт учнів, конкретна психодіагностична методика, бесіди тощо. Для полегшення процесу, узагальнення результатів студенти використовують «Орієнтовну схему звіту про вивчення учнівської групи» (див. додаток 14).

Доцільно ознайомити з отриманими результатами класного керівника, використати їх при організації виховної роботи з класом.

Методична робота студента-практиканта


Цей вид діяльності студента-практиканта передбачає вивчення ним програм, підручників, посібників, підготовку методичних розробок уроків та виховних заходів, участь у засіданнях методичних об'єднань та предметних кафедр, вивчення передового педагогічного досвіду, підготовку матеріалів для методичного кабінету навчального закладу чи університету, участь в обговоренні уроків (написання протоколів, обговорення та аналізів уроків) і виховних заходів (аналіз і самоаналіз їх підготовки та проведення), участь у групових консультаціях і методичних конференціях, нарадах і семінарах, які проводяться груповим методистом і керівниками практики від кафедр педагогіки та психології.

Важливим напрямом роботи студента-практиканта є ведення щоденника педагогічної практики. Робота над щоденником допомагає студенту осмислити особливості навчально-виховної роботи у конкретному навчальному закладі, класі, психологічні особливості конкретних учнів і класної групи в цілому, детально зафіксувати всю проведену за день роботу згідно індивідуального плану, визначити її позитивні моменти і недоліки, шляхи поліпшення своєї діяльності, фіксувати необхідні фактичні дані та думки для написання курсової чи дипломної роботи, проаналізувати досвід кращих вчителів і класних керівників, оцінити формування досвіду своєї педагогічної діяльності та діяльності товаришів; записати поради вчителя, класного керівника, методиста, педагога, психолога. Систематичне і детальне ведення щоденника дає багатий матеріал для написання звіту. Записи у ньому повинні робитися в окремому зошиті, щодня, коротко і змістовно, відбиваючи основні події педагогічної практики, акуратно і грамотно, у довільній, зручній для студента, формі. Порядок оформлення щоденника поданий у додатку 2.

Науково-дослідницька робота студента-практиканта



Під час педагогічної практики студенти виконують дослідницьку роботу, яка проводиться у психологічному, педагогічному та методичному напрямах.

Проведення психолого-педагогічних досліджень студентами реалізується у виконанні індивідуальних завдань дослідницького характеру. Тема дослідницької роботи вказується в індивідуальному плані студента-практиканта в розділі "Науково-дослідницька робота". Проведення невеликих але конкретних досліджень сприятиме розвитку у майбутніх учителів необхідних умінь проводити психолого-педагогічні спостереження, аналізувати і узагальнювати педагогічні факти, використовувати дослідницькі методики, робити висновки, оформляти результати досліджень у вигляді повідомлень, доповідей, використовувати їх при написанні психолого-педагогічної характеристики учня (класу) та методичної розробки виховного заходу.

Тему індивідуального дослідницького завдання студенти-практиканти обирають до. початку педагогічної практики (V курс) або в перші її дні (IV курс). Після вибору теми студент опрацьовує необхідні літературні джерела, розробляє план і методику дослідження (тести, анкети, плани педагогічних спостережень, питання для бесід чи інтерв'ю тощо), обговорює їх з керівником педагогічної практики від кафедр педагогіки чи психології, домовляється з адміністрацією школи або класним керівником про час та форму експериментальних досліджень.
Дослідницькі завдання для студентів IV курсу з психології
Дослідницькі завдання спрямовані на вивчення міжособистісних відносин в учнівській групі. Напрями дослідницької тематики:

  1. соціально-психологічна структура класу (лідери, ізольовані, статева та вікова диференціація тощо);

  2. особливості спілкування та спільної діяльності між учнями;

  3. особливості взаємин класу з вчителями, іншими учнівськими групами;

  4. формування учнівського колективу.

Конкретизація дослідницької теми здійснюється студентом в його індивідуальному плані на 2-му етапі виконання психологічних завдань. При цьому він повинен враховувати результати первинного вивчення учнівської групи. За цими результатами та за порадою вчителя студент визначає особливо актуальні саме в даному класі проблеми, які і становлять основу його індивідуальної дослідницької теми.

З метою розробки теми студент обирає одну з психодіагностичних методик та проводить її в класі. Отримані результати використовує при написанні звіту про виконання психологічних завдань.
Дослідницькі завдання для студентів IV курсу з педагогіки

1. За допомогою тестів, анкет, спостережень вивчіть:

  • уміння учнів працювати з книгою;

  • інтерес до навчання взагалі і до конкретної дисципліни, яку ви

викладаєте;

  • рівень відповідальності учнів класу у навчанні, у виконанні доручень;

  • рівень згуртованості колективу класу, здатність співпереживати, взаємно допомагати один одному;

  • інтерес учнів до позакласної роботи, рівень ініціативи та активності у проведенні позакласних заходів.

2. За допомогою спостережень, тестів, методу незакінченої розповіді вивчіть ціннісні орієнтації школярів:

- ставлення до Батьківщини, до її історії, культури, сучасних проблем;

  • ставлення до державної символіки;

  • ставлення до Конституції, законів України;

  • ставлення до праці, до її результатів;

  • орієнтованість у світі професій;

  • ставлення до однокласників;

  • ставлення до старших;

  • рівень піклування про молодших;

  • моральний ідеал підлітків;

  • сформованість моральних якостей.

Студенти IV курсу виконують курсові роботи з психології, педагогіки та фахових методик, тому дослідницькі завдання студентів-практикантів випускного курсу можуть бути безпосередньо пов'язані з темою курсової роботи, носити творчий характер, мати більший об'єм і глибину вивчення психолого-педагогічних фактів і явищ.
Орієнтовний зміст дослідницьких завдань для студентів V курсу з педагогіки

  1. Вивчення мотивації уміння школярів.

  2. Вивчення шляхів активізації пізнавальної діяльності старшокласників.

  3. Визначення ефективності застосування методу самостійної роботи на різних етапах уроку.

  4. З'ясування можливості застосування проблемних методів навчання при викладанні історії.

  5. Аналіз шляхів і засобів гуманізації відносин між учителями і учнями, в учнівському середовищі. ,

  6. Аналіз ефективності виховних заходів різного змісту і характеру.

  7. Визначення ступеня інтересу старшокласників до політичних подій.

  8. Виявлення ставлення юнаків та дівчат до батьків, учителів, дорослих.

  9. Вивчення рівня комунікативної культури старшокласників.

  10. Вивчення рівня естетичної культури старшокласників.

  11. Аналіз професійної спрямованості старшокласників.

  1. Визначення особливостей виховної роботи у навчальному закладі.

  2. Аналіз здійснення особистісного підходу у вихованні.

  3. Аналіз використання ідей народної педагогіки у виховному процесі.

  1. Аналіз роботи класного керівника по виявленню та розвитку здібностей і талантів школярів.

Дана тематика дослідницької роботи випускників є орієнтовною і, за погодженням із керівником педагогічної практики від кафедри педагогіки, студент може виконувати дослідницьке завдання з інших проблем, які с актуальними для сучасної школи.

III. ДОДАТКИ


Додаток І
"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Груповий методист

Керівник практики від кафедри

педагогіки

"____" ________________р.


ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ

студента ___ курсу історичного факультету
__________________________________________ (П. І. по Б. студента)
на період педагогічної практики з ___по ___в школі (гімназії, лійеї) міста, села, селища (району, області).


Основні напрями роботи

Заходи, які проводяться студентом

Календарні терміни

проведення заходу

Відмітки про


виконання



Додаток 2



ОРІЄНТОВНА СХЕМА ЩОДЕННИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ
ПРАКТИКИ



Титульна сторінка
ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

СТУДЕНТА (прізвище, ім'я, по батькові студента)

курсу історичного факультету, який проходить

практику в школі

Перша сторінка

Методист
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний...
Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...
Навчально-методичний посібник Суми
Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,...
Миколаєнко А.Є., Ж. М. Миколаєнко, М. Т. Степанченко Моя професія. Методичний посібник
Моя професія. Методичний посібник Я.: Вид-во «ТОВ Яготинська друкарня», 2013. 20с
Навчально-методичний посібник Механічна кулінарна обробка бульбоплодів...
Рецензiя на навчально – методичний посібник «Організація роботи контролера-касира вторговельних підприємствах на ЕККА різних типів»...
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Господарське право” (відповідно...
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Соціологія” (відповідно до вимог...
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК   ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Навчально-методичний посібник для практичних занять
Навчально-методичний посібник для практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни “Екологічне право України” (відповідно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка