Миколаєнко А.Є., Ж. М. Миколаєнко, М. Т. Степанченко Моя професія. Методичний посібник


Скачати 230.13 Kb.
НазваМиколаєнко А.Є., Ж. М. Миколаєнко, М. Т. Степанченко Моя професія. Методичний посібник
Дата06.01.2014
Розмір230.13 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи


А.Є. Миколаєнко, Ж. М. Миколаєнко,

М.Т. Степанченко


Моя професія




ЯГОТИН-2013

Рекомендовано Вченою радою

Київського обласного інституту

післядипломної освіти педагогічних кадрів

до участі у Четвертій міжнародній виставці

«Сучасні заклади освіти - 2013»

(протокол № ___ від _________ року)
Миколаєнко А.Є., Ж.М. Миколаєнко, М.Т. Степанченко

Моя професія. Методичний посібник - Я.: Вид-во «ТОВ Яготинська друкарня», 2013.-20с.

Даний посібник містить інформацію про різні професії для учнів 5-11 класів основної школи.

За допомогою посібника можна виявити теоретичну підготовку в учнів з професійного самовизначення.

Призначений для учнів 5-11 класу загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів трудового навчання, обслуговуючої праці та технології.

Зміст
Передмова …......................................................................................................... 4

В’язальниця ……………………………………………..…………………….… 6

Кухар ……………………………………………..…………………..………..… 7

Перукар ………………………………………………………………………..… 8

Закрійник …………….……………………………………………………….…. 9

Майстер художніх виробів з лози …................................................................. 10

Фермер ……………………………………………...……..……………….….... 11

Слюсар з ремонту автомобілів …....................................................................... 12

Вишивальниця ………………………………………………………………….. 13

Лицювальник-плиточник …………………………………………………....…. 14

Муляр ……………………………………………………………………...…….. 15

Штукатур …………………………………………………..………………....…. 17

Агент рекламний ……………………………………………….……………….. 18

Агроном із захисту рослин ……………………………………………..…....…. 19


Передмова

Становлення й розвиток України як самостійної держави з ринковою економікою поставили перед загальноосвітньою школою низку специфічних завдань, обумовлених необхідністю підготовки підростаючого покоління до життя та професійної діяльності в нових соціально-економічних умовах. Їхнє успішне розв'язання передбачає активізацію розробки теоретичних і практичних аспектів проблеми професійного самовизначення та професійної орієнтації молоді. Слід зазначити, що зміст, форми й методика профорієнтаційної роботи в школі поки що не забезпечують досягнення основної мети професійної орієнтації - формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення. Перешкодою для успішного розвитку профорієнтації є те, що вона, як правило, розрахована на середнього учня школи; відсутній індивідуальний, диференційований підхід до особистості школяра; профорієнтаційна робота має переважно декларативний характер, не надаючи можливості кожному спробувати себе в різних видах практичної діяльності тощо. Про недостатню результативність профорієнтаційної роботи зі школярами свідчать пов'язані із професійним самовизначенням учнів протиріччя між їхніми нахилами та здібностями й вимогами професії, яка обирається; власними домаганнями й реальними можливостями виконувати певну роботу; власними здібностями та престижністю професії, яка обирається; бажанням заздалегідь спробувати себе в професійній діяльності, що обирається, і відсутністю такої можливості в школі; невідповідність здоров'я, характеру, звичок вимогам, які ставляться майбутньою професією тощо. Це внутрішні, індивідуально-психологічні протиріччя. Але не менш важливі й протиріччя соціально-економічні: між сучасними вимогами до фахівця й застарілими уявленнями про шляхи розвитку економіки, її кадрове забезпечення; професійними планами молоді, що має високий рівень освіти, та потребою економіки в кадрах, здатних виконувати важку фізичну працю; необхідністю координації й інтеграції профорієнтаційних впливів і вирішенням цієї проблеми вузьковідомими шляхами й засобами тощо.

Кожний з вас має широкі можливості обрати справу до душі: Конституція України гарантує вам право на працю, в тому числі право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки й освіти. Максимальну користь суспільству дає той, хто досконало володіє професією. Як же визначити для себе таку професію, яка була б потрібна суспільству, давала задоволення і радість? Щоб зробити правильний вибір, треба якомога більше знати про види трудової діяльності, виявити власні інтереси, нахили й здібності до однієї з них, з'ясувати можливості оволодіння професією. І, звичайно, треба мати правильне уявлення про сучасне виробництво та роль людини в ньому.

Виробництво, професія, праця - взаємозв'язані поняття, нероздільні одне від одного. Сучасне виробництво не можна уявити без широкого застосування різноманітної техніки, прогресивної технології, чіткої організації виробничого процесу й праці людей різних професій. Будь-яка трудова діяльність вимагає знання наукових основ виробництва.

В'ЯЗАЛЬНИЦЯ

Сучасні, з художнім смаком виготовлені умілими руками в'язані чи плетені светри, сукні, костюми, шарфи, рукавички та спортивні шапочки - це справжній витвір мистецтва. Всі ці речі, м'якенькі та теплі, виготовляються працьовитими руками вправної майстрині - в'язальниці. Зараз інтерес до в'язання дуже високий. Майстрині в'язання працюють на трикотажних в'язальних машинах різних типів, а при ручному в'язанні - звичайними спицями, в'язальними гачками.

Що ж потрібно, щоб професійно займатись в'язанням?

Перш за все:

  • хороша координація рухів рук, їх гнучкість і пластичність;

  • зорова увага та оперативна пам'ять на кольори та відтінки;

  • художній смак;

  • навики моделювання;

  • відчуття всього багатства кольорової гами;

  • вміння спілкуватися з клієнтами.

В'язальниця - це і майстер-модельєр, і майстер- виконавець. Спеціалісти цієї професії працюють на трикотажних фабриках, в ательє. Велику перспективу ця професія має при організації індивідуальної форми праці,

створенні та розвитку приватних майстерень, в'язальних ательє та будинків моделей.

Повинна знати:

  • класи машин, голок;

  • види та номери пряжі, їх специфіку та особливості;

  • види переплетень;

  • способи заправки основи в машину;

  • способи ручного в'язання спицями та гачками.

Повинна вміти:

  • переключатись з однієї технологічної операції на іншу;

  • аналізувати причини виникнення дефектів та оперативно їх ліквідовувати;

  • регулювати цупкість полотна;

  • визначати якість виробу;

Медичні протипоказання:

  • захворювання опорно-рухового апарату та нервової системи;

  • алергічні захворювання;

  • слабкий зір.

Професія в'язальниці надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності.

З метою відкриття власної справи Ви можете звернутися в центр зайнятості за місцем Вашого проживання.

КУХАР

Про смаки не сперечаються. Ми часто використовуємо цей вислів, коли мова заходить про якусь книгу, кінофільм, одяг. Але своїм походженням вислів зобов'язаний кухарському мистецтву. Готування їжі - кулінарія, кухарська справа - давнє мистецтво. Можливо, саме творча сторона кулінарного мистецтва й залучала до цієї сфери людської діяльності вчених, композиторів, письменників.

Головне завдання кухаря - готувати не тільки смачну, але й поживну, корисну їжу. Недарма в народі говорять: гарний кухар вартий лікаря. Але щоб оволодіти всіма тонкощами мистецтва приготування їжі, справжній кухар повинен бути людиною, обізнаною з біологією, хімією, товарознавством, фізіологією та з іншими науками. Сполучаючи чотири основні смаки (солодкий, солоний, кислий, гіркий), використовуючи найширшу гаму пахощів, майстер-кухар впливає ароматично-смаковими компонентами їжі на емоційну сферу нашої психіки. Та, крім цього, кухарю потрібно мати творчу фантазію, щоб задовольнити смаки найвибагливіших клієнтів.

Кухар повинен знати:

  • правила зберігання продуктів;

  • норми, співвідношення та послідовність

закладки;

  • правила складання меню;

  • санітарно-гігієнічні вимоги.

Кухар повинен вміти:

  • здійснити кулінарну обробку;

  • нарізати овочі, фрукти;

  • прикрасити кулінарні вироби.

Не варто займатись кухарською справою людям, схильним до захворювань шкіри, серцево-судинних та нервових захворювань.

Зараз з'являється можливість відкривати невеликі кафе, кафе-закусочні, кафетерії, міні-бари. Людям подобаються ті заклади харчування, де їх привітно зустрічають та смачно годують, де вони відчувають турботу та увагу. Тому саме такий заклад не буде порожнім, його власник - кухар-майстер матиме постійний прибуток та моральне задоволення.

ПЕРУКАР

В усі часи люди прагнули бути красивими, і тому професія перукаря завжди була досить престижною, такою вона залишається і нині.

У народі кажуть, що зробити людину красивою можуть два майстри: один з них кравець, а другий - перукар. І це правильно. Адже вдало підібрана зачіска може не тільки змінити зовнішній вигляд людини, але й поліпшити її внутрішній стан, зробити її на певний час щасливою. Кожне обличчя - загадка, і перукар щоразу намагається її розгадати, створюючи гармонію між зачіскою, овалом обличчя, розрізом очей та індивідуальним стилем людини.

Професія «Перукар» належить до професій художнього типу.

Якість роботи перукаря визначається, перш за все, швидкістю та чіткістю в роботі, вмінням:

- виконувати стрижки та укладки у відповідності до модних напрямків та особливостей обличчя і волосся дорослого або дитини;

- робити завивку волосся хімічним або

електричним способом;

- робити масаж обличчя і шкіри голови, мити волосся;

- накладати на обличчя компреси;

- готувати хімічні розчини та розчини для фарбування волосся в різні кольори;

- виконувати роботи з перуками та шиньонами.

Майстром перукарської справи може стати не кожний, тому що вона вимагає від людини певних індивідуально-психологічних властивостей. Найбільше цей фах підходить людям комунікабельним, для яких спілкування з клієнтом не є обтяжливим, а приносить задоволення.

Кваліфікованому перукареві властиві:

- добре розвинена моторика пальців рук;

- відмінна координація рухів;

- досконале зорове сприймання;

- точний окомір;

- уважність;

- розвинена оперативна;

  • образна пам'ять;

  • просторова уява.

Він має бути доброзичливим, врівноваженим, витриманим, уважним та акуратним. Справжнього майстра відрізняють бездоганний художній смак, образне мислення, творчий підхід до своєї справи, вміння переконати клієнта. Для перукаря важливо завжди мати хороший настрій та дарувати його своїм клієнтам.

ЗАКРІЙНИК

В усі часи кожна представниця прекрасної статі хоче бути привабливою, мати своє неповторне вбрання. Зшити на замовлення в ательє сукню, костюм, пальто - це приємна і радісна подія для багатьох з нас. Отже, маючи намір та бажання мати гарну річ, ми прямуємо в ательє, де цілком довіряємося закрійнику. Закрійник допоможе Вам вибрати стиль, фасон, модель, дасть компетентні поради.

Щоб стати майстром своєї справи, мати постійних клієнтів, закрійник повинен вміти:

- вибрати фасон з урахуванням напрямку моди, структури тканини, особливостей фігури і віку замовника;

- розкроїти тканину, а також підготувати виріб до примірки.

Закрійник повинен виконувати:

- роботи з пошиття чоловічого і жіночого верхнього одягу, дитячого одягу або легких суконь;

- проводити примірки та усувати недоліки.

Професія закрійника останнім часом стала ще більш бажаною та потрібною. Ви отримаєте не тільки моральне задоволення від результатів своєї справи, а й поліпшите свій добробут. Професія закрійника надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності. З метою відкриття власної справи Ви можете звернутися в центр зайнятості за місцем Вашого проживання.

МАЙСТЕР ХУДОЖНІХ ВИРОБІВ ІЗ ЛОЗИ

Споконвіку майстри лозоплетіння не тільки виготовляли необхідні предмети домашнього вжитку (копійки, хлібниці, меблі тощо), але й прикрашали побут людини, несли красу в людські оселі. На їх вироби був, є і залишиться сталий попит.

Майстри лозоплетіння працюють у цехах народних промислів, на малих приватних підприємствах, але здебільшого вдома. У своїй роботі вони використовують ножі, ножиці, шило, верстати, столярні інструменти, спеціальний посуд для пропарювання та відбілювання лози.

Щоб стати гарним майстром художніх виробів з лози, потрібно мати багату уяву, високу чутливість та координацію рухів рук, нахили до ручної праці. Необхідно бути терплячим, посидючим, акуратним, зібраним.

Майстер художніх виробів з лози повинен знати:

- історію цього промислу на Україні;

- методи підготовки сировини до роботи з урахуванням її фізичних властивостей, умов вирощування, заготівлі та зберігання;

- правила використання традицій у виробах з лози, основні вимоги до них;

- знати значну кількість видів зв'язування, з'єднання, плетіння;

- проявляти творчість у роботі.

Лозоплетіння не потребує доброго зору. Нерідко цим ремеслом займаються навіть сліпі, створюючи при цьому дивовижні вироби- шедеври.

Підготовка майстрів з виготовлення художніх виробів з лози, оволодіння секретами цього прадавнього народного промислу, його відродження є потрібним і корисним кроком для пізнання та розвитку культури України, історичної спадщини нашого народу.

Професію виробника художніх виробів з лози можна здобути в професійно-технічних навчальних закладах. Попит на вироби з лози зростає. Професія виробника художніх виробів з лози надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності. З метою відкриття власної справи Ви можете звернутися в центр зайнятості за місцем Вашого проживання.

ФЕРМЕР

Власника сільськогосподарського підприємства, що базується на своїй чи арендованій землі, називають фермером. Вони, в основному, спеціалізуються у якій-небудь одній галузі сільського господарства: молочній, м'ясній чи м'ясо-молочній, городництві, рослинництві тощо. Іноді фермерські господарства мають і широку спеціалізацію, куди входять частково усі напрямки сільськогосподарського виробництва.

Залежно від спеціалізації фермерського господарства, господар виконує певні функції. Як організатор, він здійснює керівництво господарством, купує відповідну техніку, обладнання та слідкує за виконанням робіт. Для цього сам фермер повинен володіти знаннями водія, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та механіка, знати принципи дії, конструкцію та особливості кожної з частин обладнання, агрономію та зоотехніку.

Фермери повинні дбати про збереження та збут своєї продукції, її транспоотування на оптові закупівельні бази або на переробні підприємства. Робота фермерів здійснюється протягом усього року, але взимку робоча активність зменшується і підтримується лише на тваринницьких фермах. Робочий день продовжується зранку до пізнього вечора, майже без вихідних, за будь-якої погоди.

Фермеру необхідно мати добру пам'ять, високі вольові якості, витривалість, фізичну та розумову працездатність.

Професійна підготовка фермера повинна поєднувати в собі елементи підготовки з багатьох нині існуючих сільськогосподарських професій, у той же час враховувати цілісний та комплексний характер ведення господарства. Фермеру необхідні ґрунтовні знання з біології, агрономії, економіки, права, йому необхідно знати й обслуговувати сільськогосподарські машини та механізми. Спеціалізація фермерського господарства потребує конкретних спеціальних знань у певній галузі (наприклад, з тваринництва, бджільництва тощо).

Престижність професії фермера зростає по мірі становлення ринкових відносин. Україна має сприятливі умови для сільського господарства: природні, кліматичні; крім цього -добрі національні традиції. Отримати професію можна в навчальних закладах сільськогосподарського напрямку.

Фермер - це особливий стан господаря. Професія фермера надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності з виробництва, переробки та торгівлі сільськогосподарськими продуктами.

З метою відкриття власної справи Ви можете звернутися в центр зайнятості за місцем Вашого проживання.

СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

Автомобіль є зручним і найпоширенішим засобом транспортування вантажів, пасажирів. Серед різноманітних професій, що пов'язані з обслуговуванням автомобілів, важливу роль відіграє професія слюсаря з ремонту автомобілів.

Слюсарі з ремонту автомобілів ремонтують та обслуговують легкові автомобілі, вантажівки, автобуси та інші транспортні засоби.

Здатність швидко і точно встановлювати причину несправності — одне з головних умінь слюсаря з ремонту автомобілів, вимагає добрих розумових здібностей та знання багатьох систем автомобілів. Коли сталася якась механічна чи електрична несправність, слюсарі з ремонту автомобілів з'ясовують симптоми того, що трапилося, і встановлюють, що саме треба ремонтувати. Вони можуть практично перевірити керування транспортним засобом або використати діагностичне обладнання для різних систем автомобіля. Коли причину знайдено - приступають до ремонту.

Слюсарі з ремонту автомобілів визначають технічний стан електричного обладнання, двигуна автомобіля та роблять ремонт усіх його агрегатів, систем, приладів.

Слюсарі з ремонту автомобілів можуть працювати із забрудненими деталями та мастильними матеріалами у дуже незручних положеннях; часто піднімають важкі деталі та інструменти.

Слюсарям з ремонту автомобілів необхідні знання з фізики та математики, хімії та креслення, з електротехніки, гідравліки та механіки. Необхідно досконально знати принципи та умови роботи систем автомобілів різних марок; вміти користуватися ремонтним обладнанням; стежити за новинками в автомобільній галузі.

Головні риси характеру: акуратність, порядність, наполегливість, самостійність, організованість.

Попит на професію буде постійно зберігатися на високому рівні. За умови постійного самовдосконал'ення, розвитку технічного мислення, новаторства та підвищення фахового рівня, можливе відкриття власної справи.

Підготовка фахівців здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах, безпосередньо на виробництві. Можливе продовження навчання у вищих навчальних закладах.

ВИШИВАЛЬНИЦЯ

Вишивання є одним із найстародавніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Вишивка вдосконалювалась протягом сторіч і до нас дійшла у вигляді чудових різноманітних орнаментів, швів та цікавих сполучень кольорів. Майже кожна жінка в минулому удосконалювала своє вміння, прикрашаючи одяг і предмети домашнього побуту. У роботах народних майстрів відбиваються вічний потяг до краси та зв'язок людини з природою. Протягом сторіч в українського народу формувались певні прийоми техніки вишивання, характери орнаментів та колорит.

Вишивальниця ручної вишивки повинна знати:

- основні матеріали та інструменти, які використовуються при вишивках;

- способи виконання найпоширеніших видів української вишивки;

- види малюнків та їх розміщення на полотні;

- принципи побудови орнаментів з поєднанням кількох технік;

- види та технологію виконання аплікації;

- основні принципи композицій та кольористики в різних виробах;

- вимоги до якості вишитого полотна;

- основні види дефектів, причини їх виникнення та способи усунення.

Вишивальниця ручної вишивки повинна вміти:

- обслуговувати вишивальні автомати і напівавтомати;

- виконувати основні види мережок;

- виконувати аплікацію різних видів;

- виконувати основні декоративні шви;

- формляти та оздоблювати готові вироби;

- ліквідовувати обриви ниток.

Медичні протипоказання:

- слабкий зір, дальтонізм;

- захворювання шкіри.

Професія вишивальниці надає широкі можливості для індивідуальної трудової діяльності.

З метою відкриття власної справи Ви можете звернутися в центр зайнятості за місцем Вашого проживання.

ЛИЦЮВАЛЬНИК-ПЛИТОЧНИК

Професія лицювальник-плиточник відноситься до оздоблювальних робіт у будівництві. Оздоблювальні роботи - це великий комплекс процесів, що виконуються під час зведення будинків (споруд) і після їх закінчення з метою підвищення довговічності конструкцій, надання їм естетичного вигляду і створення необхідних умов експлуатаційникам.

Вишукані фасади та інтер'єри будинків, облицьовані плитками й оздоблені різноколірними візерунками, є витвором майстерності лицювальників-плиточників.

Вони широко застосовують різноманітні оздоблювальні матеріали: керамічні, скляні, кам'яні та інші плитки і блоки, які надають будівлям привабливого вигляду, зміцнюють та захищають їх від атмосферних і механічних ушкоджень.

Лицювальник-плиточник повинен знати:

- види та основні властивості матеріалів, що застосовуються;

- склад розчинів, мастик, способи та технологію їх приготування і застосування;

- будівельні норми і правила, технологію виробництва та приймання оздоблювальних робіт;

Висококваліфікований лицювальник-плиточник повинен:

- володіти способами штукатурних робіт;

- робити плиточні покриття полів та лицювання стін плитками;

- визначати види та причини браку в роботі, усувати їх.

Робота лицювальника-плиточника пов'язана з виконанням рухів, що повторюються, і вимагає суттєвого статичного та динамічного напруження рук. Працювати лицювальниками-плиточниками можуть як чоловіки, так і жінки.

Вимоги професії до робітника:

- добре розвинений вестибулярний апарат;

- художній смак;

- чітка координація рухів;

- розвинений окомір.

Для успішного освоєння професії треба мати добрі знання з хімії, фізики, креслення, математики.

Професію лицювальника-плиточника можна здобути в професійно-навчальних закладах. Ті, хто має високий професійний рівень, можуть зайнятись індивідуальною трудовою діяльністю, розпочати власну справу.

МУЛЯР

Професія муляра - одна з основних будівельних професій.

Муляр зводить фундаменти і стіни будівель з природного та штучного каменю, робить внутрішні перегородки, мурує опори, колони, труби, готує розчини і суміші, здійснює монтаж збірних елементів.

За кресленнями та технологічними картами муляр здійснює саму кладку, передбачаючи отвори для комунікацій, пази для електричної мережі та відповідних пристроїв, вентиляційні шахти, люки та отвори тощо.

Кваліфікований муляр одночасно слідкує за рівністю цегляних рядів, розташуванням і товщиною швів, вертикальністю кутів і стін.

Хороший муляр практично знає властивості та можливості десятків будівельних матеріалів і видів кладки.

Стати вправним муляром не просто. Ця професія вимагає багатьох знань і навичок, неабиякої фізичної сили та загартованості. Саме тому цією професією переважно займаються чоловіки.

Муляр повинен знати, з яких матеріалів і як зробити гідроізоляційний захист. Як монтажник, муляр повинен володіти прийомами монтажу та кріплення залізобетонних балок, плит перекриття, балконних плит та інших збірних елементів і деталей.

Кваліфікований муляр має розвинений просторовий естетичний смак, стійкі моральні якості, порядність. Від них залежить краса збудованих ним споруд, їх міцність і довговічність.

Незважаючи на довгий історичний розвиток професії, вона все ж залишається в основному професією ручної праці та використовується переважно на свіжому повітрі і влітку, і взимку. Тому, по-перше, з метою удосконалення мулярської праці перед фахівцями відкривається широке поле для раціоналізаторської та винахідницької діяльності, по-друге, робота муляра вимагає міцного здоров'я, витривалості, надійності вестибулярного та опорно-рухового апаратів.

Професію муляра можна набути у професійно-технічних навчальних закладах, безпосередньо на виробництві. А для успішного освоєння професії треба мати міцні знання з хімії, фізики, математики, креслення. Ті, хто має високий професійний рівень, можуть зайнятись індивідуальною трудовою діяльністю, розпочати власну справу.
ШТУКАТУР

Штукатур - це перший фахівець, від якості роботи якого залежить естетичний вигляд будинку. Свою назву професія отримала від основного матеріалу, з яким доводиться працювати.

Штукатурка - це оздоблювальний шар, що наноситься на поверхню різних конструктивних елементів будівлі з метою вирівняти і покращити їх санітарні та теплотехнічні характеристики, надати їм певної форми та фактури.

Штукатур виконує такі основні функції: виготовлення розчину з сухих готових розчинних матеріалів і сумішей; накладання розчину на поверхню, що підлягає оштукатуренню; вирівнювання та загладження поверхонь; опорядження колон, балок, фасадів тощо.

Кваліфікований штукатур повинен знати:

  • види та властивості основних матеріалів;

  • види та властивості готових сухих розчинених сумішей;

  • способи приготування розчинів;

  • правила користування та будову механізмів, обладнання, яке використовується під час виконання штукатурних робіт.

Професія висуває високі вимоги до здоров'я спеціаліста. Він повинен бути не схильним до застуд, мати гострий зір, надійний вестибулярний та опорно-руховий апарат, не боятися висоти, не страждати на хвороби, пов'язані з втратою свідомості, захворюванням шкіри, особливо кистей рук.

Для оволодіння професією необхідні знання з фізики, вміння читати будівельні креслення, мати добру фізичну підготовку.

Щоб досягти високої якості штукатурних робіт, особливо при оздобленні кутів або складних профілів поверхні, представнику цієї професії потрібно докласти чимало вольових зусиль. Йому мають бути притаманні витриманість, наполегливість та терпіння.

Професію штукатура можна набути у професійно-технічних навчальних закладах. Ті, хто має високий професійний рівень, можуть зайнятись індивідуальною трудовою діяльністю, розпочати власну справу.
АГЕНТ РЕКЛАМНИЙ

Реклама - одна з наймодніших і престижних сфер діяльності людини. Проте ті, хто бажає присвятити себе такій привабливій справі, повинні бути готовими і до труднощів, які вона в собі несе.

Головне завдання агента рекламного — продаж рекламних послуг, зв'язок виробників реклами з рекламодавцями.

Агент рекламний веде переговори з представниками організацій-рекламодавців, які займаються розробкою рекламної політики.

Успішну професійну діяльність агента рекламного забезпечують знання організації та управління комерційною діяльністю у сфері реклами, методика рекламних маркетингових досліджень та проведення рекламних кампаній, кон'юнктури ринку реклами.

Оскільки рекламний агент укладає угоди з продажу реклами, він повинен уміти проводити переговори, рекламні кампанії, укладати угоди, працювати з клієнтом, консультувати його. Через те, що агенту в процесі роботи доводиться застосовувати багато технічних засобів, йому необхідно вміти ними користуватися.

Успішно працювати рекламним агентом, звичайно, зможе не кожний. Професійна діяльність рекламного агента вимагає від працівника

енергійності, високої оперативності, комунікативних здібностей, емоційної стійкості.

Діяльність рекламного агента проходить у зоні постійних ділових контактів, тому потребує від працівника проникливості, наполегливості, сміливості, самостійності, рішучості, високого самоконтролю. Він повинен володіти даром переконання, уміти правильно оцінити широке коло факторів, що впливають на можливість укладення угоди.

Для досягнення компромісного рішення при укладенні угод агенту потрібно володіти сильним характером, гнучкістю мислення, здатністю «прораховувати» комбінації і розуміти мотиви поведінки окремої особистості.

Професійна діяльність рекламного агента вимагає наявності вищої освіти. її можна здобути у вищих навчальних закладах і як післядипломну освіту на факультетах економічного профілю. Різні спеціальні рекламні та інші агентства різної форми власності готують агентів з реклами.

Рекламний агент може працювати в рекламних агенціях, у сфері бізнесу та підприємництва.

В Україні швидкими темпами розвивається рекламний бізнес, тому ті, хто бажає працювати в рекламі, зможуть себе реалізувати. Кваліфіковані агенти можуть відкрити свої рекламні агенції або займатися індивідуальною трудовою діяльністю.

АГРОНОМ ІЗ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Соціально-економічне значення професії:

На зорі розвитку людства люди харчувалися тим, що давала їм дика природа. Наші предки збирали плоди різних дерев, ягоди, зерна дикорослих злаків, викопували

бульби, цибулини. Перехід до окультурення рослин був тривалим і справою не одного покоління. А з появою культурних рослин змінилися умови життя людей, сталися великі зрушення в історії розвитку людства.

У світі рослин існують захворювання та шкідники, тому виникає необхідність їх захисту. Шкода, якої завдають рослинам хвороби та шкідники, була відома людині ще з далеких часів. Так, в ассирійських клинописах і в тибетських фресках (III тис. років до н.е.) згадується про спустошливі напади пустельної сарани; в давньогрецьких та римських писаннях знаходять описи іржі, головні й інших захворювань рослин, що вважалися проявом «гніву божого».

Якщо на варті здоров'я людей стоїть медицина, тварин — ветеринарія, то на варті здоров'я рослин — служба їх захисту. Основною фігурою цієї служби є агроном із захисту рослин. Його завдання полягають не тільки в знищенні шкідників та запобіганні захворювань рослин, а й у прогнозуванні часу їх появи та можливих масштабів розповсюдження.

З часом було зроблено спроби класифікувати хвороби рослин; розпочалося вивчення біології та фізіології цих захворювань, почали розробляти заходи боротьби з ними.

Характеристика процесу праці:

Агроном із захисту рослин повинен знати видовий склад шкідників, бур'янів у даній зоні, методику прогнозування їх появи та складання планів боротьби з ними; будову та принцип дії механізмів, що використовуються для захисту рослин, технологічний режим їх роботи, можливі несправності та способи їх усунення; склад отрутохімікатів, гербіцидів, їх призначення, правила техніки безпеки під час роботи з ними. Крім того, повинен вміти ставити діагноз на ураженість рослин шкідниками та хворобами; обґрунтовувати використання тих чи інших засобів боротьби з ними, визначати терміни профілактичної обробки рослин.

Агроном із захисту рослин відповідає за організацію та проведення заходів щодо боротьби зі шкідниками і хворобами рослин, бур'янами, за дотримання строків і високу якість робіт. До його обов'язків входить розробка річних та календарних планів захисту рослин, визначення потреб у коштах на захисні роботи, закупівлю хімічних препаратів, аналіз ефективності заходів, доцільності їх впровадження і окупності. Він здійснює інструктаж механізаторів та інших працівників, зайнятих на роботах з хімічними препаратами; дає вказівки з питань їх застосування (на основі даних прогнозів); обстежує поля, сільськогосподарські угіддя, зерносклади і сховища; відповідає за дотримання правил техніки безпеки при роботі з хімічними препаратами та їх збереженні; стежить за екологічним станом території; складає плани заходів щодо захисту рослин.

Професійна підготовка:

Підготовкою кадрів агрономів із захисту рослин займаються вищі навчальні заклади сільськогосподарського профілю різних рівнів акредитації.


Схожі:

Миколаєнко А.Є., Шевченко А. В. Інформатика. 9 клас: Експрес-контроль...
Рекомендовано Вченою радою Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів
Яготинська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний...
Тонкий листовий деревний матеріал, який виготовляють із кряжів або брусів струганням чи лущенням колоди?
Ажаман Л. В. Миколаєнко А.Є. Технологія обробки тонкого листового металу
Посібник містить матеріал про особливості з тонкого листового металу: підготовку інструментів до роботи, прийоми роботи із інструментом...
28. «Моя майбутня професія: шлях до успіху» курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів
«Моя майбутня професія: шлях до успіху» курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ Київ 2 011 Навчально-методичний...
Навчально-методичний посібник до вивчення курсу «Основи економічної теорії» / Укл. Н.Є. Скоробогатова, Н. О. Черненко. К.: НТУУ "КПІ",...
Навчально-методичний посібник Суми
Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,...
Навчально-методичний посібник Механічна кулінарна обробка бульбоплодів...
Рецензiя на навчально – методичний посібник «Організація роботи контролера-касира вторговельних підприємствах на ЕККА різних типів»...
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Економіка підприємства” обговорено і схвалено на засіданні кафедри теоретичної...
Навчально-методичний посібник з навчальної дисципліни
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Сімейне право” (відповідно до...
Моя майбутня професія психолог
Однак зараз розумію, що це дуже важкий шлях, тому що на тебе будуть дивитися як на взірець і в майбутньому я зобов’язаний показувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка