Інформація і повідомлення. Поняття інформації. Властивості інформації. Поняття шуму. Способи подання повідомлень. Види повідомлень. Неперервні і дискретні повідомлення. Оцінювання і вимірювання інформації

Структура - расположение и связь частей, составляющих целое. Структуры различаются:

- по сфере существования на материальные (физические, биологические, химические) и идеальные (психические, познавательные, логические);

- по характеру связи на порядковые, композиционные, топологические;

- по направленности на субстанциальные и функциональные;

- по разнообразию связей на простые и сложные.

1. 
   Замкнені та відкриті знакові системи: в замкнених системах кількість знаків чітко визначена, і кожен новий знак перетворює вихідну знакову систему у нову; у відкритих системах поява нових знаків не порушує старої системи.
   
2. 
   Прості та складні знакові системи: прості складаються з однорідних знаків, складні – з різнотипних знаків. Складні системи можуть бути одно- та багатоярусними. В останніх виникає ієрархічне підпорядкування – знаки однієї підсистеми можуть бути зведені, спрощені до знаків іншої.
   
3. 
   Перехресні та самобутні знакові системи: всередині перехресних систем містяться одні і ті самі знаки, самобутні – не перетинається з іншими.
   

1. 
   звукові (усна мова, музика тощо), сприймаючий аналізатор – слуховий;
   
2. 
   графічні (алфавіт, живопис, фотографія, стенографія, загальнонаукові символи, ноти, ієрогліфи тощо), сприймаючий аналізатор – зоровий;
   
3. 
   рух (танець, мова глухонімих, положення рук регулювальника), сприймаючий аналізатор – зоровий;
   
4. 
   запах, сприймаючий аналізатор – органи нюху;
   
5. 
   колір (світлофор, кольори як символи), сприймаючий аналізатор – зоровий;
   
6. 
   форма (співвідношення опуклостей та впадин в алфавіті сліпих), сприймаючий аналізатор – тактильний, органи дотику;
   
7. 
   предмет (ялинка як символ новорічних свят, обручка як символ одруженості), сприймаючий аналізатор – зоровий;
   
8. 
   матеріал (золото як символ багатства, сталь як символ міцності), сприймаючий аналізатор – зоровий;
   
9. 
   вчинок (заручини як символ обіцянки вступити у шлюб), сприймаючий аналізатор – переважно зоровий.
   

• 
  набір комп.;
  
• 
  пристрої введення інф.;
  
• 
  пристрої виведення інф.;
  
• 
  зовнішні (знімні) накопичувачі;
  
• 
  комунікаційне обладнання;
  
• 
  блоки електричного живлення.
  

7. 
   Архітектура комп’ютера. Поняття архітектури комп’ютера. Класична архітектура комп’ютера і принципи фон Неймана. Удосконалення і розвиток внутрішньої структури комп’ютера. Основний цикл роботи комп’ютера. Система команд комп’ютера і способи звернення до даних.
   

• 
  Принци програмного керування – програма має бути розміщена у памяті ЕОМ та послідовно виконуватися за доп простих однотипних дій. Тобто програма має поянювати машині послідовність і характер дій, що виконуються. Програма міститься у памяті ЕОМ, що відрізняє ці машини від дофоннемовських.
  
• 
  Принцип адресності – кожній комірці памяті відповідає номер, який наз. адресою комірки. На рівні логіки оперативну пам'ять подано у вигляді набору комірок (ОП). У найпростішому випадку ОП складається з N комірок з послідовними номерами від 0 до N-1.Номер комірки є її адресою, за якою можна звернутися до комірки в процесі запису-зчитування. Число, що зберіг-ся в комірці є її вмістом або значенням.
  

1. 
   Оперативна пам'ять ОП склад-ся з пронумерованих комірок, у кожну з яких може бути записане одне двійкове число.
   
2. 
   Арифметично-логічний пристрій – може виконувати певний набір команд, що відповідають арифметичним та логічним операціям. Результат викон команди зберігається в АЛП до надходження наступної команди.
   
3. 
   Пристрій управління ПУ– забезп читання та запис інфи до комірок памяті, формує сигнали для керування роботою АЛП та зовн пристроїв.
   
4. 
   Зовнішні пристрої ЗП – пр. введення та виведення інфи: клава, монітор, принтер.
   

8. 
   Архітектура мікропроцесорів. Історія розвитку мікропроцесорів. Внутрішня організація мікропроцесора. Робота мікропроцесора з пам’яттю. Методи адресації. Формати даних. Опрацювання переривань. Робота мікропроцесора із зовнішніми пристроями. Приклад системи команд мікропроцесора.
   

• 
  вибірка команд з ОЗП;
  
• 
  декодування команд (тобто визначення призначення команди, способа її виконання та адре операндів);
  
• 
  виконання операцій, закодованих в командах;
  
• 
  управління пересиланням інформації між своїми внутрішніми регістрами, ОП та зовнішніми пристроями;
  
• 
  обробка сигналів від зовнішніх пристроїв;
  
• 
  управління різними пристроями, що входять до складу комп’ютера.
  

• 
  позиційні
  
• 
  змішані
  
• 
  непозиційні