|
|
Скачати 1.77 Mb.
|
|
2.У конфігурації "зірка" кожен комп'ютер підключається окремим кабелем до спільного пристрою - концентратора, розташованого у центрі мережі. Він надсилає інформацію від одного комп'ютера до всіх інших або до виділеного комп'ютера мережі. Замість концентратора всередині "зірки" може бути центральний комп'ютер. Переваги - Конфігурація «зірка» надійніша за «спільну шину», тому що ушкодження кабелю периферійного комп'ютера не впливає на роботу всієї мережі. Недоліком – висока вартістьі те що кількість компютерівобмежується кількістю портіви концентратора. Ще одним плюсом є те, що концентратор може блокувати передавання даних, заборонені адміністратором 3."деревоподібні"- використовує декілька концентраторів, об’єднаних між собою зв’язками типу «зірка» 4. „кільце"- передбачає передачу даних від одного компоненту до ін. в одному напрямку. 21. Глобальна мережа Internet. Загальні принципи організації. Апаратна, програмна та інформаційна складові глобальної мережі. Основні сервіси глобальної мережі Інтернет. Створення і публікація в мережі Інтернет веб-документів. Internet, загальні принципи рганізації, апаратні засоби і протоколи обміну даними. Інтернет – це глобальна мережа, до якої під’єднано локальні мережі та окремі комп’ютери. Для того, щоб здійснювався зв’язок між комп’ютерами в інтернеті, потрібне апаратне, програмне забезпечення і т. д. Якщо для зв’язку віддалених комп’ютерів використовуються телефонні лінії, то необхідним компонентом мережного обладнання є модем. Модем – це пристрій, що з боку користувача забезпечує перетворення цифрового сигналу комп’ютера в модульований аналоговий сигнал, що посилається в телефонну лінію, а на стороні приймача цей пристрій виконує зворотне перетворення сигналів. Сучасна мережа являє собою сукупність вузлів, які об’єднанні між собою каналами зв’язку. Кожен вузол – це один чи кілька потужних комп’ютерів – серверів. Управляє вузлом організація, яка називається провайдером. Для підключення комп’ютера до глобальної мережі Інтернет необхідне комунікаційне обладнання і канал зв’язку (як мінімум модем і телефонна лінія); комунікаційні програми (набір програм, що забезпечують роботу мережевого обладнання і обмін інформацією між комп’ютерами в мережі). Комп’ютери, підключені до інтернету, “спілкуються” один з одним мовою протоку TCP/IP. Протоколи – це програми, які визначають правила передавання та одержання даних. Цей протокол прийнятий всіма учасниками Інтернету і підтримується практично усіма виробниками мережного обладнання. Абревіатура TCP/IP складається з двох частин: TCP ( Transmition Control Protocol ) і IP (Internet Protocol). Фактично складова TCP протоколу встановлює надійний зв’язок між комп’ютерами і управляє передачею даних. При цьому передавальний комп’ютер чекає від приймаючого комп’ютера підтвердження про нормальний прийом. Інша складова, IP, описує спосіб розбивки даних на пакети для передачі їх по мережі, а також спосіб адресації даних, щоб вони були доставленні до місця призначення. Сполучною ланкою між клієнтом і Інтернетом виступає організація, що називається ISP (Internet Service Provider) чи простіше, провайдер. Можливі два режими інформаційного обміну, - on – line і off – line. Перший термін перекладається “як на лінії” а другий – “поза лінією”. Йдеться не просто про існування лінії клієнт – провайдер , а про наявність з’єднання в даній лінії зв’язку. Режим on – line відповідає сталому з’єднанню користувача із сервером провайдера. Відкриваючи Web – сторінки, надсилаючи повідомлення електронної пошти, беручи участь у телеконференціях, “перекачуючи” файли – архіви, користувач увесь час залишається підключеним до мережі. Користувач може одержувати інформацію з мережі та негайно на неї реагувати, тому режим on – line – це режим реального часу. Другий режим, off – line, - це режим “відкладеного” зв’язку. Користувач передає порцію інформації чи одержує її протягом коротких сеансів зв’язку, між якими комп’ютер відключений від Інтернету. Цей режим більш економічний, ніж on – line. У режимі off – line виконується, наприклад, робота з електронною поштою, групами новин. Міст – використовується з метою об’єднання двох мереж, що працюють за однаковими принципами. Шлюзи – використовуються для об’єднання мереж, що побудовані за різними принципами, на базі відмінного апаратного та програмного забезпечення, з використанням різних мов для подання повідомлень. Основні сервери глобальної мережі Інтернет. Сервер – це ЕОМ, що виконує в мережі особливі функції обслуговування інших комп’ютерів мережі – робочих станцій. Є різні види серверів: файлові, телекомунікаційні, сервери для проведення математичних обчислень, сервери баз даних. На сьогоднішній день досить перспективна і популярна технологія обробки інформації в мережі називається “ клієнт – сервер”. В методології “клієнт – сервер” передбачається глибоке розділення функцій комп’ютерів в мережі. При цьому в функції клієнта (під яким розуміється ЕОМ з відповідним програмним забезпеченням) входить:
Основні функції сервера – виконання специфічних дій по запитам клієнта (наприклад, розв’язування складної математичної задачі, пошук даних в базі, зв’язок клієнта з іншим клієнтом і т. д.), при цьому сам сервер не взаємодіє з клієнтом. Якщо сервер, до якого звернувся клієнт, не взмозі розв’язати задачу через недостачу ресурсів, то в ідеалі він сам знаходить інший, більш потужний, сервер і передає задачу йому задачу, стаючи при цьому клієнтом, але не повідомляючи про це без потреби початкового клієнта. Клієнтом може бути потужний комп’ютер, що сам розв’язує задачі. Основні сервіси Internet. Інтернет є джерелом одержання послуг. Служби розрізняються програмними ресурсами та забез-печують доступ до різних інформаційних ресурсів.Служби-це дві програми, що взаємо-діють між собою певним чином,одну з них нази-вають сервером,іншу-клієнтом;спосіб взаємодії між ними визначається протоколом служби. Для викор.служби треба мати три компоненти: -апаратне забезпеч.(ПК,модем,лінія звязку,ін.) -програмне забезпечення(програма-клієнт) -інф-не забезпеч.(адреса ПК, на якому працює програма-сервер;інф-ція доступу до сервера, якщослужба закрита,платна або персоніфікована) Клієнт-програма,встановлена на ПК користувача. Сервер-це не ПК постачальника послуг, а програма, яка працює на його ПК. Послуги: -доступу до файлів(файловий сервіс)-викор. на своєму ПК відповідну FTP-програму, підєднатися до віддаленого ПК(FTP-сервера), ознайомитися з пере6ліком доступних файлів і скопіювати на свій ПК потрібні; дозвол. переси-лати мережею файли будь-якого типу. -інформаційні послуги(Веб-сервіс)-звязує гіпер-текстові док-ти, перехід між веб-документами за гіперпасиланням відбув. за допомогою програм-броузерів(найб.пошир. Int.Explorer i Netscape Na-vigator). -послуги повідомлень: -ел.пошта-дозвол. обмін. ел.листами; для викор.треба угода з провайдром, налагодж. на ПК віддаленого звязку, адреса ел.пошти, програма для роботи з ел.поштою і її налагодження на відпровл-ня і отримання листа. -телеконференції-обговор. або кол-вні дискусії на різні теми, що проводятся за допом. Int., їх обслуг. здійсн. спец.серверами. Суттєві ознаки: набір повід. з певної галузі знань,орг-ні в гру-пи з ієрархією, матеріали зберіг. на спец. серверах, повідомлення конференції можна чит. Та давати відповіді на обговор-ні питання, можна публіку-вати власні повідомлення,будь-яку конференцію можна передплатити. -списки розсилань. -примусове розсилння(Push-технології). -інтерактивні послуги: -міжнар.лінія комунікацій в реальному часі(Intemet RelayChat-IRC)-дає змогу спілкув. в реальному часі з кількома користувачами одночасно. -комунік.послуги реального часу(ICQ-I seek you). Internet, загальні принципи орг-ії, апаратні засоби і протоколи обміну даними. Для обєднання всіх ПК віддалених один від од-ного і з різним принципом орг-ції локальних ме-реж викор. спец. пристрої (мости,шлюзи, мар-шрутизатори) та єдину систему адрес для всіх ПК підєднаних до Int. Мости і шлюзи викон. ф-ії маршрутизаторів. Міст-компют.обладнання і відповідне програм-не забезпечення, що викор-ся для забезпечення звязку між мережами,що працюють за однако-вими принципами. Шлюз-компютер,викор-ся для забезпечення звязку між 2-а чи кількома мережами, що побудовані за різними принципами на базі відмінного апаратного та програмного забезпечення з викор. різних мов для подання повідомлень. Протоколи-визначають правила передавання та одержання даних( протоколи для ел.пошти та ін.) Найбільшою глоб.мережею є мережа Інтернет. Глобальна мережа-зєднання локальних мереж і окремих ПК,розташованих далеко один від 1-ого, здійсн. через виділені лінії або через спец. ка-нали звязку.Щоб користуватися глоб.мережею, у ПК необх. мати модем і спец.прогр. забезпеч. Складові мережі: -апаратна складова-периферійні пристрої , що здійснюють перетвор. сигналів, вико-ристовуваних у ПК, на сигнали,що передаються через лінії звязку,і навпаки (телефонна лінія, мережевий адаптер). -програмна-набір програм, що забезпечують роботу мережевого обладнання і обмін інф-цією між ПК у мережі(програми управління мереже-вим обладнанням, мережеві ОС, програми роз-пізнавання та опрацювання повідомлень залежно від їх хар-ру та способу організації). -інформаційна-док-ти, що зберіг. на ПК, підєд-наних до Int.,залежно від власності можуть бути відкриті або закриті(для доступу потрібен логін і пароль). Лінія звязку-обладнання,за допомогою якого здійснюється обєднання компютерів у мережу. Мережевий адаптер-спец.апаратний засіб для ефективної взаємодії ПК у мережі. Модем-пристрій, що зєднує компютер з телефонною мережею через звичайну телефонну розетку,він здійснює перетворення цифрових сигналів,з якими працює компютер, на сигнали аналогові,при їх передаванні через телефонні лінії,і навпаки. Ресурс мережі-пристрої,що входять до апаратної частини деяких із ПК мережі,доступні і можуть використ-тися будь-яким користувачем мережі. Сервер-ПК,ресурси якого призначені для спіль- ного використання, його призначення доставляти програми з мережі до робочих станцій. Робочі станції-ПК,що викор-ють ресурси мережі, їх призначення викон. програми одерж.з мережі. Апаратні засоби(забезпечення): -постійне зєднання (виділений доступ)-мережевий адаптер, лінія звич. проводів, однак сигнали через них передаються не в аналоговому вигляді, як у звич. телеф.мережі, а в циф-ровому(ISDN лінія-цифрова мережа інтеграль-ного обслуговування) -тимчасове зєднання(віддалений доступ)-модем, лінія звязку(звич. або виділена телефонна лінія). 22.Дані. Структури даних (статичні, динамічні). Основні операції над структурами даних. Структури даних (статичні, динамічні). Структурні об’єкти (складені об’єкти або просто структури) – це об’єкти, які складаються з кількох компонент. Ці компоненти, в свою чергу, можуть бути структурами. Використані в програмі дані можна поділити на дві великі групи: дані статичної структури та дані динамічної структури. Дані статичної структури – це такі дані, взаєморозташування і взаємозв’язки елементів яких завжди залишаються постійними. Можуть бути простими (арифметичні, символьні, булевські та вказівні типи) та складеними (масиви, рядки, множини). Дані динамічної структури – це дані, внутрішній стан яких формується за якимось законом, але кількість елементів, їх взаємороз-ташування і взаємозв’язки можуть динамічно змінюватися під час виконання програми згідно закону формування. Сюди відносять файли, незв’язані (проста змінна, масив, запис) та зв’язані динамічні дані (список, черга, стек). Основні операції над структурами даних. Є чотири структуровані типи: масиви, записи, множини і рядки. Будь – який з них характеризується множиною утворюючих цей тип елементів тобто змінна і константа структурованого типу завжди має декілька компонентів. Кожен компонент. В свою чергу, може належати структурованому типу, що дозволяє говорити про можливість вкладеності типів. Масиви. Особливість масивів полягає в тому, що всі їх компоненти суть дані одного типу. Ці компоненти можна легко впорядкувати і забезпечити доступ до будь – якого з них простою вказівкою його порядкового номера. Опис типу масива задаються наступним чином: <�имя типа> = ARRAY [<�сп. инд. типов>] OF <�тип>. Записи. Запис – це структура даних, що складається з фіксованого числа компонентів, які називаються полями запису.Навідміну від масивів, компоненти (поля) запису можуть бути різного типу. Щоб можна було посилатись на той чи інший компонент запису, полям даються імена. Структура оголошення типу запису така: <�имя типа> = RECORD <�сп. полей> END. Як і в масиві, значення змінних типу запису можна надавати іншим змінним того ж типу. Імена полів повинні бути унікальними в межах того запису, де вони оголошені, однак, якщо записи містять поля – записи, тобто вкладені одна в одну, імена можуть повторюватись на різних рівнях вкладеності. Множини. Це набори однотипних логічно пов’язаних один з одним об’єктів. Кількість елементів, що входять в множину, може змінюватись в межах від 0 до 256. Саме непостійністю кількості своїх елементів множини відрізняються від масивів і записів. Опис типу множина має вигляд: <�имя типа> = SET OF <�баз. тип>. Для задання множини використовується так званий конструктор множини: список специфікацій елементів множини, які відокремлюються один від одного комами. Специфікаціями елементів можуть бути константи або вирази базового типу, а також – тип – діапазон того ж базового типу. Операції над множинами:
Рядки. Тип STRING в Турбо Паскалі широко використовується для обробки текстів. Цей тип подібний до одновимірного масиву символів ARRAY [0…N] OF CHAR, одак, кількість символів в рядку – змінній може змінюватись від 0 до N. Де N – максимальна кількість символів в рядку. Значення N визначається оголошенням типу STRING[N] і може бути будь – якою константою порядкового типу, але не більше 255. Рядок в Турбо Паскалі трактується як ланцюг символів. До будь – якого символа в рядку можна звернутись так само, як до елемента одновимірного масиву ARRAY [0…N] OF CHAR. Процедури і функції, за допомогою яких реалізуються дії над рядками: copy, delete, insert (вставляє підрядок в рядок), length (повертає довжину рядка), str (перетворює число X будь – якого цілого типу в рядок символів ST), val (обернена до str). Операції відношення =, <>, >, <, >=, <= виконуються надрядками посимвольно, зліва направо з урахуванням внутрішнього кодування символів. 23. Інформаційне моделювання. Поняття про моделі та моделювання. Класифікація моделей. Поняття про інформаційні моделі. Способи подання інформаційних моделей. |
|
70. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (3 год.) ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання... |
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання... |
|
Пояснювальна записка Дані. Різновиди обсягу даних. Поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове... |
35. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (2 год.) Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації.... |
|
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації.... |
16. Методики навчання понять «інформація» ті «інформаційні процеси» З'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму |
|
Тема : Інформація. Повідомлення. Види та властивості інформації Мета: Ознайомити учнів з місцем та значенням розділу „Вступ. Інформація та інформатика.” |
Складові змісту спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність ... |
|
2. Інформаційні процеси Поняття про інформаційні процеси. Носії повідомлень. Форми та засоби передавання повідомлень. Опрацювання повідомлень. Кодування... |
Розглянуто на засіданні циклової Затверджую Визначення інформації і інформатики. Властивості інформації. Одиниці вимірювання інформації |