|
|
Скачати 1.77 Mb.
|
Друге покоління ЕОМ. В середині 50-х рр. ЕОМ почали переводити на напівпровідники. Найпоширенішими машинами цього покоління були “Еліот” (Англія), “Сіменс”(ФРН), “Стретч”(США). У СРСР були розроблені і широко використовувалися “Раздан – 2”, серія машин “Минск”, “Урал”, “Мир”. Найдосконалішою машиною цього покоління була БЭСМ – 6, що виконувала понад 1 млн операцій за секунду. ЕОМ другого покоління вирізняються застосуванням напівпровідникових елементів і використанням алгоритмічних мов програмування.Третє покоління ЕОМ. Наприкінці 60 – х рр. У пристроях ЕОМ напівпровідникові прилади були замінені на інтегральні схеми. Інтегральна схема – це невелика пластинка кристалу кремнію, на якій розміщаються сотні йтисячі транзисторів, діодів, конденсаторів тощо.Швидкодія ЕОМ зросла до 10 млн операцій за секунду. Характерними рисами ЕОМ третього покоління є застосування інтегральних схем і можливість використання розвинутих мов програмування (мов високого рівня). Четверте покоління ЕОМ. В основі ЕОМ цього покоління лежать великі інтегральні схеми (BIC). З’явились однокристальні процесори, які згодом стали називати мікропроцесорами. Перший мікропроцесор був створений у США в 1971 р. (компанія Intel). Мікропроцесори спричинили появу міні – ЕОМ, а потім і ПК. ЕОМ 4 – го покоління характеризуються застосуванням мікропроцесорів, побудованих на великих інтегральних схемах. П’яте покоління ЕОМ. Починаючи із середини 90 – х рр. У потужних комп’ютерах починають застосовуватися BIC супермасштабу. Гадають, що обчислювальними машинами 5 – го покоління можна буде легко керувати – користувач зможе просто голосом подавати машині команди. Характерною рисою комп. 5 – го покоління має бути використання штучногоінтелекту і природних мов спілкування. Номенклатура видів комп'ютерів на сьогодні величезна: машини розрізняються за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою і т.д. Проте будь-яка класифікація є певною мірою умовна, оскільки розвиток комп'ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п'ятирічної давності. Класифікація за призначенням: великі ЕОМ (Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства, характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами, до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи(фірма IBM)потрібен обч. центр,міні ЕОМ (Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, обч центр),мікро ЕОМ (Доступні багатьом установам,для обслуговування достатньо обч лабораторії у складі декількох чоловік.Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних. ПК(призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за доп ПК можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.). Класифікація за розміром: настільні; портативні;кишенькові. Основні хар-ки ПК. Принципи роботи комп’ютера: принцип програмного управління, принцип адресності.Принцип адресності полягає в тому, що дані та програми знаходяться на окремих полях простору для зберігання кодів повідомлень (комірках, регістрах) в ОЗП. Кожне поле має свою адресу – місце його знаходження в загальному просторі для зберігання кодів повідомлень (внутрішньої пам’яті). При опрацюванні інф-ції процесор вибирає дані та програми з пам’яті за конкретними адресами їх знаходження. Ці адреси пересилаються до процесора через спеціальну шину адрес, а дані спрямовуються до запам’ятовуючого пристрою або до процесора через шину даних. Управляючі сигнали надходять від процесора до периферійних пристроїв та запам’ятовуючих пристроїв через шину управління. Принцип програмного управління роботою комп полягає в тому, що всі арифметико-логічні та управляючі операції в комп здійсн за програмами, які зберігаються в ОЗП. Основні хар-ки комп:
4.Системи. Поняття про системи. Матеріальні, абстрактні та змішані системи. Наочне подання складу і структури систем. Поняття про системний аналіз. Систематизація та класифікація. Знакові системи. Мови як знакові системи. Природні та формальні мови. Алгоритмічні мови та мови програмування як приклади формальних мов. Система - в философском смысле - объективное единство закономерно связанных между собой элементов, предметов, явлений, а также знаний о природе и обществе. Система - по П.К.Анохину - комплекс избирательно вовлеченных элементов, взаимосодействующих достижению заданного полезного результата, который принимается основным системообразующим фактором. Нас оточує безліч різноманітних об’єктів. Для того щоб ми могли спілкуватися й розуміти один одного, необхідно дати їм назви, тобто визначити за допомогою певних понять. Часто одне й те саме поняття використовують для різних за своєю природою об’єктів і тоді необхідно чітко з’ясувати, про що конкретно йдеться. До понять, які є досить широковживаними, можна віднести і слово “система”. Системи: Абстрактні системи можуть бути ідеальні відображення реальних систем (До реальних належать ті, що реально існують у природі, техніці або суспільстві. Наприклад, реальними є Сонячна система, прокатний стан, Україна як держава) та процесів (карти місцевості, технічні креслення тощо), а також інші ідеальні конструкції (системи рівнянь, алгоритми та інші). Матеріальні: 1. Штучні – Знаряддя Механізми Машини Автомати Роботи 2. Природні – Живі Неживі Екологічні Соціальні Змішані – Ергономічні Біотехнічні Організаційні Автоматизовані Основні поняття, що допомагають уточнювати уявлення про систему: елемент, компоненти, підсистеми, зв’язок, ціль. Під елементом прийнято розуміти найпростішу частину системи, яку умовно розглядають як неподільну. Наприклад, елементами комп’ютера можна вважати процесор, плати, шини, монітор та інші великі блоки або їх складові – мікросхеми, транзистори, з’єднання тощо. Складові, стосовно яких невідомо, чи є вони неподільними, називають компонентами системи; складові, у яких виділяють більш елементарні частини, – підсистемами. Розподіл на підсистеми пов'язаний із можливістю вичленовування сукупностей взаємозалежних елементів (чи компонентів), здатних виконувати відносно незалежні функції (підцілі), спрямовані на досягнення загальної мети системи. Поняття “зв'язок” входить до будь-якого визначення системи й характеризує чинники виникнення й збереження її цілісності та властивостей. Цей термін одночасно відбиває як будову (статику), так і функціонування (динаміку) системи. Термін “ціль” і пов'язані з ним поняття доцільності, цілеспрямованості лежать в основі уявлень про розвиток системи. Структура (від лат. “structure” – будова, розташування, порядок) відбиває певні взаємозв'язки, взаєморозташування складових частин системи, її будову. |
|
70. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (3 год.) ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання... |
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани ХХ ст. Поняття інформації. Інформація і повідомлення. Інформація та інформаційні процеси. Носії інформації, форми і способи подання... |
|
Пояснювальна записка Дані. Різновиди обсягу даних. Поняття про інформаційну надлишковість повідомлень. Способи подання і кодування повідомлень, двійкове... |
35. Вступ. Інформація та інформаційні процеси (2 год.) Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації.... |
|
Календарно-тематичні плани календарно-тематичні плани Носії інформації, форми і способи подання інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Властивості інформації.... |
16. Методики навчання понять «інформація» ті «інформаційні процеси» З'ясування питань про оцінювання і вимірювання інформації, про шум та взаємоперетворення інформації і шуму |
|
Тема : Інформація. Повідомлення. Види та властивості інформації Мета: Ознайомити учнів з місцем та значенням розділу „Вступ. Інформація та інформатика.” |
Складові змісту спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність ... |
|
2. Інформаційні процеси Поняття про інформаційні процеси. Носії повідомлень. Форми та засоби передавання повідомлень. Опрацювання повідомлень. Кодування... |
Розглянуто на засіданні циклової Затверджую Визначення інформації і інформатики. Властивості інформації. Одиниці вимірювання інформації |