РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ-ПРЕДМЕТНИКА
Сучасна освіта перестала бути засобом засвоєння готових загальноприйнятих знань, вона стає засобом інформаційного обміну однієї особистості з іншими, що вимагає створення багатокомпонентної інформаційно-освітньої методичної системи навчання.
Подальший розвиток методичної системи й організація навчального процесу цілком залежать від швидкості переходу до кредитно-модульної системи навчання, яка визначена в ДС ВНЗ. Побудова методичної системи підготовки вчителів-предметників до застосування ІКТ у школі передбачає використання динамічних моделей.
Розгляньмо кредитно-модульно-компетентнісну модель методичної системи підготовки вчителів-предметників до використання ІКТ у навчальному процесі.
Структура кредитно-модульно-компетентнісної моделі навчання формується внаслідок розв’язання таких завдань:
визначення переліку компетенцій, необхідних для засвоєння дисципліни;
з’ясування переліку модулів для модульної ІКТ-підготовки;
визначення сум кредитів для кожного модуля з огляду на його трудомісткість;
розробка модулів.
Кредитно-модульно-компетентнісна модель методичної системи підготовки педагогічних кадрів до використання ІКТ включає:
визначення цілей навчання;
конструювання навчальних модулів;
з’ясування технологій формування компетенцій;
розробку моніторингу навчального процесу і сформованості компетенцій учнів.
Цілі навчання в такій системі мають багаторівневий характер:
1-й рівень – оперативні навчальні цілі конкретних видів занять;
2-й рівень – навчальні цілі предмета;
3-й рівень – загальнопедагогічні цілі навчання.
Загальнопедагогічні цілі розвитку ІКТ-компетентності вчителів розглядаються як формування здібностей до критичного мислення і навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій, що дозволяють випускникові успішно працювати в обраній сфері діяльності, оволодіти загальними та спеціальними компетенціями, які сприяють його соціальній мобільності й попиту на ринку праці.
Навчальні цілі творення ІКТ-компетентності можна сформулювати, ґрунтуючись на загальнонаукових компетенціях випускників ВНЗ.
Оперативні навчальні цілі описуються для кожного розробленого модуля.
Ядром змісту кредитно-модульно-компетентнісної моделі навчання є модуль, який сприяє розвитку особистісних якостей і ключових компетентностей особистості.
Модуль – це відносно самостійна одиниця навчальної програми, спрямована на формування певної професійної групи компетенцій.
Технологія педагогічного проектування освітніх модулів передбачає три основних етапи:
розробка специфікацій модулів;
розробка матеріалів для оцінювання знань за результатами вивчення модуля;
розробка навчальних матеріалів модулів.
Матеріали – складові модуля, які в обов’язковому порядку включають три компоненти.
1. Специфікація модуля.
Специфікація модуля містить його загальну характеристику, а саме: назву модуля, цілі навчання, результати навчання, критерії оцінки результатів, рівні засвоєння, вимоги до об’єкта оцінки, вхідні вимоги, нормативну тривалість навчання, пояснювальну записку.
Назва модуля. Назва повинна відображати призначення і зміст модуля.
Цілі навчання. В описі модуля зазначається сукупність професійних завдань і функцій, які зможе здійснювати студент після закінчення вивчення модуля. Цілі мають діяльнісно-орієнтовний характер і повинні фіксувати заплановані зміни в способах діяльності студента.
Результати навчання. Визначається перелік умінь, які становлять компетенцію(ції), котра пред’являється до оцінювання. Результати показують, що буде вміти робити студент після завершення навчання, яким стандартам відповідатиме його діяльність або в яких умовах він зможе застосовувати набуті уміння.
Критерії оцінювання результату. Рейтингова система оцінювання якості навчальної роботи студентів у даному модулі.
Рейтинг з модуля – сума балів рейтинг-контролю поточної роботи і проміжного рейтинг-контролю з окремого модуля.
Рейтинг з модуля – це інтегральна оцінка результатів усіх видів навчальної діяльності студента з вивченого модуля, яка містить: вхідний контроль; рейтинг-контроль поточної роботи; проміжний рейтинг-контроль; підсумковий рейтинг-контроль; добір балів (додаткові завдання).
2. Оцінні матеріали.
Оцінні матеріали являють собою сукупність дидактичних вимірних засобів для з’ясування рівня досягнення результатів навчання з усіх критеріїв оцінки та еталони їх виконання. У процесі розробки оцінних матеріалів слід звернути увагу на забезпечення валідності і надійності оцінки.
Оцінка кожного результату навчання в процедурі підсумкового контролю проводиться окремо за відповідною бальною шкалою.
Загальний підсумковий бал визначається як сума балів, одержаних за окремими результатами, на підставі яких і виставляється оцінка.
Дидактичні засоби оцінки розробляються на основі критеріїв оцінки результату і вимог до об’єкта оцінки специфікації модуля.
У проведенні оцінювання, крім традиційних, використовуються і такі методи, як метод проектів, портфоліо, метод експертної оцінки.
3. Навчальні матеріали.
Навчальні матеріали містять сукупність текстового матеріалу і дидактичних засобів, необхідних для досягнення студентами результатів у навчанні.
Для забезпечення результату кожного етапу навчання зазвичай розробляється одиниця навчального матеріалу – навчальний елемент.
Навчальний елемент може містити рекомендації щодо можливості використання в процесі навчання наявних навчальних матеріалів (підручників, довідників, наукових видань тощо) із вказівкою необхідних посилань на джерела загалом або їхні окремі фрагменти.
Для реалізації в навчальному процесі зворотного зв’язку в процесі розробки навчальних матеріалів потрібно включати в навчальний елемент завдання поточного контролю із зразками їхнього виконання.
Важливу роль у реалізації кредитно-модульно-компетентнісної методичної системи підготовки студентів до використання ІКТ відіграє вибір методів навчання. Необхідно вибирати методи, які допомагають студентам усвідомити, що знання – це не стільки самоціль, скільки необхідний засіб, який забезпечує здатність людини грамотно вибудовувати свої розумові і життєві стратегії, адаптуватися в соціумі, самореалізуватися як особистість.
На нашу думку, до таких методів належать студентські лекції, лекції-прес-конференції, лекції із заздалегідь запланованими помилками, самостійна робота студентів із джерелами інформації, лабораторні та лабораторно-практичні роботи, евристичні контрольні роботи, творчі конкурси, виконання і захист проектів, використання рейтингової оцінки досягнень та ін. Функції педагога при цьому повинні варіюватися залежно від рівня студентів – від інформаційно-контролюючої до такої, яка консультативно координує.
Одним з основних елементів модульного навчання виступає система модульно-рейтингового контролю й оцінки досягнень студентів.
Метою впровадження модульно-рейтингової системи є:
підвищення якості навчання за рахунок інтенсифікації навчального процесу, активізації роботи студентів;
здійснення систематичного контролю і рейтингової оцінки якості засвоєння студентами модулів, необхідних для формування ІКТ-компетентності;
реалізація таких педагогічних принципів, як науковість та доступність, системність і послідовність, індивідуальний, диференційований, особистісно орієнтований підхід.
|