|
|
Скачати 0.59 Mb.
|
Означення 2.1.1 Поле будемо називати полем комплексних чисел, а його елементи комплексними числами.Крім запису для елементів з будемо користуватись позначенням а для спряженого – позначенням Число будемо називати алгебраїчною нормою комплексного числа.Вияснимо, як пов'язана побудована алгебраїчна структура з полем звичайних комплексних чисел.Теорема 2.1.1 Поле ізоморфне полю , зокрема з точністю до позначень ![]() Доведення. Щоб переконатись в ізоморфізмі двох полів, досить побудувати таке відображення , яке є бієкцією, і показати, для довільних елементів з виконуються рівності![]() Означимо відображення у такий спосіб: ![]() де ![]() Очевидно, що означено скрізь на . Покажемо, що це відображення ін'єктивне, тобто що з того що, випливає, що Припустимо, що у множині існують такі два елементи що проте 3 того що дістаємо або ![]() ![]() А оскільки то , а, отже, Звідси випливає, що що суперечить припущенню. Отримане протиріччя і доводить ін'єктивність відображення. Якщо то по ньому побудуємо елементз ![]() ![]() образом якого при відображенні є![]() відображення є сюр'єкцією. Цим бієктивність відображення доведено. Переконаємось, що мають місце рівності (2.1.5). Справді, візьмемо два довільних елементи з Тоді![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Цим доведення теореми завершено. ■ Очевидно, що підмножина є підполе поля причому воноізоморфне полю дійсних чисел , тому ми точно так саме як у полі ототожнимо підполе з полем , тобто замість будемо писати просто .Якщо взяти квадратний тричлен то і ми отримаємо поле .На завершення зазначимо, що поле можна розглядати і як лінійний простір над полем , і ![]() 2.2 Тригонометрична форма комплексних чисел.Щоб подати комплексні числа у тригонометричній формі , треба зробити дві речі. Насамперед, обрати найбільш підходящу систему координат, а після цього сконструювати відповідний апарат, подібний до звичайних тригонометричних функцій.З цією метою на множині означимо білінійну форму у такий спосіб:![]() де ![]() Неважко перевірити , що (2.2.1) задовольняє всі чотири аксіоми скалярного добутку , тобто маємо:а) ![]() б) ![]() в) ![]() г) причому тоді і тільки тоді, коли ![]() Отже, (2.2.1) наділяє поле структурою евклідового простору над полем дійсних чисел . Позначати скалярний добуток будемо у такий спосіб :![]() Скалярний добуток породжує норму ![]() квадрат якої збігається з (2.6), і поле є нормованим, більше того банаховим, простором. У нормованому просторі у стандартний спосіб задається відстань![]() Зауваження. Білінійну форму можна було ввести і у такий спосіб: яка теж породжує скалярний добуток, проте тоді, взагалі кажучи, Оскільки є лінійний простір над полем дійсних чисел розмірності два, то цілком природно за базисні обрати комплексні числа тобто і Очевидно, що для цих чисел![]() ![]() Зрозуміло, що кут буде задовольняти умови якщо ![]() якщо ![]() У базисі елементи поля можна розглядати, як координатне подання елементів лінійного простору над полем , тобто у базисі є пара дійсних чисел ![]() Тепер уже ясно, у який спосіб можна інтерпретувати комплексні числа.На площині візьмемо дві прямі, які перетинаються під кутом ![]() тобто є кут між базисними елементами у лінійному просторі і на них два вектори, які у базисі мають координати і (на осі вектор довжини 1, на осі вектор довжини ) так, щоб мати праву систему координат.![]() Будемо зображати елементи поля на обраній координатній площині у такий спосіб: образом комплексного числа є точка (щоб зобразити слід на осі відкласти відрізок довжини вправа від якщо і вліво від нуля, якщо а на осі - відрізок довжини вгору, якщо і вниз, якщо ).Очевидно, що відстань між початком координат і точкою ![]() ( декартові координати точки ), що зображає комплексне число , обчислюється за теоремою косинусів і дорівнює![]() ![]() і збігається з нормою (топологічною) елемента (2.2.3), а квадрат цієї відстані збігається з алгебраїчною нормою (2.1.6). Тому природно назвати число модулем комплексного числа Будемо записувати для будь - якого комплексного числа ![]() ![]() Теорема 3.1. Для будь-яких комплексних ![]() ![]() і якщо то![]() Доведення. Перша нерівність безпосередньо випливає з означення норми. Друга нерівність перевіряється безпосередньо. Справді ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() З другого боку ![]() ![]() ![]() Для доведення третьої рівності переконаємось, що ![]() ![]() Справді, ![]() ![]() ![]() Тоді остання рівність отримується з того, що ![]() Теорема доведена. ■ У полі рівняння одиничного кола з центром у точці має вигляд де На координатній площині (рис. 5) множина точок подається як множина точок відстань яких до початку координат дорівнює , тобто коло з центром у початку координат. Рівняння цього кола має вигляд ( декартові координати):![]() або, має вигляд ![]() Нарешті, якщо виконати заміну ![]() ![]() тобто перейти до декартових прямокутних координат, то дістанемо ![]() ![]() рівняння одиничного кола у прямокутній декартовій системі координат. У першому розділі (у декартовій системі координат кут між осями координат) було означено тригонометричні функції![]() а у роботі [10] вказано, що можна означити тригонометричні функції і у системі координат (реалізована в дипломній роботі « тригономе-тричні функції»).У зв'язку з цим означимо ![]() (Тут на відміну від [9] ми скористаємось не рискою, а хвилькою, бо риска взята для позначення спряженого комплексного числа). Насамперед відмітимо декілька очевидних властивостей. Якщо тобто то ![]() Тоді ![]() ![]() ![]() Неважко переконатись, що ![]() Для нас важливими будуть такі результати. Теорема 3.2. Для будь-якого ![]() ![]() Доведення. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Теорему доведено. ■ |
| Відгук на дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега... Солодюк О. В. виконав досить великий обсяг роботи, опрацював серйозну монографічну і журнальну літературу, що стосувалось досліджень... |
Дипломного дослідження на тему «комплексні числа як узагальнення комплексних чисел» Предметом нашого дослідження є узагальнення комплексних чисел, а основним завданням – побудова основних трансцендентних функцій узагальненої... |
| РЕЦЕНЗІЯ На дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега... Дипломна робота студента Солодюка О. В. присвячена узагальненню поля комплексних чисел, яке за своїми властивостями дуже близьке... |
Уроку Тема уроку Множина та її елементи. Числові множини. Множина комплексних чисел. Порожня множина. Способи задання множини |
| Урок в 6 класі Тема. Найбільший спільний дільник кількох чисел ( НСД) Мета: сформулювати поняття спільного дільника кількох чисел, найбільшого спільного дільника, взаємно простих чисел; домогтися засвоєння... |
Порівняння чисел у межах Порівняння чисел у межах Послідовність чисел у межах Складання і розв'язування прикладів |
| Теорія чисел в програмуванні Алгоритм знаходження всіх простих чисел, що не перевищують деякого заданого натурального числа n. («Решето Ератосфена») 4 |
Урок №6 Тема. Найменше спільне кратне кількох натуральних чисел Мета: на основі знань про кратне число сформувати уявлення учнів про поняття спільного кратного кількох натуральних чисел, НСК, а... |
| ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “Математика ” Натуральні числа і нуль. Читання та запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Дії над натуральними числами |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад Натуральні числа і нуль. Читання і запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Дії над натуральними числами |