|
Скачати 0.59 Mb.
|
Теорема 1.2 ![]() ![]() Означення 1.3 Відповідність, яка кожному ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Означення 1.4 Відповідність, яка кожному ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Зауважимо, що графічне зображення цих функції розглядається у ![]() 1.2 ![]() Нехай на площині обрано ![]() ![]() Кожній точці ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() По аналогії із звичайними комплексними числами число ![]() назвемо модулем, а величину ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Очевидно, що ![]() ![]() Введемо у множині ![]() ![]() ![]() ![]() Легко перевірити, що відносно введеної операції ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Приведені міркування з’ясовують техніку виконання множення ![]() ![]() Так введена операція є комутативною, асоціативною і дистрибутивною відносно додавання. Для прикладу переконаємось, що вона асоціативна, тобто, що ![]() ![]() Дійсно ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Щоб у множині ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Дійсно, з того, що ![]() Маємо лінійну систему рівнянь ![]() яка для ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Якщо ![]() ![]() Зокрема, ![]() ![]() Отож ![]() ПРИКЛАД 1. Довести, що поля ![]() ![]() РОЗВЯЗАННЯ. Побудуємо відповідність ![]() ![]() Насамперед очевидно, що така відповідність є взаємно однозначною. Очевидно також, що ![]() Нарешті покажемо, що ![]() Дійсно ![]() ![]() З другого боку, ![]() ![]() ![]() Досить продуктивним при побудові комплексного аналізу є тригонометричне подання комплексного числа. В аналогічній формі можна подати і ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ПРИКЛАД 2. Довести, що ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() РОЗВЯЗАННЯ. Дійсно ![]() ![]() Оскільки ![]() І ![]() то ![]() ![]() ЗАУВАЖЕННЯ. Метод математичної індукції дозволяє обґрунтувати такий результат ![]() (узагальнена формула Муавра), яка очевидно справедлива і для від’ємних ![]() На завершення розглянемо добування кореня з ![]() ![]() ![]() де ![]() Таким чином, розв’язавши систему ![]() дістанемо значення кореня. При добуванні кореня з ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Звідси ![]() або ![]() Таким чином ![]() 1.3 Тригонометричні функції ![]() Продовжимо ![]() ![]() ![]() ![]() З цією метою, врахувавши, що ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() і означимо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Таким чином, у полі ![]() ![]() (узагальнені формули Ейлера) З формул (1.3.1) одержуємо ![]() або, провівши заміну ![]() ![]() ![]() ![]() Виходячи з того. Що ![]() ![]() Звідси ![]() ![]() ![]() Нарешті, врахувавши. Що ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тепер уже можна означити основні тригонометричні функції ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() РОЗДІЛ II ПОЛЕ ![]() 2.1 ![]() Нехай маємо квадратний тричлен ![]() ![]() ![]() ![]() За базисну множину візьмемо множину ![]() Наділимо цю множину двома операціями у такий спосіб: ![]() ![]() і вияснимо , яку алгебраїчну структуру має множина (2.1.2) з операціями (2.1.3). Насамперед очевидно, що операція додавання є комутативною і асоціативною, а за нейтральний (нульовий) елемент слід взяти елемент ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Операція множення означена з врахуванням умови (2.1.1), тобто множення двох елементів з ![]() ![]() У зв'язку з цим перевіримо, чи володіє ця операція груповими властивостями. Очевидно, що коли у добутку на місце ![]() ![]() ![]() поставити ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() з другого боку, ![]() ![]() ![]() тобто асоціативність має місце. Далі, ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Виходячи з рівності ![]() складаємо систему рівнянь: ![]() визначник якої ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() І з рівності ![]() маємо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Будемо називати цей елемент спряженим до ![]() ![]() ![]() і ![]() Зокрема, ![]() ![]() Крім того ![]() А для елементів вигляду ![]() ![]() ![]() Нехай ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() тобто ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Підсумовуючи зроблене, робимо висновок, що математична структура ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() У цьому полі для кожного елемента ![]() ![]() ![]() результат ділення двох елементів з ![]() ![]() ![]() Неважко також переконатись , що ![]() ![]() ![]() |
Відгук на дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега... Солодюк О. В. виконав досить великий обсяг роботи, опрацював серйозну монографічну і журнальну літературу, що стосувалось досліджень... |
Дипломного дослідження на тему «комплексні числа як узагальнення комплексних чисел» Предметом нашого дослідження є узагальнення комплексних чисел, а основним завданням – побудова основних трансцендентних функцій узагальненої... |
РЕЦЕНЗІЯ На дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега... Дипломна робота студента Солодюка О. В. присвячена узагальненню поля комплексних чисел, яке за своїми властивостями дуже близьке... |
Уроку Тема уроку Множина та її елементи. Числові множини. Множина комплексних чисел. Порожня множина. Способи задання множини |
Урок в 6 класі Тема. Найбільший спільний дільник кількох чисел ( НСД) Мета: сформулювати поняття спільного дільника кількох чисел, найбільшого спільного дільника, взаємно простих чисел; домогтися засвоєння... |
Порівняння чисел у межах Порівняння чисел у межах Послідовність чисел у межах Складання і розв'язування прикладів |
Теорія чисел в програмуванні Алгоритм знаходження всіх простих чисел, що не перевищують деякого заданого натурального числа n. («Решето Ератосфена») 4 |
Урок №6 Тема. Найменше спільне кратне кількох натуральних чисел Мета: на основі знань про кратне число сформувати уявлення учнів про поняття спільного кратного кількох натуральних чисел, НСК, а... |
ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “Математика ” Натуральні числа і нуль. Читання та запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Дії над натуральними числами |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад Натуральні числа і нуль. Читання і запис натуральних чисел. Порівняння натуральних чисел. Дії над натуральними числами |