|
|
Скачати 158.38 Kb.
|
| УДК 376 : 17.022.1 С.І. Терпелюк, ст. викл. педагогічного інституту Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ В статті охарактеризовані патріотичні цінності та окреслено шляхи їх формування в загальноосвітній школі в умовах інклюзивного навчання. Ключові слова: цінності, патріотичні цінності, інклюзивна освіта, діти з особливими освітніми потребами, особистісно-орієнтоване навчання, всебічно розвинена особистість. Постановка наукової проблеми та її значення. Політичні, соціально-економічні та культурні перетворення, що відбуваються в Україні, актуалізують проблему виховання в підростаючого покоління ціннісного ставлення до навколишньої дійсності, розуміння своєї ролі та активної участі у суспільному житті держави. Ключове значення у цьому контексті відводиться патріотичному вихованню. Про це свідчить ряд державних документів: “Державна національна програма “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), “Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти”, „Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української держави”, “Концепції демократизації українського виховання” „Концепція патріотичного виховання учнівської молоді” тощо. Входження України до єдиного освітнього європейського простору передбачає модернізацію та реформування національної системи освіти, що пов’язано з дотриманням міжнародних вимог щодо забезпечення рівних прав на здобуття освіти громадянам України, в тому числі громадянам з особливими потребами. З метою реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, інтеграції їх у суспільство затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти (2010) та Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (2011). Такий стан послужив поштовхом до пошуку нових підходів у системі патріотичного виховання школярів в умовах інклюзивного навчання. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Проблеми патріотизму, національних цінностей та особливості їх формування в учнівської молоді різного віку відображені в працях І. Звєрєвої, В. Коваля, О. Литовченко, А. Москальової, П. Онищука, Р. Петронговського та ін. Значну увагу у сфері патріотичного виховання привертають наукові доробки Т. Врублевської, Л. Костенко, В. Креміня, В. Матещука, В. Постового, В. Раєвської, О. Сухомлинської, К. Чорної тощо. Теоретичні засади організації інклюзивного навчання стали предметом досліджень В. Синьова, Т. Ілляшенко, Н. Назарової, В. Тарасун, І. Хафізулліної, Ю. Шумилівскої та ін. Практичним аспектам організації інклюзивного навчання присвячені праці О. Мартинчука, М. Захарчука, С. Алєксєєнко, І. Демченко, М. Хайруддінова. Ми поділяємо точку зору вітчизняних науковців, які вважають, що на сучасному етапі української історії варто приділяти належну увагу патріотичному вихованню школярів саме як складової її духовно-морального виховання, адже любов до Батьківщини є основою становлення громадянина, здатного брати активну участь у розбудові суверенної держави. Аналіз наукових джерел з питань розвитку інклюзивної освіти дає підставу стверджувати, що спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їхніми здоровими однолітками сприятиме більш глибокому розумінню ними загальнолюдських та патріотичних цінностей і становленню молодої людини як патріота своєї країни. У цьому зв’язку вивчення шляхів формування патріотичних цінностей школярів в умовах інклюзії досить актуальне, оскільки організаційно-методичні засади навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Мета дослідження полягає у розкритті сутності, змісту та особливостей процесу формування патріотичних цінностей в загальноосвітній школі в умовах інклюзивного навчання. Система, способи та критерії оцінювання явищ навколишнього світу формують суб’єктні цінності, важливе місце серед яких належить патріотичним. В процесі навчання та виховання відбувається процес засвоєння відповідних цінностей, знань та досвіду, і, на основі цього, формується всебічно розвинена особистість. Свого часу ще В. Сухомлинський зазначав, що патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується [9, 207]). Кінцевою метою патріотичного виховання є формування патріотизму, підґрунтям якого виступає усвідомлення родових зв’язків, обрядів, звичаїв. Привертає увагу дослідження педагогічної спадщини А.Макаренка, який акцентує увагу на основних рисах майбутнього патріота: воля, мужність, цілеспрямованість, почуття власної гідності, гордості за свій народ, честь. Усі найважливіші цінності педагог поєднує загальним поняттям "людська культура", в яку, на його думку, неодмінно повинні ввійти освіченість, дисципліна, почуття обов’язку, ввічливість, доброта, вміння володіти собою, впливати на інших, уміння бути веселим, здатним боротися, будувати, жити й любити, бути щасливим [10]. Звідси стає очевидним, що феномен патріотизму – явище складне і неоднозначне. В загальній оцінці підходів до цієї дефініції заслуговує на увагу слушне зауваження В. Гнатюка, який серед характерних ознак патріотизму визначає розуміння і сприйняття української ідеї, сприяння розбудові державної незалежності, засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті тощо [4, 2]. Слід зазначити, що процес засвоєння патріотичних цінностей і норм підростаючим поколінням досить тривалий, оскільки вони є соціальним утворенням і формуються в результаті системної цілеспрямованої роботи, а не успадковуються. Кожен конкретний народ через свою національну систему виховання організовано продовжує себе в своїх дітях, генерує національний духовний менталітет, характер, психологію, традиційну родинно-побутову культуру, спосіб життя. Розвиток патріотичних цінностей передбачає становлення національної свідомості, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, вміння цивілізованим шляхом відстоювати права й свободи, сприяти громадянському миру та злагоді в суспільстві. Патріотичне виховання є пріоритетним напрямом виховання дітей та молоді в національній системі освіти. Принагідно відзначимо, що більшість дослідників підкреслюють важливість і значущість патріотичного виховання дітей шкільного віку, але не пропонують цілісної системи роботи в цьому напрямі. Зазвичай окремі аспекти патріотичного виховання вивчались на уроках природознавчого циклу в системі екологічного виховання, на уроках рідної мови та літератури, частково історії та в позаурочній діяльності. Зазначена ситуація спонукає до пошуку нових форм роботи в цьому напрямі та у сфері формування патріотичних цінностей у дітей шкільного віку. Переорієнтація освіти в напрямі процесу гуманізації навчання та виховання молоді через якісно нове ставлення до людини як найвищої цінності та забезпечення можливостей постійного збагачення духовного потенціалу й особистісного зростання учнів передбачає створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами шляхом упровадження інклюзивного навчання. Відповідно до Концепції розвитку інклюзивної освіти, інклюзивне навчання слід розуміти як комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом їх навчання у загальноосвітніх закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей. Слід зазначити, що серед пріоритетних завдань інклюзивного навчання є розробка та запровадження інклюзивних освітніх технологій у контексті формування інклюзивного підходу й моделей надання спеціальних освітніх послуг дітям з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю. У цьому контексті постає необхідність розробки особистісно орієнтованих індивідуальних планів і програм; методичних рекомендацій щодо належної організації інклюзивного навчання і комплексної реабілітації, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у межах освітньої інклюзії, забезпечення навчальних закладів необхідною матеріально-дидактичною базою, що дозволяє здійснювати інклюзивне навчання [6]. Ми поділяємо думку науковців, які стверджують, що в різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. Відтворення в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, формування у підростаючого покоління громадянських соціально значущих якостей, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, зокрема, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізація особистого потенціалу на благо української держави набуває ключового значення в розвитку сучасної національної освіти в умовах інклюзії. Слушно зауважити, що патріотизм є однією з найпотужніших духовних сил кожної людини, суспільства в цілому. Тому не поодинокі цінності, а використання їх в комплексі виступають ефективним засобом формування патріотичної свідомості. У відповідності до цього простежується тісний взаємозв’язок між патріотичними та моральними цінностями, оскільки виховання патріотичних цінностей учнів побудовано на міцних моральних засадах, які є провідними у спадщині українського народу. Важливими моральними цінностями, які визначають патріотичну поведінку особистості, є совість, чесність, правдивість, свобода, рівність, справедливість, повага, толерантність, гідність, працелюбність, відповідальність та інші. Саме вони і покладені в основу особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі в умовах інклюзії. Тим часом, за справедливим визначенням І. Беха, ідеї гуманістичної педагогіки охопили все наше суспільство, проте загальна ейфорія, пов’язана з цією проблематикою, змінилася глибоким її осмисленням, розумінням складності сутнісної трансформації сучасного освітнього процесу. Тому доцільно введення нових особистісно орієнтованих технологій виховання, які базуються на принципах цілеспрямованого створення емоційно збагачених виховних ситуацій, особистісно розвивального спілкування, використання співпереживання як психологічного механізму у вихованні особистості, систематичного аналізу вихованцем власних і чужих вчинків [2]. В процесі спільної взаємодії учні можуть давати об’єктивні оцінки речам, явищам і вибудовувати власне ціннісне ставлення до них. У зазначеному контексті привертає увагу дослідження О. Легун, яка вважає, що смислове навантаження поняття цінність відображає характеристику зовнішніх властивостей предметів і явищ, які є об'єктом ціннісного ставлення з боку людини. З іншого боку, поняття цінність включає психологічні характеристики особистості, які є суб'єктом ціннісних стосунків і реалізують духовно-етичні ідеали. І, нарешті, поняттям цінність можна характеризувати взаємини між людьми, людське спілкування і взаємодію, завдяки якій цінності набувають значущості, духовного і загальнолюдського статусу [8]. Виходячи з цього, можна сказати, що цінності мотивують поведінку людей, і про патріотичні цінності моральних почуттів і рис поведінки можна судити на основі об'єктивних наслідків та вчинків. Спільне навчання дітей з особливими освітніми потребами на освіту дозволить здоровим учням природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, розвивати вміння налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них, співпрацювати. Школярі вчаться поводитися нестандартним чином, бути винахідливими, а також співчувати іншим. Інклюзивне навчання допоможе дітям з особливими освітніми потребами завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшити свій когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток, налагодити дружні стосунки зі здоровими однолітками і сприятиме формуванню патріотичних цінностей та їх участі у громадському житті. Фахівці в галузі інклюзивної освіти (І. Демченко, М. Захарчук, С. Алєксєєнко, О. Мартинчук) акцентують увагу на докладному вивченні технологій інклюзивного навчання (технологія «включення усіх», комунікативні технології, технології» особистого включення», «використання допоміжних цілей», отримання індивідуальної допомоги, технологія «працюємо разом» та ін.), практичне застосування яких складає підґрунтя для оптимізації навчально-виховного процесу, кінцевою метою якого є формування різнобічно та гармонійно розвиненої національно свідомої, високоосвіченої, життєво компетентної особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення. Патріотизм виступає основою духовного становлення громадянина. Підтвердженням цьому слугує висловлювання видатного педагога В. Сухомлинського, що «патріотизм — це серцевина людини, основа її активної позиції» [9]. В основі формування патріотичних цінностей лежить любов до Батьківщини, відданість їй, активна праця, що спрямована на примноження трудових традицій, звичаїв нашого народу; шанобливе ставлення до історичних пам'яток, прагнення до зміцнення честі та гідності своєї держави; повага і любов до землі-годувальниці, материнської мови, до батька, матері, дідуся, свого народу та роду; знання Конституції, прав і обов'язків громадян України, повага та дотримання народних символів і національної символіки, родинних звичаїв, обрядів, державного Герба, Прапора, Гімну; дбайливе ставлення до природних багатств України, до природи свого краю; пізнання й усвідомлення перлин національного фольклору (думи, пісні, скоромовки, прислів'я тощо), у якому відображений культурно-історичний, мистецький шлях народу. У руслі вищезазначеного в сучасних умовах розвитку інклюзивної освіти становлення творчої, ініціативної, національно свідомої особистості вимагає наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом, який би відображав об'єктивну історію, мистецтво, культуру, символіку, природу рідного краю, всієї України та забезпечував можливості постійного духовного самовдосконалення особистості, формування її інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності суспільства. Розвиток любові до Батьківщини, національна самосвідомість й гідність, дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій, відповідальність за природу рідної країни, потреба зробити свій внесок у долю батьківщини, інтерес до національного спілкування, прагнення праці на благо рідної країни, її народу лежать в основі патріотичного виховання. В практичному плані формування патріотичних цінностей здійснюється за допомогою використання таких засобів: вивчення рідної мови, родоводу, рідної історії, краєзнавства, природи рідного краю, народної міфології, фольклору, національного мистецтва, народного календаря, національної символіки, народних прикмет і вірувань, виховних традицій, національних традицій, звичаїв та обрядів. Інклюзивна модель освіти передбачає активну участь в освітньому процесі батьків учнів з особливими потребами. Така позиція, на нашу думку, сприятиме оптимізації родинного виховання, на підвалинах якого закладені кращі зразки виховної мудрості українського народу – любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю. Проведені спостереження за спільною діяльністю батьків і вчителів показали, що намагання вчителів зробити батьків своїми помічниками дало позитивний результат. Взаємодія батьківського та педагогічного колективу під час реалізації всіх напрямків системи роботи з формування патріотичних цінностей молодших школярів реалізовувалася шляхом здійснення індивідуальної роботи з сім’єю (спостереження, вивчення особливостей сім’ї), педагогічної просвіти батьків, залучення батьків до активної участі в навчально-виховному процесі. Проте провідною соціально-педагогічною умовою для всіх учасників навчального процесу є наявність у вихователів глибокої переконливості, що питання патріотичного виховання дитини є справді потрібним завданням. До того ж важливим є й те, щоб сімейні погляди на формування патріотизму дітей були в гармонії з поглядами педагогічного коллективу, і виховні результати школи мали наступність у сім’ї, не суперечили родинним цінностям [5]. Навчання в інклюзивних класах загальноосвітніх шкіл дітей з певними особливостями психофізичного розвитку (з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом), з важкими мовленнєвими порушеннями, з порушеннями зору (сліпі, зі зниженим зором), із затримкою психічного розвитку, з обмеженими можливостями розумового розвитку) обумовлює пошук нових форм і засобів оптимізації навчально-виховного процесу, важливим принципом якого виступає принцип диференційованого та індивідуального підходу до виховання учнів. Відповідно у сфері формування патріотичних цінностей найпершим і найголовнішим, як зазначає В. Сухомлинський, є засвоєння учнями загальнолюдських норм моралі. Він радив змалку виховувати в дітей чесність, правдивість, доброту й чуйність, любов та повагу до старших: «Добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються у праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу» [1]. В навчально-виховному процесі необхідно формувати в учнів уміння осмислювати цінності в ході засвоєння інформації через літературні твори, розповіді на моральні теми, запам’ятовування, пригадування, відтворення; у керованій дискусії на заняттях читання, мови, літератури, переносячи сутність моральних форм на конкретні життєві ситуації і аналізуючи їх; у використанні рольової гри, яка передбачає введення учня в певну соціальну роль: стати на місце літературного героя і розв’язати моральну проблему. Проведення виховних заходів, присвячених видатним подіям історичного минулого рідного народу, його героїчної боротьби за волю, свободу і незалежність пробуджує інтерес до вивчення духовних та громадянських цінностей особистості, розвиває палку любов до своєї Батьківщини, вселяє віру в світле майбутнє України, надає сил кожному учню, незалежно від його психофізіологічних особливостей, для подолання життєвих труднощів, сприяє формуванню патріотичних цінностей особистості. Культурні, духовні здобутки минулих століть знаходять своє вираження у відтворенні обрядів та традицій українського народу, адже від цього залежить духовна сила нації, її міць, морально-патріотичний потенціал народу. Такі патріотичні цінності, як любов до батьків, рідної мови, шанобливе ставленні до батьківщини, непохитна вірність ідеям, принципам народної моралі, духовності, відстоювання повної свободи й незалежності особистості, народу, держави, турбота про розвиток національних традицій, готовність боротися за волю, честь і славу збережені у казках, думах, піснях, літературних та музичних творах, які вивчаються в урочній та позаурочній діяльності. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і власних спостережень за навчально-виховним процесом в умовах інклюзії відзначимо важливість трудового навчання для дітей з обмеженими психофізіологічними особливостями. Принагідно нагадаємо, що важливою метою трудового навчання виступає патріотичне виховання особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Адже у трудовому вихованні школярів великої уваги потребує формування патріотичних рис їхнього характеру: навичок поведінки, витривалості, чуйності, доброти й милосердя, вміння долати труднощі, вироблення цілеспрямованості й стійкості уваги, організованості, ощадності, хазяйновитості. Не менш важливе значення має вироблення духовно-моральних та вольових рис патріотизму: працьовитості, розумної ініціативи, відповідальності, національної свідомості, рішучості й наполегливості, сумлінного ставлення до навчання, охайності, дисциплінованості, згуртованості, чесності, людської гідності, скромності, взаємної пошани й терпимості, осудливого ставлення до егоїзму, неробства. Як свідчить аналіз досліджень останніх років, до форм організації навчально-трудової діяльності у процесі формування патріотичних цінностей належать: форми спільної пізнавальної діяльності (колективно-фронтальна, кооперативно-групова, диференційовано-групова, індивідуальна, парна); форми моральної діяльності (пошук та вибір рішення у моральних ситуаціях, практична гуманістична діяльність); форми спілкування (ділове, особисте, в парі, між парами, групове, міжгрупове). У руслі вищезазначеного в основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на українських народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції [7]. Висновки та перспективи подальших досліджень. Узагальнення вищесказаного дає нам підстави стверджувати, що лише систематична, цілеспрямована робота щодо формування патріотичних цінностей дозволить досягти оптимальних результатів у вихованні всебічно розвиненої особистості, яка є кінцевою метою реалізації навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі в умовах інклюзії. Ці висновки узгоджуються з висловленням Л. Виготського про необхідність створення такої системи навчання, у якій діти з обмеженими можливостями не вилучаються з процесу навчання, виховання, спілкування з дітьми з нормальним розвитком [3]. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у пошуку ефективних шляхів впровадження інклюзивної освіти в Україні й розробці оптимальної моделі формування патріотичних цінностей підростаючого покоління в умовах інклюзії. Список літератури 1. Беззуб Ю. В. Національно-патріотичне виховання засобами українознавства в навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ippo.org.ua/files/новини/ОСТАННІ_НОВИНИ_2011/.../9.doc 2. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади : Навч.-метод. посібник / І. Д. Бех. – К. : Либiдь, 2003. – 280 с. 3. Выготский Л.С. Основы дефектологии / Л. Выготский. – СПб. : Лань. – 2003. – 654 с. 4. Гнатюк В. Управління системою національного виховання учнів початкових класів / В.Гнатюк // Початкова школа. – 2000. – №4. – С.1-3. 5. Зубцова Ю.Є. Обгрунтування змісту та соціально-педагогічних умов ефективної взаємодії школи та сімї з формування патріотичних якостей / Ю. Зубцова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. – № 04. – С. 38-47. 6. Концепція розвитку інклюзивної освіти [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/9189/ 7. Концепція національно-патріотичного виховання молоді [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://petschool.at.ua/publ/vchitelju/ koncepcija_nacionalno_patriotichnogo_vikhovannja_molodi/6-1-0-54 8. Легун О.М. Роль цінностей і ціннісних орієнтацій у розвитку особистості / О.М. Легун // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПНУ / За ред. С.Д. Максименка. Т. XII, ч.4. – К., 2010. – С. 241-248. 9. Ляшко Л. Виховання патріотичних почуттів молодших школярів у творчій спадщині В. О. Сухомлинського // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – Вип. 4. – С.204-218. 10. Макаренко А.С. Педагогические сочинения : в 8-ми т. / А. С. Макаренко ; редкол.: М. И. Кондаков [и др.]. – М. : Педагогика, 1983. – Т.1. – 356 с. Терпелюк С.И. Формирование патриотических ценностей у детей с особыми потребностями в условиях инклюзии В статье охарактеризованы патриотические ценности и намечены пути их формирования в общеобразовательной школе в условиях инклюзивного обучения. Ключевые слова: ценности, патриотические ценности, инклюзивное образование, дети с особыми образовательными потребностями, личностно-ориентированное обучение, всесторонне развитая личность. Terpelyuk SI Formation of patriotic values in children with special needs in inclusion The article described the patriotic values and ways of their formation in a secondary school in inclusive education. Keywords: values, patriotic values, inclusive education, children with special needs ositnimy, student-centered learning, fully developed personality. |
|
О. Л. Бойчук СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Постановка проблеми Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючі останні наукові дослідження та публікації можна відзначити зацікавленість вивчення... |
О. Л. Бойчук СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Постановка проблеми Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючі останні наукові дослідження та публікації можна відзначити зацікавленість вивчення... |
|
Аналіз останніх досліджень і публікацій ... |
Аналіз регуляторного впливу Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання |
|
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Рівень стандарту, академічний рівень Затверджено... Найбільший потенціал для подолання даної проблеми серед навчальних предметів має трудове навчання (технології), оскільки успішне... |
Розділ РОЗВ’ЯЗАННЯ СИСТЕМ ЛІНІЙНИХ АЛГЕБРАЇЧНИХ РІВНЯНЬ У цьому розділі розглянемо основні чисельні методи розв’язання задач лінійної алгебри. Наведемо математичне описання, блок-схеми... |
|
«Профілактика йододефіцитних захворювань» Мета проекту ... |
«Профілактика йододефіцитних захворювань» Мета проекту ... |
|
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ проекту рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання |
КОНСПЕКТ УРОКУ В 6 КЛАСІ тема: РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ І ВПРАВ НА ВСІ... Подано розв’язання домашніх вправ, в яких допущені помилки; учні шукають їх і виправляють |