|
|
Скачати 465.13 Kb.
|
|
Тема: Відмінювання та правопис числівників. Правильне їх вживання в усному та писемному мовленні. Мета навчальна: ознайомити учнів з відмінюванням та правописом числівників, виробити вміння відмінювати та правильно писати кількісні та порядкові числівники, навчити знаходити орфограми та пояснювати їх за допомогою правил, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила; Мета розвиваюча: сформувати навички правильно узгоджувати числівники з іншими частинами мови, правильно утворювати форми числівників та вживати їх у мовленні; розвивати мовлення і логічне мислення школярів, уміння працювати з підручником та іншими джерелами, виділяти головне, зв`язно висловлювати думку, аналізувати та порівнювати мовні явища, розвивати мовну, комунікативну і самоосвітню компетентності. Мета виховна: виховувати почуття громадянського обов’язку, відданості справі. Обладнання: тексти, картки, тлумачний словник, плакати з реченнями, підручник. Культурологічна змістова лінія: історія українського народу. Хід уроку І. Мотивація навчання школярів. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. 1.Фронтальна бесіда. - Чим відрізняються числівники від інших частин мови, що мають числове значення? - Чим відрізняються прості числівники від складених? - Яка відмінність між відмінюванням кількісних числівників на позначення десятків і сотень? Доведіть це на прикладах. - Як відміняються складені кількісні та складені порядкові числівники? Яка між ними відмінність? - Назвіть орфограми, засвоєні під час вивчення теми «Числівник». Наведіть приклади. - Розкажіть про збірні числівники. Що спільного у відмінюванні цілих чисел і збірних числівників? - Розкажіть про вживання числівників у різних стилях мовлення. 2. Перевірка виконання письмового домашнього завдання, виставлення й аргументація оцінок. ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Хто не знає свого минулого, Той не вартий свого майбутнього. М. Рильський ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Давньослов’янське місто Чернігів Давньослов’янське місто Чернігів. Час його заснування губиться в глибині віків. Відомо, що у восьмому столітті Чернігів був центром східно-слов`янського племені сіверян, а в кінці дев’ятого століття входив до Київської Русі.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Створення пошуково-проблемної ситуації. Знайдіть числівники, узгоджені з іменником. Запишіть їх словами та провідміняйте. Поясніть значення виділених слів. Можна користуватися словниками. Назва Мала Русь і Велика Русь утворені грецькою психологією і пішли з синоду царгородського патріарха у 1303 році зі справи утворення Галицько-Волинської митрополії. Київ – «мати городів Руських», а на північ – колонії Руси. За термінологією грецьких географів, Мала Греція – це корінна, метропольна, матерна Греція, а Велика Греція – це колоніальна Греція, грецькі колонії в Північній Італії, Сицилі. За тією термінологією греки в 1303 році корінну, метропольну Русь назвали мала Росія, Русь, а колонії її на північ – Велика Росія, колоніальна Русь.
Зверніть увагу!
VІ. Закріплення набутих знань у процесі практичної роботи. 1.Самостійна робота в парах. Запишіть математичні вирази, використовуючи прийменники від, до. Прочитайте вголос. Прослідкуйте, чи правильно вимовляють числівники ваші однокласники. Якщо вони допустили помилки, виправте їх. 23+18=41 34+12=46 70-10=60 84-45=39 2. Творча робота. Поєднайте числівники з іменниками і запишіть утворені словосполучення в М.в. Поясніть правопис. 5(книга);23(поверх);4(сторінка);6(прислів’я);12(учень);9(зошит);7(пензлик). 3. Індивідуальна робота з картками. Картка №1 Провідміняйте числівник шістдесят сьомий. Складіть і запишіть з ним речення. Картка № 2 Провідміняйте числівник шістдесят сім. Складіть і запишіть з ним речення. 4. Завдання – пошук. Передайте зміст речень (записаних на плакаті) фразеологізмами, у яких би були числівники. Числівники підкресліть, поясніть орфограми. 1) Людина, яка виконує дуже незначну роль у суспільстві, у якій-небудь справі; 2) Дуже далеко; 3)Становище, коли небезпека загрожує з двох боків; 4) Дуже швидко сходити куди-небудь; 5) Дуже схожий. Довідка: П’яте колесо до воза;за тридев’ять земель;між двох вогнів; одна нога тут, друга там; як дві краплі води.
Відредагуйте і запишіть речення.
2) Переяславська Рада за літописом відбулася вісім січня тисяча шістсот п’ятдесят чотири року (…восьмого січня тисяча шістсот п’ятдесят четвертого року). 3) Кривавим рубцем закарбувався в історичній пам’яті українців тисячу дев`ятсотий тридцять третій рік (…тисяча дев’ятсот тридцять третій рік). 6. Орфоепічна хвилинка. Поставте наголос у поданих числівниках. З двома-трьома складіть речення. Одинадцять, півтораста, півтора, четверо, чотирнадцять, вісімдесят, вісімдесятий. 7. Завдання – тест. Знайдіть правильно записаний у всіх відмінках числівник сто: а) сто б) сто в) сто ста ста ста стьом стам сто стьох сто ста стьома стами ста (на) стах (на) стах (на) ста 8. Творча робота. Продовжіть прислів’я У семи няньок…, поясніть його значення. VІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
VІІІ. Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання.
Урок 7 Тема: Творення числівників. Розбір числівника як частини мови. Мета навчальна: усвідомити способи творення числівників, удосконалювати навички словотвірного розбору числівників, ознайомити учнів з розбором числівника як частини мови. Мета розвиваюча: сприяти виробленню навичок морфологічного розбору числівника, розвивати фантазію, логічне мислення, мовлення учнів, формувати комунікативну, інформаційну компетентності та компетентність саморозвитку і самоосвіти. Мета виховна: виховувати почуття гордості за «славних прадідів великих», любов до рідного краю. Культурологічна змістова лінія: життя і побут запорізьких козаків. Обладнання: карта країни «Числівник», таблиця «Розряди числівників за будовою», індивідуальні картки. Хід уроку I. Організаційний момент. Учитель. Доброго дня друзі! (Стук у двері. Входить поштар і повідомляє, що надійшла телеграма від мешканців країни Числівник.) Треба терміново її прочитати. Відкриваємо. Шановні учні! Запрошуємо вас у захоплюючу мандрівку дивовижними містами країни Числівник. Чекаємо на вас з нетерпінням! Жителі країни. Учитель. Ну що ж, треба їхати! А який же вид транспорту оберемо? Мені здається, що треба використати всюдихід «Дивослово». Діти! Ви згодні? Ми повинні зарядити свій всюдихід своєрідним пальним – енергією для плідної роботи, змістовними та правильними відповідями, веселістю, ерудицією, оптимізмом. А мета нашої подорожі – відвідати знайомі міста країни Числівник. II. Установочно – мотиваційний етап. 1. Психологічна настанова щодо умовної подорожі до країни Числівник. Ознайомлення учнів зі структурою теми. 2. Внутрішня мотивація навчально – розвивальної діяльності з теми Числівник. III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Оголошення епіграфа. Ой, із могили видно всі долини – Сизокрилий орел пролітає: Стоїть військо – славне запорізьке, Як мак процвітає. М. Максимович IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок. Учитель. Пропоную інтелектуальну розминку. Я звертаюся до вас із запитаннями, на які ви повинні дати стислу відповідь.
1. Робота над текстом. «Подорож в минуле». Прочитайте і дайте відповіді на запитання.
3. Визначте їх розряди за будовою. Запорозькі землі. Столицею Запорожжя була Січ, де жив кошовий отаман із старшиною. Запорозькі землі ділилися на вісім округів, які називалися паланками, як от тепер райони, де жили жонаті козаки і всі ті, хто хотів займатися господарством. Звали їх зимівчанами, бо вони жили по селах та по зимівниках, як звали запорожці свої хутори. В останні часи на Запорожжі було 64 села, а зимівників, або хуторів, де було по кілька хат, часом 3 – 4, було до 4 000 і, окрім того, скрізь по запорозьких степах було кілька тисяч бурдюків. Це були землянки, де запорожці знаходили собі притулок від негоди, а часом і від татар (З історії України). V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу. 1. Пошуково –вибіркова робота. Подані числівники записати у 3 колонки: прості, складні і складені. Десять, двадцять п’ять, шестеро, п’ятнадцять, три тисячі чотириста дев’ять, нуль, одна друга, дев’яносто, дев’ятсот. 2. Робота з підручником. Мовний розбір стор. 132. 3. Робота біля дошки. Записати приказку, зробити морфологічній розбір числівника. Семеро одного не ждуть. Семеро - числівник, п.ф. – семеро, простий, кількісний, збірний, Н.в., підмет. Одного – числівник, п.ф. – один, простий, порядковий, ч.р., Р.в., додаток. VI. Закріплення набутих знань у процесі практичної діяльності. 1. Робота з підручником. Вправа 361. Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Виписати числівники і розібрати їх як частину мови. 2. Творче завдання «Сходинки». Впишіть у горизонтальні ряди східців числівники на –дцять.
Відповіді: двадцять, сімнадцять, чотирнадцять, кільканадцять. Розберіть морфологічно один числівник (на вибір), складіть з ним речення. 3. Гра. Учитель читає складені числівники та числівники з іменниками, пропонуючи виразити кожне словосполучення одним складним прикметником або порядковим числівником і швидко придумати до нього відповідний іменник. Наприклад: 30 днів – тридцятиденна подорож. 40 діб, 10 хвилин, 3000 місць, 25 років, 300 кілометрів, 10 метрів, 770 кілометрів, 50 тонн, 100кілограмів, 5 тисяч, 7 мільйонів, 70 мільярдів. 4. Кросворд «Число». Розгадайте кросворд. 1. Число, яке означає дві сотні. 2. Число, яке становить двічі по два. 3. Порядковий номер, який відповідає числу 6. 4. Один десяток. 5. Три сотні.
5. Синтаксичний розбір речення. 1 варіант. Дві берези біля двору поклонилися до ніг. 2 варіант. Тепер вона знала, яких людей десятою дорогою обминати. 6. Завдання – тест «Зайвий». Знайдіть зайве слово (за неналежністю до слів іншої частини мови).
VII. Систематизація знань, умінь і навичок. Оцінювання. 1. З якими «мешканцями» країни Числівник ви сьогодні зустрілися? 2. Що сподобалося на уроці? VIII. Домашнє завдання. Повторити все про числівник. Підготуватися до контрольної роботи. З художньої літератури виписати 2 речення з числівниками, зробити їх морфологічний розбір. Урок 8 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
План конспект уроку Української мови Підготувала та провела Вчитель... Мета: сформувати уявлення учнів про числівник як частину мови, вчитися визначати морфологічні ознаки числівника; розвивати творчі... |
Уроку Анотація. Урок української мови у 10 класі «Прислівник як частина мови» відповідає чинній програмі з української мови для профільного... |
|
Прикметник як частина мови. Написання прикметників ... |
Урок: українська мова, математика 6 клас Тема. Числівник: загальне... На групи за значенням та будовою, навчити розрізняти кількісні і порядкові числівники, формувати вміння знаходити числівники в текстах;... |
|
Тема. Вигук як особлива частина мови Мета: домогтися засвоєння учнями визначення вигуку, ознайомити з граматичними ознаками вигуків як особливої частини мови |
Конспект уроку української мови в 6 класі Тема: Групи прикметників... Обладнання: Таблиці “Прикметник як частина мови”, “Присвійні прикметники, опорна схема, індивідуальні картки для роботи у парах,... |
|
1 Картка опису цифрового ресурсу – презентації „Займенник як частина мови. Особові займенники” Пояснювальна записка до презентації „Займенник як частина мови. Особові займенники.” |
Урок української мови у 4 класі Тема: Прикметник. Повторення вивченого... У нас незвичайний урок рідної мови. Ми будемо повторювати вивчене та дізнаватись щось нове. А чого ви очікуєте від цього уроку? (визначення... |
|
Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки,... ... |
Тема: Повторення. Основні орфограми та пунктограми української мови.... Тип уроку: бінарний комбінований урок майстер-клас з української мови та технологій в 11 класі |