Урок перевірки та корекції знань з української мови у 6 класі на прикладах текстів українських пісень та віршів волинських поетів
Тема: Прикметник як частина мови. Написання прикметників
Мета: узагальнити знання учнів про прикметник як частину мови;
розвивати спостережливість та вміння знаходити основні орфограми;
виховувати любов і повагу до поезії та української пісні.
Тип уроку: урок перевірки та корекції знань
Обладнання: Картки з текстами поезій волинських поетів та пісні “Мамина вишня”, звукозапис пісні “Мамина вишня”. На дошці записана тема та епіграф уроку: “Поезія і пісня –великі дві сили”
Хід уроку
Організаційний момент Підготовка зошитів для роботи, записування дати, відмічання відсутніх на уроці
II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
Сьогодні на уроці ми повторимо усі відомості про прикметник як частину мови, закріпимо навички правопису не з прикметниками, орфограми –н- і –нн- у прикметниках та написання складних прикметників.
Запишіть тему уроку: Прикметник як частина мови. Написання прикметників.
При виконанні наших завдань ми будемо спиратися на рядки з поезій наших земляків-волинян та українських пісень. Це дасть змогу побачити, наскільки багатою є поетична спадщина рідного краю. Можливо, когось урок надихне на власні поезії.
Епіграфом нашого уроку будуть слова “Поезія і пісня – великі дві сили”. Запишіть, будь ласка, його теж у зошити.
Скажіть, як ви розумієте зміст епіграфа? (Мікрофон)
Отож, запрошую вас у царство мудрого й красивого, правдивого і чуйного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова.
III. Закріплення та систематизація набутих знань
1. Повторити вивчене про прикметник пропоную провести у вигляді дискусії. Одному із учнів читає речення, записане на дошці.
Слово мудре і красиве, правдиве і чуйне, сильне і ласкаве, добре і мужнє чарує і хвилює нас, запалює нам душі, приносить у дім радість і щастя.
1) Скажіть, чи згідні ви з тим, що сказано про слово? Думку свою обґрунтуйте.
2) Які слова, на вашу думку, найбільш вдало допоможуть розпочати виконувати завдання сьогоднішнього уроку? Чому? (Учні називають слова: мудре, красиве, правдиве, чуйне, сильне, ласкаве, добре, мужнє – це є прикметники)
2. “Мозковий штурм”
1) До групи яких частин мови відносимо прикметники? (Самостійних)
2) На що вказує прикметник? (Виражає ознаку предмета)
3) На які запитання він відповідає? (Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї?)
4) Яку синтаксичну роль виконує у реченні? (Найчастіше роль означення, хоча можуть бути і іншими членами речення)
5) З якою частиною мови прикметник найчастіше пов'язаний в реченні? (З іменниками)
3. Щоб ще раз впевнитись у тому, що ви вмієте виділяти прикметники у тексті, виконаємо наступне завдання.
Робота на картках. Вибірковий диктант
Картка №1. З вірша волинської поетеси, педагога Ніни Горик “Хмара синя – господиня” виписати словосполучення іменника з прикметником.
За свою творчу справу, за зерна щирої духовності й любові, посіяні в дитячих душах багатьма роками педагогічної праці, удостоєна звання “Заслужений вчитель України”.
Один з учнів виконує завдання на дошці. Усі інші у зошитах.
Картка № 1. Виписати словосполучення іменника з прикметником
Хмара синя - господиня
Синя Хмара до городу
В решеті носила воду.
Що із річки набере
В решето своє старе -
Те й проллється в болота
З дірявого решета.
Вийшов вітер з-поміж трав,
Хмарі ківш подарував.
Хмара вдячна вітру-другу,
Понесла до поля й лугу
У новенькому ковші
Теплі й лагідні дощі.
Кожній квітці і травинці
Наливала по краплинці.
Віддавала все, що мала,
Ще й питала:
- Чи не мало?
Ах, ще житу та вівсу?
Зачекайте, принесу!
Усміхнувся в далечінь,
Вус погладивши, ячмінь:
- Бачу, - каже, - Хмара синя
Дуже добра господиня.
Стрепенулися льони:
- Дощик дуже був смачний!
Дякуємо тітці Хмарі
За небеснії нектари,
Від такої смакоти
Всім нам весело рости.
Ніна Горик
(Синя Хмара, решето старе, дірявого решета, новенькому ковші, теплі й лагідні дощі, добра господиня, дощик смачний, небеснії нектари)
“Мікрофон”
- Про що цей вірш? Чим він вам сподобався або не сподобався?
“Бліц-опитування”
1) Якими членами речення виступають прикметники? (Означеннями)
2) На які групи за характером кінцевого приголосного основи поділяються прикметники? (Тверду і м′яку).
3) З виписаних прикметників назвіть ті, що належать до м′якої групи. На основі чого ви це зробили? (Синя, бо у формі чоловічого роду в Н. в. однини маємо закінчення –ій: синій. Усі інші мають закінчення –ий. )
“Часткове доповнення тексту”
Текст поезії “Рідна мова” Любові Патлашинської доповнити прикметниками твердої групи. Це у нас текст поетичний, тому варто подумати про риму. Звернути увагу на прикметники твердої групи, які є у тексті, їх підкреслити
Любов Патлашинська - поетеса, яка народилася в с. Брани Горохівського району, а її дитячі роки пройшли у нас, на Іваничівщині, а саме у с. Мишів. Трудилась на освітянській ниві, прищеплювала своїм вихованцям любов до рідного слова, до пісні, до України.
Діти виконують завдання у картках. Двоє дітей біля дошки вписують у заготовлений текст свої варіанти прикметників. Після виконання завдання співставляються варіанти відповідей учнів біля дошки з варіантами учнів, що працювали на своєму робочому місці.
Відповідь-оригінал висвітлюється на дошку для порівняння.
Картка № 2. Доповнити текст прикметниками твердої групи, дотримуючись рими
Рідна мова
Мово моя …,
Мово …,
Мово колискова,
Знаю тебе зблизька.
Піснею прилинеш,
В серденьку озвешся
І, як цвіт калини,
Ніжно усміхнешся.
Любо так з тобою,
Мово …,
Тобою гордиться
Вся моя родина.
Щиро, веселково
У душі заграєш,
Можеш нас зігріти,
Треба, то караєш.
Ти моя відрада.
Тихая молитва,
Ти, як сонце …,
І …, як бритва.
Рідна, калинова,
Без тебе не жити.
Кожне твоє слово
Мушу боронити.
Квітни і красуйся
Сьогодні в обнові,
Мово …,
Моє рідне слово.
Любов Патлашинська
Оригінал
Рідна мова
Мово моя рідна,
Мово материнська,
Мово колискова,
Знаю тебе зблизька.
Піснею прилинеш,
В серденьку озвешся
І, як цвіт калини,
Ніжно усміхнешся.
Любо так з тобою,
Мово солов’їна,
Тобою гордиться
Вся моя родина.
Щиро, веселково
У душі заграєш,
Можеш нас зігріти,
Треба, то караєш.
Ти моя відрада.
Тихая молитва,
Ти, як сонце ясне,
І гостра, як бритва.
Рідна, калинова,
Без тебе не жити.
Кожне твоє слово
Мушу боронити.
Квітни і красуйся
Сьогодні в обнові,
Мово українська,
Моє рідне слово.
Любов Патлашинська
- Про які почуття допомогла розказати авторка цієї поезії за допомогою слів-прикметників?
- Поясніть значення слів “Щиро, веселково у душі заграєш, можеш нас зігріти, треба, то караєш”
“Знаю правильне твердження”
Наступне наше завдання вимагає пригадати, на які групи за лексичним значенням поділяються прикметники? (Якісні, присвійні, відносні).
Знаючи правила такого поділу прикметників, укажіть правильні твердження:
а) якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути в
ньому в більшій чи меншій мірі
б) відносні прикметники мають ступені порівняння
в) присвійні прикметники вказують на приналежність предмета особі або тварині
(Правильними є відповіді а і в).
Чому відповідь б неправильна? (Ступені порівняння мають тільки якісні прикметники)
Робота з реченням.
Записати під диктовку речення (Один учень біля дошки).
Поміж дубами світиться ставок в оправі запашного диво-зілля.
Назвати прикметник. До якої групи за лексичним значенням він належить?(Запашного, якісний)
Ці рядки з вірша поета Михайла Принька, який є Членом Національної Спілки письменників України і проживає на Волині. Він написав досить багато збірок для дітей. Серед них “Де ночує грім”, “Андрійкова мандрівка”, “Як Василько в Африку літав”.
Отже, прослухайте поезію “Лесин ставок”, звідки наше речення та скажіть, хто ця Леся?
Ми можемо поставити її в один ряд з тими поетами, твори яких звучали на уроці? Чому? (Вона теж поетеса нашого краю)
Лесин ставок
Поміж дубами світиться ставок
В оправі запашного диво-зілля.
Довкола - навіть вітерець примовк,
Обнявши плесо крилами розгілля.
Отут колись у лагідній воді
З дівчатами купалась юна Леся.
І голоси веселі й молоді,
Мов лебеді, здіймалися із плеса.
Та не гадали подруги в той час,
Що понад світом вічною зорею
Займеться слово Лесі, мов алмаз,
Орлицею полине над землею...
Тих днів, либонь, і в спогадах нема.
Лише цвітуть, як і тоді, барвінки.
Та сяє кольорами сімома
Веселка слова Лесі Українки!..
Ця поезія належить перу
Пригадавши правила утворення ступенів порівняння, утворіть від прикметника запашний ступені порівняння. (Запашний – запашніший –найзапашніший; більш запашний – найбільш запашний)
“Правильно пишу”
Виявити та закріпити вивчені орфограми –н-, -нн- у прикметниках допоможе складання й записування словникового диктанту на написання –н-, -нн- у прикметниках за словами пісні Дмитра Луценка “Мамина вишня”. Для роботи використаємо картку №3. Щоб змогли ви відтворити настрій, почуття, які викликає ця пісня у слухачів, вслухайтесь під час роботи у мелодію пісні.
(Сумна, мамина, раннім, жадане, сокровенне, священна.)
Розкажіть правила написання –нн- у прикметниках. (-нн- пишеться у прикметниках з наголошеними суфіксами –енн-, -анн-, -янн-)
- Які прикметники з виписаних належать до присвійних? (Мамина)
- Розкажіть правила правопису –н- у прикметниках
- Яку орфограму нам ще слід пригадати? (Правопис не з прикметниками, правопис складних прикметників).
Скласти речення на правопис не з прикметниками. Речення повинні доповнювати зміст уроку, логічно у нього вписуватись.
ІV. Перевірка домашнього завдання
Нашу пісню називають солов'їною. Кажуть, що солов'ї навчилися співати саме у нашого народу. Існує легенда, що солов'ї збирали пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось соловей в Україну, сів спочити у полі, де працювали люди. "Що за люди живуть тут. Ні пісень, ні музики не чути?" - подумав соловей. А ввечері залунали сумні пісні, бо важка праця втомила за день людей. Заспівав соловей, звеселив їх. Забули вони про свою втому і так заспівали, що соловей зачарувався їхніми піснями. Відтоді солов'ї весною летять на Україну за піснями для свого царя. І пташенят висиджують саме у нас, щоб вони від самого народження слухали найчарівніші у світі пісні.
Виконуючи домашнє завдання, ви теж мали змогу переконатися, що саме українська пісня стає у пригоді у будь-якій ситуації людини. Вона здатна розвеселити, порадити, підтримати. Зачитаємо назви українських народних пісень, з якими ви ознайомились вдома, що містять прикметники.
(Кілька учнів зачитують назви українських народних пісень, називаючи у них прикметники)
Підсумок уроку. Оцінювання
Наш урок наближається до кінця. Із завданнями уроку ми справилися. Залишається тільки підсумувати вивчене.
- Чому саме слова “Поезія і пісня - великі дві сили” стали епіграфом уроку?
- Що здалося найскладнішим під час виконання завдань?
- Яких поетів Волині вдалося запам’ятати?
Сказати про роль слова; слова поетичного можна багато. Я хочу підсумок уроку завершити словами Ніни Горик:
Рідні слова – це і казка, і пісня,
Пташечка рання і зіронька пізня.
Все, що ти бачиш, живе у словах.
Слово до слова – це мова жива.
V. Домашнє завдання
Удома ви ще раз матимете змогу подумати над тим, чи дійсно пісня і поезія – нероздільні, невичерпне джерело, скарбниця народного духу; чому саме український народ через століття рабства і неволі шляхом до щастя проніс свій дорогоцінний скарб – мову.
1. Написати твір-мініатюру або вірш з використанням прикметників “Я живу на Волині”
2. Повторити тему “Прикметник”
|