|
|
Скачати 494.71 Kb.
|
|
7 клас. Українська література Тема: Поезії Ліни Костенко. Мета:Утвердження ідеї про те, що духовне багатство — найбільший скарб у житті, допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство поезій Ліни Костенко, їх неповторність; розвивати навички виразного читання віршів напам'ять, їх аналізу, висловлення власної думки з приводу прочитаного; виховувати прагнення до вироблення в собі високих моральних якостей, духовного багатства. Обладнання: портрет письменниці, виставка її книжок, ілюстрації до творів, що вивчаються, малюнок чи фото чайки. Теорія літератури: виразне читання, темп, пауза, інтонація, логічний наголос; ліричний герой; художні засоби; ідея. ХІД УРОКУ
Перевірка домашнього завдання.
IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Розширте, доповніть, поясніть зимову картину, змальовану Костенко.
— Визначте, які художні засоби використані поетесою в даних рядках:
5. Визначте віршовий розмір творів Ліни Костенко. Поєднання хорея із ямбом, без рими. V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Інтерактивна вправа «Мікрофон». Доповнити речення: «Мені поезії Ліни Костенко запам'яталася тим...» або «Крилатість — це...»
9 клас. Українська література Життя і творчість, морально-етичні ідеали філософа, просвітителя й поета Г. С. Сковороди Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю видатного письменника, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості його творів; розвивати навички роботи з підручником, виразного читання творів давньої літератури, їх аналізу, висловлювання власної думки щодо прочитаного; виховувати прагнення до самопізнання та самовиховання відповідно до загальноприйнятих морально-етичних норм. Обладнання: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, різні видання творів митця. Теорія літератури: афоризми. ХІД УРОКУ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Багата та земля, що народжує філософів і поетів. Саме такою є Полтавщина, яка дала стільки талантів! А один із найвизначніших серед них — Григорій Савич Сковорода. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди З припорошілими саквами, Що до цілющої води Простує, занедбавши храми. Так писав про видатного українського письменника М. Рильський. Якщо поглянути на карту мандрівок Г. Сковороди, то на побачите, що вона охоплює пів-Європи! А його ідеї сягали такої глибини мудрості, до якої не дійшов ніхто інший! Пройти стежками майстерної поетичної думки Григорія Синича Сковороди — такою буде мета сьогоднішнього уроку. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ «Хвилинка мудрості».(Учні зачитують вислови з афоризмів Г. Сковороди.) III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Клоуз-тести.
(кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, робота перевіряється в парах.) IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Міні-лекція вчителя з елементами евристичної бесіди. Про Григорія Савича Сковороду існує безліч легенд і переказів, його мудрими висловами і дотепер захоплюється увесь світ. А почнемо ми з кінця. Помираючи, Сковорода заповідав напис на своїй могилі: «Мир ловил меня, но не поймал». Він точно пер бачив день свого переходу в інше життя, і щоб не завдати нікому клопоту, сам вирив собі могилу, перевдягнувся і заснув вічним сном зі спокійним мудрим виразом на чолі. Хто ж він, Григорій Савич Сковорода, чому світ його ловив, та не спіймав, чому й через 277 років для нас він залишається сучасником? Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в с Чорнухи, що на Полтавщині, у сім'ї малоземельного козака. І заможні, й незаможні козаки того часу вважали питанні честі дати освіту своїм дітям. Ця традиція та виняткові здібності малого Григорія до навчання спонукали батьків віддати сина в науку до дяка, а від дяка — до церковнопарафіяльної школи. У рідному селі Григорій жив до 16 років. Час, достатній, щоб закохатися в рідну природу, поетичний український народний побут, натхненну козацьку пісню та невмирущу душу, яку оспівували сліпі лірники й кобзарі. Григорій від природи мав чудовий голос і неабиякий музичний хист. Пізніше вільно грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. У школі був солістом церковного хору; це разом із винятковими здібностями до навчання відкривало йому дорогу до підготовчого класу Київської академії. Київська академія була першим вищим навчальним закладом в Україні, багато хто мріяв вчитися в ній. Перед її брамою 1738 року зупинився зачудовано 16-літній Григорій Сковорода. — Пригадайте з уроків історії, літератури, що ви ще знаєте Київську академію. У цьому закладі учились студенти з Петербурга і Москви, Білорусії і Польщі, Молдавії та Румунії, Болгарії, Сербії, Греції Близького Сходу. Вихованці Київської академії роз'їзжджалися по всій імперії, працювали в школах і колегіумах, у російських посольствах майже всіх країн, вищих навчальних закладах інших країн, куди їх запрошували на посади професорів. У Московській слов'яно-греко-латинській академії в роки навчання там Ломоносова всі вчителі були з Києва. Сковорода поринув у вир студентського життя, брав участь диспутах, освоював латину, був солістом академічного хору. - Згадайте, що ви знаєте про життя бурсаків, спудеїв, про їх побут.(Студенти найчастіше бідували, жили в холоді та голоді, заробляли на прожиття співом великодніх та різдвяних віршів. Це не вважалося жебракуванням. Люди любили слухати їх, прилучалися таким чином до культури. У Гоголя в повісті «Вій» зображено ще одне заняття спудеїв — читання молитов над покійником. Тут, в Академії, Григорій Сковорода пробуде з перервою 10 років. Перший рік учитиметься в підготовчому класі, або аналогії. потім закінчить три граматичні класи (інфиму, граматику, синтаксис) і, ставши після цього спудеєм, рік вивчатиме піїтику, рік — риторику, два роки — філософію і чотири — богослів'я. Засвоївши академічні предмети, які включали не тільки граматично-філологічні й філософські дисципліни, а й стародавні та нові мови, математику, астрономію, географію, історію, літературу, поезію, музику, малювання, студенти ставали одними найосвіченіших людей свого часу. Сковорода вчився «ревностно и беспорочно», був у науках «скоропостижен» та «преизряден».За царським указом 1742 року «Про набір співаків у двірську капелу » Сковорода потрапляє до Петербурга, та його не приваблює таке життя, хоча для спритних воно могло обернутися нагородами, багатством і славою. (Історія Андрія Розумовського.) Через два роки (1744) цариця Єлизавета вирушає з усім двором у велику подорож, відвідала вона і Київ. Сковороді хитрощами вдалося залишитися в Академії. Не став він і священиком, як йому пропонували (удав із себе нетямущого). Незабаром до Угорщини виїхало російське посольство. Туди,як високоосвічену людину, запросили й Сковороду. І почалися його мандри Європою, пізнання світу — Німеччина, Словаччина, Польща, Північна Італія (і все це пішки). Він слухав лекції німецьких професорів, вивчав різні філософські системи, придивлявся до життя. І тільки туга за рідним краєм привела його знов на Батьківщину. На той час не стало його рідних, ніщо не тримало Григорія на одному місці. І Сковорода сміливо поринув у широкий світ, переконаний, що всюди знайде шматок хліба у людей воду дасть йому земля без оплати, а все інше — зайве... Першу зупинку Григорій Савич Сковорода зробив у Переяславі, де на запрошення єпископа став учителем піїтики в семінарії. Алі він не запобігав перед начальством, не викладав по-старому схоластично, за це «изгнан из училища Переяславского не с честью» Тоді його запросив домашнім учителем до свого сина поміщик Степан Томара. Сковорода навчав свого вихованця думати, намагався розвинути в ньому природні здібності. Навчання проводив переважно у формі розмов, увесь час спонукаючи учня висловлювати і власну думку. Одного разу панські прислужники донесли матері про нешанобливі слова Скороводи, тому і звідти довелося піти. Опинився він у Троїце-Сергіївський лаврі під Москвою. На нього чекало місце, слава, гроші, але Сковороду знову потягло до рідних місць, і він повернувся в Переяслав, де мандрівки з нетерпінням чекав Степан Томара. Коли Сковорода спав, йо відвезли до поміщика, а потім вибачилися; ледве умовивши його залишитися. У цей переяславський період (1752-1758) Сковорода весь вільний час любив проводити в полях і гаях. На сон залишав більше чотирьох годин, а з першими променями сонця був на ногах. У простому одязі, із сопілкою, торбою з книжками та ціпком ішов, куди хотів. Був суворим вегетаріанцем: їв тільки овочі, молоко, сир, та й то лише раз на день, по сході сонця. Але ніколи я втрачав доброго настрою, веселості й доброзичливості, за що його всі любили й шукали з ним товариства. Улюблена книга Сковороди — Біблія: А «із зерен Священного писання» виріс і його «Сад божественних пісень» (1753-1785) Збірка є своєрідним ліричним щоденником, у якому відбилися життєві події, філософські роздуми, ліричний настрій їх автора. З 1789 року Григорій Савич починає викладати піїтику в Харківський духовній колегії. Через рік єпископ захотів схилити її породу до чернецтва, що відкрило б йому дорогу до керівництва колегіумом. Але висока посада не приваблювала письменника, він прагнув зберегти свою моральну чистоту. Знову довелося ІТИ. У Харкові Сковорода познайомився з учнем колегіуму — Михайлом Ковалинським , з яким щиро товаришував до кінця життя і який став .його першим біографом. Сковорода і Ковалинський разом ідуть до Києва. Сковороду запрошують стати «стовпом церкви і красою обителі», на що він відповідає: «...доволі і вас, стовпів неотесаних у храмі Божому,,.». 1766 року Сковороду знову запрошують викладати у Харківському колегіумі нововведений предмет — основи доброчинства. Викладач пише посібник «Вхідні двері до християнської доброчинності для молодшого шляхетства Харківської губернії». За «вільнодумство» його знову звільняють. Своєю діяльністю Г. С. Сковорода прискорив відкриття першого університету в Україні — Харківського. Серед меценатів — друзі, учні, знайомі, що сприйняли ці ідеї. Останні 25 років життя Григорій Сковорода був мандрівним учителем, заживши слави народного мудреця, просвітителя. За цей час він створив збірку «Байки Харківські», основні філософські твори: «Наркіс. Розмова про те: взнай себе», «Розмова ти подорожніх про справжнє щастя в житті», «Розмова, що зветься Алфавіт, або Буквар світу», «Діалог, ім'я йому потоп зміїний» і т. ін. творчістю Сковорода підсумував найвищі досягнення нього українського письменства. Щодо мови творів Сковороди: на той час ще не існувало усталеної, добре виробленої української літературної мови, книжні була далекою від народної (та й ту царизм забороняв). Тому він писав«народним діалектом» або латиною ( філософські трактати).
— Ось ви незабаром закінчуєте школу. Перед вами, мабуть, уже зараз стоїть питання: ким бути, який шлях обрати в житті, як правильно визначити майбутню професію, щоб потім не жалкувати все життя. І відповідь можна пошукати саме у творах Григорія Савича Сковороди. Звернімося до філософського трактату «Алфавіт, або Буквар світу», зокрема до «Байки про котів». 3. Коментоване читання «Байки про котів». Евристична бесіда.
4. Коментар учителя про ідею «сродної праці» V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Створення «асоціативного куща». • За допомогою «асоціативного куща» створіть «психологічний портрет» Сковороди.
ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Інтерактивна вправа «Мікрофон». • Продовжіть речення: «Сковорода для мене постав як...» «Ідеї Сковороди здалися мені...» «Мене вразило (мені запам'яталося)...» ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вивчити біографію Г. С. Сковороди, вміти розповідати про християнські морально-етичні ідеали; підготувати інсценівку, «заочну екскурсію» шляхами Сковороди. 9 клас. Українська література Тема: «Сад божественних пісень», «Байки харківські» Г. С. Сковороди Мета: допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст, значення творів Г. С. Сковороди для сучасності; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, визначення їх ідейно-філософського змісту, висловлення власних суджень щодо проблем та їх аргументації; виховувати кращі риси людини, прагнення до чесного життя, самопізнання та самовиховання. Теорія літератури: ліричний вірш, байка, художні засоби, тема, ідея. ХІД УРОКУ І.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Щастие, где ты живешь? Горлицы скажите! В поле ли овцы пасешь? Голубы, известите! О щастие, наш ясный свет, О щастие, наш красный цвет, Ты мати и дом, появися, покажися! Так пише Г. С. Сковорода у 21-й пісні «Саду божественних пісень». І справді, хто не мріє про щастя для себе, своїх рідних? Що таке щастя? Яким його бачить поет і філософ Сковорода, які і в чому радить його шукати,— ми про це будемо говорити на сьогоднішньому уроці. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ «Хвилинка мудрості». III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1, Інсценівка за легендами про Г. С. Сковороду. 2. «Заочна екскурсія» сковородинівськими місцями. IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО MAТЕРІАЛУ 1. Слово вчителя. Який героїчний ентузіазм, віру в людей і добро до них требі було мати, щоб у затхлій, позбавленій сонця атмосфері бурси| в тісних академічних класах, у сутінках церковного клироса, читаючи вночі над померлими Псалтир, бачити життєдайне світло І не тільки бачити, а й підносити його, давати іншим, примовляючи: «Іди переді мною, моє світло!» Г. С. Сковорода пише про себе: «Якщо в мені нічого немає крім жару серця..., то я задоволений цим». Невтомний шукач істини та краси в житті, Григорій Савич за лишив нам чималу літературну спадщину. Це збірка «Сад божественних пісень» із ЗО поезій, «Байки Харківські» (теж ЗО), притчі, філософські трактати та ін. Як уже відзначалося, твори письменника досить складні через неунормовану, діалектну мову, за що йому докоряв Т. Шевченко хоч у дитинстві записував у свій потаємний зошит саме вірш Г. С. Сковороди. Але нам дорога творчість поета за важливі думки, істини, гуманізм, за світ неповторних, хоч і непростих, художніх образів. Перші вірші збірки Г. С. Сковорода написав у жанрі панегіриків (віршів, що складалися,для вихваляння окремих осіб чи подій| Він дещо обновив традиції панегіричного вірша. Безпосередність і простота ліричного героя, щирість і чистота почуттів стали ознакою жанру. Такими є, наприклад, поезії «їдеш, хочеш нас лишити», «На день народження Василя Томари». Працюючи над перекладами з Горація, визначного античного лірика, автора численних од, Сковорода створює ряд оригінальних творів цього жанру. Одна з таких од — «De libértate», у якій він привітав національно-визвольну боротьбу рідного народу на чолі з Хмельницьким. 2. Виразне читання вірша «De libértate». 3. Евристична бесіда. - Чи відповідає поезія жанру оди? - Чи є розгорнутою характеристика героя? - Яку моральну категорію людського буття Сковорода ставить на перше місце? - Яким художнім засобам надає перевагу? - Яка їх роль у розги і і-і теми та ідеї твору? - Яка роль у творі ліричного героя? Коментар учителя. Подивимося, як трактуються морально-етичні норми автором у сатиричному вірші «Всякому місту — звичай і права». До речі, цей вірш так подобався народу, що увійшов до репертуару кобзарів-лірників як народна пісня. . Прослуховування аудіозапису пісні «Всякому місту — звичай І права». Евристична бесіда.
9. Слово вчителя. Цікавими є в поезії пейзажні вірші Сковороди. Захоплення природою, веселковою гамою її кольорів, барв, тонів висловлене у формі, новій для давньої української поезії. Так, вірш «Гей поля, поля зелені...» ритмомелодикою, лексикою, характерних поетичних тропів-метафор, епітетів, порівнянь дуже близький да української народної пісні. Спів жайворонка над полями, соловейкова пісня в садах зливаються в єдину гармонію зі зворушливою мелодією пастушої сопілки і душею поета. 10. Виразне читання інших віршів зі збірки, визначення їх ідейно-художніх особливостей. V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК 1. Вибірковий літературний диктант. • Запишіть, ті поняття, які за переконанням Г. С. Сковороди, складниками щастя. Чистота, совість, чесність, здоров'я душевне, здоров'я фізичне, родина, діти, шлюб, достаток, кохання, самопізнання, «сродна» праця, єднання з природою, свобода. 2. Евристична бесіда.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Інтерактивна вправа «Мікрофон». • Продовжіть речення: «Поезія Сковороди — це...» «Мені відкрилося...» «Я ціную у творах поета те, що...» VII.-ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Виразно читати й аналізувати вірші Г. С. Сковороди; вивчити напам'ять поезію «Всякому місту — звичай і права». |
| Технології розвитку критичного мислення” Актуальність. Застосування технологій критичного мислення є інструментом впливу на інтелектуальні здібності дитини – інтелектуальну... |
УРОК 1 МЕТОДИ ТВОРЧОГО Й КРИТИЧНОГО І МИСЛЕННЯ В ПРОЕКТНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ... Мета: Навчальна ознайомити учнів зі змістом і завданнями курсу «Технології»» на навчальний рік методами критичного мислення, галузями... |
| Уроках математики в Украйнській гімназії з використанням технології... Ами змістом навчальної дисципліни, зокрема математики, а й сформованість компетентності учня як загальної здатності особистості.... |
Урок з використанням технології критичного мислення «очікування» ... |
| Уроку навчальні Розробка уроку геометрії для учнів 9 класу з використанням моніторингових технологій та стратегій технології розвитку критичного... |
"Інформаційно-комунікаційні технології навчання: стратегія розвитку і досвід упровадження" Парадигмальні зміни технологій навчання в умовах розбудови інформаційного суспільства. Формування ІКТ-компетентностей учнів, студентів,... |
| Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя |
Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі... |
| Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних... Викладач предметів людина і світ та художня культура, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Державного навчального закладу... |
Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. І. Мазепа. Слайд 1 Мазепу і початок його гетьманування; з'ясувати становище Правобережної України наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; продовжити... |