Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних і соціальних компетентностей учнів на уроках суспільно-історичних дисциплін

Розділ І. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ – КОМУНІКАТИВНО-ДІАЛОГОВИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ.







Стійкий пізнавальний інтерес може формуватися різноманітними шляхами і засобами в тому числі інтерактивними методами:

□ проблемне навчання;

□ взаємонавчання;

□ тестування знань, вмінь та навичок учнів;

□ навчання з комп'ютерною підтримкою;

□ участь учнів у дискусіях, обговореннях;

□ аргументація та відстоювання власної думки;

□ рецензування роботи товариша;

□ формулювання запитань, завдань;

□ створення тестів, кросвордів, ребусів;

□ знаходження декілька варіантів можливого рішення пізнавальної задачі, проблеми;

□ самоперевірка, аналіз особистих пізнавальних і практичних дій;

□ впровадження інтерактивних навчальних посібників, мультимедійних систем, спеціалізованих комп'ютерних програм, постійного тестового контролю. [5]

Інтерактивна (від англ. «іnter» – взаємний та «act» - діяти) технологія навчання – це системний метод створення, застосування та визначення процесу навчання як суб'єкт-суб'єктної форми взаємодіючого навчання у формі діалогу, направленого на розвиток особистісних індивідуальних задатків, інтересу до самостійного набуття знань.

Інтерактивні технології навчання – це не панацея навчального процесу. Вони потребують високого рівня професіоналізму, педагогічної майстерності педагога і систематичної, цілеспрямованої підготовки до проведення уроків. Перш ніж застосовувати інтерактивні форми і методи навчання на уроках, викладач повинен навчити учнів процедурі працювати на уроці. Учні самостійно освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку) – у викладача з'являється час для проведення індивідуальних консультацій, індивідуально-групового пояснення нового навчального матеріалу і контролю за роботою учнів.

В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

• 
  безпосередньої участі кожного учасника заняття. Це зобов'язує викладача зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;
  
• 
  взаємного інформаційного, духовного збагачення шляхом діалогу, обміну життєвим досвідом, одержаною інформацією;
  
• 
  особистісно орієнтоване навчання.
  

З такої точки зору мають право на існування і класно-урочна система Яна Коменського – нічого кращого світ не придумав для організації навчального процесу, - і авторитарна, і гуманістична, і підтримуюча. І саме в авторитарно-дисциплінарній класно-урочній системі Я. Коменського існував принцип розвитку природних здібностей учня: «Боротися з натурою – марна справа»,- вважав великий дидакт. Інтерактивні форми і методи навчання особистісно орієнтованого спрямування дають можливість розвивати природні задатки учня. Принципи особистісно орієнтованого навчання, за М.А. Власюк [6], можна віднести і до інтерактивної взаємодіючої технології навчання:

• 
  принцип гуманізму (людина найвища цінність у світі);
  
• 
  принцип реалізму (об'єктивна реальність залежить від свідомості людини);
  
• 
  принцип діяльності (тільки діяльністю людина може розвинути себе або навпаки);
  
• 
  принцип самоорганізації складних систем (розглядає людину як складну систему у розвитку. Освіта не повинна нав'язувати особистості шлях її розвитку);
  
• 
  принцип діалектичного редукціонізму (врахування емоційно-негативних реакцій дитини, його комплексів як своєрідного психологічного захисту особистості);
  
• 
  принцип ціннісно-цільової суті пізнання;
  
• 
  принцип інтегративності (визначає оптимальний педагогічний вплив на особистість учня);
  
• 
  принцип діалогової взаємодії (педагогічне спілкування з учнем як суб'єктом освіти). [6]
  

Інтерактивні технології навчання дають можливість спрямувати процес навчання на реалізацію та застосування учнями набутих знань, вмінь і навичок, розвивають у учнів такі компоненти готовності до саморозвитку, як:

• 
  мотиваційний – усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти, стійкий пізнавальний інтерес, почуття обов'язку і відповідальності, допитливість, прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку, потребу у самопізнанні;
  
• 
  когнітивний – рівень загальноосвітніх та спеціальних фахових знань, вмінь і навичок;
  
• 
  морально-вольовий – позитивне ставлення до навчання, критичність, цілеспрямованість, працездатність, вміння доводити справу до кінця, самостійність, сміливість, самокритичність;
  
• 
  гностичний – вміння ставити і вирішувати пізнавальні задачі, гнучкість і оперативність мислення, схильність до аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та класифікації; креативність; пам'ять та її оперативність; вміння слухати, володіти різними видами читання, виокремлювати і засвоювати конкретний зміст, доводити, аргументувати і відстоювати власні твердження; вміння бачити протиріччя і проблеми, переносити особисті знання ай вміння у нові ситуації; вміння відмовитись від сталих шаблонів, незалежність суджень;
  
• 
  організаційний – вміння планувати свою роботу, діяльність, працювати з різними видами джерел, володіти різними прийомами фіксації прочитаного, користуватися танком комп'ютерної інформації;
  
• 
  комунікативний – здатність до співпраці і взаємодопомоги, здатність відстоювати особисту точку зору і переконувати інших у процесі дискусії.
  

Основні освітні завдання вирішуються у сучасному навчально-виховному процесі через набуття учнями знань, умінь і навичок, які сприяють розвиткові та самореалізації особистості, набуття умінь і навичок набуття нових знань шляхом самонавчання і взаємонавчання. Ці завдання вирішуються за допомогою впровадження інноваційних технологій навчання, зокрема інтерактивної технології.



Розглянемо інтерактивні технології, форми і методи інтерактивного навчання. Інтерактивні технології навчання найбільше відповідають особистісно орієнтованому підходу навчання, так як вони направлені на формування і вироблення особистісних цінностей учнів; забезпечують глибину засвоєного змісту, підвищується роль викладача, який стає організатором процесу навчання. У учнів формуються навички думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції, вміння шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати, відстоювати особисту думку.




ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ