Тема Предмет і метод статистики як науки В цій темі викладаються найголовніші питання статистичної науки: предмет статистичної науки, основні поняття та категорії, метод, завдання тощо


Скачати 0.99 Mb.
Назва Тема Предмет і метод статистики як науки В цій темі викладаються найголовніші питання статистичної науки: предмет статистичної науки, основні поняття та категорії, метод, завдання тощо
Сторінка 4/10
Дата 24.10.2013
Розмір 0.99 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 5. Статистичні методи вивчення взаємозв'язків

При вивченні цієї теми насамперед потрібно добре засвоїти по­няття про види і форми існуючих зв'язків між суспільно-економічними явищами. Необхідно знати, що ознака, яка характеризує причину чи умову, є факторною (х), а ознака, яка характеризує наслідок — результативною (у).

Основною характеристикою кореляційного зв'язку є лінія регресії, тобто функція, що зв'язує середні значення ознаки „у” зі значеннями ознаки „х”. У статистиці найпоширенішими методами вивчення кореляційних зв'язків є метод аналітичного групування та кореляційно-регресійний метод. Процес реалізації цих двох методів включає такі етапи: 1) теоретичне обгрунтування моделі; 2) оцінка лінії регресії; 3) вимірювання тісноти зв'язку між ознаками, що вивчаються; 4) перевірка істотності зв'язку.

Суть аналітичного групування полягає в тому, що одиниці сукуп­ності групують за факторною ознакою „х”, а потім для кожної виділеної групи підраховують число одиниць сукупності і обчислюють середнє значення результативної ознаки „у”. Якщо залежно від зміни значень фак­торної ознаки змінюються якимось чином і середні значення результа­тивної ознаки, то робиться висновок про наявність і напрям зв'язку між ними: зв'язок прямий — збільшення „х” приводить до збільшення „у”; зв'я­зок зворотній — зі збільшенням „х” зменшується „у”; відсутність будь-якої систематичності у зміні „у” зі зміною „х” свідчить про відсутність зв'язку між ними.

На першому етапі побудови аналітичного групування розв'язу­ються два питання: вибір факторної і результативної ознаки та визна­чення числа груп та їх меж для кожної з ознак. Слід пам'ятати, що типовість та сталість групових середніх залежить від числа одиниць сукупності у кожній групі.

На другому етапі проводиться оцінка лінії регресії - у кожній групі, виділеній за факторною ознакою, обчислюються середні значення результативної ознаки.

Третій етап аналітичного групування, який полягає у вимірюванні тісноти зв’язку між факторною і результативною ознаками та грунтується на правилі складання дисперсій (),передбачає розрахунок показників η2 та η .

Для оцінки щільності криволінійного зв’язку слугує емпіричний коефіцієнт детермінації η2:



де d2 – міжгрупова дисперсія;

sо2 – загальна дисперсія результативної ознаки у сукупності.

Загальна дисперсія :



де - середня з квадратів індивідуальних значень “у” в сукупності;

- квадрат загальної середньої із індивідуальних значень “у” в сукупності.

Міжгрупова дисперсія d2:



де – середнє значення результативної ознаки у відповідних групах;

загальна середня для всієї сукупності;

nj – число спостережень у j-й групі, j=1,2,… k ;

k – число виділених груп.
η2 коливається в межах від 0 до 1 і характеризує частку варіації резуль­тативної ознаки, поясненої варіацією факторної ознаки. Другим показником, який використовується для оцінки криволінійного зв’язку є емпіричне кореляційне відношення η, яке визначається як корінь квадратний з η2.

На останньому етапі для перевірки істотності зв'язку слід викори­стати критичні значення η2 або критичні значення F-критерію.

Розрахункові значення F-критерію обчислюють за формулами

або

де k1, k2 - число ступенів вільності;

k1 = m - 1, m—число груп;

k2 = n - m, n—число одиниць сукупності.

Розрахункові значення η2 і F-критерію необхідно порівняти з критич­ними для рівнів істотності або . Якщо фактичні значення η2 і F-критерію перевищують відповідні критичні, то зв'язок між ознаками визнається істотним. Якщо фактичні значення η2 і F-критерію менше відповідних критичних, то висновок залишається невизначеним, а наявність або відсутність зв'язку - не доведеною.

В основі кореляціино-рсгресійного аналізу лежить припущення, що залежність між факторною і результативною ознаками може бути виражена функцією Υ=f(x), яка називається рівнянням регресії.

3а аналітичним виразом залежність може бути лінійною і нелінійною. Найбільш поширені такі рівняння регресії:

Y = a+bx – лінійне;

Y = abx – показникове;

Y = axb – степеневе;

Y = a+bx+cx2 – параболічне;

- гіперболічне,

де Y – теоретичні значення результативної ознаки; a, b і с — параметри рівняння регресії, які називаються коефіцієнтами регресії.

При обгрунтуванні моделі, як і в аналітичному групуванні, розв'язуються два пи­тання: вибір факторної і результативної ознаки та вибір виду рівняння регресії.

Правильний вибір ознак і виду рівняння регресії потребує теоре­тичного аналізу взаємозв'язку між ознаками. Для підтвердження правильності вибору виду рівняння регресії часто застосовується графічне зображення зв'язку у вигляді кореляційного поля. При його побудові на осі абсцис треба відкласти значення факторної ознаки „х”, а на осі ординат — результа­тивної ознаки „у”. Кожній одиниці сукупності на графіку відповідає окре­ма точка. За формою розміщення точок на кореляційному полі робиться висновок відносно виду регресійного рівняння. При великому обсязі су­купності доцільно на графіку зображати групові середні попередньо по­будованого аналітичного групування. Лінію групових середніх називають емпіричною лінією регресії.

Для визначення виду рівняння регресії застосовується також спосіб перебору функцій, коли обчислюють рівняння регресії різних видів і з них на основі статистико-математичних критеріїв вибирають найкраще.

На етапі оцінки лінії регресії визначають параметри обраного рівняння методом найменших квадратів на основі побудови і розв'язу­вання відповідної системи нормальних рівнянь. Лінійній функції відповідає систем таких рівнянь з двома невідомими:





Особливу увагу слід звернути на інтерпретацію параметрів лінійного рівняння регресії а і b. Параметр b, що називається коефіцієнтом регресії, показує на скільки одиниць власного виміру змінюється середнє значення результативної ознаки зі збільшенням факторної ознаки на одиницю власного вимірювання. Па­раметр а — теоретичне значення „у” для x = 0, якщо 0 знаходиться в ме­жах фактичної варіації ознаки „x”. У іншому разі параметр „а” не має реального змісту.

Тісноту лінійного зв'язку можна виміряти за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції r, що може бути визначений за однією з формул:



або:
де і - середні значення факторної і результативної ознаки;

σx і σу — середні квадратичні відхилення відповідних ознак;

xi – значення факторної ознаки, і=1,2,…n;

уi – значення результативної ознаки, і=1,2,…n;

n – кількість пар ознак xi та уi у досліджуваній сукупності.
Цей показник коливається в межах від -1 до +1 і характеризує не тільки тісноту, але і напрям зв'язку. Чим ближчим до ±1 є значення лінійного коефіцієнта кореляції, тим тіснішим є зв’язок, знак при цьому вказує його напрям: „-„ – зворотній, „+” – прямий зв’язок.

Приклад 5.1. За даними про витрати на рекламу та кількість туристів, що звернулися до туристичних фірм, необхідно визначити наявність та щільність зв’язку між ознаками, а також рівняння регресії у випадку, якщо такий зв’язок існує.

Таблиця 5.1

Дані про витрати фірм на рекламу та кількість туристів



фірми

Витрати на рекламу, тис. грн.

Кількість туристів, чол.



Xi·Yi



Xi2



Yi2

n

Xi

Yi










1

2

3

4

5

6

1

8

3800

6400

64

640000

2

8

850

6800

64

722500

3

8

720

5760

64

518400

4

9

850

7650

81

722500

5

9

800

7200

81

640000

6

9

880

7920

81

774400

7

9

950

8550

81

902500

8

9

820

7380

81

672400

9

10

900

9000

100

810000

10

10

1000

10000

100

1000000

11

10

920

9200

100

846400

12

10

1060

10600

100

1123600

13

10

950

9500

100

902500

14

11

900

9900

121

810000

15

11

1200

13200

121

1440000

16

11

1150

12650

121

1322500

17

11

1000

11000

121

1000000

18

12

1200

14400

144

1440000

19

12

1100

13200

144

1210000

20

12

1000

12000

144

1000000

Разом

199

19050

192310

2013

18497700


Лінійний коефіцієнт кореляції r:



t-критерій Стьюдента використовується як один із критеріїв оцінки істотності лінійного коефіцієнта кореляції:



5,871>tтабл= 2,878 для к=20-2=18 (ступенів свободи)

Емпіричний коефіцієнт детермінації η2:



де 2 – міжгрупова дисперсія;

о2 – загальна дисперсія результативної ознаки у сукупності.

Загальна дисперсія :



де - середня з квадратів індивідуальних значень “у” в сукупності;

- квадрат загальної середньої із індивідуальних значень “у” в сукупності.

Обидві середні величини та :


Загальна дисперсія :



Міжгрупова дисперсія 2:



де – середнє значення результативної ознаки у відповідних групах;

загальна середня для всієї сукупності;

nj – число спостережень у j-й групі, j=1,2,… k ;

k – число виділених груп.

Дані, необхідні для обчислення міжгрупової дисперсії (табл.5.2):



Коефіцієнт детермінації 2 та емпіричне кореляційне відношення :

та

Таблиця 5.2

Розрахунково-аналітичні дані вивчення взаємозв’язку між показником витрат на рекламу та кількістю туристів, які звернулися до фірм

Групи за факторною ознакою, хі

Число фірм у групі, nj

Середнє значення результативної ознаки у групі,





8

3

790

79218,75

9

5

860

42781,25

10

5

966

911,25

11

4

1063

48400,0

12

3

1100

62268,75

fy

20

952,5

236580,0



Оскільки (r2) <0,1 – форма залежності між “х” та “у” – лінійна.

Коефіцієнт регресії (параметр „b”) та параметр „а” для лінійної залежності визначаються відповідно за формулами:

та

Визначимо параметри „b” та „а” за даними табл.5.1:




Тоді рівняння регресії набуває вигляду:


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
1. Психологія як наука. Її предмет і завдання Зміст понять «психологія»,...
Предмет, функції психологічної науки і практики в суспільному розвитку. Історія розвитку психологічної науки. Галузі психології....
Визначить предмет та об’єкт соціології як науки
Назвіть і розкрийте основні категорії соціології як науки, що описують предмет соціології
Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Програма курсу Професійна педагогіка наука і навчальний предмет
Профпедагогіка як галузь педагогічної науки, її методологія. Предмет профпедагогіки та предмет навчального курсу. Основні категорії...
Тема Предмет і метод курсу. Основні поняття моніторингу світового ресторанного бізнесу

«Предмет, метод, принципи і система земельного права України»
Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни
УРОК ПРЕДМЕТ, ОБ'ЄКТ, ЗАВДАННЯ і МЕТОДИ НАУКИ ПРО ДОВКІЛЛЯ Цілі уроку
Цілі уроку: розглянути визначення, предмет і завдання еко­логії як науки; розвивати навички застосування матеріалів інших курсів...
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗА ФАХОМ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ ДО МАГІСТРАТУРИ
МНК, властивості похибок у МНК, метод Ейткена, двокроковий метод найменших квадратів, критерій адекватності та статистичної значущості,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка