|
|
Скачати 2.08 Mb.
|
|
Тема 5 Фокусоване групове интерв’ю як найбільш популярний якісний метод у соціології
1. Метод фокусованого групового інтерв'ю: визначення, загальна характеристика. Перш ніж викладати вимоги, етапи та механізм проведення фокус-групи, дамо визначення цього методу. Наприклад, у соціолога І. Голдмана знаходимо таке розуміння групового глибинного фокусованого інтерв'ю: «Групове» означає кількість взаємодіючих людей, об'єднаних спільними інтересами; «глибинне» – пошук інформації, більш повної, ніж та, що буває на рівні міжособистісного спілкування; «інтерв'ю» – присутність модератора, що використовує групу як механізм одержання інформації; «фокусоване» – інтерв'ю, обмежене малою кількістю запитань. Р. Крюгер уважає, що «фокус-група – це співтовариство людей, об'єднаних у групи за будь-якими критеріями, у результаті чого під час групової дискусії продуцюються дані, що мають якісний характер». Найпопулярнішим якісним методом одержання соціологічної інформації є метод фокусованого групового інтерв'ю. Фокус-група – це форма опитування, в основу якої покладено всебічне обговорення проблеми з підібраною групою людей, яке проводиться модератором (ведучим) з метою встановлення якісних параметрів поведінки людей. Специфічною особливістю фокус-групи є групова взаємодія, що породжує реакцію на запитання модератора з боку учасників. Після запитання починається висловлення різних думок, що перетворюється в обговорення. Думки учасників можуть змінюватися протягом дискусії. Однак вироблення єдиної групової думки не є головним, важливі усі точки зору. Тому завдання модератора – створити комфортні умови для висловлення своєї думки кожним членом групи. Під час фокус-групи взаємодія з респондентами ведеться у формі вільної бесіди за спеціально розробленим сценарієм (гайдом). Учасників дискусій, яких відбирають за спеціально розробленою анкетою, де перелічені всі вимоги, пропонують як респондентів. Увага акцентується на суб'єктивному досвіді людей, що висловлюють своє розуміння, визначення і пояснення ситуації. Одержувані відповіді дозволяють перевірити гіпотези, а незаплановані відповіді породжують припущення, які потребують подальшої перевірки. Успішність роботи фокус-групи багато в чому залежить від ефективності діяльності ведучого (або модератора), який на основі глибокого розуміння цілей і завдань дискусії без прямого втручання керує її проведенням. Модератор має бути комунікабельною людиною, виявляти глибокий інтерес до позицій і коментарів учасників групи. Для одержання надійних і валідних даних у дослідженні необхідно провести кілька фокус-груп. Їх кількість залежить від того, чи мають значення для проекту стать, вік, класова і національна належність респондентів тощо. Досвід застосування методу показує, що для вивчення однієї проблеми потрібно проводити 2 - 6 дискусій. В одній фокус-групі беруть участь 6 - 8 чоловік. При цьому кількість людей у проекті в цілому залежно від кількості учасників у кожній фокус-групі може бути від 12 до 100. Оптимальна чисельність фокус-групи – від 8 до 12 чоловік. При меншій кількості учасників не створюється необхідного динамізму для продуктивної роботи, і ведучому доводиться додавати багато зусиль для активізації групи. При чисельності групи, що перевищує 12 чоловік, важко розпочати продуктивну дискусію – група при цьому може розбитися на підгрупи, в яких можуть вестися розмови на відверті теми, а у самій дискусії – брати участь тільки кілька чоловік. На жаль, заздалегідь важко визначити склад групи. Наприклад, виявляють бажання взяти участь у дискусії 12 чоловік, а фактично присутні тільки 6. Оптимальну кількість і тривалість проведення фокус-груп залежно від їх типу наведено в табл. 1. Таблиця 1. Кількість і тривалість проведення фокус-груп
Що стосується складу групи, то рекомендується її формувати виходячи із принципу гомогенності складу учасників (за віком, видом діяльності, родинним станом тощо). У цьому випадку створюються кращі умови для невимушеної дискусії. Зона застосування фокус-груп. Фокус-групи можуть використовуватись для одержання попередньої інформації, вироблення дослідницьких гіпотез про те або інше явище з обов'язковою перевіркою всіх отриманих гіпотез на репрезентативних вибірках. Також фокус-групи можна застосовувати для перевірки переконливості тієї або іншої системи аргументації для систем особистісних продажів www.p-marketing.ru абозагальнополітичних і корпоративного PR, тобто ситуацій особистого спілкування або використання розгорнутих текстів і створення дискурсу. Ніякі завдання, тестування матеріалів масової комунікації (упакування товарів, фірмовий стиль місць обслуговування, рекламні матеріали Портфолио рекламных работ творческой студии MAX BRANDSON www.maxbrandson.ru матеріали) не можуть вирішуватися, навіть таке, як одержання попередньої інформації на фокус-групах. Одержувані таким чином думки не можна використовувати для прийняття будь-яких управлінських рішень. Метод фокус-груп як незамінний у маркетингових дослідженнях. Коли випускається будь-який новий продукт, необхідно з'ясувати, як потенційні споживачі сприймуть його упаковки, зовнішній вигляд тощо. Для PR-кампаній велике значення має виявлення стереотипу сприйняття об'єкта кампанії для побудови вірної стратегії взаємодії з потенційними партнерами або виборцями. Для проведення грамотної PR-кампанії комерційної структури необхідно також враховувати сприйняття фірми споживачем, його потреби і очікування. Метод фокус-групи призначено для одержання різної соціологічної і маркетингової інформації, як правило, від потенційних споживачів, які на основі вільної дискусії під керівництвом модератора обговорюють поставлені перед ними запитання. Можна виділити п'ять головних напрямків застосування даного методу: 1. Генерація ідей, наприклад, щодо удосконалення продуктів, які випускаються, їх дизайну, упакування або розроблення нових продуктів. 2. Вивчення розмовного словника споживачів, що може виявитися корисним, скажімо, при проведенні рекламної кампанії, складанні опитних листів тощо. 3. Ознайомлення із запитами споживачів, їхніми сприйняттям, мотивами, ставленням до досліджуваного продукту, його торговельної марки, методів її просування, що є досить важливим при визначенні маркетингової стратегії. 4. Для кращого розуміння даних, зібраних при проведенні кількісних досліджень. Іноді члени фокус-групи допомагають краще розібратися в результатах проведеного соціологічного опитування. 5. Вивчення емоційної та поведінкової реакції на певні види реклами. Тестування на фокус-групі. Особливу проблему для дизайнерів і рекламістів становить повсякденна практика тестування на фокус-групах. Слід зазначити, що під тестуванням розуміють винятково ті процедури, які дозволяють оцінити сприйняття та вплив матеріалів (упаковок, рекламних матеріалів та ін.), що тестуються, у разі їхнього використання в маркетинговій діяльності. Традиційно використовуваний для вирішення таких завдань метод має давати вимірний, відтворений і стійкий результат. Практично на фокус-групі не можуть одержати підтримку які-небудь варіанти творчих рішень, що відрізняються від загальноприйнятих, але демонструють свою комунікативну ефективність при експериментальному тестуванні та наступному використанні. Таке знищення творчих ідей на фокус-групі є наслідком необхідності мотивувати свій вибір, але щодо нових рішень в учасників фокус-групи, як правило, немає аргументів, тому що в повсякденному житті вони ніколи не замислюються про причини своєї переваги. При тестуванні упаковок і статичних рекламних матеріалів (для преси і зовнішньої реклами Статьи о наружной рекламе www.p-marketing.ru доцільно проводити з використанням тахістоскопа або різних експериментальних методів дослідження, у тому числі «карт сприйняття» або «Q-сортувань») на різних етапах розроблення можна використовувати «карти сприйняття» і експериментальні методи дослідження Статьи о методах исследования в маркетинге www.p-marketing.ru типreal time responds. Переваги та недоліки використання фокус-груп. Головні методики моделювання фокус-груп:
2. Методологічні та методичні принципи організації фокус-груп. Вимоги до фокус-групи. Гомогенність складу учасників. Склад фокус-групи має бути максимально гомогенним. Розумна гомогенність складу групи є стимулятором дискусії. Чим більш соціальною та інтелектуальною є гомогенна група, тим продуктивніше її повідомлення. Принцип формування таких груп полягає в тому, щоб їх учасники належали до однієї соціальної верстви та почували себе комфортно в бесіді один з одним. Бажано також, щоб тема обговорення була знайомою для респондентів у повсякденному спілкуванні. До участі у фокус-групах не слід залучати:
Кількість груп слід визначати за двома факторами: кількістю груп, які необхідні для вивчення однієї гомогенної популяції, і кількістю релевантних популяцій. Загальну кількість груп у цьому випадку визначають перемноженням числових значень обох факторів. Стандартне фокус-групове дослідження містить від 4 до 8, рідше до 12 груп. Через гострі бюджетні обмеження та за необхідності дослідження тільки однієї гомогенної популяції кількість груп може бути зменшена до 5. Це – мінімальна кількість груп, коли ще можна говорити про проведення дійсного фокус-групового дослідження. Вимоги до приміщення:
Вимоги, що пов'язані зі статтю респондентів:
Вимоги, що пов'язані з віком респондентів. Необхідно завжди звертати увагу на те, що вік має бути зкорельований з певними соціальними характеристиками (наявність дітей, працездатний вік, пенсійний вік, родинний стан і т.ін.). У групах респондентів до 20 років вікова різниця між учасниками дискусій не повинна перевищувати двох років, серед дітей і підлітків (до 12 років) – одного року. Група від 17 до 25 років («молодь» зазвичай намагається не вступати в дискусії, в якій беруть участь люди старшого віку). У цій групі треба звертати увагу на соціальні характеристики (респондент вчиться або працює, має сім'ю або не має її, має або не має дітей і т.ін.). Групу від 25 до 55 років («населення працездатного віку») або розбивають на дві підгрупи (від 25 до 40 років і від 40 до 55 років), або формують «середню» групу (від 30 до 50 років і т.ін.). У групі старше 55 років («пенсіонери»), як і у випадку з «молоддю», теж важливі соціальні характеристики; група нелегко взаємодіє з представниками іншого віку. Вимоги, пов'язані з освітою і соціальним статусом респондентів. З метою підвищення якості дискусії, одержання широкого спектра різних думок рекомендується підбирати учасників з однаковим рівнем освіти і соціально-економічним статусом. Відбір учасників фокус-груп. Процес відбору учасників фокус-груп називається рекрутингом. Основні стратегії формування груп респондентів:
Основні техніки відбору респондентів:
Загальні вимоги до топік-гайду (сценарія фокус-групи):
Варіанти послідовності запитань у топік-гайдах:
Типологія запитань топік-гайду:
Роль модератора на фокус-групі. Найбільшою проблемою фокус-груп є навіть не фактичний саботаж і непередбачений обман респондентами, а неконтрольований вплив модератора. Сам факт такого впливу не заперечують і самі модератори, але вони стверджують, що вплив лідера, модератора та інших учасників фокус-групи один на одного – це фактори, які добре вивчені в практичній психології і можуть бути враховані як при проведенні фокус-групи, так і при аналізі її результатів. Але насправді вивчення проблеми впливу цих факторів призвело до висновку, що вони не коригуються і їхнє значення в конкретній ситуації не можна ні прогнозувати, ні вимірювати при зовнішньому спостереженні, і ніхто не може сказати, що якась думка була висловлена через те, що вона наведена лідером або стимульована модератором. Модератор не може дозволити, щоб дискусія пішла на самоплив, бо це порушить вільне висловлення думок. Вся інформація, одержана на фокус-групах, –суб'єктивна. Іноді вона буває настільки суб'єктивною, що необхідно проводити індивідуальні інтерв'ю для підтвердження думок, отриманих на фокус-групах. Стилі модератора у фокус-групі. Є такі стилі модераторів: «повністю орієнтований на респондентів», «наївний новачок», «провідний експерт», «той, хто робить виклик», «третейський суддя», «психотерапевт». Деструктивні стилі: «розгублений», «той, хто заплутався»; «авторитарний, педант», «попускаючий», «той, хто зайво впливає на хід дискусії», «надто активний», «той, хто погано слухає», «надто незнаючий» або «надто знаючий», «комедіант», «ексгібіціоніст», «спокусник», «зайво цікавий». Типології модераторів:
Ролі респондентів. Конструктивні ролі респондентів: лідери думок, союзники модератора, стримані учасники, соромливі учасники. Деструктивні ролі респондентів: конкуренти модератора, домінатори, місіонери, антагоністи, уточнювачі, веселуни, базіки, пасивні. Загальні техніки корекції бесіди з респондентами: стримування щодо балакучих респондентів, активізація стриманих респондентів, розширення участі, змістовне мовчання. Процес проведення фокус-групи: 1. Підготовчий етап складається з визначення цілей і завдань, підготовки плану фокус-групи (gaidе), формування команди дослідників, набору респондентів. Техніка набору учасників називається scrining. Головним інструментом набору учасників фокус-груп є фільтруюча анкета, яка розробляється на основі відбірних критеріїв і з урахуванням вимоги забезпечення гомогенності складу груп. Окрім того, до заповнення фільтруючої анкети не слід залучати осіб, чия участь небажана за професійними ознаками (фахівці з маркетингу та інші). Цільовими відбірними критеріями, зазвичай, є критерії використання відповідного продукту або, у більш широкому змісті, знайомство із предметом обговорення. Фільтруюча анкета може містити й інші запитання, які виконують функції довідкової інформації. Попередній збір такої інформації якоюсь мірою може зберігати час у процесі обговорення на фокус-групах, що є досить важливим фактором. Включення у фільтруючу анкету інформаційних запитань надає процедурі відбору звичайний вид кількісного опитування, тому респонденти, що не пройшли за відбірними критеріями, не здогадуються, що їх відфільтрували. Нарешті, використання розширених анкет дозволяє формувати бази даних, на основі яких можуть проводитись процедури відбору для наступних фокус-груп. Фільтруючі опитування при відборі респондентів для участі в групах проводяться на основі таких методів, як випадковий відбір, метод «снігової грудки», за допомогою використання готових списків (деякі організації-замовники мають великі списки своїх клієнтів, які тотожно збігаються з досліджуваною цільовою аудиторією), формування спеціальної (як правило, професійної) вибірки, створення комп'ютерної бази даних. Для забезпечення явки використовуються матеріальні стимули. З огляду на те, що випадки неявки все ж таки можливі, кількість респондентів, запрошених для участі в групі, встановлюють на 20% вище запланованої. 2. Польовий етап. Проведення фокус-групи залежить від багатьох причин, у першу чергу від особистих якостей модератора і від ролі учасників. 3. Аналітичний етап - розшифровка аудіо-, відеозапису, складання звіту. 3. Проективні вербальні та невербальні техніки, що використовуються в групових якісних методах: загальна характеристика. Для виявлення глибинних мотивів споживання продукту або торговельної марки під час фокус-груп застосовується велика кількість проективних методик (табл. 2 і 3). Таблиця 2. Проективні вербальні техніки
Закінчення табл. 2.
Таблиця 3. Проективні невербальні техніки
4. Методологічні підходи до аналізу якісних даних, отриманих під час фокус-груп. Принципи символічного інтеракціонізму. Особлива увага приділяється не тільки позиції дослідника, але і позиції респондента, його баченню та інтерпретації всього того, що відбувається в групі, а також розгляду і детальному опису атмосфери фокус-групи. Ведеться цілісний аналіз соціального контексту. Облік результатів дається в динаміці, а не в статиці. Принципи позитивізму. Аналіз та інтерпретація даних тільки з позиції дослідника, об'єднання та встановлення зв'язків між категоріями. Валідність результатів фокус-груп залежить не тільки від процедури, але й від контексту, а також проблеми – об'єкта дослідження. Існує два види валідності результатів фокус-групи:
Види аналізу даних фокус-групових досліджень: 1. Лінгвістичний аналіз (аналіз бесіди, інтеракції). 2. Аналіз змісту, або контент-аналіз: це може бути прагматичний або семантичний контент-аналіз; designation - вказівний, такий, що визначає аналіз; attribution - аналіз приписування; assertion - аналіз суджень; психологічний контент-аналіз (sign-vehicle). Загальні правила аналізу даних фокус-групи полягають у тому, що необхідно звертати увагу на слова та їхні значення, на контекст, в якому вони вимовляються учасниками фокус-групи, а також на послідовність відповідей і поведінку учасників. Досліджують специфічність відповідей, не базуючись на своєму досвіді, а враховуючи «безособовість» респондента. У практиці соціологічних і маркетингових досліджень існує три основних види звіту: усний, письмовий короткий і письмовий докладний. Усний звіт. Цей вид звіту є ефективним заходом комунікації із замовником на завершальному етапі дослідження, який дозволяє останньому в прямому діалозі поставити дослідникові всі необхідні запитання, усунути неясності. Короткий письмовий звіт. Цей вид звіту за обсягом не перевищує 20 сторінок. Багато замовників висловлюють думку, що це найкорисніший вид звіту тому, що він резюмує найважливішу інформацію, яка отримана під час засідання групи. Деталізований звіт. У типовому випадку цей вид звіту відрізняється від короткого звіту тим, що в ньому використовують прямі цитати зі стенограм обговорення. Типова схема звіту припускає наявність таких частин: 1. Вступ – коротка інформація про дослідження, його мету, завдання, предмет і об'єкт. 2. Мета – опис цілей фокус-групи, які мають бути прямо пов'язані з цілями, зазначеними в тематичному плані модератора. 3. Методологія – опис заходів проведення груп. 4. Результати – інтерпретація результатів обговорення даної серії груп. У цьому розділі модератор дає свій висновок із приводу найважливішої інформації, отриманої під час дослідження. 5. Стенограма фокус-групи. 6. Рекомендації. |
|
Програма Петренко О. Додаток А ... |
«Інтернет як середовище соціальної діяльності молоді» Розділ Програма соціологічного дослідження на тему : «Інтернет як середовище соціальної діяльності молоді» 16 |
|
Тема Сутність педагогічного дослідження На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати... |
Н. В. Розіна АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ АЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ (на основі соціологічного дослідження старшокласників): методичні рекомендації щодо проведення профорієнтаційної... |
|
Проект Обласна програма "Купуй Кіровоградське" Обласна програма "Купуй Кіровоградське" (далі – Програма) розроблена на виконання завдань обласної програми "Центральний регіон –... |
Тема. Дослідження зворотних зв’язків (ЗЗ) в підсилювачах Мета роботи: дослідження впливу негативного ЗЗ на характеристики і параметри підсилювачів |
|
Урок- проект Мета нашого дослідження зібрати і опрацювати інформацію про різноманітність рослин на Черкащині |
Тема. Дослідження тиристорів за допомогою програмного комплексу Electronics Workbench Мета роботи: вивчення принципу дії та властивостей, дослідження характеристик, ознайомлення з основними параметрами та використанням... |
|
Анкета як основний інструмент опитування. Типи запитань в анкеті Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання та його особливість |
Проект «Дитячий фольклор» 5 клас Перший етап – поділ класу на творчі групи, які збирають матеріал для дослідження (колискові пісні, забавлянки, дражнили, мирилки,... |