Програма Петренко О. Додаток А

Скачати 76.27 Kb.

Назва	Програма Петренко О. Додаток А
Дата	05.04.2013
Розмір	76.27 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Філософія > Документи

Програма Петренко О.

Додаток А

Програма соціологічного дослідження «Уявлення про «громадянський шлюб» у студентському середовищі (на прикладі ЛНУ імені Тараса Шевченка)»

Актуальність дослідження саме цієї теми полягає у тому, що настанови та цінності, характерні для молоді сьогодні, багато у чому будуть визначати тенденції розвитку інституту сім’ї у найближчому майбутньому. Відповідно, ставлення до «громадянського шлюбу» студентської молоді знайде відображення у тому, як будуть будуватися її шлюбно-сімейні відносини у найближчому майбутньому, позаяк саме ці люди незабаром досягнуть віку інтенсивного створення сімей.

Проблема дослідження полягає у тому, що в українській соціології сім’ї не проводилося цілісних досліджень, присвячених тематиці «громадянських шлюбів» та настанов студентської молоді стосовно «громадянського шлюбу», що створює перешкоди як у практичному, так і теоретичному плані. У теоретичному плані це не дозволяє всебічно вивчити процеси трансформації інститутів шлюбу та сім’ї, у тому числі, кохабітації як феномену, що їх відображує. У практичному плані, це створює перешкоди проведенню адекватної державної соціальної політики стосовно сім’ї, її підтримки та розвитку; створює перешкоди розповсюдженню серед молоді адекватної соціологічної інформації, що могла б допомогти у прийнятті важливих життєвих рішень тощо.

Об’єктом дослідження виступають уявлення та настанови студентської молоді щодо шлюбно-сімейних відносин. А предметом − явище «громадянського шлюбу» в уявленнях та настановах студентської молоді ЛНУ імені Тараса Шевченка та уявлення про його влив на шлюбно-сімейні відносини (народжуваність, стосунки між подружжям).

Мета: визначити уявлення студентської молоді ЛНУ імені Тараса Шевченка щодо «громадянського шлюбу» та його впливу на шлюбно-сімейні стосунки. Завданнями дослідження відповідно є:

Дослідити ставлення до явища «громадянського шлюбу» серед студентської молоді ЛНУ імені Тараса Шевченка;
Визначити ставлення до дітей у фокусі «громадянського шлюбу»;
Визначити основні мотиви вступу до «громадянського шлюбу» як форми шлюбно-сімейних відносин;
Дослідити уявлення про права та обов’язки подружжя у «громадянському шлюбі» по відношенню одне до одного, у порівнянні з зареєстрованим шлюбом;
Виявити гендерні особливості ставлення до феномену «громадянського шлюбу» та можливу динаміку ставлення до кохібітації (останнє на прикладі студентів першого та п’ятого курсів).

Проведемо інтерпретацію та операціоналізацію понять.

1.Приймемо визначення «громадянського шлюбу», що вже приводилося у даній роботі. Л. Квіткина та Ю. Воєводина визначають подібний союз як «неформальну систему принципів, норм, правил, цінностей, що регулюють стійкі взаємодії між чоловіком та жінкою, які не перебувають у офіційно зареєстрованих подружніх або родинних відносинах, але мають емоційні та/або сексуальні стосунки, проживають спільно та ведуть спільне господарство, а також сприймають себе як пару»[11,68].

Таким чином, «громадянський шлюб» передбачає: 1) незареєстрованість шлюбних відносин чоловіка та жінки; 2) відчуття двох людей себе «парою», тобто наявність певної емоційної, інтимної близькості, певного ступеню узгодженості життєвих планів; 3) спільне проживання; 4)спільне ведення господарства.

Роз’яснення сенсу вислову «громадянський шлюб» в анкеті, тобто його операціоналізація для респондентів, здійснюється у запитанні «Як Ви ставитеся до того, що люди живуть разом, не укладаючи шлюбу офіційно, у так званому «громадянському шлюбі»?»

2. Ставлення до явища «громадянського шлюбу» вимірюється за допомогою трьох запитань.

Перший аспект стосується виміру ставлення до «громадянського шлюбу» як феномену загалом. Він досягається вже згаданим запитанням: «Як Ви ставитеся до того, що люди живуть разом, не укладаючи шлюбу офіційно, у так званому «громадянському шлюбі?»

Респондентам пропонується поставити оцінку за наступною шкалою:

схвалюю;
скоріше схвалюю;
у рівній мірі схвалюю і не схвалюю;
скоріше не схвалюю;
не схвалюю;
не маю думки з цього приводу;

Другий аспект вимірює, чи вважає респондент припустимим для себе вступ у стосунки подібного формату. Відповідне питання звучить як: «Чи допускаєте Ви для себе вступ до «громадянського шлюбу?»

Третій аспект уточнює у тих респондентів, що ствердно відповіли на попереднє питання, який саме сенс матимуть «громадянські» стосунки, що їх вони вважатимуть прийнятними, допустимими для себе. Відповідне питання звучить як: «Який сенс повинен мати «громадянський шлюб», аби Ви вважали можливим для себе вступ до нього?»

У якості відповідей на це запитання подані дещо перефразовані можливі сенси консенсуальних шлюбів, запропоновані у статті Є.Вовк «Сенси та значення незареєстрованих стосунків: різновиди шлюбу або альтернативи йому?»[10]:

постійна альтернатива життю у зареєстрованому шлюбі, тобто «громадянський шлюб» є повноцінною заміною зареєстрованому;
період перед вступом у зареєстрований шлюб, передвесільний період спільного проживання, коли рішення про весілля вже прийняте;
пробний період, аби краще вивчити одне одного, та прийняти або ні рішення про вступ у шлюб;
вимушений та до певного часу зручний спосіб бути поряд з коханою людиною, але такий, що передбачає обов’язкову реєстрацію шлюбу у подальшому;

3. Ставлення до народження дітей у «громадянському шлюбі» вимірюється також за двома показниками.

Перший − це ставлення до явища загалом, що вимірюється питанням: «Як Ви ставитесь до народження дітей у «громадянському шлюбі?»

Респонденту пропонується дати оцінку, виходячи з наступних варіантів відповідей:

схвалюю;
скоріше схвалюю;
у рівній мірі схвалюю і не схвалюю;
скоріше не схвалюю;
не схвалюю;
не маю думки з цього приводу;

Другий аспект – це те, чи допускає респондент для себе можливість народити дитину, перебуваючи у «громадянському шлюбі». Відповідне питання звучить як: «Чи допускаєте Ви для себе народження дитини у «громадянському шлюбі»?

Варіанти відповіді на це запитання сформульовані наступним чином:

ні;
так, але з подальшою чим скорішою реєстрацією шлюбу;
так, тому що сім’я, заснована на «громадянському шлюбі», нічим не відрізняється від сім’ї, заснованої на зареєстрованих стосунках;

Необхідність двох варіантів відповідей «так» обумовлюється різним сенсом «громадянських шлюбів» та пов’язаними з цим наслідками. Для когось народження спільної дитини безперечна причина для реєстрації шлюбу, аби забезпечити їй повноцінну сім’ю, гарантувати її права тощо. А хтось, можливо, не бачить принципової різниці між вихованням дитини у «громадянському шлюбі» та у офіційно зареєстрованому.

4. Причини вступу у «громадянський шлюб» − причини, що спонукають людей вступати саме до консенсуального шлюбу, надавати перевагу йому, а не офіційно зареєстрованим стосункам.

Респондентам пропонувалося обрати відповіді з наступних варіантів:

бажання краще вивчити одне одного перед вступом у шлюб;
небажання брати на себе відповідальність, зв’язувати себе обов’язками за наявності потреби у близьких стосунках;
невпевненість у завтрашньому дні заважає укладенню зареєстрованого шлюбу;
«громадянський шлюб» за якістю відносин не поступається зареєстрованому, «штамп у паспорті» − просто зайва формальність;
свій варіант (респонденту пропонується написати свій варіант відповіді, якщо його думка не співпадає з наведеними варіантами).

У варіантах відповідей свідомо наведені поширені, певною мірою, стереотипні вислови, аби респондентам було легше співвіднести з ними свою думку.

5. Уявлення про різницю в обсязі прав та обов’язків у «громадянському» та зареєстрованому шлюбі, поширені у свідомості студентів, вимірюються за допомогою питання: «Чи відрізняються, на Вашу думку, права та обов’язки відносно одне одного людей, що живуть у «громадянському шлюбі», від прав та обов’язків офіційного подружжя?»

Пропонуються наступні варіанти відповідей:

так, «громадянський шлюб» породжує менше прав та обов’язків, ніж офіційно зареєстрований;
ні, немає ніякої різниці в обсязі прав та обов’язків.

Думка про те, що кохабітація надає більше прав та накладає більше обов’язків, ніж офіційний шлюб, здається малоймовірною і тому серед варіантів відповідей не подається.

Особливий інтерес для дослідження мають відповіді групи студентів, що вже перебувають у шлюбі, як зареєстрованому, так і ні. Вони виявляються за допомогою питання-фільтру: «Чи перебуваєте Ви на теперішній момент у шлюбі?» та наступного питання: «Чи зареєстрований він?».

Для виявлення впливу характеру подружнього досвіду батьків (можливого досвіду розлучення або співжиття) на подружній досвід та настанови молоді, у анкету включені наступні запитання: «Чи мають Ваші батьки досвід проживання у «громадянському шлюбі?» та «Чи переживали Ваші батьки розлучення?»

У ході дослідження перевірялися наступні гіпотези:

Більшість студентів нейтрально ставиться до явища «громадянського шлюбу» та допускають для себе вступ у подібну форму шлюбно-сімейних відносин;
Більшість студентів негативно ставиться до народження дітей у «громадянському шлюбі»;
Основною можливою причиною вступу у «громадянський шлюб» є бажання краще вивчити партнера, випробувати відносини;
Більшість студентів вважають, що права та обов’язки подружжя у «громадянському шлюбі» по відношенню одне до одного відрізняються від таких у зареєстрованому шлюбі у бік більшої свободи та невизначеності.
Жінки та чоловіки по-різному ставляться до «громадянського шлюбу» та різних аспектів його функціонування;
Ставлення до «громадянського шлюбу» демонструє динаміку у залежності від віку респондентів (на прикладі студентів першого та п’ятого курсів навчання)

Додатковою гіпотезою виступало наступне твердження: до «громадянського шлюбу» більш прихильно ставляться студенти, батьки яких мали досвід розлучення або перебування у «громадянському шлюбі».

Генеральна сукупність: студентська молодь ЛНУ імені Тараса Шевченка м. Луганська денної форми навчання I-V курсу, чисельність якої станом на 16.02.2011 складала 7916 осіб.

Вибіркова сукупність склала 792 респонденти, тобто 10% від генеральної сукупності (за М. К. Горшковим). Квоти формувалися за факультетами/інститутами (гуманітарні: історичний факультет, інститут педагогіки та психології, факультет української філології; негуманітарні: інститут інформаційних технологій, інститут економіки та бізнесу, факультет природничих наук) та курсом навчання (з першого по п’ятий, без магістратури). Помилка вибірки, що обраховувалася за розподілом за статтю склала 2,6%.

Дослідження проводилося методом роздаткового анкетування.

Схожі:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Додаток А. Титульний аркуш 18 Додаток Б. Завдання до дипломного проекту 19 Додаток В. Реферат (приклад оформлення) 21 Додаток Г....	Андрусяк І., Петренко Є. Блиск і злиденність української націонал-демократії... України, членів Кирило-Мефодіївського братства, М. Драгоманова, Українська правова і політична думка в другій половині ХVIII – першій...
ПРОГРАМ А Програма та методичні вказівки щодо проходження виробничої практики для студентів денного відділення спеціальності 050107 "Економіка...	Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання...
АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29	АВТОР Петренко Людмила Василівна, заступник директора з виховної роботи ТСШ №29
Уроку Розробила: вчитель фізики та математики Миропільського навчально-виховного комплексу Краснопільської районної ради Сумської області...	Додаток 1 Орієнтовна програма семінарів-обмінів в рамках реалізації проекту Семінар-обмін на тему: “Робота в коаліції в ході проведення компанії громадського представництва по удосконаленню процедури оформлення...
Лот №1 – 11 найменувань, лот №2 – 1 найменування відповідно до технічних... Найменування: Комунальне підприємство Севастопольскої міської ради «Севелектроавтотранс» ім. О. С. Круподьорова	План роботи над проектом: Моє професійне самовизначення (Додаток... Прогноз подальшої професійної кар’єри (Додаток «Топ-5 найстрашніших гріхів на роботі»)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання