Розділ 1.
Українська трудова міграція в ЄС:
Соціологічно-статистичний портрет
(Ігор Марков)
Статистично-експертні матеріали, отримані під час дослідницьких подорожей до європейських держав перебування сучасних українських трудових мігрантів, ми систематизували у вигляді восьми статистично-експертних довідок, складених окремо стосовно кожної країни за десятьма позиціями: кількість українських заробітчан у даній країні; середній вік; співвідношення чоловіків та жінок; дані про освіту, родинне становище, регіони походження в Україні, території скупчення, в країні перебування, терміни масової імміграції українців, сфери зайнятості та соціально-економічні умови в країні перебування для переважної більшості з них. Дані, наведені у кожній статистично-експертній довідці, є результатом зіставлення офіційної статистики, численних експертних інтерв’ю з представниками Церкви державних, самоврядних неурядових інституцій країн перебування та дипломатичних установ України у цих державах, матеріалів медіамоніторингу, поглиблених інтерв’ю та фокус-групових дискусій з українськими трудовими мігрантами.
Кожну статистично-експертну довідку закінчуємо коротким аналітичним оглядом тенденцій, що характеризують українську трудову міграцію в даній країні.
На завершення, ми звели статистично-експертні дані для кожної відвіданої нами країни у підсумкову статистичну таблицю присутності українських трудових мігрантів у ЄС та РФ і спробували охопити міграційні переміщення українців на Старому континенті за допомогою карти-схеми «Трудова міграція українців у Європі».
Українська трудова міграція: статистично-експертні довідки
Польща
1. Кількість мігрантів:
Офіційні дані
|
Експертні дані
|
16 469 (станом на 1 вересня 2004 року)
|
Понад 450 000
|
2. Вік:
Офіційні дані
Вікова категорія
|
%
|
0-13
|
1
|
14-18
|
5
|
19-40
|
50
|
41-60
|
40
|
понад 60
|
4
|
разом %
|
100
|
Експертні дані:
Усіх трудових мігрантів можна поділити на 2 групи:
Заробітчани (середній вік 40 років)
Студенти (середній вік 25 років)
Загалом присутні всі вікові категорії українців. Відзначається абсолютна перевага осіб від 20 до 49 років.
3. Стать:
Офіційні дані:
- жінки – близько 67 %,
Експертні дані:
співпадають з офіційними.
4. Освіта:
Офіційні дані:
вища ( у тому числі неповна)– 32,3%
загальна середня -27,2%
неповна середня - 0,5%
середня спеціальна - 21,2%
спеціальна- 5,1%
початкова-4,6%
неповна початкова- 0,5%
без освіти- 0,7%
Експертні дані:
середня та середня спеціальна – близько 75%,
вища – понад 25%.
5. Родинне становище:
Експертні дані:
Переважають одружені жінки що перебувають без родин. Діти залишаються під опікою членів родини чи інших людей в Україні.
6. Географічне походження з України:
Експертні дані:
західні області України (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Рівненська, Волинська) – 75%;
Закарпаття – 15%;
Київ – 5%;
Донбас – 5%.
7. Географічне поширення в Польщі:
Експертні дані:
Варшава та околиці – 60%;
прикордонні території – 30%.
Інші регіони- 10%
8. Термін перебування на заробітках:
Експертні дані:
1995 – 2003 рр. – масова трудова міграція з території Західної України;
2003 – 2004 рр. – спад міграції у зв’язку зі вступом Польщі до Шенгенської зони;
2004 – 2007 – зростає кількість мігрантів з Центру та Сходу;
з 2005р. – різке зменшення кількості студентів (рівня магістратури) через упровадження обов’язкової платної освіти у польських вузах.
9. Сфери зайнятості:
а) В Україні
Експертні дані:
Трудові мігранти репрезентують широкий спектр професій.
б) В Польщі
Експертні дані:
будівництво (чоловіки);
сезонні сільськогосподарські роботи (чоловіки та жінки);
прибирання, догляд за дітьми (жінки);
розповсюдження реклами (здебільшого студенти);
висококваліфіковані фахівці в різних галузях.
10. Економічне становище:
Експертні дані:
Загалом заробітки українців у Польщі найнижчі в Європі.
Висококваліфіковані фахівці – близько $1000-1500.
Джерела:
Agnieszka Fihel. Charakterystyka imigrantow w Polsce w swietle danych urzedowych. В кн.: Miedzy jednoscia a wielosca.Integracja odmiennych grup i kategorii imigrantow w Polsce//http://mplm.pl/index.php?option=com_content&task=blogsection&id=5&Itemid=16.-s. 33-51;
Наукові роботи в сфері міграції Інституту Соціології Варшавського Університету та Інституту Справ Пубічних ( Варшава).
Матеріали комплексного дослідження процесів української трудової міграції (країни Європейського Союзу та Російська Федерація)
Тенденції:
Українці- найчисельніша група іммігрантів, яка за офіційними статистичними даними станом на 1 вересня 2004 р. складала 19% від усіх чужоземців у Польщі і в наступних роках посідала першу позицію за кількістю виданих дозволів на перебування в цій країні. Польські дослідники, виходячи з офіційних статистичних даних, відзначають, що імігранти, в їх числі українці.- особи з відносно доброю освітою й у віці найвищої професійної активності. Українські імігранти репрезентовані майже виключно дорослими особами перевагажно жінками. Міграцію з України до Польщі можна назвати переважно сезонною з абсолютною перевагою нерегулярних мігрантів.
Більшість мігрантів, котрі прибули із західних областей України, мають сільське або провінційне походження та середній рівень освіти. Українці зосереджені переважно у великих містах, як Варшава і сусідні з нею повіти, Краків, Люблін, Вроцлав, Щецін, але також і в селах. Значна їх кількість перебуває у південно-східних, сусідніх з Україною , та південно-західних воєводствах. На прикордонних з Україною теренах українці зайняті здебільшого на сезонних сільськогосподарських роботах. У Гданську і Шчеціні перебувають мігранти з південної України, які працюють за контрактами в портах. Високооплачувані працівники походять переважно з Києва та Донбасу.
На 1995 – 2003 – припадає період масової нелегальної трудової міграції з території Західної України, яка за нашими експертними оцінками разом охопила приблизно 1 млн. осіб.
Після різкого спаду та трансформації міграційного процесу, пов’язаного із вступом Польщі в шенгенську зону 2003 – 2004 рр., спостерігають зростання кількості мігрантів з центру та сходу України, які працевлаштовувались за трудовими угодами 2004 – 2007 рр.
З 2005р. зменшується кількість студентів (рівня магістратури) через упровадження обов’язкової платної освіти у польських університетах.
У Польщі можна виокремити 3 групи мігрантів з України:
- типові українські заробітчани, переважно нелегали (60-65%),
- студенти (25-30%). У другій половині 90-х вони складали окрему групу молодих мігрантів, які працюють у сфері послуг,
- кваліфіковані фахівці за контрактами (5-10%), котрі заміщають вакансії, які утворилися в Польщі після виїзду з 2004 року багатьох фахівців на Захід.
З 2003 року українські трудові мігранти в Польщі перебувають у процесі постійних достосувань до змін правового режиму в’їзду-перебування-працевлаштування.
Запровадження візового режиму з Україною спричинило труднощі для найбільш чисельної групи мігрантів: одні з них далі залишилися у Польщі; певна частина будівельників повернулися в Україну, і згодом поїхали на будівельні роботи до Києва ( внутрішня міграція ) чи до Росії (Москва); ще інші виїхали до Португалії, а звідти – в Іспанію. Після вступу Польщі 2008 року до Шенгенської зони відбувся значний відтік українських мігрантів до Чехії в зв’язку з кращими умовами (потреба кваліфікованих фахівців у технічних галузях і можливості легалізації).
Чехія
1. Кількість мігрантів:
Офіційні дані
|
Експертні дані
|
близько 64 000 (осіб)
|
понад 200 000
|
Офіційні дані
За період 2007 року кількість українських працівників у Чехії збільшилась приблизно на 17000 осіб.
Експертні дані
Спостерігається активізація міграції українців до Чехії з України і з Польщі.
2. Вік:
Експертні дані
Загалом присутні всі вікові категорії українців.
Значна кількість мігрантів віком 25-45 років.
3. Стать:
Експертні дані
Переважно чоловіча міграція.
4. Освіта:
Експертні дані
Переважають мігранти з вищою та середньою спеціальною освітою.
5. Родинне становище:
Експертні дані
Близько половини мігрантів одружені.
Переважна більшість українців проживають без своїх родин, що залишаються в Україні.
6. Географічне походження з України:
Експертні дані
Переважають вихідці із західних областей, найбільше з Закарпаття.
7. Географічне поширення в Чехії:
Експертні дані
Більшість перебуває у Празі, Брно, інших промислових центрах.
8. Термін перебування на заробітках:
Експертні дані
Після розпаду СРСР нова хвиля української міграції почалася з 1992-93 рр. Інтенсивні виїзди на заробітки припадають на другу половину 90-х років і тривають донині.
9. Сфери зайнятості:
Експертні дані
- чоловіки – будівельна, машинобудівна галузь, електронна та автомобільна промисловість;
- 30% підприємців і студентів.
Трудові мігранти репрезентують увесь спектр професій, набутих в Україні.
10. Економічне становище:
Експертні дані
Для українців привабливим є зростання зарплат у будівельній галузі, де заробітки складають близько 900 євро в місяць. Висококваліфіковані працівники технічних галузей отримують близько $3000/міс (5400 чеських корон).
Рівень заробітків українців у Чехії нижчий, ніж в Іспанії, але вищий, ніж у Польщі.
.
Джерела:
Матеріали комплексного дослідження процесів української трудової міграції (країни Європейського Союзу та Російська Федерація)
Тенденції
Трудова еміграція українців до Чехії була ще в радянські часи (70-і рр.).
Чехія поруч з Італією та Грецією стала однією з перших країн сучасної української міграції. Виїзди на заробітки почалися з 90-х рр. Чимало мігрантів середини 90-х рр. переїхали до Чехії на постійне проживання сім’ями. Разом з емігрантами 70-х р.р. вони утворюють нині українську діаспору, відмежовану від заробітчан пізнішого періоду.
Нині спостерігають переїзд мігрантів із Польщі до Чехії, де вищі заробітки. Через труднощі з отриманням шенгенської візи Чехія, як і Польща, незважаючи на сусідство з Україною, стала для її громадян країною тривалої міграції у відриві від родини.
У другій половині 90-х – на початку 2000 рр. переважали нерегулярні мігранти. У 2000-х рр. внаслідок зростання потреб чеської економіки в робочій силі і у зв’язку з відтоком кваліфікованої робочої сили з Чехії на захід зростає попит чеської промисловості на відповідні категорії працівників, зокрема, з України. Чеські фірми працевлаштовують українських спеціалістів на легальних підставах.
Значну кількість працівників з України рекрутують агенції-посередники на замовлення чеських фірм. Виконуючи угоди з ними, представники агенцій - «клієнти» виступають роботодавцями для українських працівників у Чехії.
З кінця 90-х –початку 2000-х років змінилося ставлення чеського суспільства до українських мігрантів з різко негативного на нейтральне чи переважно позитивне.
За даними Доповіді Єврокомісії, опублікованої 17 листопада 2008 р., українці нині є найчисельнішою мігрантською спільнотою і складають 46% від усіх іммігрантів у Чеській Республіці.
|