|
Скачати 1.15 Mb.
|
Змістовий компонент моделі: особистісно-гуманістична орієнтація вчителя; здатність до системного бачення педагогічної реальності иа системної дії в професійно-педагогічних ситуаціях; креативність у професійній сфері; наявність комунікативної і рефлексивної культури; володіння сучасними педагогічними технологіями. Процесуальний компонент моделі − етапи підготовки вчителя до інноваційної діяльності: організаційно-діагностичний; навчально-регулятивний; корекційно-діяльнісний; аналітико-рефлексивний. Результативно-оцінний компонент моделі − основні показники сформованості до інноваційної діяльності: мотиваційна активність; технолого-педагогічна підготовленість; ставлення до педагогічної діяльності. В даній моделі кожний показник розкривається через систему параметрів − ознак, які описують його ступінь реалізації (див. додаток 2). Процес формування готовності педагогів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти можна представити як послідовність кількох етапів. Діагностико-коректуючий етап Основна мета цього етапу − на основі врахування особливостей складу педагогічних працівників (певної категорії чи конкретного педагогічного колективу) скоректувати програму їх навчання в рамках даної організаційної форми методичної роботи регіонального чи локального рівня (наприклад, районний чи шкільний психолого-педагогічний семінар, методичне об’єднання тощо) для забезпечення індивідуальної траєкторії освоєння педагогічних нововведень кожним працівником (слухачем курсів, учасником семінару, об’єднання тощо). Змістом діяльності методичної служби на першому етапі буде: 1.1. Анкетування педагогічних працівників, які братимуть участь у інноваційній діяльності (процесі підготовки до інноваційної діяльності в рамках діяльності регіональної чи внутрішньо шкільної методичної служби). Мета анкетування − виявити стартовий рівень таких ознак підготовленості до освоєння інновацій, як усвідомлення факторів, що відіграють вирішальну роль в цій підготовці, направленість мотивів участі в пошуковій діяльності. Предмет дослідження − потрібно-мотиваційна сфера педагогічних працівників. Результатом анкетного опитування має бути інформація про вихідний рівень підготовленості педагогів до засвоєння нововведень. Застереження: варто пам’ятати, що анкетування як метод опитування дає суб’єктивні результати (само-)оцінки педагогами своєї готовності до інноваційної діяльності, а тому варто анкетне опитування доповнити іншими методами педагогічної діагностики. 1.2. Співбесіда з педагогічними працівниками, з якими буде проводитися робота щодо формування в них готовності до інноваційної діяльності. Мета співбесіди − виявити наявність досвіду пошукової інноваційної діяльності і характер даного досвіду. Предметом вивчення в процесі співбесіди має стати інтелектуальна і дієво-практична сфери особистості педагогів. Результатом проведеної співбесіди мала б бути інформація про вихідний рівень виявлених ознак підготовленості до освоєння інновацій (фактично − рівень досвіду педагога щодо проведення інноваційної діяльності). 1.3. Тестування педагогічних працівників, залучених до пошукової інноваційної діяльності. Мета тестування − виявити рівень таких ознак підготовленості до інноваційної діяльності, як творча і цільова направленість, педагогічний самоаналіз, особистісно орієнтована взаємодія. Предметом тестування виступає орієнтацій на та оцінно-рефлексивна сфери особистості педагога. Очікуваний результат − інформація про вихідний рівень виявлених ознак підготовленості педагогів до освоєння нововведень. 1.4. Складання робочої програми методичної роботи з педагогічними працівниками. Мета − здійснити вибір оптимального варіанту методичних заходів з урахуванням особливостей основного складу слухачів. Предметом роботи виступає зміст навчальної програми/плану; інформація про рівень підготовленості до освоєння інновацій основного складу слухачів; інтелектуальна і емоційна сфери особистості слухачів. Результат − робоча програма/план з підготовки до інноваційної діяльності основного складу слухачів/учасників конкретної організаційної форми методичної роботи з педагогами на обласному (районному) чи внутрішньошкільному рівнях. Застереження: якщо робота з підготовки вчителів до освоєння інновацій здійснюється на внутрішньо шкільному рівні, то при розробці навчальних програм обов’язково враховуються, крім рівня підготовленості, інтереси та конкретні запити педагогів, специфіка навчального закладу та інші особливості педагогічного колективу. Навчальний етап формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності Мета даного етапу − реалізувати програму підготовки слухачів до інноваційної діяльності. Педагогічна взаємодія викладачів, працівників методичної служби із слухачами, педагогами-практиками повинна базуватися на таких принципах: неперервності та цілісності розвитку особистості педагога, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх її аспектів; особистісної зорієнтованості; професійно-практичної спрямованості, варіативності змісту занять у зоні актуальних ціннісних орієнтацій та запитів педагогів-практиків; альтернативності, свободи вибору організаційних форм та програм підготовки; усвідомленості професійно-особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії, рефлексія та корекція власної діяльності; творчого самовираження, співробітництва та співтворчості. Загальну структуру технології навчання складають: концептуальна основа; змістова частина, яка включає цілі навчання (загальні й конкретні) та зміст навчального матеріалу; процесуальна частина (організація навчального процесу, методи і форми навчальної діяльності тих, хто навчається, та діяльність викладачів/методистів − управління навчальним процесом, його діагностика тощо). Змістом діяльності* структурних підрозділів системи післядипломної педагогічної освіти (регіональної методичної служби) на даному етапі буде: 2.1. Формування творчої направленості педагогічних працівників. Мета: сформувати стійку творчу активність і продуктивність педагогів. Предметом роботи виступатиме зміст творчих і практичних розділів навчальної програми; емоційно-вольова, інтелектуальна і дієво-практична сфери особистості слухачів. Очікуваний результат полягає у високому рівні участі педагогів у творчій пошуковій діяльності. 2.2. Формування інформаційної грамотності педагогічних працівників. Мета: організувати навчальну діяльність з передачі і засвоєння знань, необхідних для реалізації інновацій. Предметом діяльності методичної служби виступає зміст творчих і практичних розділів навчальної програми; інтелектуальна і емоційно-вольова сфери особистості слухачів. Результат: необхідний і достатній для освоєння нововведень рівень інформаційної обізнаності педагогів. 2.3. Формування технологічний навичок організації і проведення дослідно-експериментальної роботи. Мета: формування умінь проектувати індивідуальні педагогічні технології. Предмет: зміст практичних розділів навчальної програми; інтелектуальна, дієво-практична і емоційно-вольова сфери особистості слухачів. Результат: володіння технікою організації і проведення пошукової інноваційної роботи. Аналітико-результативний етап Метою даного етапу є оцінка ефективності процесу підготовки педагогів до інноваційної діяльності і виявлення причин невідповідності результатів його попередній меті. Як перевірити результативність роботи структурних підрозділів регіональної методичної служби щодо формування готовності вчителів до інноваційної діяльності? Показниками сформованої готовності педагогів до інноваційної діяльності за наслідками цілеспрямованої роботи можуть виступати: усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики; інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи; бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу; готовність до подолання труднощів як змістовного, та і організаційного плану; наявність практичних умінь з освоєння педагогічних інновацій та створення нових. Основні види діяльності працівників методичної служби/структурних підрозділів післядипломної педагогічної освіти на даному етапі наступні: 3.1. Проведення підсумкових контрольних заходів. Мета: виявити рівень сформованості змістовно-операційного і мотиваційно-орієнтовного компонентів готовності і засвоєння інновацій у слухачів. Предмет: зміст операційного і орієнтаційного компонентів готовності педагогів до інноваційної діяльності. Результат: інформація про рівень сформованості складових операційного і орієнтаційного компонентів готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності. 3.2. Анкетування і співбесіда з педагогічними працівниками. Мета: виявити підсумковий рівень сформованості таких компонентів готовності, як мотиваційно-орієнтаційний, оціночно-рефлексивний і, частково, змістовно-операційний. Предмет: зміст компонентів готовності педагогів до освоєння педагогічних інновацій. 3.3. Підведення підсумків процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності. Мета: виявити підсумковий рівень сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності і визначити ефективність процесу його формування; виявити причини невідповідності результатів його запланованій меті. Предмет: інформація про рівні сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності; еталонний критерій сформованості до такого виду діяльності. Очікуваний результат: інформація про результати і ефективність діяльності методичної служби з формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності. Розробляючи регіональну (обласну, районну/міську, шкільну) модель підготовки вчителів до інноваційної діяльності, слід враховувати загальні вимоги до побудови та реалізації системи підготовки та підвищення педагогічної майстерності фахівців: персоніфікований характер підготовки, який надає право кожному педагогу вибирати індивідуальну траєкторію навчання, особисті напрями і способи фахового зростання; особистісно-зорієнтований підхід щодо сприяння суб’єктивному розвитку педагога-дослідника, педагога-новатора, забезпечення постійного саморозвитку вчителя, його самореалізації у професійній діяльності; системний підхід, який означає не лише взаємозв’язок між окремими рівнями (обласним, районним/міським, шкільним) підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методичної роботи, а й між окремими елементами процесу підготовки вчителів до інноваційної пошукової діяльності, починаючи з мети і закінчуючи результатами; технологічний підхід, що ґрунтується на чіткому визначенні мети, методологічних підходів, принципів, механізмів їх реалізації, на моніторингових дослідженнях проміжних результатів і відповідної корекції окремих елементів технологічного процесу; саморозвиток і неперервність системи підготовки вчителів до інноваційної діяльності, що є наслідком чітко і правильно організованого технологічного процесу. Структурно-організаційні особливості функціонування регіональної моделі підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти можна представити наступним чином:
На практиці наведений вище перелік функцій може бути суттєво розширений з урахуванням місцевих умов, традицій та специфіки роботи структурних підрозділів системи неперервної педагогічної освіти. Внутрішньошкільна модель підготовки вчителя до інноваційної діяльності Система роботи закладу освіти щодо формування в педагогів готовності до інноваційної діяльності слід розпочати із створення в закладі освіти сприятливого інноваційного середовища, що передбачає акцентування уваги вчителів на самовиховання та саморозвиток, активне навчання в школах педагогічної майстерності, передового педагогічного досвіду, психолого-педагогічних семінарах, оволодіння психолого-педагогічними діагностиками тощо. Навчання педагогів у школі в рамках роботи тих чи інших організаційних форм спрямовуйте на оволодіння вчителями теоретичних основ: педагогічної аксіології − знання про цілі та цінності навчально-виховного процесу; |
В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності... Уруський В.І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності: Методичний посібник. − Тернопіль: ТОКІППО, 2005. − 96 с |
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного... |
Краснокутська Н. В. К 78 Інноваційний менеджмент: Навч посібник Розглянуто основні концепції інноваційної теорії, особливості розвитку сучасного інноваційного циклу, сутність формування інноваційних... |
Н. М. ВОЛОСНІКОВА кандидат економічних наук, доцент Національного... Розкрито особливості управління трансакційними витратами інноваційної діяльності. Запропоновано й обґрунтовано систему оціночних... |
Пріоритетні напрямки науково-методичної роботи у 2014/2015 н р РМК/ММК повинен стати не стільки процес інформування педагогів про наукові досягнення та досвід інноваційних практиків, скільки організація... |
Стаття ««Готовність до інноваційної професійної діяльності як важлива... Стаття ««Готовність до інноваційної професійної діяльності як важлива професійна якість педагога» |
XXI століття є “епохою змін”, що вимагає від шкіл генерування та... У статті представлено модель сучасного вчителя та випускника; види інноваційної діяльності педагога в роботі з обдарованими учнями;... |
Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про авторське право і суміжні права", "Про науково-технічну інформацію", "Про наукову... |
Визначення готовності до навчальної діяльності по темі: «Степенева функція» Даний ресурс може бути використаний як індивідуальне домашнє завдання для визначення готовності до вивчення теми: “Степенева функція.... |
Державний стандарт початкової загальної освіти Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності... |