|
|
Скачати 1.42 Mb.
|
|
В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти Уруський В.І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності: Методичний посібник. − Тернопіль: ТОКІППО, 2005. − 96 с. Методичний посібник призначений для інформаційно-методичного забезпечення розробки регіональної (обласної, районної/міської, шкільної) моделі формування готовності педагогів до інноваційної діяльності. Ключові слова: Постановка проблеми: завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічно освіти. Теоретичні аспекти педагогічної інноватики: нове в педагогіці, інноваційна діяльність, педагогічна інноватика, фактори інноваційних процесів в освіті, інноваційна діяльність в системі освіти, інноваційне навчання, вимоги до нововведення, інноваційний процес, характеристики нововведень, види новизни, структура інноваційного процесу, класифікація нововведень, групи нововведень, джерела інноваційних ідей, схеми прийняття рішення про нововведення, педагогічна неологія, педагогічна праксеологія, алгоритм упровадження, елементи механізму реалізації педагогічних інновацій. Готовність учителя до інноваційної діяльності: інноваційна діяльність, вчитель інноваційної орієнтації, форми прояву творчості педагога-новатора, готовність, готовність до діяльності, складові готовності до професійної діяльності, готовність до інноваційної діяльності, суть процесу формування готовності до інноваційної діяльності, формування готовності до інноваційної діяльності, етапи формування готовності, показники готовності, категорії вчителів за ставленням до нововведень, труднощі освоєння педагогічних нововведень. Структура готовності до інноваційної діяльності: компоненти готовності, функції компонентів, структура готовності, готовність до професійної діяльності, готовність до інноваційної діяльності, пізнавальний компонент готовності до інноваційної діяльності. Рівні готовності вчителя до інноваційної діяльності: рівні готовності до інноваційної діяльності, рівнева структура готовності, рівні сформованості готовності, рівні прояву готовності до інноваційної діяльності. Моделювання процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності: алгоритм розробки регіональної моделі, структурна модель інноваційної діяльності, модель технології підготовки вчителів до інноваційної діяльності, процес формування готовності, етапи формування готовності, зміст діяльності методичної служби, структурно-організаційна модель формування готовності. Внутрішньо шкільна модель підготовки вчителя до інноваційної діяльності: інноваційне середовище, групи психолого-педагогічних умінь та навичок, структура шкільної моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності, рівні реалізації шкільної моделі, дидактичні і рольові ігри, методи рефлективно-інноваційного пошуку, проблемно-рефлективний полілог, позиційна дискусія, „аукціон рішень”. Умови формування готовності педагогів до інноваційної діяльності: умови ефективності та результативності процесу формування готовності, педагогічні умови, способи реалізації комплексу умов, організаційно-педагогічні умови. Постановка проблеми Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним напрямом реалізації модернізацій них реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому. Це визначає ключові пріоритети роботи системи післядипломної педагогічної освіти. Вищі педагогічні навчальні заклади ще не скоро зможуть підготувати нове покоління педагогів, зорієнтованих на цінності сучасного інформаційного суспільства. Успіх реформ вирішальною мірою залежить від того, наскільки вдасться збудити творчий потенціал педагогів, які зараз працюють в системі освіти. Відтак післядипломна педагогічна освіта має свідомо визначити для себе як пріоритетну мету формування ефективної системи ініціювання, організації та координування інноваційної освітньої діяльності в масштабах всієї країни і кожного регіону, зокрема, розробити та реалізувати програму дій для досягнення цієї мети. До основних напрямків інноваційних процесів в системі освіти на сучасному етапі її розвитку слід віднести: 1. Модернізацію типів та структури освітніх навчальних закладів (приватні, державні, комунальні; ліцеї, гімназії, коледжі, колегіуми; авторські школи тощо). 2. Оновлення змісту навчання і виховання: - розробка державних стандартів освіти; - впровадження концепції виховання дітей та молоді на підставі національної системи освіти; - здійснення профілізації та індивідуалізація освітнього процесу; - створення авторських навчальних програм, підручників, посібників тощо. 3. Розробку та апробування нових педагогічних технологій: розвивального, модульно-розвивального, диференційованого навчання; алгоритмізація навчально-виховного процесу; використання методів проектування і моделювання; комп’ютерні технології навчання і управління. 4. Зміна форм і методів навчання та виховання: - впровадження діалогових форм спілкування суб’єктів навчально-виховної діяльності; - проведення лекційних, семінарських занять; - трансформування методів контролю знань та вмінь учнів; - запровадження індикаторів, рейтингових систем оцінювання знань. 5. Виділення оновлених технології моделювання та проектування, які реалізуються через навчальні модулі. 6. Модернізація форм і методів управління сучасною школою: - підвищення значимості менеджерської функції управління; - утворення багатоваріативності моделей управління; - оновлення форм управління. До основних принципів інноваційних процесів в системі освіти слід віднести: 1. Принципи управління інноваційними змінами стану системи освіти, які орієнтують педагогів на необхідність свідомої діяльності при переході від одного стану системи освіти до іншого. Центральною проблемою інноваційного процесу виступає зміна стану системи, в якій відбуваються інноваційні процеси. 2. Принципи переходу від стихійних механізмів до свідомо керованих, тобто принципи реформування системи освіти. Їх реалізація передбачає визначення та апробацію ефективних механізмів свідомого управління зміною змісту чи організаційних форм освіти. Таким механізмом виступає, наприклад, створення та діяльність школи-лабораторії, експериментального педагогічного майданчика і т.п. 3. Принципи інформаційного, матеріально-технічного і кадрового забезпечення інноваційних процесів. Вони передбачають облік усіх наукових аспектів забезпечення інноваційних процесів, якщо створюється педагогічне нововведення. 4. Принципи прогнозування і незворотних структурних змін в інноваційному соціально-педагогічному середовищі. Ці принципи враховують закон незворотної дестабілізації в інноваційному середовищі, а також цілість інноваційного соціально-педагогічного середовища і його адаптивні можливості. 5.Принципи посилення стійкості інноваційних процесів, які характеризуються ефективністю організації і механізмом реалізації інноваційних процесів. Важливою умовою й провідним фактором успішності процесу підготовки педагога-новатора є безперервна освіта, оскільки вона, по-перше, відповідає потребам і закономірностям розвитку інформаційного суспільства і є фактором формування, розвитку і постійного забезпечення сукупної культури педагога, а по-друге, адекватна специфіці педагогічної діяльності, ролі і місцю особистості вчителя-дослідника, новатора у педагогічному процесі, що передбачає безперервне збагачення професійно-значущих дослідницьких якостей. Основні завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти полягають в тому, щоб:
Рівень підготовки вчителя до інноваційної діяльності в умовах безперервної педагогічної освіти підвищується, якщо методично забезпечено:
Розробка та реалізація моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності в системі неперервної післядипломної освіти на регіональному (обласному, районному/міському, шкільному) рівні дозволить удосконалити сам процес підготовки, зробивши його впорядкованим та структурованим, забезпечить підвищення професійної компетентності вчителів, переведення освітньо-виховного процесу в режим постійного розвитку. Теоретичні аспекти педагогічної інноватики Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління педагогічним процесом в загальній середній школі. На думку дослідників, нове у педагогіці − це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувалися або не використовувалися, але й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дозволяє у змінених умовах і ситуаціях достатньо ефективно вирішувати завдання виховання та освіти. Така діяльність у сучасній психолого-педагогічній літературі отримала назву інноваційної і вона передбачає створення та поширення новацій у системі освіти на всіх її рівнях. Отже, інноваційна діяльність − це створення нового (оригінальних прийомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичний погляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини. Педагогічна інноватика − це сфера науки, яка вивчає процеси розвитку навчальних закладів, що пов’язані із створенням нової практики освіти. Розвиток педагогічної інноватики в Україні пов’язаний насамперед із масовим громадсько-педагогічним рухом, з виникненням протиріччя між потребою у швидкому розвитку освітньо-виховних закладів і невмінням педагогів її реалізувати. Зріс масовий характер застосування нового. У зв’язку з цим загострюється потреба у новому знанні, в осмисленні нових понять „новація”, „нововведення”, „інновація”, „інноваційний процес” та ін., а також актуалізується проблема формування теоретичної та практичної готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності. Створення та поширення новацій в системі загальної освіти обумовлюється й рядом інших об’єктивних факторів:
Інноваційною в системі освіти регіонального рівня буде діяльність з удосконалення чи оновлення освітньої практики шляхом створення, розповсюдження та освоєння нових ефективних способів і засобів досягнення встановлених цілей освіти. Інноваційне навчання − це такий навчальний процес, що будується як творча взаємодія вчителя і учнів, котра максимально спрямована на самостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдських норм та цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії. Мета інноваційного навчання − розвивати в учнів можливості творчо освоювати новий досвід. Основою такого освоєння є цілеспрямоване формулювання творчого та критичного мислення, досвіду та інструментарію навчально-пошукової діяльності, рольового та імітаційного моделювання, пошуку та визначення власного особистого сенсу й ціннісних відносин. Продуктами інноваційної діяльності є нововведення (новоутворення, новації), які позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються новим чи вдосконаленим змістом освіти, засобами навчання, виховання, освітніми моделями та адекватними їм системами управління, зафіксованими у формах, придатних для апробації, розповсюдження та освоєння. В науковій літературі „нововведення” визначається як цілеспрямовані зміни, які вносять в середовище впровадження нові стабільні елементи, що спричиняють перехід системи від одного стану до іншого. В педагогічній діяльності нововведення − це комплексний процес створення, поширення та використання нового педагогічного засобі для якісно кращого задоволення вже відомих суспільних потреб, процес його впровадження в окремому навчальному закладі з метою підвищення результативності освітньо-виховної діяльності. Для забезпечення позитивного результату нововведення повинно:
Співвідношення між поняттями „нововведення” і „інновація” полягає в тому, що нововведення (новація) − це засіб (новий метод, методика, технологія, програма та ін.), а інновація − це процес освоєння цього засобу. В цілому під інноваційним процесом розуміють комплексну діяльність щодо створення (розробки), засвоєння, використання та поширення нововведень. До основних характеристик нововведень можна віднести:
|
|
Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності Постановка проблеми: завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічно освіти |
Методичні рекомендації / Укл. В. Уруський Педагогічна діагностика ЗМІСТ Проблема діагностики педагогічної діяльності вчителя надзвичайно актуальна і важлива для вирішення питань вдосконалення викладання... |
|
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної... |
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ... Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики... |
|
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО... |
Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,... |
|
Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної... Ня, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених... |
РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок... |
|
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного... |
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана... |