|
|
Скачати 1.35 Mb.
|
КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛГОГІЇ В НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИПошук вищою школою України нових технологій навчання і виховання майбутніх менеджерів освіти безпосередньо пов'язаний з цільовими установками суспільства, держави, підприємств, організацій, установ щодо обсягу і якості знань, професійних навичок, моральних принципів, патріотичних переконань, організаторських здібностей випускників вищих закладів освіти. Самі цільові установки мають багаторівневу структуру. Основні і найбільш загальні з них зафіксовані в законодавчих актах, які регламентують функціонування вищих навчальних закладів. Наприклад, Законом України "Про вищу освіту", схваленим Верховною Радою України 17 січня 2002 року, визначено комплекс положень, втілення в життя яких і забезпечується різноманітними освітніми технологіями. До таких положень можна віднести зміст вищої освіти, зміст навчання, стандарт вищої освіти, освітній рівень вищої освіти, освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, якість вищої освіти та інші. Кожен із рівнів цільових установок здійснює свій, особливий вплив на розробку освітніх технологій. Формалізація як аспект технології вищої освіти Формалізація є ознакою "людського виміру" світу, способом його упорядкування, коли світ сприймається як буття, тобто як живий рух, становлення і постійна можливість самовияву. "Формалізація освіти" відображає не тільки прагнення підвищити якість результатів отриманого знання, але й перетворити освітній процес внаслідок систематизації та узагальнюючої ролі наскрізної ідеї. Виділення основної ідеї реалізується у вивченні певних освітніх дисциплін про що свідчить досвід історії науки (спроби Вітру вія, Леонардо да Вінчі, Галілея). Сучасне уявлення про формалізацію освіти відрізняється від класичного безпосередньою присутністю, убудованістю людини в освітній процес. Універсальними методами у сферах життєдіяльності сьогодні виступають ергономіка, теорія гри, конструктивістська математика, логіка практичних міркувань. Формалізуючою підставою освіти є антропологічний принцип - міра усвідомлення людиною свого Я як світу і світу як свого Я, — який втілюється амбівалентне: як розвиток соціальних детермінант пізнання і як адаптація наукового знання в будь-якому соціально-культурному середовищі. Таке явище називається "трансконтекстуальністью". Програмний контроль традиційно використовується у вищій школі для оцінювання знань студентів, що робить контроль більш ефективним та полегшує роботу викладача. Ще більшої значущості програмний контроль знань набуває у зв'язку з впровадженням в освіті нових форм взаємодії викладача та студента, проводити програмний контроль знань з використанням експертної системи, що заснована на апараті нечіткої логіки. Для визначення належності міркувань, що висловлюють студенти, до нечітких логічних підмножин, рекомендується використовувати функції належності у вигляді шматково-неперервних залежностей, що мають початкову та кінцеву ділянки з нульовими рівнями достовірності, та проміжні ділянки, що відповідають переходу до одиничного (максимального) рівня достовірності. Наявність експертної системи з заданими функціями належності та управління дозволяє на основі нечітких логічних тверджень оцінити знання студентів таким чином, щоб підсумкова оцінка знань припускала для студента можливість дати відповідь з певною мірою впевненості у своїй правоті, а для викладача - отримати більш достовірну оцінку знань студента. За необхідності таке рішення, отримане за окремим питанням, може бути вбудовано в загальну систему оцінки знань за предметом введенням вагових коефіцієнтів, що враховують степінь складності та типовість кожного з питань, що входять в систему оцінювання. Для комп'ютеризованого контролю знань розроблено програмно-незалежний елемент управління, властивості якого забезпечують оцінювання знань студентів за різними варіантами та схемами контролю. Теорія і практика навчання за модульно-рейтинговою системою. Спрямованого керівництва науково-професійною підготовкою спеціалістів можна досягти використанням модульно-рейтингової системи (МРС) навчання. МРС дозволяє поглибити диференціацію студентів, їх інтеграцію, здійснити управління і координацію їх навчальної діяльності шляхом виконання проблемних модулів з урахуванням особливості фахової підготовки. За МРС матеріал дисциплін засвоюється студентом блоками-модулями, які структурно і логічно зв'язані між собою та створюють відображення загальної моделі спеціаліста. Кожен модуль оцінюється рейтинговою оцінкою. Вона також враховує не тільки одноразові результати заліково-екзаменаційної сесії, а й етапи засвоєння знань протягом всього періоду навчання. Контроль служить є посередником у визначенні правильності руху у модульній програмі. Всі питання, які виносяться на підсумковий і(контрольний захід, відображаються в матеріалі окремого модуля дисципліни, викладач обов'язково повинен оцінювати за "критерієм оцінки". Критерій - це ознака, а не сукупність оцінювання. Протягом періоду навчання викладач за рядом ознак здійснює оцінювання за багатьма критеріями . В наш час письмова форма проведення іспитів є найбільш розповсюдженою. Методично доцільною вважаємо каскадну структуру завдань для письмових іспитів. Завдання до письмового іспиту складається з 10-20 запитань, поділених на три каскади. І каскад вміщує тести й завдання першого рівня складності, які відображають перший рівень оволодіння знаннями. При відповіді на ці тести або запитання студент повинен продемонструвати вміння розпізнавати символіку, розуміти та відтворювати засвоєну інформацію. Завдання першого каскаду складаються переважно з тестів таким чином, щоб з ними могли впоратися и слабкі студенти. II каскад містить задачі й тести другого рівня складності, які відображають другий рівень оволодіння знаннями, під яким розуміється здібність самостійно виконувати дії, направлені на розв'язання таких задач. Для розв'язання завдань другого каскаду необхідна реконструктивно-варіантна діяльність, а їх рішення вимагає глибокого розуміння зв'язків у явищі. Завдання другого каскаду розраховані на основну масу студентів. III каскад містить задачі третього й вище рівнів складності, які відображають третій рівень оволодіння знаннями, під яким розуміється здібність свідомо використовувати інформацію про об'єкти і засоби діяльності в ситуаціях, подібних з учбовими, тобто вміти творчо діяти. Завдання третього каскаду розраховані на добре устигаючих студентів. Результати іспиту оцінюються за стобальною шкалою: перший каскад ЗО балів, другий - 40, третій - ЗО балів. Оцінку «задовільно» отримують студенти , що набрали 55 балів, оцінку «добре» • від 75 балів, оцінку "відмінно" - від 90 балів. Про необхідність впровадження задач змістовно-ситуаційного характеру при викладанні дисциплін "Історія економічних вчень" та "Основи економічної теорії "Дисципліни "Історія економічних вчень" і "Основи економічної теорії" є логічним етапом в системі економіко-теоретичних наук загалом, допомагають студентам закріпити й розширити економічні знання, набуті при вивченні політекономії, мікроекономіки, макроекономіки та інших складових курсу "економіко" й дисциплін ринкового спрямування в цілому. Тому з метою збагачення й поглиблення економічних знань в доповнення до абстрактно-наукових, індуктивно-дедуктивних та інших методів дослідження логічно було б застосувати задачі змістовно-ситуаційного характеру при викладанні вказаних дисциплін. Особливість подібних задач полягає в тому, що: по-перше, вони грунтуються перш за все на розумінні конкретної економічної ситуації, моделі. Тому при їхньому розв'язанні студенти мають виходити початкове виключно зі здорового економічного глузду, вміло підкріплюючи свої міркування необхідним математичним апаратом, таким чином, по-друге, вказані завдання мають на меті допомогти студентам набути навичок вміти грамотно, творчо й кваліфіковано аналізувати наукову спадщину минулого і сьогодення, творчо її розвивати й у разі потреби вміло застосовувати на практиці певні концептуальні положення, підходи тощо, по-третє, вміння студентів правильно розв'язувати подібні задачі допоможе їм як майбутнім спеціалістам краще оволодіти передовими досягненнями світової і вітчизняної економічної думки і теорії. Для розв'язання задач студенти повинні орієнтуватися на методологічні поради, які мають бути сформульовані у відповідних методичних матеріалах. Правова освіта - важливий чинник державотворення в сучасній ситуації, що охопила всі сфери суспільного життя, виникають запитання: чи можливі радикальні реформи в Україні взагалі? Чи можливий перехід нашого суспільства до нової якості? Можливий, якщо до проведення реформ будуть готові люди, об'єднані на основі державних засад та державних цінностей. Основою морально-психологічної готовності народу до реформування є правова освіта. Актуальність дослідження даної проблеми зумовлена рядом обставин. По-перше, правова освіта є необхідною умовою формування громадянського суспільства, по-друге, через правову культуру створюється правова держава, по-третє, правова культура створює ті основи, які об'єднують народ України. Загальновідомо, що будь-яке суспільство саме з молоддю зв'язує свою долю, довгострокові перспективи розвитку, надії на самі високі досягнення в усіх областях. Тому завжди і всюди молодь була контрапунктом соціальної політики. Виховання підростаючого покоління, спроможність держави та його інститутів утримати молодь від конфлікту із законом, розумно організувати систему кримінологічної захищеності суспільства від злочинності та самої молоді - від різного роду криміногенних впливів, - все це відноситься до числа важливих критеріїв зрілості суспільства, мудрості його влади, стабільності й надійності, перспектив розвитку держави. Актуальним об'єктом аналізу стали проблеми молодіжної злочинності, які з'являються в період і в умовах рефор-мування економіки та суспільних відносин в Україні, коли система попередження злочину молодих людей стала фактично зруйнованою. Інформаційна культура студентів. Відомо, що впровадження ефективних високоінформаційних технологій у науково-технічні, соціально-культурні сфери діяльності, забезпечення входження України до трансконтинентальної системи обліку і використання комп'ютерної інформації є одним із важливих напрямів інтенсифікації та раціоналізації виконання завдань науково-технічного, соціального прогресу нашої держави. На практиці це складний і багатогранний процес, успішне функціонування якого потребує наявності високої інформаційної культури всіх членів суспільства на різних етапах їх розвитку для забезпечення активної і продуктивної участі в навчальній і науково-виробничій, соціально-культурній діяльності. Це повинно стати навчально-психологічною основою формування подальшого розвитку високої інформаційної культури майбутніх активних учасників розбудови держави, рушіїв науково-технічного і соціального прогресу. Аналіз теорії і практики існуючого досвіду застосування новітніх інформаційних технологій показує, що зміст цього поняття в основному характеризується використанням суб'єктами діяльності: комплексу новітніх засобів, логічно обумовлених шляхів, методів, способів, прийомів передачі, сприймання, накопичення, переробки і використання інформації, інформаційних процесів для інтенсифікації, раціоналізації виконання різних видів і типів завдань. За змістом це можуть бути завдання прогностично-теоретичного і практично-виробничого, навчально-пізнавального і інших призначень. Тобто застосування новітніх інформаційних технологій, формування інформаційної культури повинно передбачити вивчення цілої системи галузевих знань. Інформаційна культура - це динамічне поняття, зміст якого з часом за якісними і кількісними характеристиками повинен розширюватись та поглиблюватись відповідно до вікових, інтелектуально-пізнавальних, психологічних можливостей кожної особистості, науково-технічного і соціально-культурного прогресу суспільства. При цьому важливе значення повинно надаватися врахуванню місця, ролі, призначення особи у матеріальній, науково-технічній, виробничій, навчальній, соціально-культурній сферах її діяльності, формування інформаційної культури як якості члена суспільства повинно здійснюватися не хаотично чи спонтанно, а цілеспрямовано, відповідно до потреб суспільства, держави, бажань і можливостей кожної особистості. Інформаційна культура - комплексне поняття, тому і визначення її якості бажано з'ясувати на основі кількох показників досягнень студентів. До першої групи можна віднести систему знань про сучасні інформаційні технології, яка формується у процесі вивчення комп'ютерної техніки, обміну комп'ютерною інформацією між суб'єктами діяльності. При цьому визначаються і усвідомлюються їх можливості у виконанні або інтенсифікації та раціоналізації вирішення різних завдань, проблем тощо. До другої групи можна віднести систему сформованих умінь, навичок використання набутих знань у практичній діяльності, у тому числі і при використанні новітніх інформаційних технологій. До третьої групи можна віднести рівень сформованості системи загально-дидактичних умінь та навичок здійснювати, виконувати різні види, типи розумових дій, зокрема аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення і таке інше на конкретно-чуттєвому і абстрактно-віртуальному рівнях діяльності. Для підвищення рівня інформаційної культури студентів необхідно більше уваги приділяти розширенню змістовних і кількісних оперативно-діяльницьких компонентів. Тобто виконання різних практичних завдань, розв'язання яких бажано і доцільно виконувати із застосуванням комп'ютерної техніки, зокрема персональних комп'ютерів з відповідним програмним забезпеченням. Крім того, слід тісніше узгодити зміст вправ з програмними навчальними завданнями, які передбачається виконувати при вивченні інших предметних дисциплін. При цьому комп'ютерна техніка і програмне забезпечення повинні використовуватися не для підміни традиційних засобів навчання, а для демонстрації можливостей новітніх інформаційних засобів у інтенсифікації та раціоналізації навчальної діяльності. Тобто застосовуватися тоді, коли студенти вже мають знання про сутність поставленої задачі, усвідомлені і сформовані відповідні уміння та навички їх розв'язання за допомогою реально-традиційних засобів. Це допоможе встановити органічні зв'язки між реальними і віртуально-абстрактними знаннями, уміннями та навичками виконання предметних дій, які є найбільш типовими та необхідними у реальній діяльності фахівця. Суттєвим для формування у студентів позитивного ставлення до комп'ютерної техніки як до засобу навчання є надання можливості виконання окремих завдань формування інформаційної культури безпосередньо при вивченні фундаментальних, загально-інженерних і спеціальних дисциплін. Письмовий контроль знань - крок до об'єктивності оцінки Ще п'ять років тому у практиці навчання переважала усна форма контролю знань, яка мала багато недоліків. Зокрема, це великі витрати часу: при наповненості академічної групи 20-25 студентів викладачеві потрібно було вісім-десять годин, щоб хоч у якоюсь мірою об'єктивно визначити рівень знань студентів. Особливо, коли під час сесії у нього навчальним планом передбачалось п'ять - сім, а інколи і більше екзаменів. За таких умов не кожен викладач може фізично витримати такі навантаження. Ситуація при усному контролі знань ускладнюється ще й тим, що увага викладача постійно відволікається під час записів у залікових книжках, зауваженнях тим студентам, які розмовляють чи пробують списувати, прагненням окремих студентів випросити бажану для себе оцінку. На об'єктивність оцінок впливають і такі фактори, як особисті стосунки викладача із студентами, результати попередніх екзаменів, стан емоційної ситуації на екзамені і т.п. Можливі випадки, коли окремі викладачі під час екзаменів намагаються «звести рахунки» з тими студентами, які недобросовісно ставились до навчання, порушували дисципліну чи конфліктували з викладачем. Трапляються і студенти із завищеною самооцінкою. Вони за будь-яких обставин намагаються довести, що їх недооцінили. За таких умов неминучими є конфліктні ситуації, нарікання студентів на не об'єктивність виставлених оцінок. У результаті витрачається багато сил та енергії при порівняно низькій об'єктивності в оцінці навчально-пізнавальної діяльності студентів. Досвід останніх декількох років у здійсненні письмового контролю знань на кафедрі технічної термодинаміки дає підстави стверджувати, що уникнути таких проблем значною мірою можна при впровадженні різних видів письмового контролю: письмові роботи, тести. Особливого значення це ствердження набуло у минулому році при впровадженні модульного навчання Письмовий контроль зменшує емоційну напругу студентів та викладачів. Випробування знань у письмовій формі може тривати від однієї до трьох годин. Потім викладач у спокійній обстановці перевіряє за дві - три години письмові роботи і оголошує результати. Зростає й об'єктивність оцінок знань студентів: викладач при необхідності може переглянути відповідь студента, порівняти її з іншими. Зменшується кількість конфліктних ситуацій: студент має можливість переглянути свою роботу і переконатись у правильності виставленої оцінки. Та й викладач уже відповідальніше ставитиметься до оцінювання відповіді студента, адже він знатиме, що останній може переглянути об'єктивність оцінки. Так як письмові відповіді певний період зберігатимуться на кафедрі, то з ними може ознайомитись і завідуючий, і перевіряючий. Тобто забезпечується відкритість якості контролю. Слід підкреслити, що при письмовому контролі особливо актуальними є критерії оцінок. Тут чітко повинно бути визначеним, за що ставиться та чи інша оцінка. Об'єктивність письмового контролю стає майже стовідсотковою, коли до її змісту вводяться тести або перелік завдань із чітко визначеними нормами їх виконання та оцінювання. Ще ефективнішим за витратами сил та оперативністю здійснення є комп'ютерний контроль. Його майбутнє впровадження безсумнівно надасть додаткову можливість значно посилити періодичність і глибину оцінювання знань студентів. |
|
Впровадження іноземної мови у 1-му класі і другої іноземної мови... Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної мови... |
Конспект лекцій з дисципліни “ Історія України ” Друкується за рекомендацією... У конспекті лекцій висвітлено історію України від найдавніших часів до сьогодення. На основі джерел та аналізу історіографії авторським... |
|
Робота над нею почалася в 2007-2008 навчальному році після проходження... Сьогодні комп'ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною... |
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З КОРЕКЦІЇ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ У ЦЕНТРІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ... |
|
Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній... Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній діяльності дитини зі зниженим зором // Дидактичні та соціально-психологічні... |
«Процвітаюча бібліотека сьогодні процвітаюча держава завтра…» Такі реалії життя сучасного цивілізованого суспільства. Стиль та імідж сучасного бібліотекаря, в цьому контексті, відіграє одну з... |
|
Чи відображено в уривках з окремі аспекти життя українського суспільства... |
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
|
РОЗГЛЯНУТО Соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу в сучасній школі (Ведмеденко Д. В.) |
ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УМОВАХ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО... |