|
|
Скачати 1.35 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ ДНІ НАУКИ НАКККІМ НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І АСПІРАНТІВ НА ТЕМУ: «СОЦІАЛЬНО - ІНФОРМАЦІЙНІ ТА КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА» 28 КВІТНЯ 2011 РОКУ КИЇВ -2011 Проф. Чечнев Б.О. Орлов Д.. гр.МІТІС-17 Аюбов В. гр. МІТІС-200дм ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ЦИВІЛІЗАЦІЇ При розгляді питання розвитку інформаційного суспільства невід”ємною складовою є вивчення концепцій нового постіндустріального суспільства. Інформаційне суспільство - соціологічна концепція, що визначає головним фактором розвитку суспільства виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, засновниками якої були З.Бжезинський, О.Белл, О.Тоффлер. При розгляді розвитку суспільства як “зміну ступенів”, прибічники теорії інформаційного суспільства повязують його становлення з домінуваням “четвертого”, інформаційного сектору економіки, який йде після сільского господарства, промисловості та економікою послуг. При цьому стверджується, що капітал і праця, які є основою індустріального суспільства,поступаються місцем інформації та знанню у сучасному суспільстві. Революційні дії інформаційної технології призводять до того, що в інформаційному супільстві класи змінюються соціально недиференційованими “інформаційними спільнотами”. Традиційним корпораціям Тоффлер протиставляє “малі” економічні форми: індівідуальну діяльність на дому, ”електронний офіс”. Вони зараховані у майбутню структуру інформаційного суспільства з його “інфо-”, “техно-“ та іншими сферами людського буття. Було висунуто проект “глобальної електронної цивілізації”, що базується на синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики . “Компютерна революція” поступово призводить до зміни традиційного друку “елекронними книгами”,змінює ідеологію, перетворює безробіття у забезпечений досуг. Соціальні та політичні зміни розглядаються у теорії інформаційного суспільства як наслідок “мікроелектронної революції”. Перспектива розвитку демократії повязується з розповсюдженням інформаційної техніки. Тоффлер та Дж.Мартін відводять головну роль у цьому телекомунікаційній “кабельній мережі” , яка забезпечує двосторонній звязок громадян з урядом, дозволить враховувати їх думку при розробці поліичних рішеннь. Розробки у галузі “штучного інтеллекту” розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини. Концепція інформаційного суспільства викликає критику з боку гуманістично орієнтованих філософів та науковців, які додержуються думки щодо негативних наслідків компютерізації суспільства. Тоффлер не дає новій цивілізації визначення, але доводить,що вона має принципово новий характер. "Багато чого у цій виникаючій цивілізації протирічить традиційній індустріальній цивілізації. Це водночас і технічно розвинута, і антиіндустріальна цивілізація. "Третя хвиля" несе із собою новий образ життя, що оснований на джерелах енергії,які поповнюються; на методах виробництва, що роблять застарілими більшість фабричних збірничих ліній; на якійсь новій ("ненукліарній") родині; на новому інституті, який можна було б назвати "електронним котеджем"; на радикально перетворених школах та корпораціях майбутнього. Така цивілізація несе з собою новий кодекс поведінки та виводить нас за межі концентрації енергії , грошових коштів і влади". Тоффлер жодного разу не дав прямого визначення поняттю "інформаційного суспільства", яке сам ввів. Тоффлер надає визначення через перелік елементів, які є радикально новими для сьогодення та мають докорінно змінити життя теперішнього та прийдешнього поколіннь. За думкою Д.Белла у наступному столітті вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знання, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становище нового соціального укладу, що базується на телекомунікаціях. Революція в організації та обробці інформації та знаннь, в якій головну роль грає комп'ютер, розвертається водночас з розвитком індустріального суспільства. Три аспекти останнього особливо необхідні для розуміння телекомунікаційної революції: 1)перехід від індустріального до сервісного суспільства; 2)вирішальне значення кодифіцированого теоретичного знання для здійснення системного аналізу та теорії приймання рішеннь. 3)перетворення нової "інтелектуальної технології" у ключевий засіб технологічних інновацій; Один із засновників концепції "інформаційного суспільства" Д.Белл серед перших виділив його характерні ознаки. Його визначення цього поняття зводиться до роз'яснення суттєвостей нового суспільства через зміни, що будуть відрізнять "післяреволюціцне" суспільство від теперішнього. Т.Стоуньєр вважав, що обладнання та машини є, між іншим, не тільки втіленням праці, а й втіленням інформації. Ця думка має рацію по відношенню до капіталу, землі та будь-якому іншому фактору економіки, у якому втілено працю. Нема жодного засобу продуктивного застосування праці, який водночас не був би застосуванням інформації. Більш того, інформацію, як і капітал, можна накопичувати та зберігати для майбутнього використання. В постіндустріальному суспільстві національні інформаційні ресурси це його основна економічна цінність, найдорожще джерело добробуту. За визначенням Стоуньєра, існує три основних засоби, якими держава може збільшувати своє багатство: постійне накопичення капіталу; військові завоювання та теріторіальні приборкування; використання нових технологій, що переводять вторинну сировину у ресурси. Завдяки високому рівню розвитку технології у постіндустріальній економіці перехід від "нересурсів" до ресурсів стає основним принципом створення нового багатства. У своїй праці Т.Стоуньер дає розвернуту характеристику поняттю інформації. При цьому підкреслює відмінність останньої від інших видів економічних та соціальних цінностей. Цим він обгрунтовує ідею про виключність наступної нової стадії та неминучисть перелому в історії з її наступом. А.Турен вважав, що у постіндустріальному суспільстві інвестиції робляться в інший рівень, чим в індустріальному суспільстві, тобто у виробництво засобів виробництва. Дійсно, організація праці торкається лише відношеннь працівників між собою, а тому і рівень, на якому діє виробництво. Щодо індустріального виробництва, то воно діє більш глобально на керівничому рівні, тобто у механізмі виробнийтва вцілому. Турен виділяє дві головні форми, які приймає постіндустріальне суспільство під час дії. По-перше, це нововводення, тобто здатність виробляти нову прдукцію внаслідок інвестування науки і техніки. По-друге, це керівництво, здатність використовувати складні системи інформації і комунікацій. Необхідно визначити, що постіндустріальне суспільство звертає на себе всі елементи економічної системи. Ці дії не завжди приймають форму свідомої волі, що втілена в особистість або навіть у групі людей. Ось чому таке суспільство має носити назву програмуємого. Це визначення вказує на здатність останнього створювати моделі керування виробництвом, розподілом та споживанням. Тому таке суспільство з'являється не внаслідок еволюційних законів або специфічних культурних характерістик, а скоріше як результат виробництва завдяки дії суспільства самого на себе. При визначенні поняття "інформаційного суспільства" на думку Турена найважливішим моментом є те, що робиться акцент на нові економічні стосунки. Турен підкреслює "...особливу важливість перетвореннь інвестиційної та керівничої політики під час телекомунікаційно-інформаційної революції..."Кан же вважав, що "різниця між поняттями "інформація" та "інтелект" є штучною, але достатньо важливою ". За його думкою "інформація" намагається бути відносно формальною та легко доступною. "У цьому випадку "інтелект" вживається скоріше у значенні "військового мишлення", ніж "людське мишлення". У такому разі поняття "інтелект" набуває набагато ширшого значення, ніж поняття "інформації". Поняття "інтелект" означає знання про події та людей, це знання може бути умовним, інтуітивним, особистим, офіційним або тайним. "Інтелектуальні" дані зазвичай не підпадають під стандарти, а "інформація" є совокупністю шаблонів. Дуже важко відокремити чітко інтелект від інформації . Дослідження Г.Кана особливостей розмежування понятть "інтелекту" та "інформації" є дуже важливим для розуміння сутності "інформаційного суспільства", оскільки воно дозволяє чітко відокремлювати духовну і матеріальну сфери нового суспільства. Адже інформація сама по собі, без людських емоцій не здатна змінювати людську культуру, сприяти прогресу духу. Знайомлячись з працями Дайзарда, можна відмітити, що він робить спробу узагальнити визначення нового суспільства. З цією метою він звертає увагу на всі назви, об'єднані префіксом "пост". У цьому префіксі відчувається деяка обмеженість людського пізнання, схильного відштовхуватися від досягнутого, не звертаючи уваги на те, що для нового суспільства,побудованого на нових принципах, бажано дати нову назву. Саме тому я вважаю, що назва "інформаційне суспільство" цілковито відображає суть майбутнього соціуму . Проф. Семенченко А.І. Філоненко І міс-200 /дм Шепетюк І. міс-200 /дм Шевчук О. міс-200/ дм ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ - ОСНОВА РОЗВИТКУ МАШИННОГО ІНТЕЛЕКТУ Комп'ютеризація суспільства - один з основних напрямків науково-технічного прогресу - викликала істотні зміни в технології розробки і використовування програмних засобів. Ці зміни були підготовані всім розвитком теорії і практики машинного інтелекту, найбільш істотним результатом якого з'явився перехід до так називаної нової інформаційної технології і створення експертних систем. Експертна система — це комп'ютерна система, яка втілює в собі досвід експерта, що грунтується на його знаннях в певній галузі. Експертна система (ЕС) на основі обробки цих знань може давати інтелектуальні поради, приймати рішення на рівні експерта-професіонала, а також за бажанням користувача пояснювати хід розв'язування завдання. Цей клас програмних застосунків спочатку розроблявся дослідниками машинного інтелекту в 1960-ті та 1970-ті та здобув комерційне застосування, починаючи з 1980-х. . Схожі дії виконують програми-майстри. Як правило, майстри застосовують в системних програмах для інтерактивного спілкування з користувачем (наприклад, при інсталяції ПЗ). Головна відмінність майстрів від ЕС — відсутність бази знань; всі дії жорстко запрограмовані. Це просто набір форм для заповнення користувачем. Інші подібні програми — пошукові або довідкові системи. За запитом користувача вони надають найвідповідніші розділи бази статей. Створення систем машинного інтелекту — це багатоаспектне дослідження, яке потребує вирішення кількох груп проблем. Перша група проблем пов'язана з імітацією творчої розумової діяльності людини. Сутність цього напрямку полягає в розробці комп'ютерних програм, які здатні до відтворення процедур, пов'язаних із творчими розумовими процесами. До таких процедур можна віднести гру в шахи, математичні задачі тощо. Частка робіт, пов'язаних з імітацією творчих процесів у загальному обсязі робіт, що мають на меті створення систем з машинним інтелектом, є невеликою. Ці дослідження, насамперед, цікаві з погляду психологів, а також для вироблення фундаментальних положень теорії машинного інтелекту. Друга група проблем пов'язана з інтелектуалізацією ЕОМ. Інтелектуалізація ЕОМ полягає в тому, що разом з обчислювальними операціями значна увага приділяється вмінню ЕОМ виконувати логічні операції і розумові висновки з орієнтацією на користувачів-непрофесіоналів. Третя група проблем присвячена розробці нових технологій розв'язування задач. Ця технологія базується на нових принципах обробки, в яких виконується маніпулювання не лише даними, а й знаннями таким чином, як це роблять спеціалісти, виконуючи творчу роботу. Четвертим важливим напрямком є створення інтелектуальних роботів, здатних до цілеспрямованого поводження, які сприймають інформацію про зовнішнє середо-вище і залежно від цього виконують певні дії. Експертна система відрізняється від інших прикладних програм наявністю таких ознак: - Моделює механізм мислення людини при застосуванні для розв'язання завдань в цій предметній області. Це істотно відрізняє експертні системи від систем математичного моделювання або комп'ютерної анімації. Однак, ЕС не повинні повністю відтворювати психологічну модель фахівця в цій області, а повинні лише відтворювати за допомогою комп'ютера деякі методики розв'язання проблем, що використовуються експертом. - Система, окрім виконання обчислювальних операцій, формує певні висновки, базуючись на тих знаннях, якими вона володіє. Знання в системі, зазвичай, описані деякою спеціалізованою мовою і зберігаються окремо від програмного коду, що формує висновки. Компонент збереження знань прийнято називати базою знань. - Під час розв'язання задач основну роль відіграють евристичні і наближені методи, що, на відміну від алгоритмічних, не завжди гарантують успіх. Евристика, в принципі, є правилом впливу, що в машинному вигляді відображає деяке знання, набуте людиною разом із накопичуванням практичного досвіду розв'язання аналогічних проблем. Такі методи є наближеними в тому сенсі, що, по-перше, вони не потребують вичерпної вихідної інформації, а, по-друге, існує певний ступінь впевненості (або невпевненості) в тому, що запропонований розв'язок є правильним. Експертні системи відрізняються і від інших видів програм із галузі машинного інтелекту. - Експертні системи застосовуються для предметів реального світу, операції з якими зазвичай вимагають великого досвіду, накопиченого людиною. Мають яскраво виражену практичну направаленість для застосування в науковій або комерційній сфері. - Однією з основних характеристик експертної системи є її швидкодія, тобто швидкість отримання результату та його достовірність (надійність). Дослідницькі програми машинного інтелекту можуть бути і не дуже швидкими, натомість, експертна система повинна за прийнятний час знайти розв'язок, що був би не гіршим за розв'язок, що може запропонувати фахівець в цій предметній області. - Експертна система повинна мати можливість пояснити, чому запропоновано саме цей розв'язок і довести його обґрунтованість. Користувач повинен отримати всю інформацію, необхідну йому для того, аби переконатись в обґрунтованості запропонованого розв'язку. Структура типової експертної системи. Типові експертні системи можуть мати таку структуру: база даних (не обов'язкова), машина виведення , підсистема пояснень, інтерфейс користувача . База знань складається з правил аналізу інформації від користувача з конкретної проблеми. ЕС аналізує ситуацію і, залежно від спрямованості ЕС, дає рекомендації по розв'язанню проблеми. ЕС створюється за допомогою двох груп людей: - інженерів, які розробляють ядро і організовують базу знань.. - експерти за фахом, що заповнюють базу знань. Етап ідентифікації проблем - визначаються завдання, вирішення яких є метою створення даної експертної системи, визначаються експерти і типи користувачів. Етап вилучення знань - проводиться змістовний аналіз проблемної області, виявляються поняття і їх взаємозв'язки, визначаються методи розв'язання задач. Етап структуризації знань - визначаються способи подання всіх видів знань, формалізуються основні поняття, визначаються способи інтерпретації знань, моделюється робота системи, оцінюється адекватність цілям системи зафіксованих понять, методів рішень, засобів представлення й маніпулювання знаннями. Етап формалізування - здійснюється наповнення експертом бази знань. У зв'язку з тим, що основою ЕС є знання, даний етап є найбільш важливим і найбільш трудомістким етапом розробки ЕС. Процес придбання знань поділяють на вилучення знань з експерта, організацію знань, що забезпечує ефективну роботу системи, і представлення знань у вигляді, зрозумілому ЕС. Процес придбання знань здійснюється інженером по знанях на основі аналізу діяльності експерта з вирішення реальних завдань. Реалізація ЕС - відбувається створення одного або декількох прототипів ЕС, які вирішують поставлені задачі. Етап тестування - проводиться оцінка обраного способу представлення знань в ЕС в цілому. Експертні системи відзначаються певними перевагами над людьми-експертами при використанні. Зокрема, експертна система: - переважає можливості людини при вирішенні надзвичайно громіздких проблем; - не має упереджених думок, тоді як експерт може користуватися побічними знаннями і легко піддається впливу зовнішніх факторів; -не робить поспішних висновків, нехтуючи певними етапами знайдення рішення; - забезпечує діалоговий режим роботи; - забезпечує коректну роботу з інформацією, яка містить помилки, за рахунок використання ймовірнісних методів досліджень; - дозволяє проводити одночасну обробку альтернативних версій; - по вимозі пояснює хід кроків реалізації програми; - забезпечує можливість обгрунтування рішення та відтворення шляху його прийняття. Більшість експертних систем не цілком придатні для широкого використання. Якщо користувач не має деякого досвіду роботи з цими системами, у нього можуть виникнути серйозні труднощі. Багато експертних систем доступні лише тим експертам, які створювали їх бази знань. Тому потрібно паралельно розробляти відповідний користувацький інтерфейс, який би забезпечив кінцевому користувачу властивий йому режим роботи; "Навички" системи не завжди "зростають" після сеансу експертизи, навіть коли проявляються нові знання; Все ще залишається проблемою приведення знань, отриманих від експерта, до вигляду, який забезпечував би їх ефективне використання; Експертні системи, як правило, не можуть набувати якісно нових знань, не передбачених під час розробки, і тим паче не володіють здоровим глуздом. Людина-експерт при розв'язанні задач звичайно звертається до своєї інтуїції або здорового глузду, якщо відсутні формальні методи рішення або аналоги розв'язування даної проблеми. Експертні системи досить давно використовуються у діагностиці, зокрема у медичній та автомобільній. Також експертні системи можна використовувати в прогнозуванні, плануванні, контролі, керівництві та навчанні. Наприклад, експертні системи вже застосовуються в банківській справі в таких напрямках: -програмах аналізу інвестиційних проектів; -програмах аналізу стану валютного, грошового та фондового ринку; -програмах аналізу кредитоспроможності чи фінансового стану підприємств і банків. Процес створення експертних систем значно змінився за останні роки. Завдяки появі спеціальних інструментальних засобів побудови експертних систем значно скоротились терміни та зменшилась трудомісткість їх розробки. Інструментальні засоби, що використовуються при створенні експертних систем, можна розбити на три класи: -мови програмування, орієнтовані на створення експертних систем (Сі, Асемблер); -середовища програмування (Delphi, Java); -порожні експертні системи (наприклад, оболонка EXSYS Professional 5.0 for Windows). На американському і західноєвропейських ринках систем машинного інтелекту організаціям, які бажають створити експертну систему, фірми-розробники пропонують сотні інструментальних засобів для їх побудови. Нараховуються тисячі розроблених вузькоспеціалізованих експертних систем. Це свідчить про те, що експертні системи складають дуже вагому частину програмних засобів. Проф.Григор’єв В.І. Овсенко Д.. гр.МІТІС-20 Шуригін І. гр. МІТІС-20 |
|
Впровадження іноземної мови у 1-му класі і другої іноземної мови... Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної мови... |
Конспект лекцій з дисципліни “ Історія України ” Друкується за рекомендацією... У конспекті лекцій висвітлено історію України від найдавніших часів до сьогодення. На основі джерел та аналізу історіографії авторським... |
|
Робота над нею почалася в 2007-2008 навчальному році після проходження... Сьогодні комп'ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною... |
ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З КОРЕКЦІЇ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ У ЦЕНТРІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ... |
|
Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній... Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній діяльності дитини зі зниженим зором // Дидактичні та соціально-психологічні... |
«Процвітаюча бібліотека сьогодні процвітаюча держава завтра…» Такі реалії життя сучасного цивілізованого суспільства. Стиль та імідж сучасного бібліотекаря, в цьому контексті, відіграє одну з... |
|
Чи відображено в уривках з окремі аспекти життя українського суспільства... |
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
|
РОЗГЛЯНУТО Соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу в сучасній школі (Ведмеденко Д. В.) |
ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УМОВАХ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО... |