|
|
Скачати 0.66 Mb.
|
| 1.Соціальна географія як наука. Cуспільна географічна наука, що вивчає закономірності територіальної організації соціальної інфраструктури у зв'язку із способом виробництва, та особливостями географічного середовища (побутове, культосвітнє, медичне обслуговування населення, народна освіта тощо). Головна мета, ціль соціальної географії — це визначення темпів, інтенсивності й інших параметрів, особливостей розвитку процесів соціалізації людини, суспільних та інших груп, суспільства в конкретних просторово-часових координатах як системотворчих процесів при формуванні й розвитку територіальних суспільних систем різного ієрархічного рівня, створення адекватних таким процесам інструментів, методів і теорії цієї галузі знань як конструктивної самостійної географічної науки, що зробить свій внесок у майбутній розвиток світу. Дослідження зазначених процесів у регіональних суспільних системах з метою оптимізації їх розвитку становить головну ціль регіональної соціальної географії. 2. Об'єкт і предмет соціальної географії. обєктом соц. г. є соціально тероторіальний комплекс -це сукупність взаємоповязаних просторових обєктів соціальної інфраструктури. центральний (загальний) об'єкт дослідження соціальної географії — Людина. Як об'єкт дослідження виступає суспільство, суспільні групи людей, територіальні спільності й інші спільності людей. предмет соц. гео-ія- це дисципліна про територіальну ораганізацію соціальної діяльності людини, як наука вона вивчає соц-ні комплекси , розміщення продуктивних сил, регіональний розвиток, політику, територіальну організацію соціуму, територіальні соціальні звязки, територіальну соціальну політику, територіальну соціальні структури,соціальні інфраструктури мережі і системи тощо. 3. Структура соціальної географії за алаєвим. -соціальне обслуговування населення - медичне обслуговування - освіта -культура -тощо у західній географічній школі соц.гографію складають -географія соціальних груп -географія бідності -радикальна географія - регіонально суспільна географія що зближує наше розуміння з суспільної географії 4.Передумови виникнення соціальної географії. соц. географія як наука утворилась у 18-10ст Рітер та Гумбольт визначили розпад географії на 2 складові фізичну і суспільну. як наукова дисципліна вона започатковується найвидатнішим географом Ратцевим і Гетлером 1913німці соціологи вводять в науковий обіг понняття соціальна географія. французький вчений Блан**к сформував шкалу географії людини. на основі розвитку його ідей сформувалася сучасна соціальна географія 5.Функції соціальної географії. розрізняють такі рівні функції соц географії 1 теоритично пізнавальні 2 управлінсько перетворювані 3 прогностичні на 1рівні здійснюється розробка просторових засад соціальної організації суспільства. на 2 рівні організація управлінням точного планування на 3 рівні здійснююють формування прогнозів 6.Соціальна географія в системі наук. це міждисциплінарна наука з надтісними звязками із соціологією. суттєві звязки з історичними науками, етнографією, культурологією, психологією, статистикою, демографією.Соціальна географія, будучи наукою географічною і використовуючи в дослідженнях загальногеографічні підходи і методи, перебуває в тісному контакті з природничими науками.Електоральна географія (с); Географія поведінки (с); Географія культури (с); Географія релігії (с); Географія населення (г); Географія розселення і поселень (г); Географія міграцій (с); Етнічна географія (г); Географія трудових ресурсів (с); Політична географія (с); Регіональна політична географія (с). 7.Завдання соціальної географії соц географія має на меті комплексні дослідження на терит україни що передбачає наукових засад просторової організації соціуму його вдосконалення, вдосконалення системи соціолізації населення, вивчення тероторіальних соціогеографічних систем її дані широко використовуються в територіальному управліні, генеральному плануванні містобудівництві, формувані системи якісної освіти, але основна функція-це забезпечення переходу від значних соціогеографічних розривів від соціальної несправедливості до соціологічної рівності і справедливості 8.Виникнення і розвиток соціальної географії в світі. Наук.дослідження з соц.гео. виникли у 2-гій половині ХІХ ст., створив французький соціолог і економіст Ф.Ле-Пле. Його учень Е.Демолен вивів призначення сусп. геогр: полягає у визначенні впливу сукупності територ. факторів на соц. розвиток.Відаль де ла Блаш вивчав вплив людини на ландшафт.створив школу геогр. людини М.Соар вважав що соц. гео досліджує активність соц. груп. Над дослідженнями в соц. гео працювали Реклю, Гумбольт, Тойнбі, Маркс, Мечніков. Соцгеографія виникла як соціальна наука, але з широким діапазоном міждисциплінарних контактів і насамперед з географією. Її предметний зміст трактувався досить широко, проте без чітких цілеспрямованих досліджень Методологічною базою слугували детермінізм і позитивізм. Соціально-геогр проблематика виникла у розвинутих країнах напрк. ХІХ і розвивалась у ХХст. Причина-загострення соц. проблем, особливо у великих містах. Стосувались питань міграфії, демографічних і етнічних проблем, умов життя населення. На кін. ХХ не склалось чіткого уявлення про зміст і структуру соц. гео. Воно трактується широко і включає не лише соц. теми 9.Розвиток соціальної географії в Україні. Перші соц. і сой гео погляди ще в Київські Русі. В укр. Соц.-економ геогр. Виділяють два напрями: Антроаогеографічний і економічний. Перший концентрує увагу на геог.людиниДругий на геогр. господарства, людина –важливий фактор його розвитку та розміщення . П.Чубинський- особливості геогр. населення, розселення, господ діяльності Поділля, Волині та Полісся. С.Рудницький – дослідження з соц.-економ геогр. України. В.Кубійович вивчення населення, етнографії Галичини, Закарпаття Підляшшя. Соц-геог дослідження проводяться в університетах наук-дослідних закладах. Інститут соціології Укр, Еац. інстит стратегічних досліджень. 10.Гендерна географія. Виникла наприкінці 60-х р ХХ ст.. в західному суспільстві, присвячена аналізу статевих взаємин , особливо місця жінки в цих взаєминах, тобто гендерні дослідження Гендер-соц роль зумовлена статтю людини.З точки зору сучасної науки ознакою сформованості і правильної структурованості соціуму є гендерна демократія. Це рівність прав чоловіків і жінок які законодавчо закріплені і реально забезпечені в практичній діяльності. показниками генд. Демокр є гендерний баланс (характеризується рівномірним розподілом доходів, представництва в управлінських структурах та ін.) та гендерний паритет(це принцип рівного представництва чол. і жін. їх рівності і рівноправності). Гендерна географія перебуває на початку свого розвитку. І її завдання входить створення науки, яка не повинна у положеннях вважати нормою чоловічу модель і на її підставі оцінювати поведінку жінок. 11.Динаміка народонаселення. Динаміка народонаселення. Народонаселення – сукупність людей, які живуть на всій Землі, або в межах конкретної території, континенту, країни. Ознака 1 - відтворення шляхом безперервної зміни поколінь. Такий процес ще назив природним відтворенням. Ознака 2 –забезпечення народонасел тривалого існування через безперервне виробництво засобів для життя. Ознака 3 –детермінація розвитку населення суспільними відносинами. Характеризується: чисельність населення та його динаміка, інтенсивність – народжуваності, смертності; прир приріст; шлюбність; урбанізація; розселення; расовий, мовний склад та ін. про прискорення темпів приросту народонаселення світу протягом історії свідчать такі дані. За останнє тисячоліття воно збільшилось в 15 разів, причому для першого його подвоєння треба було 700 р а для другого 150, для третього – 100, останнього-40 років.Чисельність населення світу досягла 1 млрд. чол. приблизно в 1820; 5 млрд. -(1987)Народонаселення світу за ООн на середину 1992 становила -5479 млн. чол.. найбільші за населенням країни : Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія. Народон. вивчає демографія-наука про закономірні відтворення населення 12.Відтворення народонаселення Відтворення народонаселення – процес збереження в часі і просторі конкретно-історичної міри даного населення, його кількості та якісного складу. Це процес безперервного відновлення поколінь людей у результаті взаємодії народжуваності й смертності. Буває простим (к-сть населення не змінилось, число народжених = числу померлих); розширеним (коло населення збільшується); звуженим (коло населення зменшується)В Європі у відтворенні населення не здійснюється навіть просте заміщення поколінь. В Азії, Африці, Америці та Австралії відбув розширене відтворення населення. 13.Теорія демографічного переходу Демографічний перехід- концентрація, яка застосовується в сучасній демографії для пояснення зміни типів відтворення населення. Цей термін заропонув амер. Демограф Ф.Наутстайн у 1945. 1-ша фаза- до ХХ ст., в промислово розвинутих країнах, зниження коеф-єнта смертності випереджає зниження к-єнта народжуваності, в результаті чого коф-єнт прир приросту населення збільшує до найвищого значення.2-гій фазі коеф-єнт смертності продовжує знижуватись і досягає найменшого значення- приріст населення уповільнюється.3-тя фаза : підвищення коеф-єнта смертності, обумовленого демограф старінням, к-цієнт народжуваності наближається до простого відтворення населення.4-тій фвзі к-цієнт смертності підвищується, зближуючись з к-цієнтом народжуваності, процес демографічної стабілізації завершився. 14.Склад народонаселення. склад народонаселення-розподіл людей, що утворюють населення, за групами відповідно до значення тієї чи іншої ознаки. Виділяють склад народнас. Статево-віковий, шлюбний,сімейний,соціальний,етнічний,економічний,культурний.Вік і стать найголовніші фактори, що мають вплив на склад населення. Вікова структура населення-розподіл населення за віковими групами з метою вивчення демогр. і соц. процесів. Три вікові групи: 0-14р;15-59; 60р і старше. Статевий склад-розподіл на людей чоловічої та жін. статі. – відсоток чоловіків і жінок у населенні.Статев. структура має важливе економічне і соц.. значення, оскільки впливає на зростання населення, а також інші соц. і економ. показники. Сімейник склад населення – розподіл людей за сім’ями різної величини, складу і типу. Цей показник залежить від віково-статевого складу населення. 15.Основні фактори, що впливають на зміну народонаселення. На зміни народонаселення впливають: народжуваність, смертність, міграція,тривалість життя.Рівень народжуваності визначає число дітей, яких жінка народжує протягом усього свого життя.Народжуваність населення-процес дітонародження в сукупності людей, які складають покоління або сукупності поколінь-населенні.характеризується- загальним коефіц народжуваності , сумарний коеф народж. Смертність – процес вимирання покоління.Характеризується:загальний коефц смертності;віковий коеф смертності;показник дитячої смертності в розрахунку на 100 новонароджених.Механічний рух населення-різні види територіального переміщення населення. Міграція населення-переміщення людей через кордини до інших території з переміною місця проживання назавжди, або на тривалий період.Природний рух населення-зміна чисельності та складу населенняв результаті народжуваності й смертності без урахування механічного переміщення.Шлюбність процес утворення шлюбних пар в населенні.це важливий демограф. фактор народжуваності.Тривалість життя-показник демографічної статистики що являє собою узагальнену характеристику смертності. В україні- чол.-66 і жін.-75р 16.Теорії і концепції народонаселення. Сміт і Рікардо трактували економічні фактори відтворення населення. За Смітом; зростання населення має нерівномірний характер,оскільки залежить від відтворення і використання робочої сили. Рікардо:пов’язував темп зростання населення з масштабами накопичення капіталу.Нім. К.Маркс –закон народонаселення, властивий капіталізму.Суть: при капіталізмі створюється відносне перенаселення, різне за формою.Це впливає на народжуваність і смертність населення.Великого поширення набула теорія оптимуму населення: для кожної країни може бути знайдено оптимум, до якого треба прагнути, стимулюючи для цього або підвищення народжуваності, або її обмеження. 17.Закон народонаселення Мальтуса і оцінка соціально-економічних наслідків росту населення. Т.Малтус 1798 р. трактат «Досвід про закон народонаселення і його вплив на поліпшення суспільного доброботу» це сукупність концепцій в яких необмежене зростання населення розглядається як головна причина соціальних бід, політичних потрясінь і екологічних катастроф.Мальтус проводив ідею біологічної природи відтворення населення.Він вперше вказав на можливість негативних наслідків зростання чисельності населення, привернув увагу суспільства до проблем перенаселення.Теорія Мальтуса актуальна і сьогодні – адже голод у слаборозвинутих країнах-гостра проблема, і зростання населення випереджає розвиток технологій 18.Чисельність населення України і його структура. Для отримання детальніших відомостей про населення приблизно раз на десять років проводять переписи населення.В Україні такий перепис був у грудні 2001 року, згідно з яким населення України становило 48 457 000 осіб. В Украні як і в більшості держав світу, існує дві основні форми обліку населення - поточний облік та переписи населення. Поточний облік населення в Україні проводять місцеві органи влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в'їзд громадян на територію села чи міста чи виїзд з неї. Відомості передають у районні управління і Державний комітет статистики України, де їх опрацьовують і узагальнюють станом на 1 січня кожного року. Так, на початку 2009 року в Україні проживало 46 144 000 осіб. є такі види структури соціальна структура, етнічний склад, вікова, статева 19.Демографічна криза в Україні. Демографічна ситуація в Україні залишається складною. Скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя, падіння народжуваності і від'ємне сальдо міграції є головними показниками демографічної кризи. Причини такого явища мають історичне коріння. Це, зокрема, втрати під час першої та другої світових війн, впродовж трьох голодоморів (1921, 1932-1933, 1947 років), примусової колективізації, масових репресіях 30х-50х років. Негативно вплинула на демографічну ситуацію Чорнобильська катастрофа та затяжна економічна криза 90-х. Переважно через низький рівень народжуваності Україна за 1993-2004 роки втратила більше, ніж 4 мільйони населення. В державі, починаючи з 1995 року, фіксують від'ємний природний приріст населення, тобто смертність переважає народжуваність. Про основні проблеми народонаселення в Україні можна сказати наступне: Основні проблеми - це зменшення терміну життя населення України, скорочення населення та погіршення продуктивного оздоровлення населення. Демографічна криза - це передовсім коротке життя. (37% 16-річних хлопчиків не мають шансу дожити до пенсійного віку.) У нас надмірно висока смертність немовлят (в нас, практично, від усіх захворювань люди помирають раніше, ніж в більшості європейських країн.) Передусім, на жаль, від'їжджає висококваліфікована молодь. 20.Соціально-демографічна політика. Кожна країна тою чи іншою мірою впливає на геодемографічні процеси і проводить свою демографічну політику.Одні держави намагаються збільшити народжуваність і природний приріст інші шукають шляхи обмеження народжуваності.Помітно зростає частка країн, що мають намір регулювати процеси відтворення народонаселення: в 1970 таких країн було 45%, а в 1990х – понад 60%. Організація демографічної політики різна у різних країнах. У розвинених країнах розгортається все більш активна демографічна політика, орієнтована на стимулював народж. Для розвинен країн х-рна тенденція звуження відтвор населення. Диференційована демограф ситуація в країнах, що розвив. У середині 1980х темпи приросту населення в Африці сягали3.0% у Лат.Амер-2.2%, Азії-1.9%. Ефективн демогр політик у Китаї і Пд.Кореї знизила природний приріст. Індія була першою країною де здійснюв офіційна прогр зменш народж. |
|
Факультативний курс «Географія населення з основами демографії» (... Географія населення як наука Географія населення та демографія – науки про народонаселення. Геодемографія – напрямок наукових досліджень... |
Посилання на використані ресурси Інтернету Гілецький Йосип. Географія: Економічна і соціальна географія України: Підруч для 9 класу ЗНЗ. – Тернопіль: Підручники і посібники,... |
|
Уроку Географія — наука про природу Землі та її різноманітність, про населення і його господарську діяльність, про взаємодію природи... |
“ Я люблю Україну “ Експрес-контроль “Економічна і соціальна географія України”, 9 клас (Г. Д. Довгань) |
|
Тема : РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ, ПОЛІТИЧНА КАРТА ЛАТИНСЬКОЇ Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу. Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”,... |
01 Бібліографія і бібліографічні посібники. Каталоги 11 Географія. Географічні дослідження Землі й окремих країн. Подорожі. Регіональна Географія 126 |
|
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
С. В. Копилова, Т. А. Чернявська У курсу напрямів підготовки: 130102 Соціальна робота, 010105 Соціальна педагогіка |
|
Тема. Географічно-біологічний «Брейн-ринг» Мета Мета:- узагальнити знання і вміння учнів з попередньо вивчених тем з географії курсу «Загальна географія» та «Географія материків... |
Начальник СДПЧ-25 майор вн служби Зміст понять «соціальна напруженість», «конфлікт»; «конфліктна ситуація», соціальна напруженість, причини і механізми виникнення... |